Справа № 503/1433/25
Провадження №3/503/1117/25
10 жовтня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
21 серпня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429375, згідно змісту якого 20.08.2025 року близько 23:47 години водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Прикордонній, 25 в м. Кодима, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтвердив результат огляду на стан сп'яніння із показником 1,26 %0 (проміле) проведений у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер ARSC-0116, при цьому від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я - КП «Кодимська лікарня» останній відмовився, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.(а) Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, шляхом надіслання судової повістки про виклик поштою на адресу його проживання, яка зазначена в довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 21.08.2025 року (а.с.6), а також у змісті пункту 4 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429375 від 21.08.2025 року (а.с.2) і письмового пояснення самого ОСОБА_1 датованому 20.08.2025 року (а.с.5), які підписані ним без яких-небудь зауважень, зокрема щодо правильності зазначення його адреси, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610279136317 із судовою повісткою про виклик, яке 27.09.2025 року було повернуто поштою неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (ф.20) про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. Окрім того суд додатково надіслав ОСОБА_1 судову повістку про виклик в електронній формі на номер телефону зазначений у змісті його письмового пояснення датованого 20.08.2025 року (а.с.5), що підтверджує довідка від 11.09.2025 року про доставку повідомлення у додаток «Viber». Окремо суд відзначає те, що зі змісту відеозапису «» вбачається те, що працівник поліції при ознайомленні ОСОБА_1 зі змістом складеного у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення йому повідомила, що розгляд відбудеться у Кодимському районному суді Одеської області о 10:00 годині 10.09.2025 року, що було часом і датою призначення судом 27.08.2025 року першого судового засідання в цій справі. Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Водночас суд відзначає, що ст. 15 КУпАП не передбачає яких-небудь відмінностей у провадженні в справах про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців, натомість згідно останньої за порушення, серед іншого, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи (військовослужбовці) несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Крім того, суд звертає увагу, що КУпАП, зокрема його ч.4 ст. 277, не містить в собі положень щодо зупинення строку розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення у відношенні осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності та одночасно є військовослужбовцями протягом особливого періоду (в умовах воєнного стану), до їх звільнення з військової служби.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Згідно довідки від 21.08.2025 року, виданої інспектором САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області (а.с.6) ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами з видачою відповідного посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 29.08.2017 року.
Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану, зокрема алкогольного сп'яніння.
У відповідності до положень ч.2-3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В свою чергу у відповідності до пунктів 6-7 розділу І та 2-3, 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно до пунктів 3-4, абзацу першого пункту 6 і пунктів 7-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пунктів 4 і 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
20.08.2025 року близько 23:47 години водій ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Прикордонній, 25 в м. Кодима, був зупинений працівниками Національної поліції, про що в сукупності свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429375 від 21.08.2025 року (а.с.2); письмове пояснення ОСОБА_1 датоване 20.08.2025 року (а.с.5), в якому останній підтверджував те, що його було зупинено працівниками поліції саме під час керування транспортним засобом; а також відеозапис «0000000_00000020250820235123_0012.MP4» (проміжок часу запису 0:00:00 - 0:01:20), зроблений на нагрудну камеру поліцейського 00000-000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.7) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, на якому зафіксовано як рух транспортного засобу та його зупинку на вимогу поліції, яка подавалася за допомогою увімкнення маячків синього і червоного кольорів, так і керування даним транспортним засобом саме водієм ОСОБА_2 , який після зупинки цього транспортного засобу вийшов з нього назовні із місця водія до працівників поліції, що підходили.
При цьому, згідно змісту акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), у водія ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме нерозбірлива мова, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Згідно пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (надалі за текстом Інструкція) ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
20.08.2025 року о 23:49 годині водій ОСОБА_1 , на місці зупинки транспортного засобу уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» ALCOTEST 6820 прилад № ARSC-0116 з принтером DRAGER MOBILE PRINTER № ARSA-0185 та із застосуванням технічного засобу відеозапису NOVESTOM, пройшов тестування на алкоголь із результатом 1,26 о/оо (проміле), про що свідчить відповідний талон-чек тестування № 635 (а.с.3); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); сам протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429375 від 21.08.2025 року (а.с.2).
При цьому, на вищезазначеному відеозаписі «0000000_00000020250820235123_0012.MP4» зафіксовано огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (проміжок часу запису 0:03:15 - 0:05:35).
Водночас процесуальних підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не було, оскільки після проведення огляду на неодноразово задане працівниками поліції питання щодо його згоди із вище вказаним результатом огляду на місці зупинки або бажає пройти медичний огляд в лікарні водій ОСОБА_1 хоча спочатку і висловив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров'я, але його подальша поведінка вказувала на відсутність у дійсності в нього бажання проходити огляд в закладі охорони здоров'я, а згодом висловився і про те, що згодний з результатом і не бажає проходити огляд в закладі охорони здоров'я, що зафіксовано на відеозаписах «0000000_00000020250820235123_0012.MP4» (проміжки часу запису 0:05:38 - 0:06:05, 0:06:44 - 0:06:55, 0:09:35 - 0:10:45, 0:12:10 - 0:12:15) і «0000000_00000020250821004352_0004.MP4» (проміжок часу запису 0:00:00 - 0:00:15).
В свою чергу надаючи оцінку розбіжності у зазначені часу відповідних подій, які зазначені у складених процесуальних документах, а саме: час керування водієм транспортним засобом у змісті протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 429375 від 21.08.2025 року (а.с.2) зазначений як близько «23:47» години, в той час як на відеозаписі «0000000_00000020250820235123_0012.MP4» зробленому на нагрудну камеру поліцейського 00000-000000 зафіксований час руху транспортного засобу в період з «23:51:23 години до 23:51:55 години», в свою чергу час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння зафіксований у талон-чеку тестування № 635 (а.с.3) «23:49» година, в той час як на відеозаписі «0000000_00000020250820235123_0012.MP4» зробленому на нагрудну камеру поліцейського 00000-000000 зафіксований час надання алкотестером «Драгер» результату аналізу продутого ОСОБА_1 повітря о «14:56:52» годині, то суд надає перевагу саме часу зафіксованому на відеозаписах з відеореєстратора з нагрудної камери поліцейського 00000-000000, які є неупередженим і достовірним засобом фіксації подій, зокрема ї часу, а також з огляду на те, що положеннями підпункт 3 пункту 1 і пункт 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, передбачено, що зміна дати та часу на портативних відеореєстраторах покладається на відповідальну особу з числа працівників органу, підрозділу поліції, призначену наказом керівника органу, підрозділу поліції, а у процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Тому суд вважає, що дійсними часом керування водієм транспортним засобом є «23:51», а часом огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу є «23:56» година. В свою чергу зазначені розбіжності жодним чином не впливають на кваліфікацію діяння ОСОБА_1 , оскільки згаданий вище відеозапис дозволяє встановити чітку послідовність і час відповідних обставин, які мають значення для розгляду даної справи.
На двох вищезазначених відеозаписах зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В свою чергу відеозапис «0000000_00000020250821011102_0005.MP4», зроблений на нагрудну камеру поліцейського 00000-000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.7) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації містить фіксацію обставин виключно вже про ознайомлення водія ОСОБА_1 з оформленими поліцією матеріалами про адміністративні правопорушення (оскільки було оформлено ще правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП з винесенням відповідної постанови), а саме складеними процесуальними документами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, із відзначенням що його передають на розгляд Кодимського районного суду Одеської області і повідомленням дати і часу призначення розгляду - 10:00 годині 10.09.2025 року (яке в суді було першим призначенням справи до розгляду), та вручення йому копії останнього.
Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (надалі за текстом - Закон) поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
При цьому, згідно пункту 9 ч.1 ст. 31 Закону, поліція може застосовувати такі превентивні заходи застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 40 Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, автоматичну фото і відеотехніки, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.
У зв'язку з чим суд вважає, що відеозаписи «0000000_00000020250820235123_0012.MP4», «0000000_00000020250821004352_0004.MP4» і «0000000_00000020250821011102_0005.MP4», зроблені на нагрудну камеру поліцейського 00000-000000, що були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.7) і досліджені судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, є належними, допустимими, достовірними і достатніми джерелами доказів з огляду на положення ст. 251, 266 КУпАП.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні ознаки передбачені частиною першою ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з вище викладеним суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025 та від 14.07.2025 року № 478/2025, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX та від 15.07.2025 року № 4524-IX.
При цьому, обсяг відомостей про подію зафіксованих на відеозаписі «0000000_00000020250820235123_0012.MP4» дозволяє суду прийти до висновку про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а відтак отримує у відповідному розмірі грошове забезпечення.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини - воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника за вчинення даного адміністративного правопорушення безальтернативні основне і обов'язкове додаткове адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією, а саме однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 15, 23-24, 27, 30, 33-35, 401, 130 ч.1, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП, пунктом 2.9. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко