cправа №947/3189/25
провадження №1-кп/947/723/25
головуючого судді ОСОБА_1
"06" жовтня 2025 р. м.Одеса
06 жовтня 2025 року колегією суддів Київського районного суду м.Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , було розглянуто клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307; ч.3 ст.307; ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310; ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.3 ст.28, ч.2 ст.310 КК України; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.1 ст.309 КК України.
За результатами розгляду, суд постанов ухвалу від 06.10.2025 року, якою у задоволенні клопотань прокурора було відмовлено та змінено обвинуваченим запобіжні заходи з тримання під вартою на цілодобові домашні арешти, із покладанням на ОСОБА_9 додаткового обов'язку, - носити електронний засіб контролю.
З вищенаведеним рішенням колегії суддів не погоджуюсь, виходячи з наступного.
Так, до основних аргументів при постановленні рішення було віднесено, що:
1) в судовому засіданні прокурор не довів обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не погоджуючь із зазначеним твердженням, оскільки основним ризиком відносно всіх обвинувачених все ж таки залишаеться ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а перебування під цілодобовим домашнім арештом не є тим достатнім запобіжним заходом, який в умовах воєного стану може запобігти вищевказаному ризику.
Так, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, з конфіскацією майна. При цьому, треба врахувати, що кожний ризик завжди пов'язаний з певною невизначеністю, тобто відсутністю точної та повної інформації, яка б давала можливість встановити його настатння.
На мою думку, відсутність судомостей, наявність реєстрації та постійних місць проживання на території України, наявність родин у обвинувачених не зменшують вказаний ризик, оскільки жодним чином не виключають йомірність реальності цього ризику та не відображають потенційну неможливість його виникнення.
Вважаю, що зі спливом певного часу, вищевказаний ризик відносно кожного з обвинувачених не зменшився, оскільки обставини, які його обумовлювали також жодним чином не змінилися та не відпали, а виникненню ризику переховування від суду й перешкоджає своєчасне застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, відносно обвинувачених колегією суддів не було враховано та не з'ясовано:
-) щодо ОСОБА_9 , що він є громадянином іншої держави, а тому не має жодних обмежень щодо перетину державного кордону України, а у наданому його захисником свідоцтві про народження зазначено прізвище ОСОБА_11 . При цьому, копію громадянського паспорта Республіки Азейрбайджан суду не надано. Офіційних джерел доходів та нерухомого майна на території України не має.
-) щодо ОСОБА_5 , - під час обговорення питання про доцільність зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, не з'ясовано питання наявності або відсутності паспорта (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі паспортів інших держав, оскільки зі свідоцтва про народження його дитини від 08.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_12 можливо має також документи і на інше прізвище - « ОСОБА_13 ». Відсутні відомості про його офіційні джерела доходів та нерухоме майно на території України.
-) щодо ОСОБА_6 , - під час обговорення питання про доцільність зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, не з'ясовано питання наявності або відсутності паспорта (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі паспортів інших держав. Відсутні відомості про його офіційні джерела доходів та нерухоме майно на території України. На момент затримання (25.07.2024 року) підприємницьку діяльність фактично припинив, оскільки 29.07.2024 ркоу відомості про припинення підприємницької діяльності були вже внесені до відповідно реєстру.
-) щодо ОСОБА_7 , - під час обговорення питання про доцільність зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, не з'ясовано питання наявності або відсутності паспорта (паспортів) інших держав. Відсутні відомості про його офіційні джерела доходів та нерухоме майно на території України. Певний час, в період воєнного стану, проживав на території України без паспорта громадянина України, який втратив, а питанням відновлення паспорта почав займатися лише будучи під вартою.
Отже вважаю, що з урахуванням вищевказаних обставин, існує підпишена реалність ризику переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не запобігає вказаному ризику.
2) тривале утримання під вартою людини може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак, інтересами суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вважаю, що тривалість застосованого до цього до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходило за межі розумного строку тримання обвинувачених під вартою, а цілком кореспондувалося з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії вчиненню особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів в період воєного стану.
Крім того, колегією суддів під час зміни запобіжного заходу на домашній арешт не було враховано:
-) щодо ОСОБА_9 , - кому належить житло за адресою: АДРЕСА_1 та на якій правовій підставі ОСОБА_10 може перебувати у ньому під цілодобовим домшнім арештом, та чи наявні там для цього відповідні умови;
-) щодо ОСОБА_5 , - кому належить житло за адресою: АДРЕСА_2 та на якій правовій підставі ОСОБА_5 може перебувати у ньому під цілодобовим домшнім арештом, та чи наявні там для цього відповідні умови. При цьому, наданий захисником договір оренди вказаного житла було укладено 24.10.2021 року іншою особою, думку якої не з'ясовано;
-) щодо ОСОБА_6 , - кому належить житло за адресою: АДРЕСА_3 та на якій правовій підставі ОСОБА_6 може перебувати у ньому під цілодобовим домшнім арештом, та чи наявні там для цього відповідні умови. При цьому, договір оренди житла було укладено у січні 2025 року та в ньому відсутні дані власника майна, тому також виникають сумніви щодо реальності (дійсності) цього договору;
-) щодо ОСОБА_7 , - кому належить житло за адресою: АДРЕСА_4 та на якій правовій підставі ОСОБА_7 може перебувати у ньому під цілодобовим домшнім арештом, та чи наявні там для цього відповідні умови.
На підставі вищенаведених обставин, вважаю, що колегією суддів було передчасно змінено обвинуваченим запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Суддя ОСОБА_1