Справа № 240/15093/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
10 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Логіст Інвест» на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Логіст Інвест» до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування витягу, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 величиною «1,097», застосування середньої для економіко-планувальної зони вартості одного квадратного метра земель зі значенням 289,00 грн, а також не врахування наявності 2,1958 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень) на земельній ділянці з кадастровим номером 1811000000:00:003:0043 при формуванні витягу №HB-9928738212023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 26.09.2023 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:003:0043;
- визнати протиправним і скасувати сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області витяг №HB-9928738212023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 26.09.2023 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 10,9003 га, яка розташована за адресою: вул. Борисова, 4, м. Звягель, Житомирська область, кадастровий номер 1811000000:00:003:0043;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області внести зміни до Державного земельного кадастру відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Новоград-Волинський Новоград-Волинського району Житомирської області, затвердженої рішенням Новоград-Волинської міської ради №208 від 03.06.2021, щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки 3 кадастровим номером 1811000000:00:003:0043, а саме - застосувати коефіцієнт, який враховує локальні фактори (Км3), у значенні «0,5221»; застосувати середню для економіко-планувальної зони вартість одного квадратного метра земель зі значенням 288,93 грн; врахувати наявність на цій земельній ділянці сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень) площею 2,1958 га, нормативна грошова оцінка 1 га яких становить 45 830,99 грн, та видати новий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:003:0043.
Ухвалою судді від 09.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позивачу необхідно було надати до суду, зокрема, клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду.
20.06.2025 на електронну адресу суду представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначено, що значення сукупного коефіцієнту Км3 величиною «1,097», застосоване відповідачем при формуванні оскаржуваного витягу №HB-9928738212023 від 26.09.2023, не відповідає Технічній документації з НГО, ТОВ «Трейд Логіст Інвест» фактично дізналося лише після того, як змогло ознайомитися з інформацією з Додатку Ж 5 до цієї документації, зокрема, - з конкретними значеннями локальних коефіцієнтів в межах економіко-планувальної зони 53 м. Новоград-Волинський (нині Звягель), в межах якої розташована земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:003:0043, тобто 16.04.2025, а тому лише після цієї дати позивач по суті дізнався, що вказані вище показники, застосовані відповідачем при формуванні витягу №НВ-9928738212023 від 26.09.2023, не відповідають технічній документації з НГО, що призвело до надмірного збільшення нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки та, відповідно, орендної плати за користування нею, а тому відбулося порушення прав позивача.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 липня 2025 року відмовлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду.
Визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування витягу, зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що про існування оскаржуваного витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №HB-9928738212023 від 26.09.2023 позивачу стало відомо 24.10.2023, а тому суд дійшов висновку, що початок перебігу строку звернення до суду із даною позовною заявою слід обраховувати саме з цієї дати, а відтак кінцевою датою строку звернення до суду є 24.10.2023. Протягом більше одного року будь-яких дій, спрямованих на з'ясування складових, які враховувались при визначенні нормативно-грошової оцінки земельної ділянки вчинено не було.
При цьому представником позивача не наведено жодних поважних причин та не надано жодних належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості отримання інформації щодо складових коефіцієнтів, які були враховані відповідачем при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №HB-9928738212023 від 26.09.2023 задля своєчасного звернення до суду.
ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що з факту формування Витягу із Технічної документації №HB-9928738212023 від 26.09.2023 Позивач не дізнався і не міг (не повинен був) дізнатись про порушення своїх прав/законних інтересів, адже вказаний Витяг не містив необхідну інформацію для цього. Конкретні значення локальних коефіцієнтів в межах економіко-планувальних зон м. Новоград-Волинський (нині Звягель) містяться у Додатку Ж 5 «Розрахунок грошової оцінки 1 кв. м земель міського населеного пункту» до Технічної документації з НГО (надалі також Додаток Ж 5). В свою чергу, копія Додатку Ж 5 до Технічної документації з НГО була отримана Позивачем лише 16.04.2025, що, зокрема, підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16.04.2025 №ПІ-73/0- 47/0/63-25. Лише після цієї дати Позивач по суті дізнався, що вказані вище показники, застосовані Відповідачем при формуванні Витягу із Технічної документації №HB-9928738212023 від 26.09.2023, не відповідають Технічній документації з НГО, що, в свою чергу, свідчить про незаконність Витягу із Технічної документації №HB-9928738212023 від 26.09.2023.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про правильність висновків суду першої інстанції та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно зі статтею 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Водночас частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та перевіряє позовну заяву на відповідність вимогам до позовної заяви, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як встановлено судом, підставою для звернення до суду із даною позовною заявою є незгода позивача з діями відповідача щодо формування витягу №HB-9928738212023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 26.09.2023 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 10,9003 га, яка розташована за адресою: вул. Борисова, 4, м. Звягель, Житомирська область, кадастровий номер 1811000000:00:003:0043 та правомірністю такого витягу.
Відповідно до матеріалів справи рішенням Новоград-Волинської міської ради №208 від 03.06.2021 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Новоград-Волинський Новоград-Волинського району Житомирської області, на підставі якої було внесено відомості про нормативну грошову оцінку земель цього населеного пункту до Державного земельного кадастру.
З метою визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1811000000:00:003:0043 позивач 03.02.2022 отримав від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки від 03.02.2022 №3606, сформований 02.02.2022, відповідно до якого нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становила 16 699 646,45 грн.
В подальшому, 27.10.2023 Звягельська міська рада звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ТОВ «Трейд Логіст Інвест» заборгованості з орендної плати, у тому числі, і за договором оренди (справа №906/1420/23).
Для розрахунку такої заборгованості з орендної плати за 2022 рік та за період з 01.01.2023 по 26.09.2023 за земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:003:0043 Звягельська міська рада використала витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №HB-9928738212023, сформований 26.09.2023 за допомогою програмного забезпечення Держгеокадастру. Відповідно до вказаного витягу нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становила 52 458 464,29 грн.
При цьому, представником позивача, в заяві про поновлення строку звернення до суду, зазначено, що витяг №HB-9928738212023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 26.09.2023 був отриманий ТОВ «Трейд Логіст Інвест» після отримання позовної заяви від Звягельської міської ради №193 від 24.10.2023 у господарській справі №906/1420/23.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що початок перебігу строку звернення до суду із даною позовною заявою слід обраховувати саме з дати - 24.10.2023, оскільки матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що про існування оскаржуваного витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №HB-9928738212023 від 26.09.2023 позивачу стало відомо 24.10.2023.
Водночас за вирішенням даного публічно-правового спору позивач звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» лише 04.06.2025, тобто з пропуском передбаченого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Єдиною обставиною, якою представник позивача обґрунтовує наявність поважних підстав для поновлення ТОВ «Трейд Логіст Інвест» строку звернення до суду є те, що оскаржуваний витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №HB-9928738212023 від 26.09.2023 не містив інформації щодо розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1811000000:00:003:0043, зокрема і щодо наявності локальних факторів, які враховувалися при його формуванні, значень коефіцієнтів впливу цих факторів та значення їх сукупного коефіцієнту (Км3) та не містив інформації, з якою величиною застосовувалась середня для економіко-планувальної зони вартість одного квадратного метра земель при його формуванні, а також чи враховувалась наявність 2,1958 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень) на вказаній земельній ділянці, а тому позивач був необізнаний про порушення його права та дізнався про це лише 16.04.2025 після отримання копії Додатку Ж 5 "Розрахунок грошової оцінки 1 кв. м. земель міського населеного пункту" технічної документації з НГО.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив зазначені доводи представника позивача, зазначивши, що отримання Додатку Ж 5 "Розрахунок грошової оцінки 1 кв. м. земель міського населеного пункту" технічної документації з НГО не змінює момент, з якого ТОВ "Трейд Логіст Інвест" повинно було дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права з'ясування складових які були враховані відповідачем при формуванні оскаржуваного витягу і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом у визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Зазначений висновок неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2025 по справі №300/546/23, від 07.04.2025 по справі №260/651/24, від 25.04.2025 по справі №440/9435/24 та інших.
Під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Зрештою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зокрема у постановах від 25.04.2025 по справі №440/9435/24, від 08 травня 2025 року у справі № 140/34883/23 та інших.
Частинами першою, другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини першої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Тобто, на основі аналізу викладених законодавчих положень висновується, що суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник). КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поряд із цим, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанцій про безпідставність доводів скаржника в обґрунтування поновлення строку звернення до суду.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що дізнавшись про існування оскаржуваного витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №HB-9928738212023 від 26.09.2023, зокрема, 24.10.2023 ТОВ «Трейд Логіст Інвест» повинно було дізнатися про порушення своїх прав та у разі незгоди із зазначеною у ньому нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки мало змогу звернутися до відповідача із відповідним запитом щодо роз'яснення складових (коефіцієнтів, тощо), які враховувались при її визначенні.
Проте, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Трейд Логіст Інвест» протягом більше одного року будь-яких дій, спрямованих на з'ясування складових, які враховувались при визначенні нормативно-грошової оцінки земельної ділянки вчинено не було.
Водночас позивачем не наведено жодних поважних причин та не надано жодних належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості отримання інформації щодо складових коефіцієнтів, які були враховані відповідачем при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №HB-9928738212023 від 26.09.2023 задля своєчасного звернення до суду.
При цьому реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості отримати судовий захист, що зумовлено його власною пасивною поведінкою.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні правильно надав оцінку доводам позивача та, установивши, що позов подано до суду з пропуском процесуального строку без зазначення поважних підстав для його поновлення, правильно застосував процесуальний закон та обґрунтовано повернув позовну заяву позивачеві.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
VI. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Логіст Інвест» залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.