18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 жовтня 2025 року Черкаси справа № 925/1635/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: Постригань С.Г. - за довіреністю;
від відповідача: Чакалов А.К. - адвокат за ордером;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Чигиринської міської ради Черкаської області (м. Чигирин Черкаська область) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продагроінвест» (м. Чигирин Черкаська область) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління ДПС у Черкаській області (м. Черкаси) про стягнення 44 725,33 грн. та розірвання договору,
04 грудня 2023 року Чигиринська міська рада звернулась до суду з позовною заявою в якій просить:
- стягнути з відповідача 44725,33 грн. заборгованості по орендній платі;
- розірвати договір оренди землі від 14.04.2010, зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП “Центр ДЗК» від 20.05.2010 № 041079800740 з припиненням права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125485000:01:001:0003, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.05.2010, запис №52618773.
У зв'язку з припиненням повноважень судді Довгань К.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025, справу передано у провадження судді Н.М. Спаських.
Ухвалою від 05.09.2025 справу прийнято до провадження суддею Спаських Н.М., на підставі п. 14 ст. 32 ГПК вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
В справу 17.09.2025 позивачем подано заяву про уточнення підстав позову та про зменшення позовних вимог (а.с. 40 том 3).
Ухвалою від 18.09.2025 відкладено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 06 жовтня 2025.
Минулі засідання у справі не відбулися, оскільки на призначений час судового засідання надійшло повідомлення про мінування приміщення суду.
В засіданні 10.10.2025 позивач свою заяву від 17.09.2025 просить прийняти до розгляду. Представник пояснив, що за зміненими вимогами просить стягнути з відповідача лише 21 758,53 грн. які є несплаченими індексами інфляції з орендної плати. При розгляді вимоги про розірвання договору оренди землі просить застосувати ст. 141 ЗК України, якою визначено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідач заперечив проти прийняття до розгляду вказаної заяви позивача, оскільки вважає, що одночасно відбувається зміна підстави та предмету позову, що заборонено чинним ГПК України.
Розглянувши доводи і заперечення сторін з даного питання, судом встановлено наступне:
За правилами ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Отже одночасно їх зміна не допускається.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову), є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, та яка відповідно поєднується із способами захисту порушеного права.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача, складає правові підстави позову.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Розглядаючи спір та ухвалюючи рішення, суд вирішує питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, а також те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин та, відповідно, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (стаття 237 ГПК України).
У процесуальному законодавстві діє принцип “jura novit curia» (“суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законодавець указує саме на “норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу “jura novit curia».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 685/1008/20.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві та в обраний ним спосіб, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Предметом спору у справі є стягнення грошових коштів за оренду землі та розірвання договору оренди землі. Цей предмет позивачем не змінений.
Суд погоджується із позицією позивача, що орендна плата за землю включає в себе індексацію, яка прямо передбачена Договором, вона теж визначається у грошових коштах, а тому це не є новим предметом спору за своїм змістом та відносинами сторін.
При обговоренні клопотання позивача, суду не було доказано, що позивач наводить нові обставини у спорі між сторонами у порівнянні із первісною редакцією позовних вимог і спір вже не випливає із Договору оренди землі.
Вищевикладена позиція суду (із посиланням на праві висновки ВС) стосовно підстави позову в частині зміни лише норми чинного законодавства, якою позивач обґрунтовує ту саму вимогу про розірвання договору, взагалі не є вирішальною категорією при пред'явленні позову. Саме суду належить за фактичними обставинами спору застосувати належну норму чинного законодавства, яка регулює спірні відносини, навіть якщо позивач її вказав неправильно.
Отже, клопотання позивача від 17.09.2025 про уточнення підстави позову та зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 46 ГПК України і підлягає прийняттю до розгляду судом.
Представник відповідача просить надати час для викладення заперечень проти доводів у клопотанні позивача від 17.09.2025, що підлягає до задоволення.
За правилами ч. 3 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання, якщо питання, передбачені ст. 182 ГПК України, не можуть бути вирішені у даному судовому засіданні.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. 182,183 ГПК України, суд
Прийняти до розгляду клопотання позивача від 17.09.2025 (а.с. 40 том 3) про уточнення підстав позову та зменшення позовних вимог.
Відкласти підготовче засідання у справі на 12:00 год. 20 жовтня 2025 року.
В порядку ст. 119 ГПК України встановити відповідачу строк до наступного засідання для подання суду заперечень проти заяви позивача від 17.09.2025 про уточнення підстав позову та зменшення позовних вимог.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, тел. канцелярії суду: 31-21-49.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Роз'яснити сторонам, що в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання учасника справи без повідомлення про причини неявки не є підставою для відкладення підготовчого засідання.
Повідомити сторони про призначення підготовчого засідання у справі. Явку в судове засідання повноважних представників сторін визнати не обов'язковою.
Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку ч. 1 ст. 182, ч. 5 ст. 242 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Суддя Н.М. Спаських