18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
06 жовтня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/453/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: Кикіш С-М. Р. - адвокат за ордером;
від відповідача: Іваненко С.І. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерна компанія “Скандтехімпорт» (м. Київ) до Комунального підприємства “Водоканал» (м. Корсунь-Шевченківський Черкаський район, Черкаська область) про стягнення 148 168,19 грн,
28 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Скандтехімпорт» звернулося з позовом до Комунального підприємства “Водоканал» про стягнення 148 168,19 грн за неналежне виконання зобов'язань по договору про закупівлю №79/03-23 від 02.03.2023 з яких: 100 000,00 грн. залишок основного боргу, 19 258,80 грн. пені, 7000,00 грн. штрафу, 4 550,99 грн. 3% річних та 17 358,40 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою від 30.04.2025 (суддя Довгань К.І.) прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В зв'язку з припиненням повноважень судді Довгань К.І. відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, на підставі рішення зборів суддів та виконання розпорядження № 81 від 02.09.2025, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025, справу передано у провадження судді Н.М. Спаських.
Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просить суд їх задовольнити.
Відзив на позов не подано.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, просить врахувати, що підприємство має проблеми із невідповідністю тарифу на послуги і реальними затратами (що спричиняє виникнення боргу перед контрагентами), повідомив про можливість сплати позивачу лише 100 000 грн. основного боргу із розстроченням на шість місяців і просив надати час для вирішення даного питання із позивачем.
Представник позивача заперечив проти можливості врегулювання спору мирним шляхом, оскільки щодо решти заборгованості відповідачем не надано ніяких пропозицій, бог існує вже тривалий час і не був сплачений, керівництво не погоджується на клопотання відповідача від 30.09.2025 (а.с. 44).
Отже спір підлягає вирішенню по суті.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та заслухавши доводи і заперечення обох сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
Матеріалами справи підтверджено, що 02.03.2023 між комунальним підприємством "Водоканал" (далі - Замовник, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія Скандтехімпорт" (далі - Постачальник, позивач у справі) укладено договір про закупівлю № 79/03-23 (а.с. 13-14).
За умовами Договору Постачальник зобов'язався у 2023 році передати у власність Замовника Товар: "Вставне кільце до насосного агрегату NZ 3171.185 SH, (53-274), 22кВт, 3х400В; Ремонтний комплект до насосного агрегату NZ 3171.185 SH, (53-274), 22 кВт, 3х400В (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 42120000-6 - Насоси та компресори)» в кількості та за ціною, яка вказана в специфікації - Додаток 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити такий Товар ( п. 1.1. договору).
Місце поставки товару: Україна, 19400, Черкаська область, Черкаський район, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Героїв Майдану, буд. 14 ( склад Замовника) ( п. 1.4. договору).
Ціна договору становить 144 960,00 грн. (сто сорок чотири тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) втому числі ПДВ 20 % , 24 160,00 грн. (двадцять чотири тисячі сто шістдесят грн. 00 коп.) ( п. 3.1. договору).
Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір про закупівлю № 79/03-23 від 02.03.2023 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов договору 28.11.2023 на виконання умов Договору та Специфікації, Постачальником було поставлено Замовнику наступний Товар:
1) Вставне кільце до насосного агрегату NZ3171.185SH, (53-274), 22 кВт, 3х400В (7046301), кількість - 1 шт.
2) Ремонтний комплект до насосного агрегату NZ3171.185SH, (53-274), 22 кВт, 3х400В (6571701), кількість - 1 шт.
Вказаний Товар прийнятий уповноваженим представником Замовника-відповідача за накладною № 190 від 28.11.2023 (а.с. 16) без будь-яких зауважень щодо кількості, якості та асортименту товару.
Товар отримано відповідачем за довіреністю № 34 від 27.11.2023 (а.с. 12).
На оплату за товар позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-28/11/3 від 28.11.2023 (а.с. 22) на повну суму оплати за товар у розмірі 144 960,00 грн.
Замовник-відповідач за умовами Договору здійснює оплату Товару по факту поставки його Постачальником, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, на підставі підписаної обома сторонами видаткової накладної, до якої додаються документи, які посвідчують якість товару, протягом 10 банківських днів з дня підписання вказаних документів (п. 3.3. Договору).
Датою платежу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника ( п. 3.4. договору).
За доводами позивача, що не заперечено відповідачем, 19.03.2024 та 15.05.2024 відповідачем було частково сплачено кошти за поставлений товар двома платежами в загальній сумі 44 960,00 грн. із посиланням на рахунок-фактуру № СФ-28/11/3 від 28.11.2023.
Таким чином залишок боргу за товар становить 100 000,00 грн. (144 960,00 - 44 960,00).
Часткова сплата боргу відповідачем на користь позивача підтверджує чинність зобов'язання на сплату повної суми боргу та наявність у КП "Водоканал" всіх первинних документів для проведення відповідачем повного розрахунку.
Підстав для припинення у відповідача зобов'язання по сплаті залишку основного боргу за товар у розмірі 100 000 грн. за матеріалами справи судом не встановлено.
Строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав. Борг відповідачем добровільно не сплачено.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 100 000,00 грн.
Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За прострочення проведення розрахунків за Договором, Позивачем нараховано Відповідачу пеню у розмірі 19 258,80 грн. за період з 13.12.2023 по 13.06.2024 року, 7 000,00 грн. штрафу, 4 550,99 грн. 3 % річних та 17 358,40 грн. інфляційних втрат (а.с. 9-11).
В п. 5.2. договору зазначається, що за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Дана вимога підлягає до задоволення, виходячи з такого:
Розрахунок штрафу та пені є вірними, визначений розмір пені не перевищує подвійну облікову ставку, яка повинна бути застосована при сплаті пені у відповідності до ст. 1, 3 ЗУ "Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Пеню вірно розраховано лише за період шести місяців з дати її виникнення, як вимагає ч. 6 ст. 232 ГК України. Штраф вірно розраховано одномоментним стягненням.
Доводи та розрахунки позивача за позовом відповідачем суду не заперечено.
У постанові від 1 червня 2021 року по справі № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про те, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, передбачених договором штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. двічі за одне і те саме не карають) має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.
Оскільки така відповідальність за невиконання грошового зобов'язання встановлена законом, то не має значення, чи передбачена вона умовами договору між сторонами.
Розрахунок 3% річних позивачем зроблено вірно. За належним розрахунком по третьому визначеному позивачем періоду з 15.05.2024 по 22.04.2025 розмір інфляційних втрат становить 15 135,53 грн, але позивач свої вимоги в цій частині не збільшував і тому суд приймає розрахунок позивача на суму 14 335,19 грн. за вказаний період як вірний.
Доказів проведення розрахунку по пені, штрафу, за інфляційними втратами та 3 процентами річних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 19 258,80 грн. пені, 7000,00 грн. штрафу, 4 550,99 грн. 3% річних, 17 358,40 грн. інфляційних втрат.
Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідачем суду не подано.
Отже, правомірність позовних вимог доведено зібраними у справі доказами, докази проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі відсутні, строк виконання зобов'язання по повній оплаті спірної поставки товару є таким, що настав, тому з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 100 000,00 грн. залишку основного боргу, 19 258,80 грн. пені, 7000,00 грн. штрафу, 4 550,99 грн. 3% річних, 17 358,40 грн. інфляційних втрат на підставі Договору про закупівлю №79/03-23 від 02.03.2023, укладеного між сторонами.
Оскільки позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути всю суму сплаченого судового збору (позивачем вірно застосовано коефіцієнту 0,8) -- 2 422,40 грн., бо позов подано через Електронний суд (ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір").
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України. -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства “Водоканал» (код 21374420, м. Корсунь-Шевченківський Черкаський район, Черкаська область, вул. Героїв Майдану, 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерна компанія “Скандтехімпорт» (код 32665431, м. Київ, вул. Генерала Алмазова (Кутузова), 18/7) -- 100 000,00 грн. залишок основного боргу, 19 258,80 грн. пені, 7000,00 грн. штрафу, 4 550,99 грн. 3% річних, 17 358,40 грн. інфляційних втрат на підставі договору про закупівлю №79/03-23 від 02.03.2023 та 2422,40 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 10 жовтня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських