вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"30" вересня 2025 р. Cправа № 902/206/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Заступника керівника Корюківської окружної прокуратури (15300, Чернігівська область, місто Корюківка, вулиця Шевченка, будинок 98, ідентифікаційний код юридичної особи 02909909)
в інтересах держави в особі:
позивача - Менської міської ради, 15600, Чернігівська область, Корюківський район, місто Мена, вулиця Героїв АТО, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 04061777
до відповідача - Фізичної особи-підприємця Відінєя Романа Олександровича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Макошинська гімназія Менської міської ради, 15652, Чернігівська обл., Корюківський р-н, селище міського типу Макошине, вул. Центральна, будинок 70, будинок 35, ідентифікаційний код юридичної особи 26263352
про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 41 246,71 гривень пені
за участю:
прокурора - Суходоля М.В., згідно посвідчення
представник позивача - не з'явився
представник відповідача - не з'явився
представника третьої особи - не з'явився
До Господарського суду Вінницької області 24.02.2025 року надійшла позовна заява № 51-77-418вих-25 від 06.02.2025 (вх. № 221/25 від 24.02.2025) Заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Менської міської ради до Фізичної особи-підприємця Відінєя Романа Олександровича, у якій прокурор просить зобов'язати відповідача виконати умови договору № 103 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область", шляхом коригування проектно-кошторисної документації з метою приведення її у відповідність до норм Державних будівельних норм В.2.-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" та стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Менської міської територіальної громади 41 246,71 гривень пені.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 03.03.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/206/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01 квітня 2025 року о 10:00 год.
31.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 31.03.2025 (вх. №01-34/3290/25 від 31.03.2025) із викладенням своєї процесуальної позиції щодо заявлених позовних вимог. У вказаному відзиві відповідачем заявлено також клопотання про продовження строку на подання відзиву та клопотання про проведення підготовчого засідання 01.04.2025 за відсутності відповідача.
У судовому засіданні 01.04.2025 суд постановив ухвалу про відмову відповідачу у продовженні строку на подання відзиву на позовну заяву у зв'язку з тим, що таке клопотання надійшло після спливу строку на подання відзиву, яку занесено до протоколу судового засідання.
За наслідком судового засідання 01.04.2025 суд ухвалив відкласти вирішення питання про залучення відзиву з метою з'ясування позиції відповідача щодо наявності підстав для поновлення строку на подання відзиву та постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/206/25 до 11:30 17.04.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
10.04.2025 року від Заступника керівника Корюківської окружної прокуратури надійша відповідь на відзив №51-77-1394вих.-25 від 04.04.2025 (вх. №01-34/3765/25 від 10.04.2025).
16.04.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов та залучення його до матеріалів справи від 15.04.2025 (вх. №01-34/3982/25 від 16.04.2025) та клопотання про проведення судового засідання за відсутності відповідача від 15.04.2025 (вх. №01-34/3984/25 від 16.04.2025).
16.04.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору від 16.04.2025 (вх. №01-34/3999/25 від 16.04.2025).
У судовому засіданні 17.04.2025 судом задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов, залучено відзив на позов до справи, продовжено строк підготовчого судового засідання на 30 днів та задоволено клопотання прокурора про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні до 14:00 08.05.2025.
21.04.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 18.04.2025 (вх. № 01-34/4125/25).
01.05.2025 від третьої особи - Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради надійшло клопотання № б/н від 01.05.2025 (вх. № 01-34/4642/25 від 01.05.2025) про призначення у справі №902/206/25 судової будівельно-технічної експертизи.
01.05.2025 від третьої особи - Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог № б/н від 01.05.2025 (вх. № 01-34/4639/25 від 01.05.2025).
01.05.2025 від позивача Менської міської ради надійшло клопотання № 04-18/820 від 01.05.2025 (вх. № 01-34/4664/25 від 01.05.2025) про призначення у справі №902/206/25 судової будівельно-технічної експертизи.
07.05.2025 від прокурора надійшло клопотання № 24-746вих25 від 07.05.2025 (вх. № 01-34/4884/25 від 07.05.2025) про долучення до матеріалів справи наказу Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389.
07.05.2025 від прокурора надійшли пояснення № б/н від 07.05.2025 (вх. № 01-34/4885/25 від 07.05.2025) щодо заявлених клопотань про призначення експертизи.
07.05.2025 від відповідача надійшли заперечення № б/н від 07.05.2025 (вх. № 01-34/4890/25 від 08.05.2025) на клопотання про призначення експертизи.
За наслідком судового засідання 08.05.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/206/25 до 10:00 29.05.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
28.05.2025 від третьої особи - Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради надійшло клопотання № б/н від 28.05.2025 (вх. № 01-34/5752/25 від 28.05.2025) про призначення у справі №902/206/25 судової будівельно-технічної експертизи.
28.05.2025 від третьої особи - Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради надійшли додаткові пояснення № б/н від 28.05.2025 (вх. № 01-34/5758/25 від 28.05.2025).
28.05.2025 від позивача Менської міської ради надійшло клопотання № б/н від 28.05.2025 (вх. № 01-34/5771/25 від 28.05.2025) про призначення у справі №902/206/25 судової будівельно-технічної експертизи.
28.05.2025 від прокурора надійшли пояснення № б/н від 28.05.2025 (вх. № 01-34/5779/25 від 28.05.2025) щодо заявлених клопотань про призначення експертизи.
29.05.2025 від відповідача надійшли заперечення № б/н від 28.05.2025 (вх. № 01-34/5784/25 від 29.05.2025) на клопотання про призначення експертизи.
29.05.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 28.05.2025 (вх. № 01-34/5788/25 від 29.05.2025).
У судовому засіданні 29.05.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/206/25 до 14:00 17.06.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
17.06.2025 від відповідача надійшла заява № б/н від 17.06.2025 (вх. № 01-34/6497/25 від 17.06.2025) про розгляд справи за відсутності відповідача. У вказаній заяві останній також клопотав про відмову у задоволенні клопотання про проведення експертизи з підстав зазначених у клопотанні.
Ухвалою від 17.06.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради № б/н від 01.05.2025 (вх. № 01-34/4642/25 від 01.05.2025) та клопотання № б/н від 28.05.2025 (вх. № 01-34/5752/25 від 28.05.2025) про призначення у справі №902/206/25 судової будівельно-технічної експертизи, а також у задоволенні клопотання Менської міської ради № 04-18/820 від 01.05.2025 (вх. № 01-34/4664/25 від 01.05.2025) та клопотання № б/н від 28.05.2025 (вх. № 01-34/5771/25 від 28.05.2025) про призначення у справі №902/206/25 судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою від 17.06.2025 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/206/25, призначено справу № 902/206/25 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 01.08.2025 року о 10:00 год.
01.08.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 31.07.2025 (вх. № 01-34/8066/25 від 01.08.2025) про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 01.08.2025 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання та про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/206/25 по суті на 12:00 11.08.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
11.08.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 08.08.2025 (вх. № 01-34/8330/25 від 11.08.2025) про відкладення розгляду справи.
За наслідком судового засідання 11.08.2025 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання та про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/206/25 по суті на 15:30 20.08.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 20.08.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/206/25 по суті до 16:00 02.09.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
01.09.2025 до суду від прокурора надійшло клопотання № б/н від 01.08.2025 (вх. № 01-34/9148/25 від 01.09.2025) про долучення копії акту належної якості до матеріалів справи.
02.09.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 01.09.2025 (вх. № 01-34/9194/25 від 02.09.2025).
02.09.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення № б/н від 02.09.2025 (вх. № 01-34/9222/25 від 02.09.2025).
У судовому засіданні 02.09.2025 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання прокурора про оголошення перерви у судовому засіданні та оголосив перерву з розгляду справи № 902/206/25 по суті до 16:00 16.09.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
11.09.2025 до суду від прокурора надійшли пояснення № б/н від 11.09.2025 (вх. № 01-34/9664/25 від 11.09.2025).
12.09.2025 до суду від позивача надійшли пояснення № б/н від 12.09.2025 (вх. № 01-34/9708/25 від 12.09.2025).
16.09.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 15.09.2025 (вх. № 01-34/9821/25 від 16.09.2025).
За наслідком судового засідання 16.09.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/206/25 по суті до 15:30 30.09.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
26.09.2025 до суду від третьої особи надійшли пояснення № б/н від 26.09.2025 (вх. № 01-34/10310/25 від 26.09.2025).
29.09.2025 до суду від прокурора надійшло клопотання № б/н від 29.09.2025 (вх. № 01-34/10402/25 від 29.09.2025) у якому прокурор, у зв'язку зі зміною найменування третьої особи клопотав про зміну найменування третьої особи із Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради на Макошинську гімназію Менської міської ради. На підтвердження зміни найменування відповідача прокурором долучено до клопотання витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
29.09.2025 до суду від Макошинської гімназії Менської міської ради надійшли додаткові пояснення № б/н від 29.09.2025 (вх. № 01-34/10416/25 від 29.09.2025).
30.09.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 29.09.2025 (вх. № 01-34/10424/25 від 30.09.2025).
На визначену судом дату у судове засідання з'явився прокурор. Представник позивача, відповідач та представник третьої особи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені ухвалою від 19.09.2025, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач, відповідач та третя особа у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін та третьої особи.
У судовому засіданні 30.09.2025 розглянувши клопотання прокурора № б/н від 29.09.2025 (вх. № 01-34/10402/25 від 29.09.2025) про зміну найменування третьої особи суд постановив ухвалу про внесення змін щодо найменування третьої особи із Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради на Макошинську гімназію Менської міської ради, яку занесено до протоколу судового засідання.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частини рішення долучено до матеріалів справи без його проголошення.
Суть спору, стислий виклад позицій сторін:
Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Менської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Відінєя Романа Олександровича про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 103 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область", шляхом коригування проектно-кошторисної документації з метою приведення її у відповідність до норм Державних будівельних норм В.2.-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" та про стягненння з відповідача на користь місцевого бюджету Менської міської територіальної громади 41 246,71 гривень пені.
На обгрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що за результатами закупівлі за бюджетні кошти робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" 13 вересня 2023 Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради з Фізичною особою - підприємцем Відінєєм Р.О. було укладено договір № 103 вартістю 154 719,21 гривень (ідентифікатор закупівлі UA-2023-09-13-008505-а).
Згідно умов 1.4., 1.5., 5.4.6 вказаного договору погоджено, що вимоги до проектно-кошторисної документації щодо якої виконуються роботи, визначаються у додатку № 4 до даного договору та є його невід'ємною частиною. Якість проектно-кошторисної документації щодо якої виконуються роботи, повинна відповідати вимогам законодавства, будівельним нормам, державним стандартам та правилам, нормативним, технічним та іншим вимогам, в тому числі завданню на проектування. Виконавець зобов'язаний за власний кошт виправити недоліки, що виникли внаслідок допущених порушень, виявлених під час виконання робіт, проведення експертизи проектно-кошторисної документації та отримання погоджень.
Прокурор зазначив, що 07.11.2023 між сторонами договору підписано акт № 1 приймання виконаних робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації за спірним об'єктом та платіжною інструкцією № 341 від 07.11.2023 на рахунок ФОП Відінєй Р.О. перераховано грошові кошти у сумі 154 719,21 грн.
Проте, у подальшому, згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12.12.2023 (реєстраційний номер ІУ051231211100) повідомлення про початок виконання будівельних робіт за Об'єктом (вхідний номер САО:5485-9243-1366-3464 від 11.12.2023) повернуто на доопрацювання.
Підставою відмови у видачі стало неврахування чинних державних будівельних норм при розробці проектної документації за об'єктом, а саме ДБН В.2.2-5.2023 "Захисні споруди цивільного захисту", що унеможливлює внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності.
Також, як стверджує прокурор, Головним управлінням ДСНС України у Чернігівській області було виявлено ряд порушень вимог законодавства та державних будівельних норм в проектній документації за об'єктом.
Прокурором зауважено, що будівництво та подальше введення в експлуатацію спірного об'єкта будівництва з порушеннями законодавства та державних будівельних норм несе загрозу та має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людей, а також забезпечення безпеки держави в частині забезпечення персоналу та учнів колективними засобами захисту.
За твердженням прокурора Макошинський ЗЗСО листом від 08.01.2024 за № 3 звернувся до ФОП Відінєй Р.О. з пропозицією розробити коригування проектно-кошторисної документації за об'єктом з метою приведення його у відповідність до нових ДБН, про що поінформувати у строк до 11.01.2024. Разом з тим коригування проектно-кошторисної документації ФОП Відінєй Р.О. не було проведено, допущені порушення вимог законодавства не усунуто, що на переконання прокурора вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору, оплату якого здійснено за рахунок бюджетних асигнувань.
Наведені обставини стали підставою для звернення прокурора із цим позовом до суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у відзиві.
Заперечуючи проти позову відповідач покликався на підписання між сторонами 07.11.2023 акту № 1 приймання-здачі робіт за договором виконання робіт №103 від 13.09.2023 та зазначив, що на його переконання роботи були виконані належним чином та замовник не заявив на наявність недоліків (дефектів) у виконаних роботах, роботи прийняв, заявивши про відсутність претензій.
Щодо листів Макошинського ЗЗСО про коригування проектної документації відповідач зазначив, що у відповідь на лист Макошинського ЗЗСО від 08.01.2024 ним було надано відповідь листом №3 від 11.01.2024 у якому повідомлено, що у зв'язку з суттєвими змінами вимог до будівництва захисних споруд цивільного захисту, коригуванню будуть підлягати усі розділи проекту, тобто по суті це буде розробка нового проекту; та що з урахуванням Наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (Настанова з визначення вартості проектних, науково - проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво) вартість таких робіт складатиме 282 579,00 гривень без ПДВ (з урахуванням вартості проходження експертизи), строк виконання робіт - 60 днів.
Відповідач зазначив, що у відповідь на цей лист Макошинський ЗЗСО звернувся до ФОП Відінєя Р.О. із листом № 21 від 24.01.2024 із проханням передати авторське право на робочий проект: "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійногопризначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" замовнику - Макошинському закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на безоплатній основі.
Надалі, як зауважено відповідачем ним у листі №5 від 05.02.2024 повідомлено про те, що відповідно до укладеного договору від 13.09.2023 № 103 передача авторських прав не передбачена та у зв'язку зі зміною ДБН та необхідністю коригування проектної документації відповідно до вимог чинного законодавства зазначених в листі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 13143/26/14-23 від 21.12.2023 запропоновано виконати коригування проектно - кошторисної документації по об'єкту за вартістю робіт у розмірі 199 000 гривень та строк виконання 60 днів.
На переконання відповідача, Макошинський ЗЗСО розуміючи, що відмова отримання дозволу на будівництво виникла у зв'язку зі зміною ДБН, а не з вини ФОП Відінєя Р.О. звернувся до відповідача з проханням відкоригувати проектну документацію на платній основі. ФОП Відінєм Р.О. було надано відповідь щодо вартості такого коригування. Надалі дій з боку Макошинський ЗЗСО не відбулось. При цьому на виконання пунктів 5.1.4., 5.1.5. договору про наявність недоліків у проектній документації з вини відповідача замовник не зазначив, не надав жодних претензій (розпоряджень) з вимогою усунути недоліки у проектній документації.
Також відповідачем зауважено, що замовник оприлюднивши закупівлю 13.09.2023 після 10.08.2023 року, дня затвердження проекту нових державних будівельних норм "Захисні споруди цивільного захисту" (ДБН В.2.2-5:2023), розумів ризики при набранні чинності ДБН та мав можливість не оголошувати закупівлю, розірвати договір або внести зміни, жодних дій виконано не було. Натомість 07.11.2023 року замовник прийняв без зауважень проектну документацію та зазначив про відсутність претензій (станом на день набрання чинності нового ДБН), що підтверджується актом виконаних робіт.
Щодо листа Головного управління ДСНС України в Чернігівській області від 11.11.2024 р., у якому Головне управління ДСНС України в Чернігівській області зазначає про встановлення фактів порушення законодавства та державних будівельних норм у проектній документації за договором відповідач зазначив, що цей лист не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області відсутні повноваження щодо перевірки проектної документації на будівництво та встановлення порушень у проектній документації та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області не є експертною установою та не має повноважень проводити експертизу вищенаведеної проектної документації або здійснювати контроль за складанням проектної документації або експертним звітом.
Прокурор у відповіді на відзив заперечив щодо викладеного відповідачем у відзиві, зазначив, що саме на виконавця, згідно з вимогами законодавства та договору, покладено обов'язок розробити проектну документацію на об'єкт будівництва з урахуванням будівельних норм та нормативних документів, обов'язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, чинних на дату передання її замовнику. Тому відповідно до вимог п. 5.4.6 договору у виконавця виник обов'язок за власний кошт виправити недоліки, що виникли внаслідок допущених порушень, з вини саме виконавця.
Також прокурором щодо зазначення відповідачем про виконання ТОВ "Центр комплексних експертиз проектів" експертизи розробленої проектної документації з наданням позитивного висновку зауважено, що доказів на підтвердження цих обставин відповідачем не надано; за моніторингом даних, що містяться на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва прокурором встановлено про проведення ТОВ "Центр комплексних експертиз проектів" експертизи проектної документації лише з питань кошторисної частини.
Прокурор зазначив, що жодного підтвердження, що проектна документація виконана з дотриманням вимог ДБН, як зазначено у відзиві, відповідачем не надано.
Крім того прокурором зазначено, що виходячи зі змісту листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №13143/26/14-23 від 21.12.2023, саме період з 10.08.2023 по 01.11.2023 надається для коригування проектної документації та приведення її у відповідність вимогам ДБН В.2.2-5:2023 (зі зміною № 1), тобто на вже виготовлену документацію, що знаходиться у замовника, але за якою не отримано дозволу на виконання підготовчих або будівельних робіт.
За твердженням прокурора, станом на 01.11.2023 проектна документація виконавцем замовнику не передана, дія договору не закінчена. Акт приймання виконаних робіт підписано сторонами 07.11.2023, однак проектна документація будівельним нормам, чинним на дату передання її замовнику (07.11.2023) не відповідає.
Таким чином, на переконання прокурора посилання відповідача на лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №13143/26/14-23 від 21.12.2023 є безпідставним.
Також прокурор зазначив, що органи ДСНС здійснюють контроль за готовністю споруд цивільного захисту до їх використання за призначенням. Оскільки проектно-технічна документація за об'єктом не відповідає вимогам ДБН, то і споруда цивільного захисту, збудована за вказаною проектною документацією, також не відповідатиме цим вимогам, що призведе до неможливості використання її за цільовим призначенням та безпідставного використання бюджетних коштів, спрямованих на приведення її у відповідність. Відтак, Головне управління ДСНС України в Чернігівській області є органом, що здійснює контроль за станом готовності захисних споруд, а тому є уповноваженим на перевірку технічної документації, що стосується об'єктів цивільного захисту населення.
Позивач у письмових поясненнях по справі від 16.04.2025 зазначив, що Менська міська рада підтримує в повному обсязі позов, поданий в її інтересах заступником керівника Корюківської окружної прокуратури до ФОП Відінєй Р.О. про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені.
Позивач зазначив, що Макошинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради заснований на комунальній власності та належить до сфери управління Менської міської ради, як представницького органу Менської міської територіальної громади, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним їй. Менська міська рада зобов'язана забезпечувати цільове та ефективне використання коштів місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання Макошинським ЗЗСО коштів за договором.
Позивач зауважив, що відповідно до статуту Макошинського ЗЗСО, затвердженого рішенням 15 сесії 8 скликання Менської міської ради № 835 від 09.12.2021 засновником закладу освіти є Менська міська рада та до повноважень засновника, серед інших, належить здійснення контролю за використанням закладом загальної середньої освіти публічних коштів.
За твердженням позивача Макошинський ЗЗСО не мав власного укриття, що призвело до того, що більше 180 учнів однієї з найбільших шкіл громади змушені були навчатися в три зміни в орендованому приміщенні, яке мало укриття та з метою забезпечення належного освітнього процесу, усунення загрози для життя та здоров'я дітей у бюджеті Менської міської територіальної громади на 2023 рік було передбачено кошти на розробку проектно-кошторисної документації для будівництва захисної споруди цивільного захисту.
Позивач зазначив, що кошти були виділені закладу, який уклав з Фізичною особою-підприємцем Відінєй Романом Олександровичем договір підряду від 13.09.2023 № 103 про закупівлю за бюджетні кошти робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" за кодом ДК 021:2015:71322000-1 - Послуги з інженерного проектування в галузі цивільного будівництва.
На переконання позивача своєчасне отримання проектної документації, яка була б розроблена з дотриманням вимог чинного законодавства надало б можливість громаді здійснити будівництво захисної споруди з врахуванням можливостей бюджету, у тому числі із залученням грантових коштів чи коштів міжнародної фінансової допомоги. Разом з тим, через невідповідність розробленої документації чинним будівельним нормам громада втратила таку можливість.
Позивач зауважив, що кошти на запропоноване ФОП Відінєй Р.О. коригування проектної документації (що по суті є розробкою нового проекту) у бюджеті Менської міської територіальної громади як на 2023 так і на 2024 рік не передбачено.
З урахуванням наведеного, позивач зазначив про підтримання Менською міською радою позову заступника керівника Корюківської окружної прокуратури до ФОП Відінєй Романа Олександровича про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Третя особа у письмових поясненнях від 01.05.2025 підтвердила укладення між Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради як замовником та ФОП Відінєй Р.О. договору № 103 на виконання робіт від 12.10.2023, вартістю закупівлі у розмірі 154 719,21 гривень.
Третьою особою зауважено, що виконавцем було надано закладу освіти позитивний експертний звіт, відтак у Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради не виникло сумніву, що проектно-кошторисна документація матиме якісь помилки; 07.11.2023 підписано акт № 1 здачі-приймання робіт за договором приймання виконаних робіт за договором № 103 від 13.09.2023 р., а платіжною інструкцією № 341 від 07.11.2023 на рахунок ФОП Відінєй Р.О. перераховано оплату у сумі 154 719,21 гривень.
Разом з тим, за твердженням третьої особи повідомлення про початок виконання будівельних робіт за об'єктом, яке направлено в Реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва було повернуто на доопрацювання та підставою для такого повернення стало неврахування чинних норм ДБН, що надалі не дало змоги внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності. Головним управлінням ДСНС України у Чернігівській області виявлено порушення вимог законодавства та державних будівельних норм в проектній документації за об'єктом.
Третя особа зазначила про звернення у зв'язку з викладеним Макошинського ЗЗСО листом від 08.01.2024 № 3 до ФОП Відінєй Р.О. з пропозицією розробити коригування проектно - кошторисної документації за об'єктом з метою приведення його у відповідність до нових ДБН, про що поінформувати у строк до 11.01.2024. Однак, коригування проектно-кошторисної документації ФОП Відінєй Р.О. не проведено, допущені порушення вимог законодавства не усунуто, що на переконання третьої особи вказує на неналежне виконання виконавцем умов договору, оплату якого здійснено за рахунок бюджетних коштів.
У поясненнях третьою особою зазначено про підтримання позовних вимог заступника керівника Корюківської окружної прокуратури.
На обгрунтування своїх правових позицій учасниками справи подавалися заперечення за на відповідь на відзив, додаткові пояснення письмові пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
13 вересня 2023 року між Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради (надалі переіменовано у Макошинську гімназію Менської міської ради) (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Відінєєм Романом Олександровичем (далі - відповідач, виконавець) за результатами проведеної закупівлі укладено договір № 103 на виконання робіт (далі - договір) (т.1 а.с. 25-42).
Пунктом 1.1. договору сторонами визначено, що за цим договором виконавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами, із використанням матеріалів виконавця, в установлені договором строки виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ПІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область» за кодом ДК 021:2015:7і320000-7 «Послуги з інженерного проектування» (далі - роботи), а замовник зобов'язується надати передбачені умовами договору вихідні дані (інформацію, матеріали, документи тощо) для виконання робіт, прийняти від виконавця закінчені роботи належної якості та оплатити їх.
Відповідно до пункту 1.2. договору обсяг, зміст робіт та інші вимоги, - які ставляться до робіт, що є предметом договору, визначаються в акті приймання виконаних робіт, а ціна робіт визначається кошторисом виконавця (додаток №1).
Згідно з пунктом 1.4. договору вимоги до проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються роботи, визначаються у додатку №4 до цього договору та є його невід'ємною частиною.
За змістом пункту 1.5. договору якість проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються роботи повинна відповідати вимогам законодавства, будівельним нормам, державним стандартам та правилам, нормативним, технічним та іншим вимогам в т.ч. завданню на проектування.
Пунктом 1.6. договору сторони передбачили, що виконавець гарантує відповідність проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються роботи вимогам вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів у будівництві.
Згідно з пунктом 2.1. договору загальна вартість робіт за договором визначена відповідно до кошторису, яка є твердою і складає 154 719,21 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять гривень 21 коп.), без ПДВ, та підлягає зміні виключно за погодженням сторін.
За умовами пункту 2.3. договору якщо виникне необхідність проведення додаткових, не передбачених договором на момент його укладення робіт, виконання яких потягне за собою перебільшення твердого кошторису, затвердженого сторонами, виконавець зобов'язується у будь - якому разі не зупиняти виконувані роботи згідно договору в межах затвердженого кошторису, а на виконання додаткових робіт складається окремий кошторис та укладається окремий договір на виконання робіт.
Відповідно до пункту 3.1. договору при виявлених замовником недоліках (дефектах) у виконаних роботах, роботи не оплачуються замовником до повного усунення виявлених недоліків (дефектів).
Згідно з пунктом 3.2. договору замовник перераховує виконавцю кошти за фактично виконані роботи на підставі акта виконаних робіт, підписані уповноваженими представниками обох сторін. При зменшенні об'ємів робіт, які узгодженні сторонами, оплата фактично виконаних робіт проводиться згідно актів виконаних робіт.
Пунктом 3.3. договору визначено, що оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування платежу на поточний рахунок виконавця після підписання акту приймання виконаних робіт уповноваженими представниками обох сторін протягом 15-ти банківських днів. Не підписані змовником акти приймання виконаних робіт до оплати не приймаються крім випадку передбачених цим договором.
Пунктом 4.3. договору сторонами визначено, що договір діє з дати його укладення до 31.12.2023, але не пізніше строку здійснення повноважень Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІП ступенів Менської міської ради до ч. 8 ст. 4 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, у частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.1.4. договору замовник має право вимагати безоплатного (за власний кошт виконавця) виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень, виявлених під час проведення експертизи проектно-кошторисної документації та отримання погоджень.
Згідно з пунктами 5.2., 5.2.2. договору замовник зобов'язаний прийняти проектно-кошторисну документацію належної якості після отримання позитивного експертного висновку та підписати акт приймання - передачі протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання й повернути один екземпляр виконавцю.
За умовами пунктів 5.4., 5.4.1., 5.4.2., 5.4.6. договору виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у порядку та строки, встановлені цим договором та одержати до початку робіт всі необхідні дозволи, ліцензії, паспорти, сертифікати тощо та самостійно нести всі витрати на отримання таких документів; забезпечити якість робіт відповідно до умов, установлених розділом 7 цього договору; за власний кошт виправити недоліки, що виникли внаслідок допущених порушень, виявлених під час виконання робіт, проведення експертизи проектно-кошторисної документації та отримання погоджень.
Пунктом 6.1. сторони передбачили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Відповідно до пункту 7.1. договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.
Згідно з пунктом 7.2. договору разом з актом виконавець надає результати роботи у вигляді комплекту проектно - кошторисної документації відповідно до вимог, визначених у завданні на проектування, на паперових носіях - 4 комплекти (ураховані копії) та в електронному вигляді - 1 екземпляр (проектна у форматі PDF, кошторисна у форматі IMS) та позитивний експертний висновок за результатами експертизи проектно-кошторисної документації.
За змістом пункту 14.1. договору до договору додаються і становлять його невід'ємну частину: кошторис (додаток № 1 до договору); протокол погодження договірної ціни (додаток № 2 до договору); графік виконання робіт (додаток № 3 до договору); завдання на проектування (додаток №4 до договору).
Згідно з пунктом 14 додатку № 4 до договору «Завдання на проектування» сторонами погоджено основні архітектурно - планувальні рішення і характеристика проектованого об'єкта - нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область (т. 1 а.с. 40-42).
У пунктах 18-21 додатку № 4 зазначені вимоги, що пред'являються до інженерного захисту територій і споруд, до режиму безпеки та охорони праці, до системи протипожежного захисту об'єкта, до енергозбереження та енергоефективності - які мають відповідати чинним нормам і правилам.
Як убачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про проектні документації 13.10.2023 року було зареєстровано проект (документ №06/10/2023 від 13.09.2023) (т. 3 а.с. 106-109).
Як вбачається із матеріалів справи 07.11.2023 між Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради як замовником та фізичною особою-підприємцем Відінєєм Романом Олександровичем як виконавцем було складено акт № 1 здачі-приймання робіт за договором № 103 від 13.09.2023 (т. 1 а.с. 88, 89).
За змістом вказаного акту сторонами погоджено, що роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації за об'єктом: «Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область» за кодом ДК 021:2015-7132000-7 (послуги з інженерного проектування), передбачені договором, виконано у повному обсязі.
Відповідно до абзацу 3 акту № 1 здачі-приймання робіт за договором № 103 від 13.09.2023 виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником, сторони претензій одна до одної не мають. Вартість виконаних робіт за договором складає 154 719,21 гривень.
Згідно з платіжною інструкцією № 841 від 07.11.2023 Макошинським ЗЗСО І-ІІІ ступенів сплачено на користь ФОП Відінєя Р.О. 154 719,21 гривень із зазначенням у графі призначення платежу «за виконані роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації за об'єктом «Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ)»; згідно акту № 1 від 07.11.2023, договору № 103 від 13.09.2023» (т. 1 а.с. 90).
Як вбачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12.12.2023 реєстраційний № ІУ051231211100 - Повідомлення про початок виконання будівельних робіт повернуто на доопрацювання (т. 1 а.с. 43-54).
У якості причини для відмови у видачі дозвільного документа визначено, що відповідно до статті 11 ЗУ «Про державні будівельні норми», застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудування. Проектну документацію розроблено з порушенням державних будівельних норм України, а саме: подана на розгляд проектна документація PD01:1011-0569-8596-6252 Редакція № 1 на об'єкт будівництва не містить інформацію щодо врахування чинних будівельних норм, зокрема ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», що унеможливлює внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності. Містобудівні умови та обмеження МU01:1572-5211-7443-5747 в проектній документації PD01:1011-0569-8596-6252 Редакція №1 перебувають в статусі "Архівний", що унеможливлює внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності.
Листом № 3 від 08 січня 2024 року Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради повідомлено фізичну особу-підприємця Відінєя Романа Олександровича про подання закладом освіти 11.12.2023 року документації для отримання дозволу на будівництво до Державної інспекції архітектури та містобудування України та зазначено, що Державною інспекцією було видано витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12 грудня 2023 р., у якому визначені причини відмови внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності: "Відповідно до статті 11 ЗУ "Про державні будівельні норми", застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудування. Подана на розгляд проектна документація РD 01:1011-0569-8596-6252 Редакція № 1 на об'єкт будівництва не містить інформацію щодо врахування чинних державних будівельних норм, зокрема ДБН В.2.2.-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту", що унеможливлює внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності" (т. 1 а.с. 55, 56, т. 2 а.с. 138).
Закладом освіти у листі зауважено, що відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 921 "Про затвердження Зміни № 1 ДБН В.2.2.-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" зміни набирають чинності з 01 листопада 2023 року. Дані зміни суттєво змінили вимоги до будівництва захисної споруди.
Враховуючи викладене, Макошинським ЗЗСО І-ІІІ ступенів Менської міської ради у листі № 3 від 08.01.2024 запропоновано ФОП Відінєю Р.О. розробити коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво швидко споруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" з метою приведення його у відповідність до нових ДБН. Також у вказаному листі заклад освіти просив надати відповідь на даний лист в термін до 11.01.2024 року.
Як вбачається із матеріалів справи, у відповідь на вказаний лист Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Менської міської ради ФОП Відінєм Р.О. у листі № 3 від 11 січня 2024 року повідомлено, що у зв'язку з суттєвими змінами вимог до будівництва захисних споруд цивільного захисту, коригуванню будуть підлягати усі розділи проекту, тобто по суті це буде розробка нового проекту (т. 2 а.с. 139 (зворот), 141 (зворот).
У цьому листі відповідачем також зазначено, про те що з урахуванням Наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (Настанова з визначення вартості проектних, науково - проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво) вартість робіт складатиме 282 579,00 (двісті вісімдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 00 копійок), без ПДВ. У вартість робіт входить вартість проходження експертизи. Строк виконання робіт - 60 днів.
Листом № 21 від 24 січня 2024 року Макошинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Менської міської ради звернувся до ФОП Відінєя Р.О. із проханням передати авторське право на робочий проект: "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійногопризначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІП за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" замовнику - Макошинському закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на безоплатній основі (т. 2 а.с. 139).
У відповідь на цей лист ФОП Відінєй Р.О. листом № 5 від 05 лютого 2024 року повідомив Макошинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Менської міської ради, що відповідно до укладеного договору від 13.09.2023 № 103 на виконання роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту ( споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" передача авторських прав не передбачена (т. 2 а.с. 140, 141).
Також, відповідно до листа № 5 від 05 лютого 2024 року, у зв'язку зі зміною державних будівельних норм та необхідністю коригування проектної документації відповідно до вимог чинного законодавства зазначених в листі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 13143/26/14-23 від 21.12.2023 року ФОП Відінєєм Р.О. запропоновано Макошинському ЗЗСО І-ІІІ ступенів Менської міської ради виконати коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" із зазначенням про те, що вартість робіт складатиме 199 000 грн., без ПДВ, строк виконання - 60 днів.
Судом установлено, що 24 червня 2025 року на 62 сесії 8 скликання Менською міською радою прийнято рішення № 390 «Про перепрофілювання (зміну типу), зміну найменування га затвердження статуту Макошинської гімназії Менської міської ради в новій редакції» (т. 3 а.с. 126, 127,153-177).
Згідно з преамбулою та пунктом 1 вказаного рішення з метою приведення до вимог чинного законодавства України мережі закладів освіти Менської міської територіальної громади, Менською міською радою вирішено перепрофілювати (змінити тип) та змінити найменування Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради на Макошинську гімназію Менської міської ради. Змінити скорочене найменування з: Макошинський ЗЗСО І-Ш ст. на: Макошинська гімназія.
Відповідно до пункту 3 рішення № 390 від 24.06.2025 Менською міською радою затверджено статут Макошинської гімназії Менської міської ради в новій редакції (додається).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 01.09.2025 здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 1000501070016000058, зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого), зміна установчих документів (т. 3 а.с.127).
Згідно вказаного витягу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань містяться відомості щодо найменування юридичної особи за ідентифікаційним кодом 26263352 - Макошинська гімназія Менської міської ради.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У статті 53 ГПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Згідно з абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
Здійснивши аналіз абзацу 1 частини третьої статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Процедура, передбачена абзацами третім та четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
На обгрунтування підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі Менської міської ради прокурор зазначив, що Макошинський ЗЗСО заснований на комунальній власності та належить до сфери Менської міської ради і є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним їй. Як головний розпорядник бюджетних коштів Менська міська рада зобов'язана забезпечити цільове та ефективне використання коштів місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання Макошинським ЗЗСО коштів за договором.
Враховуючи вищевикладене, Менська міська рада є уповноваженим органом вживати заходи щодо захисту інтересів держави, в тому числі представницького характеру, а тому є належним позивачем у даній справі.
Корюківською окружною прокуратурою у листі від 21.10.2024 повідомлено Менську міську раду про виявлені порушення при виконанні умов договору та з'ясовано питання щодо вжиття Менською міською радою заходів, у тому числі в судовому порядку, до усунення виявлених порушень.
Водночас, Менська міська рада у листі від 12.12.2024 про вжиті на усунення порушень заходи не повідомила.
Вказане на думку прокурора свідчить, що Менська міська рада, будучи повідомленою про допущені порушення при виконанні умов договору №103 від 13.09.2023, належних заходів для захисту інтересів держави та до усунення порушень не вжила.
Прокурор стверджує, що Менську міську раду заздалегідь проінформовано та надано достатньо часу для реагування на стверджувані прокурором порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову. Однак, Менська міська рада заходи до усунення порушень законодавства та інтересів держави після отримання повідомлення не вживала, до суду з позовом не зверталася, що призводить до порушення економічних (майнових) інтересів держави, та відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред'явлення даного позову.
На думку прокурора наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у даних спірних правовідносинах - Менської міської ради.
Як уже було зазначено, положеннями частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру» і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вирішуючи питання, чи було дотримано прокурором порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме чи було надано позивачу розумного строку для самостійного звернення за захистом порушеного права, суд також звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі 914/1577/19 під час вирішення аналогічного питання. У наведеній постанові зазначено, що: "суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:
- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";
- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;
- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій) необхідних для здійснення представництва в суді.
При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов'язано саме зі з'ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов'язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду. Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом". Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 927/172/21, від 28.06.2022 у справі № 916/1283/20, від 13.09.2022 у справі № 910/14844/21.
Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18 зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.
Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 914/225/18.
У постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави.
Згідно статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у власності територіальних громад міст.
Менська міська рада як головний розпорядник коштів місцевого бюджету Менської міської територіальної громади є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.
На виконання частин 3-5 статті 53 ГПК України і частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним органом, яким не було вжито заходів щодо захисту інтересів держави, про що було повідомлено прокуратуру відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави), зазначив про встановлення обставин порушення зобов'язань з боку виконавця за договором закупівлі, укладеним закладом освіти, засновником якого є Менська міська рада, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом) та повідомив про намір звернутися з позовом в інтересах держави в особі Менської міської ради.
Положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.
Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач в інтересах якого прокурор звернувся із позовом, підтримав заявлені позовні вимоги, що свідчить про те, що суб'єктом владних повноважень наявність підстав для представництва держави в особі компетентного органу не оскаржена.
Зважаючи на докази, подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача, суд вважає обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Менської міської ради у цій справі.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано таке.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача Менської міської ради до відповідача фізичної особи-підприємця Відінєя Романа Олександровича про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 103 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область", шляхом коригування проектно-кошторисної документації з метою приведення її у відповідність до норм Державних будівельних норм В.2.-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" та про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Менської міської територіальної громади 41 246,71 гривень пені.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі".
Згідно пункту 6 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Згідно приписів частин 1-2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Спірні правовідносини у цій справі виникли на підставі договору про виконання робіт № 103 від 13.09.2023 року укладеного між Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради (надалі переіменовано у Макошинську гімназію Менської міської ради) як замовником та фізичною особою-підприємцем Відінєєм Романом Олександровичем як виконавцем.
За своєю правовою природою укладений cторонами договір є договором підряду на проектні роботи до регулювання правовідносин якого застосовуються загальні положення про підряд визначені параграфом 1 та положення параграфу 4 глави 61 ЦК України (підряд).
Судом установлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав неналежного виконання відповідачем як підрядником своїх договірних зобов'язань щодо розробки проектно-кошторисної документації та за твердженням прокурора, метою заявленого позову (зобов'язання виконати умови договору підряду) є спонукання відповідача до належного виконання свого основного зобов'язання - розробити проектно-кошторисну документацію за об'єктом, яка відповідала б вимогам чинного законодавства.
Прокурор у позові зазначив, що порушене право позивача полягає у позбавленні позивача можливості реалізувати право на отримання уже оплаченої проектно-кошторисної документації за договором та заявлені позовні вимоги направлені саме на захист порушених майнових прав та інтересів позивача на проектні роботи, які вже оплачені, та право власності на які належить позивачу.
Позовні вимоги прокурора обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині не усунення за вимогою замовника недоліків у виготовленій проектно-кошторисній документації шляхом її коригування з метою приведення у відповідність до норм Державних будівельних норм В.2.-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту".
Як уже було зазначено, згідно пункту 1.1. договору за цим договором виконавець у порядку та на умовах, визначених цим договором взяв на себе зобов'язання на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами, із використанням матеріалів виконавця, в установлені договором строки виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ПІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошипе, Чернігівська область» за кодом ДК 021:2015:7і320000-7 «Послуги з інженерного проектування» (далі - роботи), а замовник зобов'язався надати передбачені умовами договору вихідні дані (інформацію, матеріали, документи тощо) для виконання робіт, прийняти від виконавця закінчені роботи належної якості та оплатити їх.
Згідно частини 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до положень статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (стаття 888 ЦК України).
Приписами абзацу 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
Згідно пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122) проектні роботи - роботи, пов'язані зі створенням проектної документації для об'єктів будівництва.
Пунктами 5, 6 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів передбачено, що укладення та виконання договорів на виконання проектних робіт здійснюються у порядку, встановленому Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668.
Вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об'єктів будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
За змістом пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (у редакції чинній на час укладення договору) проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за № 1111/30979, нормативних документів, обов'язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
Згідно пункту 1.5. договору якість проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються роботи повинна відповідати вимогам законодавства, будівельним нормам, державним стандартам та правилам, нормативним, технічним та іншим вимогам в т.ч. завданню на проектування.
Пунктом 1.6. договору сторони передбачили, що виконавець гарантує відповідність проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються роботи вимогам вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів у будівництві.
Положеннями частин 1-2 статті 72 Закону України "Про будівельні норми" визначено, що під час проектування, будівництва та експлуатації об'єктів повинно бути забезпечено дотримання основних вимог до будівель і споруд з урахуванням їх функціонального призначення. Основні вимоги до будівель і споруд конкретизуються у будівельних нормах, нормативних документах на конструктивні та інженерні системи.
За змістом статті 890 ЦК України підрядник зобов'язаний:
1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;
2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;
4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;
5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.
Згідно приписів статті 847 ЦК України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:
1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;
2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;
3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.
За змістом статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
В силу частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаних обома сторонами.
Згідно з пунктами 7.1., 7.2. договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.
Разом з актом виконавець надає результати роботи у вигляді комплекту проектно - кошторисної документації відповідно до вимог, визначених у завданні на проектування, на паперових носіях - 4 комплекти (ураховані копії) та в електронному вигляді - 1 екземпляр (проектна у форматі PDF, кошторисна у форматі IMS) та позитивний експертний висновок за результатами експертизи проектно-кошторисної документації.
Як убачається із матеріалів справи 07.11.2023 між фізичною особою-підприємцем Відінєєм Романом Олександровичем та Макошинським ЗЗСО І-ІІІ ступенів підписано акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації, за змістом якого виконавцем виконані, а замовником прийняті виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ПІ за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область» за кодом ДК 021:2015:7і320000-7 «Послуги з інженерного проектування».
У акті зазначено, що документація в 2-х оригінальних примірниках передана замовнику.
Судом установлено, що згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12.12.2023 (реєстраційний номер ІУ051231211100) повідомлення про початок виконання будівельних робіт за Об'єктом (вхідний номер САО:5485-9243- 1366-3464 від 11.12.2023) повернуто на доопрацювання.
Підставою відмови у видачі дозволу про початок виконання будівельних робіт стало неврахування чинних державних будівельних норм при розробці проектної документації за Об'єктом, а саме ДБН В.2.2-5.2023 «Захисні споруди цивільного захисту».
Із матеріалів справи вбачається, що за результатами листування замовника та виконавця щодо необхідності усунення виявлених у проектно-кошторисній документації недоліків шляхом здійснення її коригування відповідно до чинних будівельних норм, відповідач не погодився на безоплатне усунення недоліків, натомість запропонував здійснити коригування проектної документації за додаткову плату.
Надаючи оцінку дотриманню відповідачем вимог договору та положень чинного законодавства судом враховано таке.
Із змісту пунктів 2.8., 22 розділу I проектно-кошторисної документації переданої відповідачем замовнику на виконання умов укладеного договору слідує, що проектно-кошторисна документація була виготовлена з урахуванням чинних на час укладення договору ДБН В.2.2-5-97 «Захисні споруди цивільного захисту», затверджених наказом Держкоммістобудування України від 08 липня 1997 року № 106 (зі змінами) і введених в дію з 01 січня 1998 року.
Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 702 від 10.08.2023 затверджено ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» (далі - ДБН В.2.2-5:2023), установлено, що ДБН В.2.2-5:2023 набирають чинності з 01 листопада 2023 року та установлено, що з дня набрання чинності ДБН В.2.2-5:2023 визнаються такими, що втратили чинність, ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», затверджені наказом Держкоммістобудування України від 08 липня 1997 року № 106 (зі змінами) і введені в дію з 01 січня 1998 року.
Згідно відомостей, які містяться на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" набув чинності 01.11.2023 року (https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3225773063500990463?doc_type=2 ).
Вимогами пункту 15.5. Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів визначено, що проектна документація на об'єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та нормативних документів, обов'язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, чинних на дату передання її замовнику.
Судом установлено, що проектно-кошторисну документацію було передано замовнику за актом здачі-приймання робіт 07.11.2023 року та станом на дату її передання проектно-кошторисна документація повинна була відповідати нормативно-правовим актам, чинним на дату передання її замовнику, зокрема і в частині дотримання вимог ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту".
Приймаючи до уваги, що інших належних доказів передачі замовнику проектної документації до дати набуття чинності новими ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" учасниками справи суду не надано, суд відхиляє доводи відповідача про відповідність виготовленої проектно-кошторисної документації умовам договору та чинним нормативно-правовим актам.
Положеннями статті 891 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.
У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 858 ЦК України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Умовами пунктів 5.1., 5.1.4. договору сторони погодили, що замовник має право вимагати безоплатного (за власний кошт виконавця) виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень, виявлених під час проведення експертизи проектно-кошторисної документації та отримання погоджень.
Згідно пунктів 5.4., 5.4.1., 5.4.2., 5.4.6. договору виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у порядку та строки, встановлені цим договором та одержати до початку робіт всі необхідні дозволи, ліцензії, паспорти, сертифікати тощо та самостійно нести всі витрати на отримання таких документів; забезпечити якість робіт відповідно до умов, установлених розділом 7 цього договору; за власний кошт виправити недоліки, що виникли внаслідок допущених порушень, виявлених під час виконання робіт, проведення експертизи проектно-кошторисної документації та отримання погоджень.
Положеннями статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги, що про недоліки виготовленої відповідачем проектно-кошторисної документації стало відомо під час отримання замовником погоджень (отримання дозволу про початок виконання будівельних робіт), суд дійшов висновку, що замовник відповідно до умов договору та чинного законодавства має право вимагати безоплатного усунення недоліків у розробленій проектно-кошторисній документації, а виконавець (відповідач) у свою чергу зобов'язаний за власний кошт виправити недоліки, що виникли внаслідок допущених порушень, виявлених під час отримання погоджень, зокрема в частині коригування проектно-кошторисної документації відповідно до вимог чинних ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту", оскільки такий обов'язок прямо передбачений умовами договору та чинним законодавством.
Водночас, визначаючись щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог суд звертає увагу, що прокурор у цій справі звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі позивача Менської міської ради у якому просить зобов'язати відповідача виконати умови договору № 103 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" шляхом коригування проектно-кошторисної документації з метою приведення її у відповідність до норм Державних будівельних норм В.2.-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" та стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Менської міської територіальної громади 41 246,71 гривень пені.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ГПК).
Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої зазначеної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (такий висновок наведено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
Розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з'ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
Таким чином, з огляду на положення процесуального закону (зокрема статей 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК) суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
Приписами частини 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3 статті 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
За змістом частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Положеннями пункту 6.1. сторони погодили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
У постанові від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23 Верховний Суд дійшов висновку, що згідно зі статтями 230, 231 ГК України, статтями 549, 551 та 611 ЦК України встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони в межах, встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при його укладенні.
Зазначене стосується і зобов'язань, у яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до статті 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
Як убачається із матеріалів справи договір про виконання робіт укладено між замовником - Макошинським ЗЗСО І-ІІІ ступенів та виконавцем - фізичною особою підприємцем - Відінєєм Романом Олександровичем.
Отже, у спірних правовідносинах належним боржником є відповідач - фізична особа підприємець Відінєй Роман Олександрович, а належним кредитором, на користь якого боржник повинен виконати взяте на себе зобов'язання є Макошинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів.
Водночас, Макошинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів не є позивачем у справі та залучений судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Самостійних вимог щодо предмету спору Макошинським ЗЗСО І-ІІІ ступенів заявлено не було.
У свою чергу, позивач у справі - Менська міська рада у спірних правовідносинах не є стороною договору та відповідно не є належним кредитором на користь якого відповідач має виконати забов'язання як з усунення недоліків у виконаній роботі, так і зі сплати пені, передбаченої договором за порушення строку виконання зобов'язання.
У постановах Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №908/2335/22, від 27.11.2024 року у справі № 911/826/23 зазначено, що стягнення неустойки в разі порушення контрагентом комунальної організації своїх зобов'язань за договором відбувається на користь такої організації. Неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет, тобто контролюються міською радою.
Та обставина, що грошові кошти, які відповідач одержав у рахунок оплати за договором, виділялися позивачем як розпорядником коштів місцевого бюджету не має правового значення, оскільки за змістом договору винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення на користь іншої сторони договору.
Фінансування оплати виконаних за договором робіт за рахунок бюджетних коштів, не є підставою для зміни умов господарського договору та не може бути підставою для стягнення пені з відповідача на користь місцевого бюджету Менської міської територіальної громади у заявленому прокурором розмірі.
Аналогічних за змістом висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23, від 09.09.2024 у справі № 902/1372/23, в яких прокурор в інтересах держави звертався до суду з позовом про стягненні пені до Державного бюджету України.
У постанові від 17 червня 2025 року у справі № 911/2191/24 Верховний Суд виснував, що одностороння зміна порядку стягнення пені, визначеного у договорі, не допускається, у тому числі якщо оплата за ним здійснювалася за рахунок коштів Державного бюджету України. Така зміна суперечить закріпленим у статтях 6, 204, 626-629 ЦК України принципам свободи договору, обов'язковості договору та презумпції правомірності правочину (пункт 111).
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.07.2025 року у справі № 911/2192/24, від 03.06.2025 року у cправі №911/1623/24.
Згідно пункту 4 статті 1 Закону України "Про повну загальну середню освіту" заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.
Положеннями частини 1 статті 31 Закону України "Про повну загальну середню освіту" визначено, що юридична особа має статус закладу загальної середньої освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність, що здійснюється на одному чи декількох рівнях повної загальної середньої освіти.
Заклад загальної середньої освіти має право набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, виступати стороною у судовому процесі, мати у власності кошти та інше майно відповідно до законодавства.
Заклад загальної середньої освіти має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах і банках державного сектору та може мати бланки, печатки та штампи із своїм найменуванням та символікою.
Згідно вимог частини 2 статті 33 Закону України "Про повну загальну середню освіту" статут закладу загальної середньої освіти затверджується засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом та має містити інформацію про: повне та скорочене найменування; статус, форму власності, організаційно-правову форму та тип закладу; місцезнаходження; структурні підрозділи закладу; систему управління закладом, права та обов'язки органів управління, порядок прийняття ними рішень; мету, завдання, принципи діяльності; джерела надходження і порядок використання коштів і майна; інші положення, що визначають функції закладу загальної середньої освіти відповідно до законодавства. Статут може містити інші положення з питань, передбачених цим Законом та/або з питань, що не врегульовані законодавством, у тому числі щодо особливостей утворення і діяльності закладу загальної середньої освіти. Положення статуту не повинні суперечити законодавству.
Згідно пункту 1.1. статуту Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради, затвердженого рішенням 15 сесії 8 скликання Менської міської ради від 09.12.2021 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) Макошинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради (далі - заклад освіти, заклад) є комунальним закладом загальної середньої освіти, який надає освітні послуги у сфері повної загальної середньої освіти (початкова освіта, базова середня, профільна освіта), забезпечує допрофільну, профільну підготовку (т. 1 а.с. 57-87) (далі - статут).
Пунктом 1.5. статуту визначено, що засновником закладу освіти є Менська міська рада (далі - засновник). Уповноваженим органом засновника є відділ освіти Менської міської ряди (далі - орган управління).
Відповідно до пункту 1.11. статуту заклад освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, самостійно здійснює господарчу діяльність та бухгалтерський облік на умовах договору про надання послуг із планування, фінансування, ведення бухгалтерського обліку з Комунальною установою «Центр з обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради. Має право відкривати реєстраційний, спеціальний реєстраційний та інші рахунки в органах Державного казначейства України.
Згідно з пунктом 1.13. статуту за організаційно-правовою формою заклад є комунальною організацією (установою, закладом).
Пунктом 2.11. статуту визначено, що взаємовідносини закладу освіти з юридичними і фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними у порядку встановленому законодавством України.
За змістом пункту 7.6. статуту фінансово-господарська діяльність закладу освіти проводиться відповідно до Бюджетного кодексу України, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів. Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на укладення відповідно до законодавства цивільно-правових угод (господарських договорів) для забезпечення діяльності закладу освіти.
Згідно пункту 7.9 статуту забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини поміж засновника закладу освіти, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску та інших відрахувань), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Положеннями статті 80 ЦК України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).
З урахуванням встановлених судом обставин справи щодо змісту спірних зобов'язальних правовідносин та юридичного статусу Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради (Макошинської гімназії Менської міської ради), що є належним кредитором у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор фактично звернувся до суду за захистом прав та інтересів не позивача - Менської міської ради, а третьої особи - Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, права та інтереси якої у спірних правовідносинах підлягали захисту.
Прокурор та позивач на обгрунтували, що Макошинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів не має достатнього рівня самостійності, враховуючи наявність у цього закладу статусу юридичної особи та відсутність у статуті цього закладу будь - яких обмежень на реалізацію права бути позивачем згідно приписів статті 80 ЦК України.
За змістом частини 2 статті 37 Закону України "Про повну загальну середню освіту" засновник закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа) здійснює, зокрема контроль за використанням закладом загальної середньої освіти публічних коштів.
Разом з тим, передбачена цією нормою закону функція щодо здійснення засновником контролю за використанням закладом освіти публічних коштів не свідчить, що такий контроль має здійснюватися шляхом звернення засновника до суду з позовом про примусове виконання обов'язку в натурі за господарським договором на користь закладу, який не обмежений у своїй дієздатності та має право самостійно звернутися з відповідним позовом до суду, а також з позовом про стягнення пені за договором до місцевого бюджету.
За змістом статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Водночас, умовами договору про виконання робіт № 103 від 13.09.2023 року не передбачено обов'язку виконавця як виконати взяті на себе зобов'язання на користь Менської міської ради - засновника Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (Макошинської гімназії Менської міської ради), так і зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій до бюджету на користь територіальної громади в особі Менської міської ради.
Суд звертає увагу, що згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Згідно вимог частин 3-4 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Із аналізу частини 3 статті 45 ГПК України слідує, що об'єктом судового захисту є порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, який належить безпосередньо позивачу у справі.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу позивача у справі.
У пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 сформульовано висновок щодо застосування статті 21 ГПК України (у редакції, чинній до 14.12.2017), яка за змістом є подібною до норми статті 45 чинного ГПК України: "За змістом наведеної норми сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача".
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).
Відповідно до положень статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні, комунальні підприємства чи заклади, які не мають статусу суб'єкта владних повноважень.
На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 83)).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 зазначила, що не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов'язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов'язки цих третіх осіб.
У постановах від 31.10.2019 у справі № 923/675/18, від 25 вересня 2024 року у справі № 905/1263/23 Верховний Суд виснував, що прокурор наділений правом на звернення до суду з вимогами саме на користь позивачів, а не третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а позовні вимоги про зобов'язання виконати будь-які дії чи стягнути кошти на користь третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, чинним ГПК не передбачено.
Подання прокурором в інтересах держави в особі Менської міської ради позову не призведе до відновлення інтересів держави в особі визначеного прокурором позивача, оскільки за умовами договору зобов'язання відповідача з коригування проектно-кошторисної документації та зобов'язання зі сплати пені мають бути виконані на користь належного кредитора - Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (Макошинської гімназії Менської міської ради), а не на користь Менської міської ради.
Суд звертає увагу, що фінансування позивачем як головним розпорядником бюджетних коштів виконаних відповідачем робіт за договором не є підставою для заміни кредитора та особи, чиї порушені права мають бути захищені та відновлені у спосіб визначений прокурором у спірних правовідносинах.
Пред'явлення позову неналежним позивачем є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на предмет та підстави позову, характер спірних правовідносин та склад його учасників, враховуючи, що метою подання позову є фактично захист прав та інтересів третьої особи - Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (Макошинської гімназії Менської міської ради) як окремої юридичної особи у зобов'язальних правовідносинах, а не позивача у справі (Менської міської ради), який не є учасником спірних правовідносин та не є особою на користь якої має бути виконане зобов'язання за договором та сплачені штрафні санкції, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Менської міської ради про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 103 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область", шляхом коригування проектно-кошторисної документації з метою приведення її у відповідність до норм Державних будівельних норм В.2.-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" та про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Менської міської територіальної громади 41 246,71 гривень пені слід відмовити.
Суд звертає увагу, що Макошинська гімназія Менської міської ради (Макошинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів) має право самостійно звернутися із відповідним позовом для захисту своїх порушених прав та інтересів.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи викладене, суд не надає детальної відповіді на кожний аргумент та довід учасників справи, оскільки такі доводи та аргументи не впливають на висновки суду у цій справі.
Суд зауважує, що справу розглянуто у розумний строк, який був об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав та обов'язків.
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що позов Заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Менської міської ради до Фізичної особи-підприємця Відінєя Романа Олександровича про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 103 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруда подвійного призначення - типу ПРУ) Макошинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за адресою: вул. Центральна, 70, смт. Макошине, Чернігівська область" шляхом коригування проектно-кошторисної документації з метою приведення її у відповідність до норм Державних будівельних норм В.2.-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" та стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Менської міської територіальної громади 41 246,71 гривень пені задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду Чернігівською обласною прокуратурою згідно платіжної інструкції № 150 від 31.01.2025 сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати по сплаті судового збору у сумі 6 056,00 гривень покладаються на прокурора.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишити за прокурором.
3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 10 жовтня 2025 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3,4,5 - прокурору, позивачу, відповідачу, третій особі, Вінницькій обласній прокуратурі до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.