Номер провадження: 22-ц/813/5206/25
Справа № 516/5/21
Головуючий у першій інстанції Мислива Л. М.
Доповідач Кострицький В. В.
07.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Лозко Ю.П., Коновалової В.А.,
за участю секретаря Булацевської Я.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - Тонкошкур Валентина Леонідівна
відповідач - Акціонерного товариства «Сенс Банк»
представник відповідача - Дорош Ірина Іванівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 березня 2025 року, ухвалену у складі судді Пасечник М.Л., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів, припинення правовідношення, стягнення коштів,-
встановив:
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 березня 2025 року відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заяву про збільшення позовних вимог від 25.02.2025 ОСОБА_1 та представника - адвоката Тонкошкури В.Л..
В обґрунтування вказаного судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги у збільшеній частині не пов'язані з предметом і підставами позову в первісній редакції. Крім того, доповнені позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3% річних, які наведено у заяві представника позивача про збільшення позовних вимог, є фактично заявленням ще однієї вимоги до відповідача, додатково до викладених у позовній заяві.
Проте, ці вимоги не були заявлені позивачем у тексті первісної редакції позовної заяви, у зв'язку з чим суд приходить переконання щодо неправомірного намагання ОСОБА_1 та її представника - адвоката Тонкошкури В.Л. під виглядом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог висунути нові вимоги до відповідача.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 березня 2025 року про відмову у прийнятті до розгляду та повернення заяви про збільшення позовних вимог від 25.02.2025 - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування зазначає, що суд з неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Вказує, що зміна предмета, заміною одних позовних вимог іншими та доповнення позовних вимог новими, у редакції заяви від 25.02.2025 року жодним чином не призведе до зміни одночасно і предмету і підстав позову, оскільки, єдиною підставою позову у редакції від 05.01.2021 та від 25.02.2025 року в цій частині виступає - Договір про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» від 07.02.2018 року, укладений шляхом підписання анкети- заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа- Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа- Банк».
Крім того, позивач вважає, що позовні вимоги у редакції заяви від 25.02.2025 року у частині Стягнення з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_2 за Договором про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» від 07.02.2018 року укладений, шляхом підписання анкети- заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа- Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа- Банк» від 07.02.2018 року на суму боргу індекс інфляції у сумі 15 138, 20 гривень за період з 09.06.2020 року по 15.01.2025 рік, проценти річних від простроченої суми у сумі 29018,48 гривень за період з 09.06. 2020 року по 15.01.2025 рік, а всього 44 156, 68 гривень, також повинні судом бути прийняті до розгляду, так як підставою для стягнення з відповідача зазначених сум є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» від 07.02.2018 року укладений, шляхом підписання анкети- заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа- Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа- Банк» від 07.02.2018 року, а заявлені вимоги фактично є доповнення позовних вимог новими.
Щодо явки сторін.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, клопотань про відкладення не надходило, що не заважає апеляційному перегляду.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказана цивільна справа.
До суду від ОСОБА_1 та її представника - адвоката Тонкошкури В.Л. 25.02.2025 року надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, яке було уточнено адвокатом та зазначено, що вказана заява є фактично заявою про зміну предмету позову, шляхом доповнення новою позовною вимогою та просила позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства (далі АТ) «Альфа- Банк» про захист прав споживачів, припинення правовідношення, стягнення коштів, стягнення індексу інфляції на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми боргу задовольнити повністю.
Право відношення між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа- Банк» за Договором про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа- Банк» від 07.02.2018 року, укладений шляхом підписання анкети - заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа- Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа- Банк» - припинити 08.11.2019 року.
Стягнути з АТ «Альфа-Банк» на ОСОБА_1 суму переплати за Договором про банківське обслуговування фізичних осіб ПАТ «Альфа-Банк» від 07.02.2018 року укладений, шляхом підписання анкети- заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа- Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа- Банк» від 07.02.2018 року у сумі 21931, 86 гривні.
Стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 за Договором про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» від 07.02.2018 року укладений, шляхом підписання анкети- заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа- Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа- Банк» від 07.02.2018 року на суму боргу індекс інфляції у сумі 15 138, 20 гривень за період з 09.06.2020 року по 15.01.2025 рік, проценти річних від простроченої суми у сумі 29018,48 гривень за період з 09.06. 2020 року по 15.01.2025 рік, а всього 44 156, 68 гривень.
Стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової економічної експертизи у сумі 9087 гривень, витрати за надання правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2021 представник позивач звернулася до суду із позовом, яким просила :
Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Альфа- Банк» про захист прав споживачів, припинення правовідношення, стягнення коштів - задовольнити повністю.
Припинити право відношення за акцептом пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 07.02.2018 року, за паспортом споживчого кредиту від 07.02.2018 року, за анкетою -заявою про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» від 07.02.2018 року, укладені між ОСОБА_1 та АТ «Альфа- Банк з 07.06.2020 року.
Стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 суму переплати за акцептом пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 07.02.2018 року, за паспортом споживчого кредиту від 07.02.2018 року, за анкетою -заявою про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» від 07.02.2018 року, укладені між ОСОБА_1 та АТ «Альфа- Банк» у сумі 19203 гривні.
Стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, в тому числі й витрати за надання правової допомоги.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26.03.2025 року замінено назву АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
У заяві про збільшення позовних вимог позивач ОСОБА_1 , окрім вищенаведених позовних вимог, заявила вимоги про стягнення з відповідачів на власну користь інфляційних втрат та 3% річних.
Судом першої інстанції відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заяву про збільшення позовних вимог від 25.02.2025 ОСОБА_1 та представника - адвоката Тонкошкури В.Л..
В обґрунтування вказаного судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги у збільшеній частині не пов'язані з предметом і підставами позову в первісній редакції. Крім того, доповнені позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3% річних, які наведено у заяві представника позивача про збільшення позовних вимог, є фактично заявленням ще однієї вимоги до відповідача, додатково до викладених у позовній заяві.
Проте, ці вимоги не були заявлені позивачем у тексті первісної редакції позовної заяви, у зв'язку з чим суд приходить переконання щодо неправомірного намагання ОСОБА_1 та її представника - адвоката Тонкошкури В.Л. під виглядом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог висунути нові вимоги до відповідача.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на таке.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Крім того, колегія суддів, звертає увагу, що стаття 188 ЦПК України містить правила об'єднання і роз'єднання позовів.
Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Колегія суддів зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що позовні вимоги у збільшеній частині не пов'язані з предметом і підставами позову в первісній редакції. Крім того, доповнені позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3% річних, які наведено у заяві представника позивача про збільшення позовних вимог, є фактично заявленням ще однієї вимоги до відповідача, додатково до викладених у позовній заяві.
Проте, ці вимоги не були заявлені позивачем у тексті первісної редакції позовної заяви, у зв'язку з чим суд приходить переконання щодо неправомірного намагання ОСОБА_1 та її представника - адвоката Тонкошкури В.Л. під виглядом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог висунути нові вимоги до відповідача.
Отже, слід дійти висновку, що позивачем подано до суду заяву про збільшення вимог, а також про зміну підстав та предмету позову, оскільки додаткові вимоги ( стягнення 3% річних та інфляційні витрати) регулюються різними розділами ЦК, що суперечить нормам Закону та є недопустимим, дана позиція викладена у висновках Великої Палати Верховного Суду у справі № 657/1024/16-ц, яка є обов'язковою для застосування судами.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що нею доповнено позовні вимоги новою позовною вимогою, яка фактично є заміною одних вимог на інші, а предметом позову є Кредитний договір не може братись до уваги, оскільки стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України не регулюється Договором, а тільки нормою ЦК, а тому в даному випадку клопотання позивача - це фактично зміна підстав та предмету позову, а не доповнення позовних вимог новими.
Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та зводяться до власного тлумачення норм законодавства
На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 березня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко