10 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/7580/24 пров. № А/857/9079/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Глушка І.В.
суддів- Гінди О.М., Затолочного В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі №500/7580/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ( головуючий суддя першої інстанції - Грицюк Р.П., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту - 05.02.2025 ),-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації в якому просить суд:
-визнати дії щодо невнесення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування коригуючих звітних відомостей про її трудову діяльність ОСОБА_1 з 31.12.2003 по 01.01.2008 включно протиправними,
-зобов'язати провести коригування звітних відомостей про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у відповідності до записів трудової книжки, усунувши недостовірні відомості про звільнення з роботи 31 грудня 2003 року та прийняття на роботу 01 січня 2008 року, внести до Реєстру відомості про трудові відносини з 01.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.2007 по 31.12.2007; внести відсутні відомості про стаж державної служби з кодом підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб ЗДС037А1 «Державні службовці» за 2003 рік - 8 місяців 10 днів, 2004 рік - 12 місяців, 2007 рік - 12 місяців,
-провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з дня її призначення - 01.09.2015 з урахуванням 1 місяця 27 днів до страхового стажу за 2004 рік.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 500/7580/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови у приведенні у відповідність Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостям про трудову діяльність ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області привести у відповідність Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостям про застраховану особу ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 шляхом виключення з Відомостей про трудову діяльність Реєстру застрахованих осіб інформації про її звільнення 31.12.2003 і працевлаштування 01.01.2008, внесення відомостей про трудові відносини з 01.01.2004 по 31.12.2004.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2024 про проведення перерахунку пенсії по інвалідності з урахуванням періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років у 2004 році за основним місцем роботи у Головному управлінні економіки Тернопільської ОДА відповідно до викладених у рішенні висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Інші учасники справи правом подання відзиву не скористались.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Судом першої інстанції достовірно встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач з 01 вересня 2015 року по даний час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - Головне управління), отримуючи пенсію по інвалідності І групи (підгрупа Б) внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Із записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 установлено, що в Головному управлінні економіки Тернопільської ОДА Романків І.Я. працювала безперервно з 14.06.2001 по 26.02.2009, протягом якого перебувала у відпустках: у зв'язку з вагітністю і пологами з 21.04.2003 по 25.08.2003; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 26.08.2003 (наказ №73/1 від 26.08.2003) по 17.06.2006 (наказ №38 від 14.06.2006); по догляду за дитиною без збереження заробітної плати до досягнення нею шестирічного віку з 18.06.2006 по 17.06.2008 (накази №40 від 19.06.2006, №28 від 16.06.2007, №52 від 18.06.2008); без збереження заробітної плати за сімейними обставинами з 18.06.2006 по 02.07.2008 (наказ №52 від 18.06.2008).
Наявність зазначеного трудового стажу позивачки з квітня 2003 по червень 2008 років підтверджено Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці за результатами проведеного позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у Департаменті економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації на підставі наданих документів кадрового обліку тривалого зберігання за період з 14.06.2001 по 26.02.2009 (лист №ПЗ/3.2/441-3B-23 від 13.11.2023).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області видано припис на усунення даних порушень №1900-1102-П/169 від 03.11.2022, на виконання якого Департаментом економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації подано коригуючі звіти «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за 2003, 2005, 2006, 2008, 2009 роки.
Як наслідок, до Реєстру застрахованих осіб в межах періоду з 21.04.2003 по 01.07.2008 внесені відомості про трудові відносини за 2003 рік (з 22.04.2003 по 31.12.2003), 2006 рік (з 18.06.2006 по 31.12.2006), 2008 рік (з 01.01.2008 по 30.06.2008), стаж державної служби, а також приведено у відповідність дату закінчення трудових відносин - 26.02.2009. Коригуючі звітні відомості про трудові відносини та стаж державної служби за 2004 та 2007 роки не подавалися.
Головним управлінням Пенсійного фонду України відмова у коригуванні Реєстру застрахованих осіб обґрунтовується порядком заповнення та подання Департаментом економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації індивідуальних звітних відомостей за вищевказані роки (лист №5888-5689/Р-02/8-1900/24 від 03.07.2024).
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Згідно з приписами статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Статтею 14 цього Закону встановлено перелік осіб, які є страхувальниками, зокрема, це роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону.
У силу положень частини 1 статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки (частина 2 статті 21 Закону № 1058-IV).
Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах четвертому - сьомому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (абзац 8 частини 5 статті 21 Закону № 1058-IV).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
В розумінні пунктів 1, 7 статті 1 Закону № 2464-VI Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Закону № 2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Стаття 12-1 Закону № 2464-VI визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до статті 14-1 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані, серед іншого: забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі Положення № 10-1).
Це Положення відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб. (п. 1 р. І Положення № 10-1).
З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (п. 1 р. ІІІ Положення № 10-1).
Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною 3 статті 20 Закону та частиною 3 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (п. 1 р. IV Положення № 10-1).
До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства; відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства; відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім'ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей; періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків; інформація щодо виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат; інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України); інформація про фізичних осіб, які сплачують/за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи. (п. 2 р. IV Положення № 10-1).
В силу пункту 4 розділу IV Положення № 10-1 у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
У відповідності до пункту 5 розділу IV Положення № 10-1 у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.
Згідно пункту 9 р. IV Положення № 10-1, наказ керівника територіального органу Пенсійного фонду України про внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб має визначати: підставу його прийняття; відомості, які підлягають зміні/уточненню; дії, які мають бути вчинені (внесення відомостей, їх заміна/уточнення); особу, уповноважену на внесення таких змін.
Дата та час внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб фіксуються автоматично і відповідають даті та часу збереження цих змін.
Отже, законодавством визначено алгоритм дій органу Пенсійного фонду у випадку, крім іншого, виявлення недостовірних відомостей про застрахованих осіб в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено судом першої інстанції із записів трудової книжки встановлено, що позивачка працювала в Головному управлінні економіки Тернопільської ОДА безперервно з 14.06.2001 по 26.02.2009.
За час роботи перебувала у відпустках: у зв'язку з вагітністю і пологами з 21.04.2003 по 25.08.2003; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 26.08.2003 (наказ №73/1 від 26.08.2003) по 17.06.2006 (наказ №38 від 14.06.2006); по догляду за дитиною без збереження заробітної плати до досягнення нею шестирічного віку з 18.06.2006 по 17.06.2008 (накази №40 від 19.06.2006, №28 від 16.06.2007, №52 від 18.06.2008); без збереження заробітної плати за сімейними обставинами з 18.06.2006 по 02.07.2008 (наказ №52 від 18.06.2008).
Листом №ПЗ/3.2/441-3B-23 від 13.11.2023 Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за результатами проведеного позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у Департаменті економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації підтверджено трудовий стаж позивачки на підставі наданих документів кадрового обліку тривалого зберігання з 14.06.2001 по 26.02.2009.
За результатами проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевірки видано припис про усунення порушень №1900-1102-П/169 від 03.11.2022 про приведення у відповідність відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 шляхом подання коригуючої звітності до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. На його виконання Департаментом економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації подано коригуючі звіти «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за 2003, 2005, 2006, 2008, 2009 роки.
Як наслідок, до Реєстру застрахованих осіб внесені відомості про трудові відносини позивачки за 2003 рік (з 22.04.2003 по 31.12.2003), 2006 рік (з 18.06.2006 по 31.12.2006), 2008 рік (з 01.01.2008 по 30.06.2008), стаж державної служби за 2005, 2006, 2008 роки, а також коректовано дату закінчення трудових відносин - 26.02.2009. Коригуючі звітні відомості про трудові відносини та стаж державної служби за 2004 та 2007 роки не подавалися.
Головним управлінням Пенсійного фонду України відмова у коригуванні Реєстру застрахованих осіб обґрунтовується порядком заповнення та подання Департаментом економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації індивідуальних звітних відомостей за вищевказані роки (лист №5888-5689/Р-02/8-1900/24 від 03.07.2024).
Вірно зазначено судом першої інстанції, що ні відповідачем, ні третьою особою не заперечується факт перебування ОСОБА_1 безперервно у трудових відносинах з Головним управлінням економіки Тернопільської ОДА упродовж 14.06.2001 - 26.02.2009.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 1 розділу II та п. 1,2 розділу V Порядку розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.
Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
Подання уточнюючого податкового розрахунку покладається на податкового агента, у даному випадку на правонаступника Головного управління економіки Тернопільської ОДА - Департамент економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації.
Вірно наголошено судом першої інстанції, що неналежне виконання страхувальником - Головним управлінням економіки Тернопільської ОДА своїх обов'язків і не подання відповідної звітності за застраховану особу ОСОБА_1 у спірний період чи у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання правонаступником страхувальника - Департаментом економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації припису щодо усунення цих порушень і не подання коригуючої звітності не може свідчити про позбавлення позивача відповідного права пенсійне забезпечення.
За змістом абзацу першого пункту 3 вказаної Постанови №22-2 облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01.01.2011 ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 № 7-6 та постанови правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1.
03.12.2013 правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову № 25-2 "Про ви знання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2" та визнано такою, що втратила чинність, постанову Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01.01.2011 ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 №7-6 та постанови правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 №26-1; відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01.01.2011 подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1.3 статті 1 Постанови правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 № 7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" (яка втратила чинність на підставі Постанови Пенсійного фонду № 26-1 від 05.11.2009) визначено, що у разі виявлення недостовірних відомостей, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необхідні коригуючі або скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних звітів про застраховану особу. На підставі поданого документа з позначкою "коригуюча" у системі персоніфікованого обліку відбувається технологічна заміна попередньо накопичених відомостей в обліковій картці особи на актуальні відомості, що подані страхувальником у документі з позначкою "коригуюча". На підставі поданого документа з позначкою "скасовуюча" недостовірні відомості облікової картки вилучаються із переліку актуальних для використання, але залишаються у електронному архіві для збереження історії звітування. Скасування відомостей здійснюється, якщо некоректними виявились такі ключові реквізити первинного звіту, як код страхувальника, звітний рік, номер облікової картки застрахованої особи, код категорії застрахованої особи, код підстави для спеціального стажу. Коригування або скасовування відомостей облікової картки застрахованої особи здійснюється за будь-які роки функціонування системи персоніфікованого обліку тільки на підставі наданих у встановленому порядку документів страхувальника.
Відповідно до пункту 2.17 Порядку №26-1, яка втратила чинність на підставі Постанови Пенсійного фонду № 22-2 від 08.10.2010, коригуючі (коригуючий або скасовуючий документ) дані до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб надаються також у таких випадках: якщо страхувальником було допущено помилку в прізвищі, імені або по батькові застрахованої особи, подаються коригуючі відомості, зазначені в таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку, з позначкою "коригуюча", які є підставою для заміни значень реквізитів відповідної таблиці, що попередньо була подана до органів Пенсійного фонду. На підставі поданої таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку з позначкою "коригуюча" проводиться технологічна заміна попередньо накопичених даних в обліковій картці особи на актуальні дані, що подані страхувальником у таблиці з позначкою "коригуюча".
На підставі поданих документів з позначкою "скасовуюча" недостовірні дані облікової картки вилучаються із переліку чинних для використання, але залишаються в електронному архіві для збереження звітування.
Пунктом 2 частини першої статті 14-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державно го соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пунктів 3,4 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі - Положення № 10-1), відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Також судом було встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася як до правонаступника страхувальника Головного управління економіки Тернопільської ОДА - Департаменту економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної військової адміністрації, так і органів Пенсійного Фонду України, відповідних контролюючих органів - Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з метою усунення порушень вимог закону, однак права позивачки відновлені не були, що спонукало її звернутися за захистом прав на пенсійне забезпечення до суду. Неналежне виконання органами державної влади своїх обов'язків у межах делегованих повноважень не може свідчити про позбавлення позивача відповідного права на пенсійне забезпечення і свідчить про необхідність відновлення її прав у судовому порядку.
Суд враховує, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення/перерахунку та здійснення пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призводить до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
У відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно відомостей про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб від 19.12.2024 судом першої інстанції установлено, що до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування внесені відомості про звільнення ОСОБА_1 31.12.2003 Головним управлінням економіки Тернопільської ОДА і прийняття її на роботу 01.01.2008, що спростовується дослідженими судом доказами і свідчить про необхідність приведення відомостей Реєстру згідно із фактичними обставинами на підставі документів, що підтверджують трудовий стаж позивачки.
Згідно Витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 19.12.2024 (а.с. 25-29) установлено, що за 2004 рік ОСОБА_1 зараховано страховий стаж за період роботи у Тернопільській академії народного господарства (код роботодавця/страхувальника 02071122), зокрема, за січень 22 дні, лютий 21 день, березень 25 днів, квітень 30 днів, травень 25 днів, червень 30 днів, липень 31 день, серпень 0 днів, вересень 30 днів, жовтень 31 день, листопад 30 днів, грудень 31 день.
ОСОБА_1 згідно наказу Головного управління економіки Тернопільської ОДА №73/1 від 26.08.2003 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 26.08.2003 до 17.06.2006 року (накази №73/1 від 26.08.2003 і №38 від 14.06.2006), що також не заперечується ні відповідачем, ні третьою особою, будь-яких доказів на спростування зазначеної обставини суду не надано.
За наведених обставин у справі колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів позивачки про неповноту внесених до Реєстру відомостей щодо страхового стажу у цей період у зв'язку із перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку за основним місцем роботи в Головному управлінні економіки Тернопільської ОДА (код роботодавця/страхувальника 02741551) . З огляду на наведене, позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене вище колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до роз'яснень, які наведені в п.13.1 Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі, якщо у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції» в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні позову позивачем не оскаржене, тому апеляційному перегляду у цій частині не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 500/7580/24 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. М. Гінда
В. С. Затолочний