П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35573/24
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.В.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 24.04.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Вовненко А.В.,
представника позивача Губіна С.О., представник відповідача Галушка Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
15.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, за періоди з 10.06.2023 по 20.06.2023, з 29.06.2023 по 07.09.2023, з 06.10.2023 по 11.11.2023, з 28.11.2023 по 20.06.2024 із розрахунку до 100000грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов'язати здійснити йому нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, за періоди з 10.06.2023 по 20.06.2023, з 29.06.2023 по 07.09.2023, з 06.10.2023 по 11.11.2023, з 28.11.2023 по 20.06.2024 із розрахунку до 100000грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та у періоди з 10.06.2023 по 20.06.2023, з 29.06.2023 по 07.09.2023, з 06.10.2023 по 11.11.2023, з 28.11.2023 по 20.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в м.Лиман Краматорського району Донецької області. Вказаний факт підтверджується довідкою військової частини від 30.08.2024 № НОМЕР_2 , як видана на підставі журналу бойових дій від 13.06.2023 №19m та наказу командира військової частини від 10.06.2023 №151, за формою відповідно до вимог додатку 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України (в редакції постанови КМУ від 22.08.2023 №887). У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що за спірні періоди участі у заходах щодо забезпечення оборони України, він набув право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168, однак, відповідач протиправно не виплатив йому додаткову винагороду у повному розмірі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що виплата військовослужбовцю ЗСУ додаткової винагороди в розмірі до 100000грн., передбаченої постановою КМУ №168, здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні за умови документального підтвердження у бойових діях, а саме: бойового наказу (бойового розпорядження), журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад) та рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань. Разом з тим, суд першої інстанції вважав, що довідка від 30.08.2024 №13302 не є достатнім доказом підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях за періоди з 10.06.2023 по 20.06.2023, з 29.06.2023 по 07.09.2023, з 06.10.2023 по 11.11.2023, з 28.11.2023 по 20.06.2024, оскільки видана за формою, встановленою додатком 6 до Порядку №413, тобто для надання позивачу статусу учасника бойових дій, при цьому інших доказів до суду надано не було. Також, при вирішені справи, судом було встановлено, що в спірні періоди (з 11.06.2023 по 19.06.2023, 29.02.2024, з 01.03.2024 по 04.03.2024, з 01.05.2024 по 31.05.2024) позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30000грн. та 100000грн. пропорційно часу участі позивача у відповідних діях та заходах на підставі відповідних документів: (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій; рапорти (донесення) командира підрозділу про участь військовослужбовця (у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань). Крім того, суд першої інстанції зазначив, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов'язків у складі військової частини НОМЕР_1 без доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не створює для відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що довідка від 30.08.2024 №13302 не є належним доказом безпосередньої участі у бойових діях, та не є підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100000грн. розмірі. Апелянт наголошує, що судом першої інстанції не взято до уваги висновки Верховного Суду у постановах від 20.06.2024 у справі №460/6992/23, відповідно до яких довідка, видана керівником органу військового управління або штабу, є підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи заходах з національної безпеки, а також висновки у постанові від 21.03.2024 у справі №560/12539/23, згідно з якими відповідальність за зміст довідок несе уповноважений командир, який їх видав. Попри зазначене, позивач вказує, що при дослідженні довідки від 30.08.2024 №13302, судом не враховано підстави її видачі та не співставлено відомості, зазначені в довідці, з документами, наявними в матеріалах справи, та в цьому світлі наводить висновки Верховного Суду у постанові від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, де наголошено, що суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами. Також, при вирішенні справи не враховано позицію Верховного Суду у постановах від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі №120/4967/23, від 28.05.2024 у справі №120/5170/23, від 08.08.2024 у справі №280/2754/23, від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23, за змістом якої порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у військовослужбовця права на таку винагороду. Окрім зазначеного, апелянт зауважує на низці процесуальних порушень при вирішення справи, зокрема: порушення принципу рівності сторін в адміністративному процесі, оскільки ухвалою від 08.04.2025 суд першої інстанції не витребував у позивача додаткових доказів, не надав можливості подати додаткові документи, які могли б підтвердити участь у бойових діях чи заходах, передбачених Постановою КМУ №168; позбавив можливості надати пояснення стосовно витребуваних у доказів у військової частини та заперечення на твердження відповідача у клопотанні про долучення доказів від 17.04.2025; не вирішив клопотання позивача від 16.12.2024 про відмову у прийнятті відзиву відповідача, що порушує принцип змагальності сторін. Також, у судовому рішенні безпідставно застосовано наказ Державної прикордонної служби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, що є порушенням матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.01.2023 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX. /а.с.21з.б.-24/
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №2 від 18.01.2024 року солдата ОСОБА_1 призначено на посаду оператора розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 . /а.с.26, 115/
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №34 від 03.02.2024 року солдата ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оператора розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 . /а.с.115/
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України від 30.08.2024 №13302 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України у період, а саме: з 10.06.2023 по 20.06.2023, з 29.06.2023 по 07.09.2023, з 06.10.2023 по 11.11.2023, з 28.11.2023 по 20.06.2024. /а.с.27/
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 у розмірі до 100000грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони за періоди: з 10.06.2023 по 20.06.2023, з 29.06.2023 по 07.09.2023, з 06.10.2023 по 11.11.2023, з 28.11.2023 по 20.06.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до п.п. 2, 3 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.п1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На виконання указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64 та «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69 КМУ прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (надалі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168, в редакції від 21.01.2023, було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 в редакціях від 11.08.2023, від 20.09.2023, від 09.11.2023, від 02.02.2024 установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 в редакції від 16.04.2024 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24.02.2022, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до ст.8 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII «Про Збройні Сили України» (надалі - Закон України №1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абз.2 ч.4 ст.9 Закону України №2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
У п.1 Окремого доручення від 23.06.2022 912/з/29 Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У п.3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок №260).
Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану) згідно з наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023 (застосовується з 01.02.2023 року; в редакції наказу Міністерства оборони №566 від 26.09.2023).
Відповідно до п.2 цього розділу, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно п.п. 3, 4 цього розділу Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Так, предметом спору в даній справі є встановлення наявності/відсутності у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000грн. пропорційно часу виконання бойових завдань, визначеною Постановою КМУ від 28.02.2022 №168, у періоди з 10.06.2023 по 20.06.2023, з 29.06.2023 по 07.09.2023, з 06.10.2023 по 11.11.2023, з 28.11.2023 по 20.06.2024.
Суд першої інстанції, за наслідками розгляду справи дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано до суду доказів його безпосередньої участі у бойових діях або його залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у спірні періоди. Разом з тим, суд першої інстанції вважав, що довідка від 30.08.2023 №13302 не є достатнім доказом для підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях та зауважив, що вона (довідка) видана саме за формою, встановленою додатком 6 до Порядку №413, тобто для надання позивачу статусу учасника бойових дій.
В свою чергу, позиція позивача ґрунтується на тому, що довідка військової частини від 30.08.2024 №13302 видана саме на підставі журналу бойових дій від 13.06.2023 №19m та наказу командира військової частини від 10.06.2023 №151, а тому він має право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що документальним підтвердженням участі у бойових діях або залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.11.2024 у справі №500/6011/23, від 22.04.2025 у справі №560/13116/23.
Суд апеляційної інстанції враховує, що на виконання ухвали суду першої інстанції від 08.04.2025 військова частина надала до суду докази залучення позивача до виконання бойових завдань у спірні періоди, а саме витяги із бойових розпоряджень, а також довідку про доходи позивача від 17.04.2025 №9456 за період з червня 2023 по червень 2024. /а.с.174-179/
Так, військовою частиною НОМЕР_1 за час безпосередньої участі позивача у бойових діях було виплачено останньому додаткову винагороду із розрахунку 100000грн. пропорційно періодам виконання таких завдань на підставі витягів із наказів про виплату додаткової винагороди, а саме:
№596 від 04.07.2023 за період з 11.06.2023 по 19.06.2023 (підстава: БР нач. розвідки №53 від 11.06.2023) у розмірі 30000грн. (виплачено у липні 2023);
№929 від 22.08.2023 за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 (підстава: БР НР №53 від 11.06.2023) у розмірі 100000грн. (виплачено у серпні 2023);
№292 від 04.03.2024 за 29.02.2024 (підстава: БР 21 омбр №409/100/639дск від 23.01.2024 БР 21 омбр №409/100/2/996дск від 06.02.2024 БР 21 омбр №409/100/2/1146дск від 13.02.2024 БР 21 омбр №409/100/2/1313дск від 18.02.2024 БР 21 омбр №409/100/2/1435дск від 23.02.2024, мол. лейт. ОСОБА_2 від 03.03.24 №9720) у розмірі 3448,28грн. (виплачено у березні 2024);
№431 від 04.04.2024 за період з 01.03.2024 по 04.03.2024 (підстава: БН ком. РР від 01.03.24-31.03.24 №№162-181, рапорт мол.лейт. О.Білоіваненка №14331) у розмірі 12903,23грн. (виплачено у квітні 2024);
№671 від 04.06.2024 за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 (підстава: БН ком. РР №223 від 30.04.24, БН ком. РР № 238 від 14.05.24, рапорт лейт. ОСОБА_2 від 01.06.24 №21771) у розмірі 80645,16грн., 19354,84грн. (виплачено у червні 2024).
Також, колегією суддів також встановлено виплату позивачу 100000грн. у травні 2024 за квітень 2024. /а.с.175/
В свою чергу, позивач не спростував вказані обставини щодо нарахування йому зазначених сум додаткової винагороди, а лише посилався на бездіяльність військової частини НОМЕР_1 про невиплату йому такої винагороди у повному розмірі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України від 30.08.2024 №13302 видана за формою, встановленою додатком 6 до Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій, а тому не є безумовною підставою для виплати позивачу додаткової грошової допомоги у розмірі 100000грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів №168, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
На підставі наведеного, враховуючи, що позивачем не спростовано факт виплати йому додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000грн. за виконання бойових завдань за період з 11.06.2023 по 19.06.2023, з 01.07.2023 по 31.07.2023, 29.02.2024, з 01.03.2024 по 04.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 31.05.2024, а також не надано жодних доказів щодо участі у бойових діях за спірний період, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду збільшену до 100000грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п.1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 10.06.2023 по 20.06.2023, з 29.06.2023 по 07.09.2023, з 06.10.2023 по 11.11.2023, з 28.11.2023 по 20.06.2024.
Колегія суддів враховує посилання апелянта на постанову Верховного Суду у справі від 20.06.2024 у справі №460/6992/23, де суд дійшов висновку, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. При цьому, в даній справі Верховним судом надавалась оцінка довідкам, виданим відповідно до вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 та відповідали формі додатку №1 Окремого доручення. Натомість в даній справі, форма такої довідки, що дає право на отримання додаткової винагороди відповідно до КМУ №168 відсутня.
Також, у постанові від 21.03.2024 у справі №560/12539/23 Верховний Суд, за результатами перегляду справи, дійшов висновку, що довідки за змістом відповідають додаткам №1, 2 окремого доручення №912/з/29 та є належними доказами підтвердження наявності права у позивача на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі.
Колегія суддів вважає посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, такими, що не заслуговують на увагу, та які зводяться лише до незгоди із судовим рішенням.
При цьому, слушними є зауваження позивача про зазначення у судовому рішенні наказу Державної прикордонної служби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, однак вказане не впливає на висновки суду першої інстанції за результатами розгляду справи, які зроблені на підставі законодавства, що регулює додаткову винагороду військовослужбовцям ЗСУ.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що, при вирішенні справи, судом першої інстанції порушено норми процесуального права чи невірно застосовано норми матеріального права.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем до суду надано клопотання про повернення апеляційної скарги без розгляду на підставі п.1 ч.4 ст.298 КАС України (апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено), яке не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи наявних ордер представника позивача - адвоката Губіна С.О. серії ВН №1517049, відповідно до якого останній здійснює представництво позивача у П'ятому апеляційному адміністративному суді.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.139, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 10.10.2025.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв