Справа № 367/6031/25
Провадження по справі № 1-кп/367/880/2025
07 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської областікримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2025 року за № 12025111420000121 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою професійною освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
09 квітня 2025 року о 17 годині 05 хвилин патрулюючи вулицею Києво-Мироцька, м. Буча, Бучанського району, Київської області лейтенант поліції ОСОБА_5 та сержант поліції ОСОБА_6 у складі екіпажу «Акцент-311», на службовому автомобілі марки «Tоyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , при виконанні покладених на них обов'язків з безперервного та цілодобового патрулювання території обслуговування з метою контролю за дотриманням учасниками дорожнього руху чинних правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху на території обслуговування відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за порушення правил дорожнього руху було зупинено транспортний засіб марки «Kia Carnival», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2022 року (справа № 756/7258/22), яка набрала законної сили 22 жовтня 2022 року, на ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Незважаючи на зазначену постанову, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою умисного не виконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість виконати постанову, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Kia Carnival», реєстраційний номер НОМЕР_3 , до моменту фактичної зупинки 09 квітня 2025 року об 16 годині 24 хвилин за адресою: вул. Києво-Мироцька, м. Буча, Київська область.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, в своїх показаннях зазначив, що 09 квітня 2025 року, купивши матері ліки в м. Буча, він їхав додому, керуючи автомобілем КІА, що належить його матері, на переїзді, проїхавши на червоний сигнал світлофору його зупинили працівники поліції, перевіривши документи працівники поліції з'ясували, що він позбавлений права керування транспортним засобом та запропонували пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився, пройшовши огляд, «Драгер» показав нуль проміле, після цього працівниками поліції було запропоновано поїхати для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, від проходження огляду він відмовився, після чого працівниками поліції було складено на нього протокол за ст.130 КУпАП та доставлено до РТЦК та СП. Зазначив, що керував автомобілем знаючи, що позбавлений права керування транспортними засобами, щиро кається та просив суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу, підтверджують наявність речових доказів та процесуальних витрат. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції. Також, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 доведена повністю, оскільки він своїми діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має середню професійну освіту, одружений, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу відповідно до верхньої межі санкції ч. 1 ст. 382 КК України.
Призначене ОСОБА_4 покарання у виді штрафу є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: матеріальні носії інформації - DVD-R диски із відеозаписами зафіксованими із нагрудних відеокамер працівників поліції - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1