09 жовтня 2025 року справа №200/5135/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - Самохвалова Сергія Володимировича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/5135/25 (суддя в І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області стосовно не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації її грошового забезпечення за 2003-2007 роки, січень-лютий 2008 року, квітень 2009 року, червень_листопад 2009 року, травень-грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року, липень-грудень 2011 року, 2012-2013 роки, січень_квітень 2014 року, травень-листопад 2015 року; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 індексацію її грошового забезпечення за 2003-2007 роки, січень-лютий 2008 року, квітень 2009 року, червень-листопад 2009 року, травень-грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року, липень-грудень 2011 року, 2012-2013 роки, січень-квітень 2014 року, травень-листопад 2015 року; стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 07.11.20215р. по день фактичного розрахунку із застосуванням середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 611,46 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/5135/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Не погодившись з таким рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, вважаючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала суду є такою, що постановлена із неправильним застосування норм порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву, дійшов наступного висновку.
Позовну заяву підписано адвокатом Самохваловим Сергієм Володимировичем.
У доданих до позову матеріалах наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1734813 від 11.07.2025 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 17.06.2024 року.
При цьому, до позову не додано договору про надання правової допомоги від 17.06.2024 року, що є підставою для видачі зазначеного ордеру, а тому суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви, з огляду на підписання її особою, повноваження якої належним чином не підтверджені, зважаючи на наступне.
Ордер не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду із позовною заявою (позовом) від імені та в інтересах позивача, оскільки ордер не вказує на обсяг повноважень, наданих адвокату.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Отже, враховуючи, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, а повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутній документ на підтвердження дійсної волі позивача реалізувати своє право на підписання позовної заяви не самостійно, а через адвоката (представника), та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому адвокату (представнику).
Аналізуючи зміст Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо повноважень представляти інтереси позивача адвокатом Самохваловим С.В., враховуючи відсутність договору про надання правової (правничої) допомоги, суд дійшов висновку, що даний представник не має повноважень на підписання позовної заяви позивача. Інші докази права підпису позовної заяви від імені позивача, у доданих до позову матеріалах - відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що докази права підпису позовної заяви від імені позивача у доданих до позовної заяви матеріалах відсутні.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
За пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. № 5076-VI, далі Закон № 5076-VI, представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема:
1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);
2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;
4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;
8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правничої допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;
10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;
11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (з наступними змінами), у новій редакції було затверджено Положення про ордер про надання правничої допомоги, далі Положення.
Відповідно до пункту 1 Положення, положення про ордер на надання правничої допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Згідно з пунктом 2 Положення, ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012р. № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Як визначено пунктом 4 Положення, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 5 Положення, ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 11 Положення, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Слід зазначити, що адміністративним процесуальним законом України, Законом № 5076-VI, та Положенням, не передбачено надання адвокатом договору про професійну правничу допомогу на підтвердження його повноважень в суді. Повноваження адвоката, як представника особи у суді, підтверджуються саме ордером. Також, колегія суддів зазначає, що пунктом 12 Положення встановлено вимоги до ордеру, і наданий разом із позовною заявою ордер серія АН № 1734813 від 11.07.2025р., відповідає всім цим вимогам.
Згідно пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, тому судове рішення ухвалено з порушенням процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача - Самохвалова Сергія Володимировича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/5135/25 - задовольнити частково. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/5135/25 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Повне судове рішення - 09 жовтня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко