10 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/10547/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі, вказаних в довідці про розмір грошового забезпечення від 02.06.2025 № 15/7184/с ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, розмірів надбавки за особливості проходження служби, доплати за науковий ступінь «кандидат наук», доплата за вчене звання «доцент» або «с.н.с» та премії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 № 2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, доплати за науковий ступінь «кандидат наук», доплати за вчене звання «доцент» або «с.н.с» та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для подальшого здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до наступного висновку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 по справі № 620/1709/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду відповідач виготовив та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 02.06.2025 № 15/7184/с для проведення перерахунку пенсії позивача.
Позивач зазначає, що у вказаній довідці від 02.06.2025 № 15/7184/с відомості про розмір надбавки за особливості проходження служби, доплати за науковий ступінь «кандидат наук», доплата за вчене звання «доцент» або «с.н.с» та премії обчисленні відповідно до розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлено станом на 01.01.2018 (1762,00 грн), а не прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2023 (2684,00 грн).
Вказане, зокрема, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
В силу вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Згідно частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Крім того, приписами частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, процесуальним законом встановлено спеціальний порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 по справі № 620/1709/25 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023
На виконання вказаного рішення, ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку від 02.06.2025 № 15/7184/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, із урахуванням посадового окладу (44 тарифний розряд) - 12020,00 грн; окладу за військовим званням (полковник) - 2250,00 грн; надбавки за вислугу років (50%) - 7135,00 грн; надбавки за особливості проходження служби (65%) - 9135,75 грн; доплати за науковий ступінь «кандидат наук» (5%) - 394,50 грн; доплата за вчене звання «доцент» або «с.н.с» (5%) - 394,50 грн; та премія (140%) - 11046,00 грн.
Позивач посилається на те, що у вказаній довідці розмір надбавки за особливості проходження служби, доплати за науковий ступінь «кандидат наук», доплата за вчене звання «доцент» або «с.н.с» та премії обчисленні відповідно до розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлено станом на 01.01.2018 (1762,00 грн), а не прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2023 (2684,00 грн).
Отже, спірним питанням у даній справі є складення на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 по справі № 620/1709/25 довідки від 02.06.2025 № 15/7184/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, із неправильним визначенням, як вказує позивач, додаткових видів грошового забезпечення та премії, без множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином, звернення позивача до суду з даними позовними вимогами обумовлено його незгодою з діями відповідача, вчиненими на виконання судового рішення в адміністративній справі № 620/1709/25, яке набрало законної сили.
З огляду на вказане, позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання нового позову про видання нової довідки на виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили.
У спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Такий порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Суд звертає увагу, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вище наведене, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Тобто, якщо позивач вважав, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення у справі № 620/1709/25, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.02.2021 в адміністративній справі № 420/5234/19 та 11.12.2020 в адміністративній справі № 826/13146/18, від 13.10.2021 в адміністративній справі № 420/6784/21.
У даному випадку новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але вже на стадії виконання судового рішення.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В силу вимог пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ