10 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/4004/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду трудової діяльності з 11.08.1978 по 11.08.1981 в ресторані «Лама» тресту громадського харчування на посадах збиральниці посуду та касира;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період трудової діяльності з 11.08.1978 по 11.08.1981 в ресторані «Лама» тресту громадського харчування на посадах збиральниці посуду та касира і перерахувати розмір пенсії за віком, у зв'язку зі збільшенням страхового стажу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, а тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу на отримання пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідачем було розглянуто звернення позивача щодо зарахування стажу відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.07.1975 за період з 11.08.1978 по 11.08.1981 та направлено лист щодо неможливості зарахування даного періоду до страхового стажу, оскільки трудову книжку заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162. В записі про звільнення з роботи мають місце розбіжності, а саме, зазначена дата звільнення 11.08.1981, а наказ про звільнення від 20.04.1981 № 930. У зв'язку з цим, страховий стаж позивача не може бути враховано за даними вказаної трудової книжки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 2012 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 7).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою від 03.03.2025 в якій просив зарахувати до страхового стажу період його роботи з 11.08.1978 по 11.08.1981 та перерахувати розмір призначеної пенсії (а.с. 6).
Листом від 26.03.2025 № 3550-2629/З-02/8-2500/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило позивачу у задоволенні його заяви, посилаючись на те, що до страхового стажу не зараховано період його роботи відповідно до запису трудової книжки з 11.08.1978 по 11.08.1981, оскільки в записі про звільнення з роботи мають місце розбіжності, а саме зазначена дата звільнення 11.08.1981, а наказ про звільнення від 20 04.1981 № 930, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (а.с. 8).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону № 1058-1V, який набрав чинності з 01.01.2004).
Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону № 1058-1V, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
В силу вимог абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Як вбачається з записів № 3, № 4, № 5, № 6 копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 15.07.1975 ОСОБА_1 у період з 11.08.1978 по 11.08.1981 працювала ресторані «Лама» тресту громадського харчування на посадах збиральниці посуду та касира (призначена наказом № 231 від 10.08.1978, звільнена наказом № 930 від 20.04.1981) (а.с. 4-5).
Вказані записи трудової книжки містять інформацію про періоди та місце, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, та печатку підприємства.
Суд не знаходить поважними посилання відповідача на те, що вказаний стаж роботи позивача не було зараховано при призначенні та перерахунку пенсії, оскільки в записі про звільнення з роботи мають місце розбіжності, а саме, зазначена дата звільнення 11.08.1981, а наказ про звільнення від 20.04.1981 № 930, так як факт роботи позивача у спірний період в ресторані «Лама» тресту громадського харчування підтверджується основним документом, а саме трудовою книжною позивача.
Щодо недоліків при заповненні трудової книжки, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд також звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду трудової діяльності з 11.08.1978 по 11.08.1981 в ресторані «Лама» тресту громадського харчування на посадах збиральниці посуду та касира; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 11.08.1978 по 11.08.1981 в ресторані «Лама» тресту громадського харчування на посадах збиральниці посуду та касира і перерахувати розмір пенсії за віком, у зв'язку зі збільшенням страхового стажу.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду трудової діяльності з 11.08.1978 по 11.08.1981 в ресторані «Лама» тресту громадського харчування на посадах збиральниці посуду та касира.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 11.08.1978 по 11.08.1981 в ресторані «Лама» тресту громадського харчування на посадах збиральниці посуду та касира і перерахувати розмір пенсії за віком, у зв'язку зі збільшенням страхового стажу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.10.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ