Справа № 560/8745/25
іменем України
10 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Строй-Сервіс-99" про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,
Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до приватного підприємства "Строй-Сервіс-99", в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 78563,75 грн., пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій 1374,80 грн., загалом 79938,55 грн. Зазначає, що відповідач в порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" не сплатив адміністративно-господарські санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю, яке не було зайняте особою з інвалідністю у 2024 році, а також пеню.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Приватне підприємство "Строй-Сервіс-99" у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що обов'язок щодо працевлаштування 1 особи з числа інвалідів у рахунок нормативу робочих місць був ним виконаний.
Дослідивши обставини справи та провіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього. Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Стаття 20 Закону №875 передбачає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, з огляду на приписи законодавства, роботодавці подають до центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Згідно з п. 4 Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2017 № 70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 № 466) розгляд питання щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, та господарським об'єднанням, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, здійснюється територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відділення Фонду) протягом 30 календарних днів після подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 №70 ( з подальшими змінами) передбачає, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженим Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 затверджена Інструкція зі статистики кількості працівників (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722) (далі - Інструкція), яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці. Дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі - підприємства), а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.
Відповідно до пункту 2.2. розділу 2 Інструкції облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті. Згідно з п. 2.3. розділу 2 Інструкції в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору. Відповідно до пункту 3.2 та підпунктів 3.2.1, 3.2.2 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.
Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції).
Згідно з пунктами 3.2.5. та 3.2.6. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12. Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Хмельницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю проведений розрахунок адміністративно - господарських санкцій для Приватного підприємства "Строй-Сервіс-99" за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, однак не зайняте такою особою, у розмірі 79938,55 грн., з яких адміністративно-господарські санкції 78563,75 грн., пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій 1374,80 грн.
04.03.2025 позивач надіслав відповідачу повідомлення щодо необхідності перерахувати адміністративно-господарські санкції за незайняте особою з інвалідністю у 2024 році робоче місце (а.с. 4).
Водночас, позивачем не надані документи, на які він покликається у позові, зокрема отримані ним від Пенсійного фонду України відомості, на підставі яких здійснювався розрахунок адміністративно-господарських санкцій та зроблений висновок про порушення відповідачем законодавства. Також не надані докази, що підтверджують числове значення і розрахунок фонду оплати праці штатних працівників відповідача та розміру середньорічної заробітної плати, які були використані у розрахунку розміру адміністративно-господарської санкції.
Відповідач разом з відзивом надав податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з січня по липень 2024. Також до відзиву відповідач надав інформацію про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за період з січня по липень 2024, що були подані до Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Підприємство зазначає про те, що у 2024 ним виконаний обов'язок щодо створення окремого робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю та прийнята на роботу така особа, що підтверджується копією наказу №54 "Про прийняття на роботу" від 19.10.2023, копією посвідчення від 10.04.2024, виданого ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю. Відомості про нарахування заробітної плати, подана до органу ДПС інформація також підтверджують факт працевлаштування особи з інвалідністю.
Позивач вказані обставини та відповідні докази не спростовує.
Відтак судом встановлено, що відповідачем були вжиті заходи щодо працевлаштування одного працівника - особи з інвалідністю, що відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
В свою чергу позивачем не доведено обґрунтованість визначення відповідачу суми адміністративно-господарських санкцій та пені, які він просить стягнути.
Оскільки позивачем не підтверджені належними доказами доводи щодо порушення відповідачем вимог закону щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, невиконання останнім нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також необґрунтовано визначено суму адміністративно-господарських санкцій та пені, позов є таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10 жовтня 2025 року
Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Грушевського, 87,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 14149591)
Відповідач:Приватне підприємство "Строй-Сервіс-99" (вул. Миру, 1/147, КВ.5,м. Старокостянтинів,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31101 , код ЄДРПОУ - 42328102)
Головуючий суддя І.С. Козачок