Справа № 560/9972/25
іменем України
10 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №222650007421 від 14.02.2025, зобов'язати зарахувати до страхового стажу періоди її роботи з 01.01.1992 по 15.12.1992, з 02.02.1993 по 23.08.1994, з 17.10.1994 по 18.05.1999, призначити пенсію за віком.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачами протиправно не зарахувано до страхового стажу для призначення пенсії відповідні періоди її роботи попри те, що вони належним чином підтверджуються наданими документами, зокрема записами трудової книжки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області позов не визнає, зазначаючи про недостатність страхового стажу позивачки, що стало підставою для прийняття спірного рішення. Вважаючи свої дії законними, у позові просить відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзив по справі не подало.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону № 1058-IV, який для періоду звернення з 1 січня 2024 по 31 грудня 2024 становить не менше 31 року.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі також - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку № 637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Водночас, працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено можливості працівнику здійснювати контроль за правильністю ведення обліку та заповнення роботодавцем трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування до страхового стажу відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 60 років. Дата народження позивачки ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з відомостей паспорта, копія якого є у справі.
07.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 14.02.2025 №222650007421 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Наявний (та визнаний) страховий стаж позивачки становить 29 років 1 місяць 29 днів.
Із тексту рішення встановлено, що періоди роботи з 01.01.1992 по 15.12.1992. з 02.02.1993 по 23.08.1994, з 17.10.1994 по 18.05.1999 не враховані до страхового стажу позивачки, оскільки для України припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, у зв'язку з чим стаж роботи зараховується по 31.12.1991.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав-учасниць СНД, у тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода від 13.03.1992). Відповідно до статті 1 Угоди від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Отже, дія цієї Угоди розповсюджувалась на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
В силу положень статті 6 Угоди від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Відповідно до статті 11 зазначеної Угоди від 13.03.1992 необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Отже, цією Угодою визначено стаж, який підлягав безумовному врахуванню при призначенні пенсії.
Аналіз наведених вище норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.
29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з вказаної Угоди вчиненої 13 березня 1992. Постанова набрала чинності 02.12.2022.
У той же час, відповідно до п. 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав - учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави - учасниці, на території якої вони проживають.
Зазначене положення спрямоване на гарантування збереження пенсійних прав фізичних осіб - працівників, які працювали на території іншої держави, позаяк право цих осіб на визнання стажу, набутого на території іншої держави, не повинне бути скасоване/ відмінене з причин, які від них прямо не залежать.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 у справі №345/9/17.
Відтак, періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 15.12.1992, з 02.02.1993 по 23.08.1994, з 17.10.1994 по 18.05.1999 підлягають зарахуванню до її страхового стажу.
Суд вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії, що ґрунтується на незарахуванні (невизнанні) частини наявного у позивачки стажу, є протиправним та підлягає скасуванню. Натомість, враховуючи те, що визнаний страховий стаж позивачки становить понад 29 років, а стаж, що повинен бути зарахований, становить понад 7 років, в сукупності позивач має понад 32 роки страхового стажу, необхідного для призначення їй пенсії.
Оскільки пенсійні органи не довели правомірності прийнятого рішення і доводи позивачки належними доказами не спростували, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 14.02.2025 №222650007421 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 15.12.1992, з 02.02.1993 по 23.08.1994, з 17.10.1994 по 18.05.1999 згідно із записами трудової книжки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10 жовтня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3,м. Чернівці,Чернівецька обл., Чернівецький р-н,58002 , код ЄДРПОУ - 40329345)
Головуючий суддя І.С. Козачок