08 жовтня 2025 року справа №320/39926/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11А) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник ОСОБА_1 звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києва про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості будинку у сумі 32 810,00 грн., сплаченого на підставі квитанції № 72985721 від 07.05.2025 року - протиправною;
-Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості будинку у сумі 32 810,00 грн., сплаченого на підставі квитанції № 72985721 від 07.05.2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року ухвалено залишити без руху позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ОСОБА_2 07.05.2025 року було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, згідно якого ОСОБА_1 , придбав житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . З операцій купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 32 810, 00 грн., підтвердженням чого є квитанція від 07.05.2025 року, хоча житло придбавалось вперше. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, у якій просив відповідача здійснити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення заявникові збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 32 810,00 грн, у зв'язку з тим, що нерухоме майно придбавалось ним вперше, внаслідок чого він не є платником цього збору. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 04.08.2025 відмовило позивачу у поверненні коштів, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи це недостатністю доказів придбання майна вперше. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом, який ОСОБА_1 просить задовольнити у повному обсязі.
27.08.2025 року від уповноваженого представника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надійшов письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що остання просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Так, сторона відповідача зазначила, що позивачем не дотримано вимог Порядку №1740. На підтвердження невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду позивачем не подано належної довідки з місця проживання. Надані документи - довідка Ладижинської сільської ради від 02.06.2025, довідка Борщагівської сільської ради від 28.05.2025 та відповідь АТ «Ощадбанк» від 20.06.2025 - не відповідають вимогам пункту 15-2 Порядку №1740 і не підтверджують невикористання житлових чеків. Крім того, надана квитанція №72985721 від 07.05.2025 АБ «Укргазбанк» не є належним доказом сплати 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Позивачем не подано документів, обов'язкових при зверненні із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору від 07.07.2025. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що відсутні підстави для формування та подання до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення сплаченого збору. Позовні вимоги не визнаються та підлягають відхиленню в повному обсязі.
01.09.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова відповідь на відзив, із змісту якої вбачається, що сторона позивача вважає, що уповноважений представник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві не довів правомірності своєї бездіяльності. Щодо довідок про невикористання житлових чеків представник позивача вказала наступне. Твердження відповідача про неналежність довідок є безпідставним. Позивач виконав усі передбачені законом дії - звернувся до органів місцевого самоврядування за місцями проживання та отримав довідки, які підтверджують відсутність участі у приватизації. Закон не встановлює уніфікованої форми таких довідок, тому видані документи є належними доказами. Відповідь АТ «Ощадбанк» підтверджує неможливість надання інформації щодо житлових чеків, що також свідчить про добросовісність позивача. Щодо квитанції про сплату збору зазначено, що подана квитанція від 07.05.2025 на суму 32 810 грн є банківським документом, який підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно з п. 15-3 Порядку № 1740. Відповідач не заперечує факту надходження коштів, натомість формально посилається на форму документа, що суперечить принципу належного урядування, визначеному практикою ЄСПЛ. Отже, як вказано, сплата збору підтверджена належним чином, а ОСОБА_1 діяв у межах закону та добросовісно.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь- якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 із 27.05.2025 є АДРЕСА_3 .
Судом установлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.05.2025 року було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до якого продавець передав покупцеві у власність земельну ділянку площею 0,0297 га, кадастровий номер 3222485800:03:004:5278, разом із розташованим на ній житловим будинком АДРЕСА_4 .
Згідно з умовами договору, покупець прийняв зазначену земельну ділянку та житловий будинок і зобов'язався сплатити за них грошову суму, визначену умовами договору.
На земельній ділянці розташований житловий будинок загальною площею 152,9 кв. м, з яких 50,2 кв. м становить житлова площа. До складу об'єкта також входять: А - житловий будинок, № 1- 4 - огорожа, 1 - свердловина, II - септик.
Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гапон Т. В. та зареєстровано у відповідному реєстрі за № 1382. У матеріалах справи наявна копія зазначеного договору.
Для укладення зазначеного договору ОСОБА_1 сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 32 810, 00 грн., що підтверджується копією квитанції від 07.05.2025 № 72985720, яка міститься у матеріалах справи.
Встановлено, що 07.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів. До вказаної заяви позивачем було додана: копія квитанції про сплату 32 810,00; роздруківка витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рестру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта; відповідь - довідка від 02.06.2025 року про невикористання житлових чеків; відповідь - довідка від 28.05.2025 року про невикористання житлових чеків; заява ОСОБА_1 щодо придбання житлової нерухомості вперше.
Згідно з відповіді відповідача щодо повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна від 04.08.2025 №2600-0503-8/139401 вбачається, що надані ОСОБА_1 документи є не повним і не свідчать про придбання житла вперше, відповідно не можна зробити висновку про помилковість сплати цього збору при посвідченні договору. За таких обставин вказано, що у Головного управління відсутні підстави, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, для складання подання про повернення ОСОБА_1 .
З наданої копії Довідки Ладижинської сільської ради №02-24/02-10/736 від 02.06.2025 вбачається, що у 1990-х роках АТ «Ощадбанк» (тоді - «Ощадний банк СРСР в Україні») був єдиною уповноваженою установою для обліку житлових і майнових чеків, ведення приватизаційних рахунків громадян, списання чеків та зберігання відповідних архівів. Тому тільки в Ощадбанку зберігається офіційна інформація про використання житлових чеків для приватизації. Крім того, вказано, що витребувати інформацію можна у Фонді державного майна України, де також може міститися архівна інформація щодо участі громадян у приватизації. У Ладижинській сільській раді та її виконавчому комітеті відсутні дані про використання житлових чеків для приватизації або частки майна державних підприємств.
Окрім цього, суд встановив, що з довідки Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 28.05.2025 №10-03/1144 вбачається, що ОСОБА_1 не звертався до органу приватизації Борщагівської сільської ради щодо приватизації комунального житлового фонду та участі в приватизації комунального житлового фонду територіальної громади не мав. Інша запитувана інформація у Борщагівській сільській раді відсутня.
З матеріалів справи вбачається, що копією листа АТ «Державний ощадний банк України» від 20.06.2025 позивачу повідомлено про відсутність можливості надання запитуваної інформації. Вказано, що відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 18.08.21 № 969-р «Про надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг», Довідка про невикористання житлових чеків при приватизації державного житлового фонду є адміністративною послугою та надається центрами адміністративних послуг.
На підставі отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (№ довідки 427304113) суд встановив, що відомості про право власності та інші речові права відсутні, інформація про обтяження, іпотеки або заборони відчуження також відсутня. Таким чином, станом на дату формування довідки у суб'єкта нерухоме майно, іпотечні обтяження та заборони відчуження не зареєстровані.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997№ 400/97- ВР (надалі по тексту - Закон № 400/97- ВР).
Відповідно до норм абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97- ВР, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзацом 5 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97- ВР, також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі- продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно змісту п. 8 ст. 2 Закону № 400/97- ВР, об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі- продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, -1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8статті 2 цього Закону(п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97- ВР).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані і у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (надалі по тексту - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі- продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740, визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна.
Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі- продажу такого майна.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, а саме:
- Пункт 15- 2 доповнено підпунктами "в" і "г" такого змісту: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
Крім того, пункт 15- 3 доповнено абзацом такого змісту:
"Нотаріальне посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" набрала чинності 26 вересня 2020 року.
Згідно офіційного веб порталу Центру надання адміністративних послуг м. Києва послуга щодо видачі довідки щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду надається структурними підрозділами з питань приватизації державного житлового фонду районних у м. Києві державних адміністрацій в кожному з районів міста Києва.
Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 р. № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 р. № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
Отже, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 року держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь- який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Суд зазначає, що, починаючи з 26 вересня 2020 року, в рамках чинного законодавства держава створила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі- продажу.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15- 3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі- продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі- продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом "в" пункту 15- 2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
Разом з тим, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787(надалі по тексту - Порядок № 787).
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі по тексту - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (надалі по тексту - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України (надалі по тексту - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21- 1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України, казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Згідно підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється органом Державної казначейської служби України за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 28.11.2018 (справа № 813/1126/17), від 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17) та 31.01.2018 (справа № 819/1667/17).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачем до заяви про повернення помилково сплаченого податку надано наступні документи:
-копію квитанції про сплату 32 810,00 грн.;
-роздруківку витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рестру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта;
-відповідь - довідка від 02.06.2025 року про невикористання житлових чеків;
-відповідь - довідка від 28.05.2025 року про невикористання житлових чеків;
-заяву ОСОБА_1 щодо придбання житлової нерухомості вперше.
Таким чином, суд доходить висновку що позивачем виконано усі необхідні умови та додано усі необхідні документи, які підтверджують придбання житла позивачем вперше.
Протилежного, матеріали справи не містять, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь- якого іншого нерухомого майна (об'єктів житлової нерухомості) та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Окрім цього, суд зазначає, що не приймає доводи відповідача про те, що надані позивачем довідки Ладижинської та Борщагівської сільських рад не відповідають вимогам Порядку № 1740, а довідка АТ «Ощадбанк» не є належним доказом.
Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740 законодавством не встановлено уніфікованої форми довідки про невикористання житлових чеків, а тому належним доказом є будь-який документ, виданий органом місцевого самоврядування або іншим уповноваженим органом, у якому зазначено факт невикористання житлових чеків для приватизації.
Позивач вчинив усі можливі дії, передбачені чинним законодавством: звернувся до відповідних органів за місцем проживання та отримав довідки про те, що він не використовував житлові чеки та не брав участі у приватизації. Йому не може ставитися в провину те, що органи видають довідки у власному форматі, оскільки достатньо, щоб у документі містилася інформація щодо участі або неучасті у приватизації.
Відповідь АТ «Ощадбанк», хоча і не передбачена Порядком № 1740, підтверджує відсутність можливості надання інформації щодо використання житлових чеків та узгоджується з іншими доказами у справі. Вимога відповідача надати довідку саме з місця проживання не ґрунтується на нормах Порядку № 1740, оскільки такий документ може видавати будь-який компетентний орган, уповноважений вести облік приватизації житла.
Отже, подані позивачем документи у сукупності підтверджують його добросовісність та факт невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а доводи відповідача щодо нібито неналежності доказів є безпідставними.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи, суд зазначає, що ключовим питанням у справі є право позивача на повернення коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного вперше.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Верховний Суд, зокрема у постановах від 14.05.2019 (справа № 813/1514/17) та від 14.08.2019 (справа № 372/1350/17) погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
Крім того, у зазначених постановах Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"... за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами".
Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як особа, яка вперше набуває житло, а тому помилково сплачений ним збір під час укладання договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню.
З огляду на викладене, відмова відповідача щодо відмови у поданні до відповідного органу Казначейства документів для повернення позивачу помилково сплаченого збору в сумі 32 810,00 грн. є протиправною, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по справі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією № 3832-4675-5231-2414 від 06.08.2025 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 9, 72-73, 76-77, 90, 139, 162, 229, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11А) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києва про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості будинку у сумі 32 810,00 грн., сплаченого на підставі квитанції № 72985721 від 07.05.2025 року - протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості будинку у сумі 32 810,00 грн., сплаченого на підставі квитанції № 72985721 від 07.05.2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (код ЄРДПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 16).
Копію рішення суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.