ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"10" жовтня 2025 р. Справа № 300/7163/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідача), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №092850026197 від 29.08.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи на території російської федерації з 24.01.1994 по 28.07.1997 на посаді слюсаря та на посаді токаря-фрезувальника, з 06.08.1997 по 15.02.1999 на посаді токаря РММ та на посаді стропальника на дільниці по першій КС УПКРС, з 15.02.1999 по 30.06.2000 на посаді стропальника дорожньо-будівельної дільниці та на посаді токаря РММ, з 01.07.2000 по 05.01.2015 на посаді токаря РММ вахтовим методом, з 15.03.1993 по 29.10.1993 в селянській спілці «Нива» та призначити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 30.05.2024.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суддя звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Звернувшись до суду з позовом 29.09.2025 позивач заявив вимоги про визнання протиправним та скасування рішення пенсійного орану від 29.08.2024 №092850026197, у зв'язку із чим просить призначити пенсію за віком з 30.05.2024.
У позовній заяві позивач зазначає, що ним пропущено строк звернення до суду, оскільки він не отримував лист ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.08.2024 №0900-0208-8/47223, яким повідомлялося про прийняття ГУ ПФУ в Запорізькій області рішення від 22.08.2024 про відмову у призначенні пенсії. Стверджує, що лист ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.08.2024 №0900-0208-8/47223 був отриманий ОСОБА_2 (сусідка), яка в подальшому вручила такий позивачу 29.08.2025.
Разом з тим, суддя зазначає, що згідно з ч.5 ст.45 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
З приєднаного до позову копії рішення суб'єкта владних повноважень вбачається, що заявник ініціював процедуру призначення пенсії шляхом подання відповідного звернення - 22.08.2024.
Положення ч.5 ст.45 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є офіційно оприлюдненими, чітко та однозначно сформульованими, не створюють умов для неоднозначного (множинного) тлумачення норми права та означають, що заявник повинен був розраховувати на прийняття суб'єктом владних повноважень рішення за власним особистим зверненням від 22.08.2024 до 31.08.2025 або до 15.10.2024.
Строк у 6 місяців від календарної дати - 15.10.2024 збіг 15.04.2025.
При цьому, з позовною заявою позивач звернувся до суду 29.09.2025.
Суддя зауважує, що позивач понад рік не вчиняв жодних активних дії щодо стану розгляду його звернення за призначенням пенсії.
У постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Отже, враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що вказані положення застосовуюся у разі вчинення відповідачем протиправних дій щодо невиплати нарахованих сум пенсії, проте, матеріалами справи не підтверджено, що суми пенсійних виплат з урахуванням стажу у подвійному розмірі були нараховані позивачу, однак, у зв'язку з протиправними діями відповідача не виплачені, у зв'язку з чим відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Отже, позов подано поза межами шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Будь-яких інших обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо визнання протиправним та скасування рішення пенсійного орану від 29.08.2024 №092850026197, позовна заява про поновлення строку звернення не містять.
Підсумовуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про те, що підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені позивачем у позовній заяві, є неповажними.
Як наслідок, у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом слід відмовити.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, дана позовна заява не відповідає вимогам частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 КАС України.
Відтак, позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені ОСОБА_1 у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивача десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом із доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали суду надіслати представниці позивача.
Відповідно до положень статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Гомельчук С.В.