10 жовтня 2025 року Справа №160/23056/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
11.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , з вимогами про:
- стягнути податковий борг з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 4 711, 53 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 р. відкрито провадження у адміністративній справі № 160/23056/25 та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Згідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дослідивши адміністративний позов суд дійшов висновку, що він поданий з порушенням вимог ст.161 КАС України.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Досліджуючи питання дотримання строку звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення позивачем пропущено, з огляду на наступне.
Так, згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі ПК України), орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється 3-місячний строк, який обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, із зазначеної норми вбачається, що суб'єкт владних повноважень може звернутися до з суду з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків протягом 3-х місяців з дня виникнення відповідних підстав, які надають право на звернення.
При цьому податкове законодавство визначає спеціальні строки, відповідно до яких може розпочинатися процедура стягнення податкового боргу. Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Надсилання податкової вимоги платнику податку має процесуальне значення, оскільки з моменту її надсилання платнику розпочинається строк відліку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу. Отже, в контролюючого органу виникає право на звернення до суду з відповідним позовом лише після спливу 60 календарних днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги.
Якщо контролюючий орган подає позов після закінчення строків, визначених ст. 122 КАС України, процесуальне законодавство встановлює наступні наслідки. Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення встановлених законом строків без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо вказані нею у заяві підстави визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо особа не подала заяву в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду були визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Водночас варто зазначити, що недоречно застосовувати п. 102.4 ст. 102 ПК України, який визначає строки, протягом яких можуть бути реалізовані стадії стягнення податкового боргу.
Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, якщо грошове зобов'язання було нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Строк у 1095 календарних днів, який встановлений у даній статті це строк, протягом якого мають бути реалізовані всі стадії процедури стягнення податкового боргу. Умовно стадії процедури стягнення податкового боргу можна поділити на наступні:
- в день узгодження податкового зобов'язання контролюючий орган зобов'язаний винести податкову вимогу;
- не пізніше ніж через 60 календарних днів суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості;
- розгляд адміністративної справи та набуття рішенням законної сили;
- видача судом, який виніс рішення, виконавчого листа;
- стягнення податкового боргу державною виконавчою службою за рішенням суду в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII.
Варто врахувати, що законодавство не ототожнює процесуальні поняття «звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу» та «процедури стягнення податкового боргу». Адже за своєю правовою природою звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу є однією зі стадій процедури стягнення відповідного боргу. Таким чином, ст. 122 КАС України та п.102.4 ст.102 ПК України не можуть співвідноситися як загальна та спеціальна норма.
Отже, враховуючи все вищенаведене, строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості має становити 3 місяці. Він обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Судом встановлено, що податковий борг виник на підставі наступних податкових рішень:
Заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 4 711, 53 грн, згідно:
- Пені, нарахованої на податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1400001741 від 03.02.2014 у розмірі 3 533, 45 грн;
- Пені, нарахованої на податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1400001741 від 03.02.2014 у розмірі 1 178, 08 грн.
Відтак, судом встановлено, що податковий борг утворився у 2014 році та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми «Ф» від 02.12.2014 р. №7588-25, яку було отримано ОСОБА_1 28.01.2015 року.
Отже, звернувшись 11.08.2025, позивач пропустив строку звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду податковим органом зазначено про зупинення перебігу строку позовної давності в період карантину з 18.03.2020 року та про зупинення перебігу строку позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану з 24.02.2022 року.
Однак, суд звертає увагу позивача, що з моменту формування податкової вимоги 02.02.2014 року до зупинення перебігу строку позовної давності в період карантину - 18.03.2020 року сплило 6 років.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити її без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Рябчук