10 жовтня 2025 рокуСправа №160/23110/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт" до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
11.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт" до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області № 007613 від 30 липня 2025 року, якою було накладено адміністративно-господарський штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» у розмірі 17000,00 гривень;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області № 007390 від 16 липня 2025 року, якою було накладено адміністративно-господарський штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» у розмірі 17000,00 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 16.07.2025 року та 30.07.2025 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальником відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнято постанови № 007390, №007613 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00грн. за порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актами №006898 від 09.07.2025 року та №006721 від 04.06.2025 року. Позивач зазначає, що акт перевірки не наводить жодних обґрунтувань, доказів, аргументів та підстав, що підтверджують висновки правопорушення. Окрім наведеного зазначають, що у транспортному засобі не має можливості облаштувати повірений тахограф, тому водій мав при собі індивідуальну контрольну книжку водія, чим дотримане чинне законодавство України, а отже відсутнє порушення за яке накладено адміністративно - господарські санкції. Наведені підстави, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
25.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив проти позову. Відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі, в обґрунтування своїх заперечень вказує, що під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутнє заповнення тахокарт або бланку підтвердження діяльності водія. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1.
Відповідно до п. 6.1 Положення про робочий час та відпочинок водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 року, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно з п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія ( додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водії, або використовувати діючий та повірений тахограф.
Зауважують, що транспортний засіб з повною масою понад 3,5 тонн виділений в окрему категорію згідно з чинними нормами положення і такі ТЗ повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Альтернативи вказаним вимогам положення не передбачено.
Також зазначає, що повідомлення про розгляд справи було надіслано в строк передбачений законодавством засобами поштового зв'язку. Таким чином, відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений Порядком № 1567.
Заповнена тахокарта є документом, що належить до «інших документів», обов'язок наявності яких повинен забезпечити перевізник відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (стаття що регулює внутрішні перевезення вантажів). Зазначене підтверджується висновком Верховного Суду. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17: «54. Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. 63. З врахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.» З урахуванням наведеного, вважають, що передбачений у ст.48 Закону №2344- III перелік документів не є вичерпним. Згідно приписів Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Таким чином, в контексті ст.48 Закону №2344-III оформлені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР необхідно відносити до категорії «інші документи, передбачені законодавством».
З огляду на вищевикладене вважає прийняті постанови правомірними та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
27.08.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт» за допомогою підсистеми «Електронний суд» подано відповідь на відзив проти позову, в якій позивач зауважує на безпідставності заперечень відповідача з огляду на наступне. ТОВ «Вайт» не надавав послуг з перевезення вантажів, а здійснював перевезення товарів для власних потреб, тому особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку для водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 не може застосовуватись у даному випадку. В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення невірно визначено суб'єктний склад правопорушення, об'єктивна сторона складу господарського правопорушення у діях ТОВ «Вайт» відсутня, а відтак відсутні підстави для застосування до ТОВ «Вайт» адміністративно - господарських штрафів. Окрім викладеного звертає увагу, що водії мали при собі та надали до перевірки індивідуальні контрольні книжки водія, що є альтернативним способом ведення обліку робочого часу водія. З огляду на викладене представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.
01.09.2025 року Державною службою України з безпеки на транспорті надано заперечення на відповідь на відзив проти позову. Так, представник відповідача звертає увагу, що транспорті засоби, якими здійснювалось перевезення на момент проведення перевірки та мають повну масу понад 3,5 тонн безальтернативно повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, відтак у даній спірній ситуацій водій повинен мати інформацію на паперовому носії режиму праці та відпочинку водія з діючого та повіреного тахографа. З огляду на викладене вважає спірні рішення про накладення штрафу правомірними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
04.06.2025 року на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 29 травня 2025 року № 000205 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом, що належить автомобільному перевізнику ТОВ «Монтажзв'язок» м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі 3/3, 3. Автомобільний перевізник згідно ТТН № 33 від 04.06.2025р. ТОВ «ВАЙТ» код ЄДРПОУ 37215550.
Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив дотримання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері вантажних перевезень, а саме: перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших нормативно - правових актів, а саме: відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 04.06.2025р. з діючого і повіреного тахографа. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону, а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону. Пояснення водія про причини порушень: водій від підпису та пояснень відмовився.
09.07.2025 року на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 04 липня 2025 року № 000217 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом, що належить автомобільному перевізнику ТОВ «Монтажзв'язок» м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі 3/3, 3. Автомобільний перевізник згідно ТТН № 33 від 09.07.2025р. ТОВ «ВАЙТ» код ЄДРПОУ 37215550.
Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив дотримання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері вантажних перевезень, а саме: відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 09.07.2025р. з діючого та повіреного тахографа, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону, а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону. Пояснення водія про причини порушень: тахографа немає, користуюсь контрольною книжкою водія. Акт містить підпис водія ОСОБА_2 та запис про отримання копії.
25.07.2025 року, 02.07.2025р., 15.07.2025року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Вайт» повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №55667/25/24-25, №58628/25/24-25, № 62393/25/24-25 якими повідомлено про розгляд справи щодо виявлених порушень.
Внаслідок виявленого порушення в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 007390 від 16.07.2025 року, № 007613 від 30.07.2025 року, що передбачено абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якими на позивача накладено штраф у розмірі 17 000,00грн.
Не погоджуючись з прийнятими постановами про накладення адміністративно - господарського штрафу та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Оцінивши доводи, що викладені у позовній заяві, відзиві на позов, надані до матеріалів справи докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про автомобільний транспорт" (Закон №2344-III), Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 №385, про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (Інструкція №385), "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).
Відповідно до абз.20 ст.1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Частиною 7 ст.6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Згідно з частинами 14, 17 ст.6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
В силу ст. 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Згідно з абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону №2344-III віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
Відповідно до положень ст.49 Закону №2344-III, водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 затверджено "Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі - Правила №363).
Згідно з положеннями цих Правил, перевізник це фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Наказом Міністерства транспорту і зв'язку України №340 від 07.06.2010р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010р., затверджено "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку" (далі - Положення №340).
Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Отже, нормами Положення №340 визначено, що тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, встановлено "Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Пунктом 3.5. Інструкції №385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
За приписам п.3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн, зобов'язані мати при собі діючий та повірений тахограф, а також мати протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. При цьому перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів необхідно проводити кожні два роки.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особистої картки водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією.
Таким чином, наведені норми дають підстави для висновку, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР.
Як свідчать встановлені обставини справи, 04.06.2025 року на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 29 травня 2025 року № 000205 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом, що належить автомобільному перевізнику ТОВ «Монтажзв'язок» м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі 3/3, 3. Автомобільний перевізник згідно ТТН № 33 від 04.06.2025р. ТОВ «ВАЙТ» код ЄДРПОУ 37215550.
Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив дотримання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері вантажних перевезень, а саме: перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших нормативно - правових актів, а саме: відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 04.06.2025р. з діючого і повіреного тахографа. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону, а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону. Пояснення водія про причини порушень: водій від підпису та пояснень відмовився.
09.07.2025 року на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 04 липня 2025 року № 000217 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом, що належить автомобільному перевізнику ТОВ «Монтажзв'язок» м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі 3/3, 3. Автомобільний перевізник згідно ТТН № 33 від 09.07.2025р. ТОВ «ВАЙТ» код ЄДРПОУ 37215550.
Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив дотримання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері вантажних перевезень, а саме: відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 09.07.2025р. з діючого та повіреного тахографа, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону, а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону. Пояснення водія про причини порушень: тахографа немає, користуюсь контрольною книжкою водія. Акт містить підпис водія ОСОБА_2 та запис про отримання копії.
Відсутність встановлення тахографу на транспортному засобі, що знаходиться в користування позивача та був зупинений під час провдення рейдової перевірки, не заперечується товариством.
Оскільки транспортні засоби, що належить товариству, має повну масу понад 3,5 тонни, а саме відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки SINOTRUK, державний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу складає 18,5 тонн тому, у відповідності до вищевказаних приписів законодавства, транстпортинй засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.
Враховуючи вищезазначене, доводи позивача про неврахування відповідачем приписів п. 6.3 Положення № 340 від 07.06.2010 є безпідставними.
Також є помилковими доводи позивача про відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки в спірному випадку було застосовано адміністративно-господарську санкцію.
Відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення вантажу вже є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 60 Закону №344-III за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням наведеного, судом не було встановлено протиправність прийняття постанов від 16.07.2025 №007390, від 30.07.2025 року № 007613, а отже відсутні підстави для їх скасування.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом" "
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.88, "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 09.06.98, "Яллог проти Німеччини" від 11.07.2006, "Шабельник проти України" від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі "Лавентес проти Латвії" та від 08.02.2011 по справі "Берктай проти Туреччини" наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій".
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи викладене, суд не вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 242-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт" до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук