10 жовтня 2025 рокуСправа №160/23080/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 липня 2025 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до оновленої довідки № ФД 109141 від 29.10.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн.);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни у довідку № ФД 109141 від 29.10.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , видану на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/20072/24 від 24.09.2024 року, шляхом внесення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби - 65%, надбавки за таємність - 10%) та премії - 140%, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684,00 грн.), для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, та надати цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023, однак, у новій довідці розміри додаткових видів грошового забезпечення обраховано з урахуванням окладів, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт, а не станом на 01.01.2023, що суперечить нормам чинного законодавства. Позивач вважає таку позицію відповідача протиправною, у зв'язку із чим звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 12.09.2025 року за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами адміністративного позову отримано ІНФОРМАЦІЯ_2 12.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд», про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа.
Відповідачем відзиву проти позову не було надано. З клопотаннями, заявами, поясненнями відповідач до суду не звертався.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як пенсіонер Міністерства оборони України.
29.10.2024 року за на виконання рішення у справі № 160/20072/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено довідку №ФД 109141 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій.
Відповідно до вказаної довідки грошове забезпечення позивача за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби, станом на 01.01.2023 р. становить 27848,25грн., виходячи з:
посадовий оклад - 7520,00 грн.;
оклад за спеціальне звання - 2040,00 грн.,
надбавка за вислугу років 50% - 4 780,00 грн.,
надбавка за особливості проходження служби 65% - 6113,25 грн.;
надбавка за таємність 10% - 493,00грн.;
премія 140% - 6902,00грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, щодо відмови виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про його грошове забезпечення з урахування додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року основного розміру пенсії, звернувся до суду з цим позовом.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як було встановлено судом, позивачу, у відповідності до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» зі змінами та Постанови КМУ №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» зі змінами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була призначена пенсія за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Спірним у цій справі є питання розміру надбавки за особливості проходження служби та додаткових видів грошового забезпечення позивача, а саме: який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2018 або станом на 01.01.2023) має бути взятий для розрахунку розміру останніх.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам. Дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Алгоритм розрахунку надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення в основу для визначення їх грошового виразу ставить розмір посадового окладу та окладу за військовим званням військовослужбовців.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, видано довідку №ФД 109141 від 29.10.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 2684 гривні.
Зі змісту оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, судом встановлено, що відповідач правильно визначив посадовий оклад, оклад за військовим званням, які пораховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а саме:
7520,00 грн посадовий оклад, розрахований шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт;
2040,00 грн оклад за військове звання, розрахований шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Проте, відповідачем невірно розраховано грошовий вираз надбавки за особливості проходження служби та додаткових видів грошового забезпечення позивача, оскільки такі були обраховані з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн.
Відтак, формуючи нову довідку відповідач оминув норми прямої дії, а саме Порядку №260 та Постанови №704, якими врегульовано порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, за змістом яких позивач має право на нарахування надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням окладів, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 зазначено занижений грошовий вираз надбавки за особливості проходження служби та додаткових видів грошового забезпечення позивача, що є протиправним, тому належним способом захисту порушених прав позивача, на переконання суду, буде зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням за нормами чинними на 01.01.2023.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до оновленої довідки № ФД 109141 від 29.10.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн.).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни у довідку № ФД 109141 від 29.10.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , видану на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/20072/24 від 24.09.2024 року, шляхом внесення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби - 65%, надбавки за таємність - 10%) та премії - 140%, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684,00 грн.), для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, та надати цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук