09 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5870/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Волинської обласної прокуратури (далі - відповідач, прокуратура) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати передбаченої законодавством додаткової заробітної плати, а саме: надбавки в розмірі 15% від посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, що пов'язана з роботою з документами, які становлять державну таємницю, за жовтень, листопад та грудень 2012 року; січень, травень та червень 2013 року; липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2014 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 року; січень, лютий, березень, червень та серпень 2016 року; січень, червень, липень, листопад та грудень 2017 року; березень 2018 року; серпень, вересень, жовтень та листопад 2020 року; січень, лютий, серпень та жовтень 2021 року; березень, квітень, травень, червень, жовтень та грудень 2022 року; січень та грудень 2023 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2024 року;
зобов'язання нарахувати та виплатити одним платежем передбачену законодавством додаткову заробітну плату, а саме: надбавку в розмірі 15% від посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, що пов'язана з роботою з документами, які становлять державну таємницю, за жовтень, листопад та грудень 2012 року; січень, травень та червень 2013 року; липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2014 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 року; січень, лютий, березень, червень та серпень 2016 року; січень, червень, липень, листопад та грудень 2017 року; березень 2018 року; серпень, вересень, жовтень та листопад 2020 року; січень, лютий, серпень та жовтень 2021 року; березень, квітень, травень, червень, жовтень та грудень 2022 року; січень та грудень 2023 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював з жовтня 2012 року по грудень 2024 року (до 12.12.2024) в органах прокуратури Волинської області (прокуратура Камінь-Каширського району Волинської області, Маневицька місцева прокуратура Волинської області та Камінь-Каширська окружна прокуратура Волинської області).
З 15.10.2012 до 14.05.2013 та з 28.07 2014 до 13.12.2024 (тобто до дати звільнення з органів прокуратури Волинської області) позивач мав допуск та доступ до державної таємниці за формою 2 і за умовами своєї професійної діяльності постійно працював із відомостями, що становлять державну таємницю та мають ступінь секретності («таємно» та «цілком таємно»), однак не за всі місяці з жовтня 2012 року до грудня 2024 року надбавка за роботу в умовах режимних обмежень встановлювалася та виплачувалась.
Позивач вважає бездіяльність прокуратури щодо не нарахування та невиплати надбавки в розмірі 15% від посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, що пов'язана з роботою з документами, які становлять державну таємницю, протиправною, оскільки факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (т.1, а.с.83).
У відзиві на позовну заяву (т.1, а.с.87-96) відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що ні наказом прокурора Волинської області, ні наказом керівника Волинської обласної прокуратури не встановлювалася на постійній основі надбавка до посадового окладу у розмірі 15% ОСОБА_1 за роботу в умовах режимних обмежень. Упродовж 2013-2024 років ОСОБА_1 періодично встановлювалася така надбавка у розмірі 10% або 15% щомісячними наказами керівника Волинської обласної прокуратури (прокурора Волинської області), на підставі відповідних списків, поданих відповідним органом прокуратури Волинської області, у якому працював останній (прокуратурою Камінь-Каширського району, Маневицькою місцевою прокуратурою, Камінь-Каширською окружною прокуратурою), погоджених з режимно-секретним органом цих прокуратур. Список передбачав включення лише тих працівників, які мали відповідний доступ до державної таємниці і за умовами своєї професійної діяльності працювали у певному місяці з відомостями, що становлять державну таємницю.
Зазначає, що при наявності допуску до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 помилково заявляє вимогу щодо нарахування та виплати йому надбавки в розмірі 15% від посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, що пов'язана з роботою з документами, які становлять державну таємницю, оскільки розмір такої надбавки залежить від ступеня секретності інформації, з якою останній працював.
Волинська обласна прокуратура не володіє та не може володіти інформацією про наявність у працівника окружної прокуратури (міжміськрайпрокуратури, місцевої прокуратури) допуску та доступу до державної таємниці, форми допуску до державної таємниці, а також про фактичну роботу з матеріальними носіями секретної інформації та ступінь її секретності.
При цьому, бездіяльність керівників прокуратури Камінь-Каширського району, Маневицької місцевої прокуратури та Камінь-Каширської окружної прокуратури щодо не включення ОСОБА_1 в оскаржувані періоди до списків працівників цих прокуратур, які працювали в умовах режимних обмежень для встановлення відповідної надбавки, позивач не оскаржує.
Разом з тим відповідач звертає увагу, що в листопаді та грудні 2015 року позивачу виплачена надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, що слідує з розрахункових листів, та наголошує на тому, що згідно поданих до обласної прокуратури листків непрацездатності серії АДМ №325913, виданого 17.08.2020, та серії АКА №494142, виданого 20.08.2020, позивач перебував на лікуванні упродовж періоду з 03.08.2020 по 01.10.2020, а тому за серпень та вересень 2020 року підстави для нарахування вказаної надбавки відсутні.
З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 24.10.2012 по 12.12.2024 працював в органах прокуратури Волинської області, що підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 (т.1, а.с.8-10, 61-63).
Позивач звернувся з заявою до відповідача щодо надання інформації про надання, продовження, припинення та скасування йому допуску та доступу до державної таємниці із зазначенням їх дати, строку та форми за весь час його роботи в органах прокуратури Волинської області (з 2012) та надання конкретних розрахунків про нарахування та виплату надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (т.1, а.с.26).
У відповідь на заяву позивача Волинська обласна прокуратура надала запитувані документи (розрахункові листи за 2012-2024 роки) (т.1, а.с.11-25).
Як слідує з розрахункових листів за 2012-2024 роки, позивачу була нарахована доплата за доступ до державної таємниці у періоди з лютого по квітень 2013 року, з листопада по грудень 2015 року, з квітня по травень 2016 року, в липні 2016 року, з лютого по травень 2017 року, з серпня по жовтень 2017 року, з січня по лютий 2018 року, з квітня по грудень 2018 року, з січня 2019 року по липень 2020 року, у грудні 2020 року, з березня по липень 2021 року, у вересні 2021 року, з листопада по лютий 2022 року, з липня по вересень 2022 року, у листопаді 2022 року, з лютого по листопад 2023 року.
При цьому з листа Камінь-Каширської окружної прокуратури від 20.01.2025 №51-151ВИХ-25 (т.1, а.с.27) слідує, ОСОБА_1 під час роботи в органах прокуратури Волинської області мав допуск та доступ до державної таємниці за формою 2, зокрема: з 15.10.2012 по 14.06.2013 перебуваючи на посаді головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць прокуратури Камінь-Каширського району; з 28.07.2014 по 13.12.2024 перебуваючи на посадах прокурора прокуратури Камінь-Каширського району, старшого прокурора прокуратури Камінь-Каширського району, начальника Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури, прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури.
Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив надбавку в розмірі 15% від посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, що пов'язана з роботою з документами, які становлять державну таємницю, за весь період роботи в органах прокуратури, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України від 21.01.1994 №3855-XII «Про державну таємницю» (далі - Закон №3855-XII).
Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, установлено статтею 20 Закону №3855-XII.
Частиною першою статті 21 Закону №3855-XII установлено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №3855-XII залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону №3855-XII допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону №3855-XII надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Частиною першою статті 26 Закону №3855-XII передбачено, що переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі необхідності підвищення чи зниження громадянину форми допуску для роботи із секретною інформацією вищого чи нижчого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов'язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону №3855-XII скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №3855-XII громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено.
Статтею 30 Закону №3855-XII визначено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 №414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення №414).
У пункті 1 Положення №414 зазначено, що це Положення визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших державних органів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).
Згідно з пунктом 2 Положення №414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Відповідно до пункту 5 Положення №414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Згідно з пунктом 6 Положення №414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Верховним Судом вже було сформовано правовий висновок щодо застосування приписів статті 30 Закону №3855-XII та пунктів 2, 5 Положення №414, який викладений, зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі №802/74/15-а, від 25.07.2019 у справі №296/6615/17, від 27.05.2020 у справі №806/2056/18, від 28.01.2021 у справі №240/229/20.
У вказаних справах Верховний Суд підкреслив, що надання допуску до державної таємниці передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Тобто, якщо обсяг функціональних обов'язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону №3855-XII залежить від ступеня секретності.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов'язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону №3855-XII виникає право на отримання компенсації.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в періоди з 15.10.2012 по 14.06.2013 та з 28.07.2014 по 13.12.2024 мав допуск та доступ до державної таємниці за формою 2, який надається для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно».
За змістом пункту 2 Положення №414 компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «цілком таємно», надбавка встановлюється в розмірі 15 відсотків.
Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон №3855-XII та прийняте урядом на його виконання Положення.
У той же час, Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі №802/74/15-а висловив правовий висновок, що положення статті 30 Закону №3855-XII, пунктів 2, 5 Положення №414 слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Щодо останнього, то для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з'ясувати обсяг функціональних обов'язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов'язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.
Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов'язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов'язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.
Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці.
Згідно з відомостями трудової книжки позивача (т.1, а.с.8-10) останній в період з 24.10.2012 по 27.05.2012 перебував на посаді головного спеціаліста із питань захисту державних таємниць прокуратури Камінь-Каширського району, з 27.05.2014 по 12.03.2021 обіймав посади прокурора, старшого прокурора прокуратури Камінь-Каширського району, прокурора та начальника Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури, з 15.02.2021 по 12.12.2024 займав посаду прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури.
Так, наказами прокурора Камінь-Каширського району Волинської області з основної діяльності від 10.12.2012 №16, від 01.02.2013 №7 про розподіл обов'язків між працівниками прокуратури визначено, що відповідальним за ведення таємного діловодства є головний спеціаліст із питань захисту державних таємниць прокуратури району Антонюк В.В. (т.1, а.с.135-141, 142-148).
Також наказами керівника місцевої Маневицької прокуратури, керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури про уповноваження працівників Маневицької місцевої прокуратури, Камінь-Каширської окружної прокуратури здійснювати нагляд за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, від 20.01.2020 №1 (т.1, а.с.149-151), від 24.07.2020 №28 (т.1, а.с.168-170), від 15.02.2021 №7 (т.1, а.с.187-189), від 19.03.2021 №4 (т.1, а.с.207-208), від 15.06.2021 №32 (т.1, а.с.230-231), від 15.11.2021 №52 (т.2, а.с.24-25), від 23.12.2021 №56 (т.2, а.с.49-50), від 01.08.2022 №26 (т.2, а.с.116-117), від 17.01.2023 №2 (т.2, а.с.138-140) призначено начальника Камінь-Каширського відділу місцевої прокуратури, прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури Антонюка В.В. здійснювати нагляд за додержанням законів оперативними підрозділами Маневицького ВП ГУНП у Волинській області та Державної установи «Маневицька виправна колонія (42)», Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України під час проведення оперативно-розшукової діяльності.
Водночас наказами керівника місцевої Маневицької прокуратури, керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури про розподіл обов'язків між працівниками Камінь-Каширського та Любешівського відділів Маневицької прокуратури, Камінь-Каширської окружної прокуратури від 21.01.2020 №4 (т.1, а.с.152-167), від 25.11.2020 №421 (т.1, а.с.171-186), від 19.03.2021 №3 (т.1, а.с.190-206), від 15.06.2021 №31 (т.1, а.с.209-229), від 08.10.2021 №44 (т.1, а.с.232-254), від 15.11.2021 №51 (т.2, а.с.1-23), від 23.12.2021 №55 (т.2, а.с.26-48), від 25.01.2022 №7 (т.2, а.с.51-73), від 14.06.2022 №19 (т.2, а.с.74-95), від 01.08.2022 №25 (т.2, а.с.96-115), від 17.01.2023 №1 (т.2, а.с.118-138), від 07.08.2023 №14 (т.2, а.с.141-162), від 16.08.2023 №15 (т.2, а.с.163-184), від 01.11.2023 №23 (т.2, а.с.185-205) від 27.12.2023 №26 (т.2, а.с.206-226), від 09.08.2024 №22 (т.2, а.с.227-247) визначено, що ОСОБА_1 встановлено обов'язок щодо забезпечення роботи відділу щодо захисту прав і свобод у сфері охорони дитинства, нагляду за додержанням законів під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення, оскарження судових рішень та виконання інших повноважень у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені неповнолітніми на території юрисдикції, контролю за якістю здійснення прокурорами процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та їх участі у судовому провадженні; здійснення ведення обліку роботи прокурора з нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності (ОРД); нагляд за додержанням законів оперативними підрозділами Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області при проведенні оперативно-розшукової діяльності.
Накази за 2014-2019 роки з основної діяльності прокуратури Камінь-Каширського району та Маневицької місцевої прокуратури відповідачем на вимогу суду не надані, оскільки вони передані на постійне зберігання до Державного архіву Волинської області (т.1, а.с.133-134).
З матеріалів справи слідує, що позивачу надбавка за роботу в умовах режимних обмежень до посадових окладів виплачена в розмірі 10% та 15% за періоди: з лютого по квітень 2013 року, з листопада по грудень 2015 року, з квітня по травень 2016 року, в липні 2016 року, з лютого по травень 2017 року, з серпня по жовтень 2017 року, з січня по лютий 2018 року, з квітня по грудень 2018 року, з січня 2019 року по липень 2020 року, у грудні 2020 року, з березня по липень 2021 року, у вересні 2021 року, з листопада по лютий 2022 року, з липня по вересень 2022 року, у листопаді 2022 року, з лютого по листопад 2023 року.
З огляду на виплату надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в певні періоди 2015-2019 років суд виснуває, що у вказаний період умови роботи позивача передбачали роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень виплачувалась позивачу періодично, хоча він мав допуск до державної таємниці за формою 2, відповідно до якої повинна встановлюватись надбавка в розмірі саме 15 відсотків.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що форма 2 передбачає роботу з секретною інформацією, що має ступені секретності як «цілком таємно», так і «таємно», а тому безпідставними є вимоги позивача про нарахування та виплату надбавки в розмірі 15 відсотків, оскільки вважає, що саме форма допуску до державної таємниці 1, 2 чи 3 визначає розмір відповідної надбавки 20%, 15% та 10%.
Суд зауважує, що відповідач не заперечує факт виконання позивачем роботи/завдання, які вимагають наявність доступу до державної таємниці, проте вказує на відсутність наказів про встановлення такої надбавки та не оскарження бездіяльності керівників відповідних прокуратур щодо неподання відповідних списків на виплату надбавки.
Разом з тим такі доводи відповідача суд відхиляє, оскільки, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач мав допуск до державної таємниці, а характер його роботи передбачав роботу по забезпечення режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці у спірні періоди, а отже є підставою для отримання ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за весь період проходження служби на вказаних посадах.
Також не знайшли свого підтвердження посилання відповідача на те, що наявність допуску до державної таємниці не є безумовним доказом фактичного виконання громадянином такої роботи, а підставою виплати компенсації є включення працівника до наказу про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень до посадових окладів відповідно до виконаної роботи, оскільки у разі коли особа має відповідний доступ до державної таємниці і за умовами своєї професійної діяльності працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень.
Отже, той факт, що у спірні періоди не видавалися накази про встановлення і виплату позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не може бути свідченням невиконання позивачем роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці і, як наслідок, невиплати цієї надбавки.
Відсутність факту постійної праці позивача з відомостями, що становлять державну таємницю, не є визначальним в даному випадку, оскільки поняття «постійно» не залежить від кількості виготовлених такою особою документів або часу витраченого на роботу з такими документами, інформацією, а головним критерієм є наявність відповідного допуску до державної таємниці та практична реалізація права на такий допуск відповідно до функціональних обов'язків посадовою особою. При цьому обсяг функціональних обов'язків позивача, пов'язаних з доступом до державної таємниці, не може виконуватися періодично та в незначній кількості.
Така правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №140/4535/25.
Суд також не бере до уваги твердження відповідача про те, що висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 25.04.2018 у справі №802/74/15-а, від 25.07.2019 у справі №296/6615/17, від 27.05.2020 у справі №806/2056/18, від 28.01.2021 у справі № 240/229/20, на які посилається позивач, не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Проаналізувавши правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права у постановах від 25.04.2018 у справі №802/74/15-а, від 25.07.2019 у справі №296/6615/17, від 27.05.2020 у справі № 806/2056/18, від 28.01.2021 у справі №240/229/20 у зіставленні з предметом спору, підставами і змістом позовних вимог та правовим регулюванням спірних правовідносин у цій справі на предмет їх подібності, колегія суд зазначає, що правові висновки, викладені у вказаних постановах Верховного Суду, сформовані у контексті правовідносин та фактичних обставин справи, які за своїм змістом, обсягом та юридичною природою не в повній мірі є подібними до тих, які виникли у цій справі, проте в цих постановах Верховний Суд висловив правовий висновок щодо застосування статті 30 Закону №3855-XII та пунктів 2, 5 Положення №414 в аспекті визначення необхідних умов отримання компенсації у зв'язку з виконання робіт, які передбачають доступ до державної таємниці.
Приймаючи рішення у даній справі, суд враховує, що позивачем безпідставно заявлено вимоги за період листопад-грудень 2015 року, оскільки за вказаний період надбавка за роботу в умовах режимних обмежень йому виплачена, що слідує з розрахункового листа за 2015 рік (т.1, а.с.15). Також слушними є доводи відповідача про безпідставність позовних вимог позивача в частині періоду серпень-вересень 2020 року, позаяк в даний період позивач перебував на листках непрацездатності серії АДМ №325913, виданий 17.08.2020, та серії АКА №494142, виданий 20.08.2020 (т.1, а.с.110-111), та за цей період йому виплачені лікарняні, про що свідчить розрахунковий лист за 2020 рік (т.1, а.с.21).
З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за жовтень, листопад та грудень 2012 року; січень, травень та червень 2013 року; липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2014 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень та жовтень, 2015 року; січень, лютий, березень, червень та серпень 2016 року; січень, червень, липень, листопад та грудень 2017 року; березень 2018 року; жовтень та листопад 2020 року; січень, лютий, серпень та жовтень 2021 року; березень, квітень, травень, червень, жовтень та грудень 2022 року; січень та грудень 2023 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2024 року;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за вказані періоди.
Керуючись статтями 243-297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну таємницю», суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Волинської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за жовтень, листопад та грудень 2012 року; січень, травень та червень 2013 року; липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2014 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень та жовтень, 2015 року; січень, лютий, березень, червень та серпень 2016 року; січень, червень, липень, листопад та грудень 2017 року; березень 2018 року; жовтень та листопад 2020 року; січень, лютий, серпень та жовтень 2021 року; березень, квітень, травень, червень, жовтень та грудень 2022 року; січень та грудень 2023 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2024 року.
Зобов'язати Волинську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за жовтень, листопад та грудень 2012 року; січень, травень та червень 2013 року; липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2014 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень та жовтень, 2015 року; січень, лютий, березень, червень та серпень 2016 року; січень, червень, липень, листопад та грудень 2017 року; березень 2018 року; жовтень та листопад 2020 року; січень, лютий, серпень та жовтень 2021 року; березень, квітень, травень, червень, жовтень та грудень 2022 року; січень та грудень 2023 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2024 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Волинська обласна прокуратура (43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій