Справа №760/2415/25 Провадження №2-ві/760/35/25
«10» жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Тесленко І.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Коробенка С.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів, скасування реєстраційних дій, зобов'язання Головного сервісного центру МВС України здійснити реєстрацію автомобілів на ім'я Позивача, стягнення матеріальної шкоди,
встановив:
29 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд позивачем ОСОБА_1 у справі №760/2415/25 було подано заяву про відвід судді Коробенка С.В., яка обґрунтована наступним.В провадженні Солом'янського районного суду на розгляді перебуває судова справа №760/2415/25, провадження 2/760/7322/25. Станом на 29.09.2025 р. судом затягнуто строк, порушено процесуальні строки. При тому, враховуючи факти та події, грубе порушення прав зазначеним суддею під час розгляду судової справи №760/4574/20, відмову в ознайомленні з матеріалами у справі, події 2021 року, що зафіксовано на аудіозаписах, при тому ігнорування клопотань, ігнорування його клопотання, як сторони у справі, права якого порушені під час розгляду справи №760/4574/20, заявляє відвід та оголошує про недовіру судді Коробенко у справі №760/2415/25. Зазначений суддя обмовив його, позбавив можливості на захист, позбавив та перешкоджав у доступі на справедливий суд під час розгляду судової справи №760/4574/20. Зазначений суддя підтримав наклеп сторони у справі, Колядіна, який наразі за нововиявлених обставин у справі та в ході слідства втік з країни та переховується від слідства. Враховуючи викладене, оскільки у нього - позивача наявні сумніви щодо упередженості та об'єктивності головуючого судді при розгляді вказаної справи, з метою забезпечення впевненості учасників справи в тому, що справа буде розглянута безстороннім, неупередженим та об'єктивним судом, заяву про відвід головуючого судді на його думку слід задовольнити, а справу передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою судді Коробенка С.В. від 02 жовтня 2025 року визнано необгрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Коробенка С.В. в справі №760/2415/25; передано заяву на розгляд іншому судді, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального Кодексу України.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 07 жовтня 2025 року заяву передано судді Тесленко І.О.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У статті 36 ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Так, зокрема ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Як вбачається зі змісту заяви, позивач вважає за необхідне відвести суддю Коробенко С.В. від розгляду цивільної справи у зв'язку з затягуванням розгляду справи, ігноруванням його клопотань під час її розгляду.
При цьому, суд зважає на те, що заява не містить у собі посилання на наявність підстав для відводу судді, передбачених ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
При цьому, як вбачається зі сталої практики Верховного Суду, розумність строків розгляду залежить від поведінки учасників судового процесу, а також від складності справи та дій самого суду. Ці критерії є загальними для всіх категорій справ, а їх дотримання є ключовим для забезпечення своєчасного та справедливого судового захисту прав учасників судового процесу.
Згідно до ч. ч. 1 - 2, 5 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з підпунктами 1, 2 частини 7 статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов'язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10 грудня 2009 року (Заява N 4785/02) зазначено , що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою судді.
Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.05.2007 у справі "Бочан проти України" вказав, що ЄСПЛ далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 ЄСПЛ зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
При цьому, будь - яких доказів на підтвердження наявності обставин, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Коробенко С.В. при розгляді цивільної справи до заяви про відвід не надано.
Додані позивачем до заяви фотографії транспортного засобу не містять у собі будь - яких даних, які б давали підстави для заперечення безсторонності суду при розгляді цивільної справи, яка презюмується.
Незгода сторони - учасника процесу, з прийнятими суддею процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Коробенка С.В. є необґрунтованою, підстави для її задоволення відсутні.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Коробенка С.В. у справі №760/2415/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів, скасування реєстраційних дій, зобов'язання Головного сервісного центру МВС України здійснити реєстрацію автомобілів на ім'я Позивача, стягнення матеріальної шкоди, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І. О. Тесленко