СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/10159/25
ун. № 759/23623/25
10 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для прийняття спадщини,-
У жовтні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про поновлення строку для прийняття спадщини.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Матеріали справи передані судді 09 жовтня 2025 року.
Дослідивши подану позовну заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Як вбачається із пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 28 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю, а статтею 30 ЦПК України визначено виключну підсудність.
Подана позовна заява не містить обґрунтування підсудності справи Святошинському районному суду міста Києва.
ОСОБА_1 у поданому позові просить суд:
- поновити строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати право звернутися до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Із наявного у матеріалах справи заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Слєсарєвим В.В. за №2711, вбачається, що ОСОБА_2 01 грудня 2014 року заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,900 га, кадастровий 1424887100:04:000:0288, що знаходиться на території Староласпинської сільської ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Позивач заявляє вимогу про надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, тобто для прийняття спадщини у вигляді вищезазначеної земельної ділянки.
Таким чином, позовна заява стосується земельної ділянки площею 9,900 га, кадастровий 1424887100:04:000:0288, що знаходиться на території Староласпинської сільської ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18.
Суд зауважує, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно: про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки з цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Слід дійти висновку, що за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, повинен пред'являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.
Оскільки цивільно-правовий спір між сторонами виник щодо прав та обов'язків, які пов'язані із нерухомим майном, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України має розглядатися за правилами виключної підсудності місцевим судом, юрисдикція якого поширюється на територію, на якій розташоване вказане нерухоме майно.
Виключна підсудність - це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Зважаючи на те, що позовна заява стосується земельної ділянки площею 9,900 га, кадастровий 1424887100:04:000:0288, що знаходиться на території Староласпинської сільської ради, справа відноситься до територіальної підсудності Тельманівського районного суду Донецької області.
Однак, згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Тельманівському районному суду Донецької області, здійснюється Приморським районним судом Запорізької області.
Розпорядженням Верховного Суду від 14.09.2022 року № 49 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» визначено територіальну підсудність судових справ Приморського районного суду Запорізької області за Вільнянським районним судом Запорізької області.
Відтак, розгляд справи має здійснювати Вільнянський районний суд Запорізької області.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України визначено якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вищевикладене, підстави для розгляду цивільної справи Святошинським районним судом міста Києва відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю за місцезнаходженням нерухомого майна - до Вільнянського районного суду Запорізької області.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 30, 31, 32 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для прийняття спадщини - передати за підсудністю до Вільнянського районного суду Запорізької області (70002, Україна, Запорізька обл., Запорізький р-н, місто Вільнянськ, вулиця Бочарова, будинок 4).
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 10 жовтня 2025 року.
Суддя Н.О. Горбенко