Справа №:755/17678/24
Провадження №: 2-о/755/90/25
"08" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретарів - Лазоришин А.В., Мовчан А.С.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Завальнюк Ж.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Узинська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
10.10.2024 року заявниця звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, у якій просить встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з 12.08.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги заяви мотивовано тим, що заявниця та ОСОБА_3 проживали разом як дружина та чоловік, однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, ув'язку із чим відкрилась спадщина на майно, що залишилось після смерті померлого. В межах шести місяців заявниця подала до органів нотаріату заяву про прийняття спадщини. Однак, заявниці було повідомлено, що вона не має права на спадкування, оскільки не була офіційною дружиною померлого, і в такому разі для спадкування необхідно звернутись до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Не зважаючи на те, що на день своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останній разом із заявницею постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Заявниця вказує, що познайомилась із ОСОБА_3 на початку 2010 року, а 12.08.2010 року ОСОБА_3 переїхав на проживання до заявниці та фактично проживав із заявницею за вказаною адресою до самої смерті. Заявниця зазначає, що вона та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільно заробляли, здійснювали витрати, спільно харчувались, купляли майно та речі для спільного користування, робили один одному подарунки, надавали взаємну допомогу, мали інші взаємні права та обов'язки, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина. ОСОБА_3 приймав участь у витратах на утримання квартири, її благоустрій та ремонт. За час спільного проживання ОСОБА_3 та заявниця замінювали вікна та двері, встановлювали лічильники, купували меблі, побутову техніку. Також ОСОБА_3 надавав кошти на оплату комунальних послуг тощо. Заявниця з серпня 2008 року по листопад 2017 року ніде не працювала та в цей час знаходилась на утриманні померлого. Заявниця, як дружина померлого, приймала участь у його похованні та розпорядилась речами померлого. Факт спільного проживання також підтверджується показами свідків.
Ухвалою суду від 15.10.2024 року заяву залишено без руху.
05.11.2024 року до суду надійшла заява про виправлення недоліків, в якій заявницею вказане належне коло заінтересованих у справі осіб.
Ухвалою суду від 06.11.2024 року відкрите провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами окремого провадження, а також витребувано від нотаріальної контори копію матеріалів спадкової справи.
Ухвалою суду від 21.03.2025 року витребувано докази за власною ініціативою суду.
Ухвалою суду від 21.05.2025 року витребувано докази за власною ініціативою суду.
20.12.2024 року до суду надійшли письмові пояснення заінтересованої особи ОСОБА_2 , зі змісту яких вбачається, що заінтересована особа підтримує вимоги заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та зазначає, що вона та ОСОБА_3 є сестрою і братом по матері. ІНФОРМАЦІЯ_2 їх мати ОСОБА_4 померла. У брата та сестри завжди були близькі стосунки, в дитинстві сестра допомагала своїй матері доглядати брата. Коли ОСОБА_3 було 6 років його сестра стала йому хрещеною матір'ю, він фактично виріс і жив на очах сестри. Після смерті матері брат та сестра дуже зблизились. ОСОБА_3 постійно потрапляв у якісь історії, з яких сестра його витягувала. Він був дуже сором'язливим та закомплексованим у відношеннях з жінками, тому довго не міг знайти жінку для створення сім'ї. Із заявницею ОСОБА_2 познайомилась у 1997 році, коли як брокер допомагала їй продати земельну ділянку. Цей процес затягнувся майже на 4 роки і за цей час заявниця та ОСОБА_2 стали найкращими подругами. З тих пір заявниця та ОСОБА_2 часто зустрічались на свята та дні народження, які святкували разом. Заявниця та ОСОБА_3 і раніше бачились вдома та на дачі у ОСОБА_2 , а як жінка та чоловік вони познайомились на початку 2010 року під час святкування Нового року у ОСОБА_2 . Тоді вони знайшли спільну мову і весь час спілкувались. Протягом року вони ще неодноразово зустрічались, потім почали проводити час разом та зустрічатись як чоловік та жінка. 12.08.2010 року брат з сестрою приїхали на день народження доньки заявниці і після цього ОСОБА_3 спочатку залишився у заявниці ночувати, а потім і зовсім переїхав до неї жити у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом фактично проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина до самої смерті ОСОБА_3 . Ситуації у їх спільному житті були різні, іноді ОСОБА_3 вживав алкоголь, який змінював його поведінку і тоді він робив неприємні речі, які заважали їх щасливому життю. Іноді ОСОБА_3 притягувався до відповідальності, але незважаючи ні на що, і щоб з ним не траплялось, він завжди повертався до заявниці, а вона завжди чекала його та оточувала турботою, терпінням і любов'ю. Заявниця дуже позитивно впливала на ОСОБА_3 . ОСОБА_2 було приємно дивитись на те, як заявниця та ОСОБА_3 разом робили ремонт в квартирі, купували побутову техніку, меблі, інше майно та речі для спільного користування, робили один одному подарунки. Чоловік ОСОБА_2 привозив їм нові меблі та допомагав заносити їх у квартиру. Заявниця та ОСОБА_3 спільно виховували доньку заявниці - ОСОБА_5 . ОСОБА_3 подобалось піклуватись про ОСОБА_5 , купувати їй іграшки, водити в парк, в басейн тощо. Тетяна називала ОСОБА_3 батьком. Заявниця та ОСОБА_3 спільно вкладали кошти в освіту ОСОБА_5 , вона навчалась у гімназії, а потім закінчила університет ім. Т. Шевченка. Заявниця хвалилась ОСОБА_2 подарунками від ОСОБА_3 : блендер, фен, парфуми, білизна тощо. Заявниця та ОСОБА_3 часто приїздили до ОСОБА_2 додому та на дачу, їхня родина виглядала щасливою. Заінтересована особа підтверджує, що заявниця та ОСОБА_3 починаючи з 2010 року і до самої смерті чоловіка проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
07.01.2025 року до суду надійшли письмові пояснення заінтересованої особи Міністерства оборони України зі змісту яких вбачається, що заінтересована особа не визнає вимог заяви та просить відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що заявниця має намір встановити відповідний факт з метою спадкування, натомість із матеріалів справи вбачається, що у померлого є сестра. Докази відсутності інших близьких родичів та членів сім'ї загиблого військовослужбовця немає. Сама заявниця не відноситься до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Заявницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту її проживання із військовослужбовцем однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Не підтвердження факту ведення спільного господарства, наявності спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов'язків, набуття майна тощо доказів не надано. Заявниця раніше не ставила питання про укладення шлюбу, а із відповідною заявою звернулась лише після загибелі військовослужбовця, розуміючи можливість отримання державної допомоги, що суперечить положенням ч. 2 ст. 36 СК України. Показання свідків не можуть підтверджувати ознак, властивих для проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Навіть сам по собі факт спільного проживання без доведення факту спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав та обов'язків, не може свідчити про те, що між особами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. Померлий військовослужбовець проживав окремо від заявниці, разом з особовим складом, відтак не міг вести з заявницею спільне господарство, спільний побут, спільне харчування, виконувати обов'язки подружжя тощо.
21.01.2025 року до суду надійшли письмові пояснення заінтересованої особи Узинської державної нотаріальної контори, зі змісту яких вбачається, що зазначена заінтересована особа не підтримує вимоги заяви та вказує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена на підставі заяви сестри померлого - ОСОБА_2 , яка відноситься до другої черги спадкування, а встановлення відповідного факту надасть заявниці можливість закликання до спадкування у четверту чергу, отже вона не матиме права на спадкування.
26.08.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення заявниці, у яких остання зазначає, що з ОСОБА_3 вона познайомилась завдяки його сестрі ОСОБА_2 , з якою заявниця дружила і часто приїжджали одна до одної на свята та дні народження. Спочатку заявниця з ОСОБА_3 просто бачились у його сестри дома або на дачі, але про це не можна було сказати, як про знайомство між жінкою та чоловіком. Як жінка та чоловік заявниця та ОСОБА_3 зблизились під час святкування 2010 року Нового року, це було у ОСОБА_2 вдома. Оскільки обоє були без пари, то знайшли спільну мову і майже всю ніч спілкувались у двох. Після цього ОСОБА_3 приїжджав до заявниці декілька разів, на прохання своєї сестри, яка намагалася їх звести разом, під приводом завезти якісь речі ОСОБА_2 , або допомогти заявниці на дачі з газоном, або ще щось. Непомітно заявниця та ОСОБА_3 почали зустрічатись і проводити час разом. 12.08.2010 року був день народження доньки заявниці ОСОБА_5 , на святкування якого ОСОБА_3 приїхав разом із сестрою. Після цього ОСОБА_3 залишився ночувати у заявниці, а потім і зовсім переїхав до неї жити та перевіз свої речі у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , де заявниця та ОСОБА_3 разом фактично проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина до самої смерті ОСОБА_3 . За час проживання однією сім'єю як чоловік та дружина вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільно заробляли та здійснювали витрати, спільно харчувалися, купляли майно та речі для спільного користування, друг другу робили подарунки та надавали взаємну допомогу, мали інші взаємні права і обов'язки, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка. За роки спільного життя, разом зробили ремонт у квартирі, за вказаною адресою, купували в цю квартиру побутову техніку та нові меблі, замінювали вікна та двері, встановлювали лічильники, купували інше майно та речі для спільного користування, а також робили друг другу подарунки. ОСОБА_3 приймав безпосередню участь у витратах на утримання квартири та надавав кошти на оплату комунальних послуг тощо. Крім цього, ОСОБА_3 витрачав свій заробіток на родину, купляв продукти, одяг, давав гроші на оплату за навчання доньки заявниці. Дякуючи ОСОБА_3 спільно було оплачено навчання доньки заявниці ОСОБА_5 , яка навчалась в гімназії. ОСОБА_3 оплатив всі витрати на шкільний випускний. Коли донька заявниці закінчила університет імені Т. Шевченка, заявниця та ОСОБА_3 разом були на врученні диплому в університеті. З 08.2008 року по 11.2017 року заявниця ніде не працювала і фактично в цей час знаходилась на утриманні померлого. За час спільного проживання ОСОБА_3 намагався створити сімейний затишок в родині і більшість спільно прожитих років заявниця почувалася і з ним зручно і комфортно. Вихідні і святкові дні найчастіше разом проводили утрьох з донькою заявниці на її дачі. На дачі разом саджали город, товаришували з сусідами, ОСОБА_3 подобалося дачне життя. Також разом їздили в гості до сестри ОСОБА_3 додому або на дачу. В 2019 році разом утрьох з донькою їздили на море в Затоку. ОСОБА_3 оточив доньку заявниці турботою та любов'ю. ОСОБА_3 приділяв багато часу спілкуванню і вихованню дитини. Йому подобалось піклуватися про ОСОБА_5 , купувати їй іграшки. ОСОБА_3 водив ОСОБА_5 в басейн, частенько гуляв з нею в парку. Коли купили нові меблі в дитячу кімнату, він сам їх збирав і намагався зробили так, щоб ОСОБА_5 було зручно і затишно. В свою чергу ОСОБА_5 відповідала йому взаємністю і навіть іноді називала його батьком. Звичайно не все було райдужним в спільному житті. Декілька разів у ОСОБА_3 були проблеми з законом і його притягували до відповідальності. Але, незважаючи нінащо, і щоб не траплялося з ним, він завжди повертався до заявниці у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Так було до останнього випадку, після якого заявниця його більше не бачила. Коли його ув'язнили, заявниця була зла на нього і не розуміла як це могло трапитись і для чого йому це все було потрібно. Тому заявниця та ОСОБА_3 деякий час не спілкувалися. Потім він подзвонив заявниці і вони, по можливості, почали спілкуватися по телефону. Якось ОСОБА_3 подзвонив і сказав, що збирається іти в ЗСУ. Заявниця звісно не хотіла щоб він йшов воювати, боялась що він загине, відмовляла його від цього кроку. Проте він не слухав, говорив, що це йому потрібно, і що відчуває якийсь обов'язок, і ще якусь провину. Але фактом залишається те, що заявниця його не відговорила і він загинув. ОСОБА_3 був дуже сором'язливим та закомплексованим. Вважав, що у нього багато комплексів і недоліків, дуже критично відносився до своєї зовнішності, через що мав мало друзів. Також йому не подобалось як він виглядає, тому він майже ніколи не фотографувався. По цій причині не залишилось спільних фото заявниці і ОСОБА_3 та й його індивідуальних фото теж майже не було. Коли він загинув, заявниця стикнулась з проблемою де взяти фото на пам'ятник і добре, що військових фотографували в ЗСУ під час прийняття присяги. На підтвердження спільного проживання надаються акти завірені працівниками Житлово комунальної дільниці № 407, які підтверджують, що ОСОБА_3 разом з заявницею проживав у належній заявниці квартирі за адресою: АДРЕСА_2 з вересня 2010 року по серпень 2022 року. Стосовно чеків, квитанцій або інших документів про спільні витрати та придбання майна за період спільного проживання подружжям, то вони майже не збереглися тому що за цей час вони вже майже всі вицвіли і уже не видно, що там на них зазначалося, а тому дивом збереглися всього декілька товарних чеків. В той же час, факт проживання як подружжя підтверджується і тим, що після смерті ОСОБА_3 заявниця приймала участь в його поховані, як дружина, та розпорядилася речами померлого. Також у заявниці зберігаються витяги з наказів та іменного списку з військової частини ОСОБА_3 про проходження служби, в тому числі: зарахування в частину і призначення на посаду, а також виключення його із частини у зв'язку із загибеллю. Крім цього його документи та деякі речі до цього часу знаходяться у квартирі заявниці.
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 суду показав, що заінтересована особа ОСОБА_2 є його дружиною, а заявниця у справі була цивільною дружиною ОСОБА_3 , який загинув. ОСОБА_3 підробляв разом зі свідком, останній часто завозив ОСОБА_3 додому до заявниці, а також привозив до їх квартири меблі. Заявниця та ОСОБА_3 жили разом і він дбав про доньку заявниці. Заявниця та ОСОБА_3 жили в квартирі по АДРЕСА_3 , їздили в гості до родини свідка та на дачу. Разом ОСОБА_3 та заявниця стали жити десь з 2010-2012 року. Заявниця є подругою дружини свідка, колись вони співпрацювали з приводу продажу майна дружини свідка. Сам свідок познайомився з заявницею приблизно у 2012 році. Заявниця та дружина свідка найкращі подружки. Свідку нічого не відомо про те, чи були у ОСОБА_3 інші жінки. Сам свідок став проживати зі своєю дружиною у 1998 році, а ОСОБА_3 залишився проживати зі своєю матір'ю. Свідок та ОСОБА_3 разом підробляли, свідок на транспорті, а ОСОБА_3 був вантажником. Свідок вказує, що не дуже часто бачив ОСОБА_3 , інколи разом були на святах. За твердженням свідка ОСОБА_3 всі гроші які заробляв витрачав на заявницю та на спільні із нею потреби. На скільки відомо свідку, ОСОБА_3 відбував покарання і у цей час він мобілізувався. У ОСОБА_3 були епізоди вживання алкоголю, однак він не був алкоголіком. Заявниця та ОСОБА_3 жили разом в квартирі по пр-ту Тичини десь з 2010 року, а коли у ОСОБА_3 виникали якісь проблеми він міг жити прямо на роботі, а також у спадковому будинку матері.
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 суду показав, що заявниця його сусідка з самого дитинства, а ОСОБА_2 він не знає. За твердженням свідка, заявниця та ОСОБА_3 проживали разом не менше 10 років. Свідок є сусідом заявниці, живе на одному поверсі і 1 раз в місяць, в три місяці бачив їх разом. В період 2013-2017 р.р. свідок жив в іншому місці і за цей період нічого сказати не може. Свідок постійно пересікався з заявницею та ОСОБА_3 у дворі, в ліфті, в під'їзді. Пару разів вечеряли разом в ресторані, пару разів свідок був у заявниці та ОСОБА_3 в квартирі і пару разів вони були в квартирі свідка. Свідок бачив ОСОБА_3 з донькою заявниці, бачив як ОСОБА_3 сумки з продуктами до додому носив. Свідка із ОСОБА_3 познайомила заявниця і сказала, що він її чоловік. Сам ОСОБА_3 дещо зловживав алкоголем. На переконання свідка, заявниця та ОСОБА_3 були сім'єю.
Допитаний в судовому засідання у якості свідка ОСОБА_8 суду показав, що заявниця є його сусідкою, а ОСОБА_2 він не знає. Свідок живе по сусідству з 2014 року. ОСОБА_3 свідок знав, заходив до квартири заявниці та ОСОБА_3 , робив у них в квартирі хвіртку, але це давно було. ОСОБА_3 працював, був гарним хлопцем, заявниця та ОСОБА_3 жили однією сім'єю. ОСОБА_3 виховував доньку заявниці. Свідок товаришував з ОСОБА_3 , часто бачив його біля будинку. Сам свідок десь 6-7 разів бував в квартирі заявниці та ОСОБА_3 , заходив у гості.
В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково пояснила суду, що фактично установлення відповідного юридичного факту необхідне заявниці для отримання від держави одноразової грошової допомоги при загибелі військовослужбовця. У заяві мета встановлення факту зазначена некоректно, оскільки заявниця думала, що компенсація від держави і є спадщиною. Заявниця вказує, що проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю з серпня 2010 року по день його смерті. Жили як сім'я, ОСОБА_3 працював, утримував заявницю та її дитину. Купляли меблі для квартири, разом відпочивали на дачі. Батьків ОСОБА_3 заявниця не знала, він спілкувався зі своїми батьками, а заявниця ні. На похороні батька загиблого не було. З сестрою загиблого заявниця є гарними подругами. Всі чеки на придбання різних товарів не збереглись. Однак факт спільного проживання підтверджується тими квитанціями та чеками, які зберіглись, а також актами про проживання.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви і пояснила суду, що спочатку заявниця вказала, що метою встановлення відповідного факту є спадкування, а потім в судовому засіданні уточнила таку мету. Разом з цим, належних доказів для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу немає. Відсутні докази спільних покупок майна за спільні кошти, при цьому період про який заявляє ОСОБА_1 є великим - 14 років. Немає доказів наявності взаємних прав та обов'язків. Покази свідків таких фактів не підтверджують. Акти ЖЕКу не є належними доказами, оскільки ЖЕК не має повноважень на складання таких актів. Із наданих чеків та квитанцій не вбачається хто, для чого та за чиї кошти купляв товари. Спільного проживання однією сім'єю не підтверджено. Документи щодо військової служби загиблого заявниця могла отримати від його сестри, адже вони подружки. Свідки періоду проживання не підтвердили, адже лише інколи бачили їх разом. Оскільки заявниця дружить з сестрою загиблого, то можливо колись заявниця та ОСОБА_3 бували разом. Крім того, призив на військову службу відбувається за місцем проживання, а ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_2 та представника Узинської державної нотаріальної контори.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи та покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв'язку і сукупності, повно, об'єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку, в тому числі і встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Разом з цим, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов'язків.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання коштів, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише показаннями свідків та наявністю спільних фотографій за відсутності інших доказів (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі № 543/563/22).
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність, допустимість і достатність таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17 вказано на те, що сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
За змістом ст.ст. 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заявниця вказала мету - спадкування. Однак спадкування заявницею майна після смерті ОСОБА_3 не є можливим, оскільки за матеріалами спадкової справи, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його сестра ОСОБА_2 .
Разом з цим, в процесі розгляду справи заявниця уточнила, що мала на увазі отримання від держави одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Із матеріалів справи убачається, що заявниця ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6-8).
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Києві і його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (а.с. 9, 11, 116).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 12).
Згідно довідки виконавчого комітету Узинської міської ради від 07.08.2024 року, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37).
Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (з.б.а.с. 38, а.с. 118-119).
Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (з.б.а.с. 41).
За життя ОСОБА_3 у шлюбі не перебував, власних дітей не мав (а.с. 42, 139).
Сама заявниця ОСОБА_1 у шлюбі також не перебувала (а.с. 139).
Згідно акту від 22.08.2025 року, підписи на якому засвідчені працівниками ЖЕД-407, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтверджують, що ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_2 з вересня 2010 року по серпень 2022 року (а.с. 163-164).
На підтвердження своїх вимог заявниця також надала суду товарні чеки датовані 06.03.2011, 16.08.2011, 16.11.2012, 20.03.2013, 30.10.2013, 10.07.2013, 09.01.2014, 10.06.2016, 22.03.2019 про купівлю різних побутових товарів домашнього вжитку (а.с. 164-167).
Водночас, у цих товарних чеках не зазначено даних про особу, яка здійснювала придбання, адресу доставки товарів і тим більше такі товарні чеки не свідчать про придбання майна за спільні кошти та для спільного користування.
Суду також надано Витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 23.07.2024 року про призначення солдата ОСОБА_3 за контрактом на посаду стрільця (а.с. 168).
Витяг із поіменного списку безповоротних втрат особового складу в/ч НОМЕР_1 від 23.02.2025 року. При цьому, у зазначеному витягу контактною особою значиться сестра загиблого ОСОБА_2 (з.б.а.с. 168).
У наданому суду витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 23.01.2025 року про виключення зі списків особового складу військової частини контактною особою також значиться сестра загиблого ОСОБА_2 , якій і були призначені відповідні виплати (а.с. 169).
У наданому суду витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 31.08.2024 року «Про встановлення обставин загибелі солдата ОСОБА_3 » вказане місце проживання загиблого: АДРЕСА_4 (а.с. 169-170).
Жодних згадувань у наданих суду військових документах про заявницю як цивільну дружину або контакту особу немає, що свідчить про те, що надаючи свої анкетні дані у військовій частині ОСОБА_3 про заявницю, як близьку особу не згадував. Крім того, у цих документах вказане зовсім інше місце проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ).
Загалом наявність у заявниці деяких військових документів, які стосуються ОСОБА_3 , не свідчить про її проживання з ним однією сім'єю.
За даними ЄДРСР судом встановлено, що за змістом вироків судів відносно ОСОБА_3 від 24.05.2018 року, від 17.11.2020 року, від 17.12.2020 року, від 26.08.2022 року, від 05.06.2024 року, фактичне місце проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_5 .
Воля померлого на визнання ним заявниці як такої, що є його фактичною дружиною без здійснення реєстрації шлюбу, з жодних наданих суду доказів не вбачається.
В сучасному світі пересилання листів та листівок засобами поштового зв'язку, у яких фіксується дійсне ставлення відправника до адресата зустрічається все менше, однак розповсюджене пересилання повідомлень різноманітними месенджерами додатків мобільного зв'язку. Ці повідомлення на теперішній час входять до доказової бази при необхідності підтвердити дійсні відносини між померлим і особою, яка має намір встановити факт спільного проживання однією сім'єю. Однак заявниця не надала суду жодних переписок/повідомлень між нею та ОСОБА_3 , не дивлячись на те, що за її словами вони познайомились ще у 2010 році.
Жодних спільних фотографій заявниці та ОСОБА_3 в матеріалах справи немає, а пояснення таких обставин заявницею не можна визнати достовірними та достатніми доказами.
Заявниця стверджує, що приймала участь у похованні ОСОБА_3 , однак жодних доказів на підтвердження таких обставин суду не надано (чеків на придбання ритуальних товарів, договорів на поховання, проведення поминального обіду тощо).
В цілому показання допитаних свідків, носять загальний характер і не містять посилання на конкретні факти та обставини, які б давали суду можливість дійти висновку про наявність підстав, які входять до предмету доказування у подібних правовідносинах.
Об'єктивно кожна особа має власне уявлення про поняття сім'ї, спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, наявності взаємних прав та обов'язків притаманних подружжю, яке не завжди співвідноситься з законодавчим визначенням таких понять, тож покази свідків про проживання заявниці та померлого однією сім'єю не є належними, допустимими, достовірними і, як наслідок, достатніми доказами для встановлення відповідного юридичного факту.
Наданий суду акт, у якому три особи підтвердили проживання ОСОБА_3 в кв. АДРЕСА_6 у певний час, не свідчить про проживання саме однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та такий акт не підтверджує ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, наявність між заявницею та ОСОБА_3 взаємних прав та обов'язків, притаманних членам сім'ї.
Заявницею не надано переконливих, належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження ведення нею з ОСОБА_3 спільного бюджету, господарства та побуту, наявності спільних фінансів, наявності взаємних прав та обов'язків, спільного проживання, спільних витрат, купівлі майна для спільного користування тощо, на підтвердження реальності сімейних відносин і їх довготривалості.
Досліджені у справі докази у їх сукупності не дають можливості суду дійти висновку про підтвердження заявницею факту проживання однією сім'єю із загиблим військовослужбовцем, а тому суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 3, 21, 36 СК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Узинська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 10.10.2025 року.
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Заінтересована особа - Міністерство оборони України (м. Київ, пр-т Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022);
Заінтересована особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Заінтересована особа - Узинська державна нотаріальна контора (Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Авіаторів, 71, кв. 2).
Суддя -