Справа № 752/18894/25
Провадження по справі № 1-кс/752/7164/25
іменем України
"01" вересня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024,-
за участю: прокурора - ОСОБА_4
представника власника майна - ОСОБА_5 ,
власників майна - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
встановив:
25 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що відділом розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 203-2, ч.2 ст. 209 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що на території міста Києва діє організована злочинна група, члени якої, усупереч вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», з метою отримання прибутку, організували мережу гральних закладів на території м. Києва, що мають на меті надання учасникам доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет.
Також під час досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення та на підставі ухвал слідчого судді від 07.08.2025 відбулися обшуки за місцем їх проживання за адресою: АДРЕСА_1 та у належному ОСОБА_6 транспортному засобі Dodge Journey, 2017 р.в., білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом й слідчий просить накласти на нього арешт з метою збереження як речового доказу, а також забезпечення можливої спецконфіскації та заборонити користуватися та розпоряджатися ним.
В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримав. Пояснив, що вилучені в ході обшуку об'єкти електронного збереження інформації та комплектуючі складові, банківські картки та грошові кошти відповідають критеріям ст.98 КПК України. Так, об'єкти електронного збереження інформації можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема відомості про незаконну організацію азартних ігор на території міста Києві. Грошові кошти могли бути набуті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому вони також відповідають критеріям речових доказів, згідно ст. 98 КПК України. Також прокурор вказував на те, що під час проведення обшуку слідчий не мав можливості самостійно вилучити інформацію, яка містилася на вилучених електронних носіях інформації. На даний час у органу досудового розслідування є необхідність у дослідженні вилучених об'єктів електронного збереження інформації, з метою виявлення інформації, яка у них міститься та яка може бути використана, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Обґрунтовуючи вимоги про накладення арешту на вилучений в ході обшуку транспортний засіб, який належить ОСОБА_6 прокурор посилався на те, що до даного майна може бути застосована спецконфіскація. Дані обставини обумовлені тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється зокрема й за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України й наразі встановлюються обставини того, що автомобіль Dodge Journey, 2017 р.в., білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , ймовірно міг бути набутим ним внаслідок легалізації грошових коштів, які отримані від незаконної діяльності гральних закладів. У такому разі застосування спецконфіскації буде можливе. Існують ризики того, що він може вжити заходи з приховування, відчуження такого майна, а саме вищезазначеного транспортного засобу.
Тому, з метою забезпечення ймовірної спеціальної конфіскації майна ОСОБА_6 , прокурор просить накласти арешт на автомобіль Dodge Journey, 2017 р.в., білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що обшук був проведений у порушення вимог КПК України, оскільки слідчим суддею не надавався дозвіл на вилучення електронних носіїв інформації. У постанові про визнання речовими доказами від 21.08.2025, слідчий не зазначив, яким саме критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, відповідає вилучене майно. Таких критеріїв, на його думку, не наведено й у клопотанні про арешт майна. Також представник зазначив, що вилучені в ході обшуку грошові кошти є власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та здобуті ними із законних джерел - частина коштів є доходом від продажу будинку і земельної ділянки, а інша частина - це кошти, які позичалися ними у ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою придбання автомобіля. Щодо вимог клопотання в частині накладення арешту на автомобіль, адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_6 є власником транспортного засобу Dodge Journey, 2017 р.в., білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 . Доказів того, що вказаний транспортний засіб був придбаний ним внаслідок легалізації грошових коштів, які отримані від незаконної діяльності гральних закладів, органом процесуального керівництва не доведено. Тим більш, йому на даний час не пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України, а вжиття заходів забезпечення на майбутнє, суперечить загальним засадам КПК України. Також вилучений транспортний засіб не відповідає критеріям, передбаченим частиною першою статті 98 КПК України, а постанова слідчого в цій частині є необґрунтованою. Просив відмовити у задоволенні клопотання у даній частині.
Підозрювані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 думку захисника підтримали та просили відмовити у задоволенні клопотання.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, підозрюваних та їх захисника з приводу заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 203-2, ч.2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , будучи наділеними лідерськими якостями та організаторськими здібностями, керуючись корисливими мотивами, всупереч вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» шляхом надання послуг у сфері азартних ігор без отримання відповідного дозволу (ліцензії), створили організовану групу з метою вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконною господарською діяльністю, а саме проведення азартних ігор на території міста Києва.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в невстановленому слідством місці та час, але не пізніше жовтня 2024 року останні довели до відома ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та інших невстановлених осіб, план вчинення кримінальних правопорушень та запропонували взяти участь в них, на що останні надали свою добровільну згоду та приєдналися до такої незаконної діяльності в якості виконавців, зорганізувавшись таким чином у організовану групу.
Таким чином, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , створили та очолили злочинну групу, до складу якої залучили інших осіб як виконавців; розробили план вчинення кримінальних правопорушень, здійснили розподіл ролей між членами організованої групи та координували їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень; здійснювали підшукування нової комп'ютерної техніки, офісного обладнання, алкогольних напоїв для організації діяльності залів ігрових автоматів, програмного забезпечення з симуляції азартної гри; встановлювали загально-визначені правила поведінки та конспірації, забезпечували дотримання їх учасниками, проводили інструктажі із учасниками про поведінку учасників у разі їх викриття; встановили порядок розподілу грошових коштів, отриманих від вчинення кримінальних правопорушень між членами організованої групи та здійснювали інші дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім її учасникам.
Співорганізаторами групи виступили ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які відповідно до відведених функцій: забезпечували діяльність підконтрольних ним залів гральних автоматів; здійснювали розподіл ролей між підконтрольними ним членами організованої групи та координували їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень; здійснювали керівництво та координацію діями підконтрольних ним членів організованої групи; здійснювали підшукування нової комп'ютерної техніки, офісного обладнання, алкогольних напоїв для організації діяльності залів гральних автоматів, програмного забезпечення з симуляції азартної гри; встановлювали загально-визначені правила поведінки та конспірації, забезпечували дотримання їх учасниками, проводили інструктажі із учасниками про поведінку у разі викриття; встановлювали порядок розподілу грошових коштів, отриманих від вчинення кримінальних правопорушень, між підконтрольними членами організованої групи; здійснювали інші дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану, відомого підконтрольним членам організованої групи.
Виконавцями та активними учасниками організованої групи стали ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та інші невстановлені на даний час досудовим розслідування особи, які відповідно до розподілених ролей виконували функції «менеджерів», а саме: здійснювали пошук нежитлових та офісних приміщень з метою їх оренди та подальшого облаштування в зали гральних автоматів; здійснювали пошук осіб на посаду «адміністраторів», які знаходились у гральних закладах та отримували грошові кошти від гравців; за вказівками організаторів та співорганізаторів здійснювали контроль конкретними гральними закладами, за грошовими коштами отриманими від гравців в якості «ставки» та грошовими коштами виплаченими гравцям в якості «виграшу», звітували організаторам про суму грошових коштів отриманих в наслідок діяльності гральних залів; виплачували учасниками організованої групи що виконували роль «адміністраторів» та які не входили до складу організованої групи грошові кошти в якості заробітної плати; передавали грошові кошти отримані в якості прибутку від діяльності гральних залів організаторам; отримували від організаторів організованої групи грошові кошти, що становили відсоток від загальної суми грошових коштів отриманих від діяльності гральних залів.
ОСОБА_6 , ОСОБА_17 та інші невстановлені на даний час досудовим розслідування особи, як виконавці та активні учасники злочинної організації, виконували функції «техніка», а саме: за вказівками організаторів та співорганізаторів забезпечували діяльність незаконних залів ігрових автоматів, шляхом встановлення на комп'ютерну техніку програмного забезпечення з симуляції азартних ігор; забезпечували діяльність гральних залів шляхом підключення комп'ютерного обладнання до мережі інтернет, забезпечували віддалений доступ адміністраторів до комп'ютерів гравців; за виконання відведених їм функцій у злочинній організації вони отримували від організаторів та співорганізаторів злочинної групи грошові кошти.
ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_21 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_7 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_6 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_22 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_23 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 та інші не встановлені на цей час особи, були залучені «організаторами, співорганізаторами та менеджерами» в якості виконавців й виконували функції «адміністраторів» незаконних гральних залів, а саме: забезпечували доступ гравців до незаконних гральних залів; отримували грошові кошти від гравців в якості «ставки»; після отримання грошових коштів від гравців в якості «ставки» надавали гравцям пароль, який надавав доступ до програмного забезпечення на комп'ютерній техніці з симуляції азартної гри, з ігровим балансом в еквівалентів грошовим коштам отриманим від гравців; виплачували гравцям грошові кошти в якості «виграшу» в еквіваленті до гральної валюти разі виграшу гравця; звітували учасникам злочинної організації, що виконували роль «менеджера», про суму грошових коштів наявних в «касі» отриманих в наслідок діяльності залу гральних автоматів; за виконання відведених їм функцій отримували від учасників організованої групи грошові кошти.
За вказаних обставин учасники створеної ОСОБА_13 та ОСОБА_14 організованої злочинної групи, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , у період з жовтня 2024 по серпень 2025 року, організували незаконні гральні зали на території міста Києва та надавали безпосередній доступ гравцям до комп'ютерного обладнання, що мало програмне забезпечення з симуляції азартної гри, та отримували від гравців грошові кошти в якості «ставки», які у подальшому розподілялись організаторами між всіма учасниками організованої групи.
21 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.08.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено100 купюр номіналом по 100 доларів США; 74 купюри номіналом по 100 доларів США; 4 купюри номіналом по 50 доларів США, в загальній сумі 17 600 доларів США, 9 купюр номіналом по 100 Євро; 16 купюр номіналом по 50 Євро; 2 купюри номіналом по 10 Євро; 1 купюра номіналом 20 Євро; 1 купюра номіналом 5 Євро, в загальній сумі 1745 Євро; 31 купюра номіналом по 1000 гривень; 8 купюр номіналом по 500 гривень; 20 купюр номіналом по 200 гривень; 1 купюра номіналом 100 гривень; 1 купюра номіналом 50 гривень, в загальній сумі 39 150 гривень; ноутбук «Lenovо» чорного кольору S/N: R90QDP5Y, MO:R9N0B8200U, з зарядним пристроєм; системний блок «DELUX»; мобільний телефон чорного кольору «XIOMI REDMI NOTE 10 PRO» imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , з сім картами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ; банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_7 ; банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_8 ; банківська карта «Monobank» НОМЕР_9 ; 4 аркуша паперу з чорновими записами; флеш- накопичувач «TG» на 64 GB чорного кольору; флеш - накопичувач «Apacer» чорного кольору; флеш - накопичував «Goobram» на 8 GB; флеш - накопичувач «Verbatik»; 10 канальних пасивних приймачів/передавач; 1 пакет наконечників кабельних ізольованих; 4 інтернет перехідників; 1 перехідник для жорстокого диску; відеокамера «atis»; відеокамера «nikvisions».
Також 21.08.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.08.2025 відбувся обшук транспортного засобу Dodge Journey, 2017 р.в., білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , за наслідками проведення якого вилучено даний транспортний засіб та ключ від нього.
Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві від 21.08.2025 вилучені речі, гроші та транспортний засіб визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024.
21 серпня 2025 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Слідчий вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю його збереження як речового доказу, оскільки вилучені в ході обшуку електронні носії інформації можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема щодо функціонування гральних закладів з азартних ігор, а грошові кошти можуть бути грошовими коштами, які могли бути здобуті підозрюваними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, на банківські картки могли надходити кошти від гравців за участь у азартних іграх, а арешт транспортного засобу - забезпечення майбутньої спецконфіскації майна підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки таке майно могло бути набуто ним внаслідок легалізації грошових коштів, які отримані від незаконної діяльності гральних закладів.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що електронні носії інформації, на арешті яких наполягає прокурор, є такими, що відповідають критеріям речових доказів, які визначені у ст. 98 КПК України, оскільки вони можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, спілкування між учасниками злочинної організації та безпосереднього здійснення незаконної організації азартних ігор на території міста Києві, а грошові кошти, могли бути здобуті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Факт того, що вилучені в ході обшуку грошові кошти здобуті із законних джерел, не знайшов свого підтвердження в ході розгляду клопотання.
Надані ОСОБА_7 розписки від 14.08.2025 і 03.08.2025 про позику коштів у сумі 7000 доларів США у ОСОБА_10 , 5000 доларів США у ОСОБА_11 і 3000 доларів США у ОСОБА_12 викликають сумніви у їх реальності та справжності виникнення прав та обов'язків у сторін договору.
Згідно норм ЦК України договір позики є двостороннім договором, за яким позикодавець передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцеві у визначені умовами договору строки.
Згідно умов договорів позики ОСОБА_7 зобов'язалась повернути ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 грошові кошти у загальному розмірі 15000 доларів через 6 місяців.
Між тим, жодних даних про те, що ОСОБА_7 має дохід чи майно за рахунок якого вона зможе повернути вказаним особам позичені кошти, у розпорядженні слідчого судді не представлено.
Також у поданих розписках містяться підписи лише ОСОБА_7 і не містять підписів позикодавців. Тобто договір позики підписаний лише однією стороною - позичальником.
Сукупність вказаних обставин вказують на те, що вищезазначені розписки могли бути складені одноособово ОСОБА_7 без створення правових наслідків, як спосіб захисту з метою легалізації вилучених в ході обшуку коштів.
На дані обставини додатково вказує той факт, що під час проведення обшуку ані ОСОБА_9 , ані захисник ОСОБА_5 , який був присутній під час обшуку, органу досудового розслідування не повідомляли, про свідчить заперечення до протоколу обшуку, у якому не зазначено, що частина вилучених коштів є позиченими ОСОБА_7 коштами у ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Надана слідчому судді копія договору купівлі - продажу також не приймається судом, як доказ законності джерела походження вилучених коштів, оскільки за вказаним договором 16.04.2025 ОСОБА_6 отримав дохід у розмірі 155603,42 грн. за продаж будинку і земельної ділянки.
З моменту продажу нерухомого майна і до моменту проведення обшуку минуло більше трьох місяців.
Стороною захисту не доведено, що вилучені в ході обшуку кошти є частиною тих коштів, які отримані ОСОБА_6 від продажу нерухомого майна.
Підозрюваними ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не надано відомостей, що вони є працевлаштованими особами і мають законні джерела доходу.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії, твердження прокурора про те, що вилучені в ході обшуку кошти могли бути набуті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не спростовані. До такого висновку слідчий судді прийшов враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке розслідується у даному провадженні, обставини його вчинення, зокрема й ту обставину, що вказаним особам пред'явлені підозри у організації та проведенні азартних ігор буз ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, що видається відповідно до закону, що вчинено у складі організованої групи.
Таким чином, під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеним, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 грошові кошти, є такими, що відповідають критеріям речового доказу, оскільки могли бути набуті ними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному провадженні.
Враховуючи, що вказане майно вилучене за місцем проживання підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не накладання арешту на нього, може призвести до його знищення або приховування.
Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх належності і допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
Враховуючи, що вилучені за наслідками обшуку електронні носії інформації та грошові кошти можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зважаючи на необхідність дослідження інформації, яка знаходиться на вилучених об'єктах збереження інформації, враховуючи існування ризиків знищення, приховування вказаного майна або спотворення інформації, що міститься на ній, а також непідтвердження законності джерел походження грошей, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, про що заявлено у клопотанні, із забороною розпорядження та користування ним.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено, а представником власника майна в судовому засіданні не доведено необґрунтованість поданого клопотання в даній частині чи відсутність потреби у накладенні арешту на вищезазначене майно.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання в цій частині є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість вимог клопотання в частині накладення арешту на автомобіль Dodge Journey, 2017 р.в., білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, метою накладення арешту на зазначений транспортний засіб прокурор вказує забезпечення майбутньої спеціальної конфіскації.
Так, частиною 1 ст. 96-1 КПК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого зокрема і у ч.1 ст. 190, ст. 192, ч.1 ст. 204, 209-1, 210, ч.1,2 ст. 212, 212-1, ч.1 ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч.2 ст. 244, ч.1 ст. 248, 249, ч.1,2 ст. 300, ч.1 ст.301, 302. 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363,ч.1 ст. 363-1, 364-1, 365-2 КК України
Випадки застосування спеціальної конфіскації, передбачені ст. 96-2 КПК України, зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення (п.1, 2 ч.1 ст. 96-2 КК України).
У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій ст. 96-2 КПК України були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у ч.1 ст. 96-2 на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Так з поданих слідчому судді матеріалів встановлено, що ОСОБА_6 у вищезазначеному кримінальному провадженні пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 203-2 КК України, санкція якої не передбачає такого виду додаткового покарання як конфіскація чи спеціальна конфіскація. Той факт, що вказане майно відповідає ознакам ст. 96-2 КК України, прокурором не доведений.
Посилання прокурора на те, що у разі якщо в ході досудового розслідування буде здобуто достатньо доказів для пред'явлення ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України, то у такому випадку до його майна може бути застосована спеціальна конфіскація, слідчий суддя вважає такими, що суперечать як загальним засадам КПК України, так і меті застосування запобіжного заходу.
Також в ході розгляду клопотання прокурором необґрунтовано, яким критеріям ст. 98 КПК України відповідає вилучений транспортний засіб Dodge Journey, 2017 р.в., білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 та ключі від нього, та яким саме чином вказані речі та майно можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Таких критеріїв не зазначено і у постанові слідчого від 21.08.2025 про визнання та приєднання речових доказів.
За таких обставин, вимоги клопотання є у даній частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024, яке 21.08.2025 виявлено та вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- грошові кошти в розмірі: - 17600 доларів США (100 купюр номіналом по 100 доларів, 74 купюри номіналом по 100 доларів США; 4 купюри номіналом по 50 доларів), 1745 Євро (9 купюр номіналом по 100 Євро, 16 купюр номіналом по 50 Євро; 2 купюри номіналом по 10 Євро; 1 купюра номіналом 20 Євро; 1 купюра номіналом 5 Євро; 39 150гривень (31 купюра номіналом по 1000 гривень; 8 купюр номіналом по 500 гривень; 20 купюр номіналом по 200 гривень; 1 купюра номіналом 100 гривень; 1 купюра номіналом 50 гривень);
- ноутбук «Lenova» чорного кольору S/N: R90QDP5Y, MO:R9N0B8200U, з зарядним пристроєм; системний блок «DELUX»;
- мобільний телефон чорного кольору «XIOMI REDMI NOTE 10 PRO» imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , з сім картами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ;
- банківські карти НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ;
- 4 аркуша паперу з чорновими записами;
- флеш-накопичувачі «TG» на 64 GB чорного кольору; «Apacer» чорного кольору; «Goobram» на 8 GB; «Verbatik»;
-10 канальних пасивних приймачів/передавач; 1 пакет наконечників кабельних ізольованих; 4 інтернет перехідники; 1 перехідник для жорстокого диску;
-відеокамера «atis»; відеокамера «nikvisions».
Відмовити слідчому у задоволені інших вимог клопотання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1