Справа № 752/18894/25
Провадження по справі № 1-кс/752/7229/25
іменем України
"01" вересня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_4
представників власників майна - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
власника майна - ОСОБА_7 ,
встановив:
25 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024.
В обґрунтування вимог клопотання прокурор зазначив, що відділом розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 203-2, ч.2 ст. 209 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що на території міста Києва діє організована злочинна група, члени якої, усупереч вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», з метою отримання прибутку, організували мережу гральних закладів на території м. Києва, що мають на меті надання учасникам доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет.
Також під час досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення та на підставі ухвали слідчого судді від 07.08.2025 відбувся обшук за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом й прокурор просить накласти на нього арешт з метою збереження як речового доказу та заборонити розпоряджатися ним.
В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримав. Пояснив, що вилучені в ході обшуку грошові кошти відповідають критеріям ст.98 КПК України. Так, грошові кошти могли бути набуті ОСОБА_8 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому вони також відповідають критеріям речових доказів, згідно ст. 98 КПК України. Тому, з метою забезпечення їх збереження, як речових доказів, просить накласти на них арешт.
Представник власника майна ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що вилучені в ході обшуку грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_9 , яка є матір'ю ОСОБА_8 . Вказані кошти набуті ОСОБА_9 законним шляхом, що доводиться даними розписки від 08.08.2025. Так, представник власника майна зазначив, що 08.08.2025 ОСОБА_7 позичила 100000 доларів США у ОСОБА_10 , який є другом їх родини, для придбання нерухомого майна. З метою збереження зазначених коштів, вона їх передала на зберігання сину ОСОБА_8 за місцем його проживання, оскільки його квартира обладнана системою безпеки. Жодних доказів того, що вилучені під час обшуку грошові кошти були набуті внаслідок вчинення злочину, прокурором не наведено. Вважає, що вилучені грошові кошти не відповідають ознакам ст. 98 КПК України, а тому не можуть мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, підстави для накладення арешту на вилучені за місцем проживання ОСОБА_8 гроші, на думку представника власника майна, відсутні. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Адвокат ОСОБА_6 , яка представляє інтереси ОСОБА_10 , зазначила, що він дійсно є другом чоловіка ОСОБА_7 і основним видом його діяльності є надання фізичним особам позик. У серпні 2025 року син ОСОБА_7 звернувся до нього з проханням позичити матері кошти для придбання квартири. ОСОБА_10 погодився та надав ОСОБА_7 позику у розмірі 100000 доларів США строком на 1 рік. На підтвердження законності джерела походження грошей у ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_6 надала його щорічну декларацію за 2023 рік.
ОСОБА_7 під час розгляду клопотання зазначила, що ОСОБА_8 є її сином. Після смерті чоловіка вона вирішила придбати інше житло. Для придбання квартири вона позичила у ОСОБА_10 , який є другом її чоловіка, грошові кошти у розмірі 100000 доларів США строком на 1 рік. Після отримання коштів, вона передала їх сину, оскільки його квартира обладнана системою охорони. Вона була присутня під час обшуку і повідомила слідчого, що відшукані грошові кошти є її особистою власністю. Між тим її доводи слідчим були залишені поза увагою. Просила відмовити прокурору у задоволенні клопотання.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, власника майна та представників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з приводу заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 203-2, ч.2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи наділеними лідерськими якостями та організаторськими здібностями, керуючись корисливими мотивами, всупереч вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» шляхом надання послуг у сфері азартних ігор без отримання відповідного дозволу (ліцензії), створили організовану групу з метою вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконною господарською діяльністю, а саме проведення азартних ігор на території міста Києва.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в невстановленому слідством місці та час, але не пізніше жовтня 2024 року останні довели до відома ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інших невстановлених осіб, план вчинення кримінальних правопорушень та запропонували взяти участь в них, на що останні надали свою добровільну згоду та приєдналися до такої незаконної діяльності в якості виконавців, зорганізувавшись таким чином у організовану групу.
Таким чином, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , створили та очолили злочинну групу, до складу якої залучили інших осіб як виконавців; розробили план вчинення кримінальних правопорушень, здійснили розподіл ролей між членами організованої групи та координували їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень; здійснювали підшукування нової комп'ютерної техніки, офісного обладнання, алкогольних напоїв для організації діяльності залів ігрових автоматів, програмного забезпечення з симуляції азартної гри; встановлювали загально-визначені правила поведінки та конспірації, забезпечували дотримання їх учасниками, проводили інструктажі із учасниками про поведінку учасників у разі їх викриття; встановили порядок розподілу грошових коштів, отриманих від вчинення кримінальних правопорушень між членами організованої групи та здійснювали інші дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім її учасникам.
Співорганізаторами групи виступили ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які відповідно до відведених функцій: забезпечували діяльність підконтрольних ним залів гральних автоматів; здійснювали розподіл ролей між підконтрольними ним членами організованої групи та координували їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень; здійснювали керівництво та координацію діями підконтрольних ним членів організованої групи; здійснювали підшукування нової комп'ютерної техніки, офісного обладнання, алкогольних напоїв для організації діяльності залів гральних автоматів, програмного забезпечення з симуляції азартної гри; встановлювали загально-визначені правила поведінки та конспірації, забезпечували дотримання їх учасниками, проводили інструктажі із учасниками про поведінку у разі викриття; встановлювали порядок розподілу грошових коштів, отриманих від вчинення кримінальних правопорушень, між підконтрольними членами організованої групи; здійснювали інші дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану, відомого підконтрольним членам організованої групи.
Виконавцями та активними учасниками організованої групи стали ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та інші невстановлені на даний час досудовим розслідування особи, які відповідно до розподілених ролей виконували функції «менеджерів», а саме: здійснювали пошук нежитлових та офісних приміщень з метою їх оренди та подальшого облаштування в зали гральних автоматів; здійснювали пошук осіб на посаду «адміністраторів», які знаходились у гральних закладах та отримували грошові кошти від гравців; за вказівками організаторів та співорганізаторів здійснювали контроль конкретними гральними закладами, за грошовими коштами отриманими від гравців в якості «ставки» та грошовими коштами виплаченими гравцям в якості «виграшу», звітували організаторам про суму грошових коштів отриманих в наслідок діяльності гральних залів; виплачували учасниками організованої групи що виконували роль «адміністраторів» та які не входили до складу організованої групи грошові кошти в якості заробітної плати; передавали грошові кошти отримані в якості прибутку від діяльності гральних залів організаторам; отримували від організаторів організованої групи грошові кошти, що становили відсоток від загальної суми грошових коштів отриманих від діяльності гральних залів.
ОСОБА_23 , ОСОБА_15 та інші невстановлені на даний час досудовим розслідування особи, як виконавці та активні учасники злочинної організації, виконували функції «техніка», а саме: за вказівками організаторів та співорганізаторів забезпечували діяльність незаконних залів ігрових автоматів, шляхом встановлення на комп'ютерну техніку програмного забезпечення з симуляції азартних ігор; забезпечували діяльність гральних залів шляхом підключення комп'ютерного обладнання до мережі інтернет, забезпечували віддалений доступ адміністраторів до комп'ютерів гравців; за виконання відведених їм функцій у злочинній організації вони отримували від організаторів та співорганізаторів злочинної групи грошові кошти.
ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_20 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_19 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_23 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_21 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_22 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 та інші не встановлені на цей час особи, були залучені «організаторами, співорганізаторами та менеджерами» в якості виконавців й виконували функції «адміністраторів» незаконних гральних залів, а саме: забезпечували доступ гравців до незаконних гральних залів; отримували грошові кошти від гравців в якості «ставки»; після отримання грошових коштів від гравців в якості «ставки» надавали гравцям пароль, який надавав доступ до програмного забезпечення на комп'ютерній техніці з симуляції азартної гри, з ігровим балансом в еквівалентів грошовим коштам отриманим від гравців; виплачували гравцям грошові кошти в якості «виграшу» в еквіваленті до гральної валюти разі виграшу гравця; звітували учасникам злочинної організації, що виконували роль «менеджера», про суму грошових коштів наявних в «касі» отриманих в наслідок діяльності залу гральних автоматів; за виконання відведених їм функцій отримували від учасників організованої групи грошові кошти.
За вказаних обставин учасники створеної ОСОБА_11 та ОСОБА_12 організованої злочинної групи, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , у період з жовтня 2024 по серпень 2025 року, організували незаконні гральні зали на території міста Києва та надавали безпосередній доступ гравцям до комп'ютерного обладнання, що мало програмне забезпечення з симуляції азартної гри, та отримували від гравців грошові кошти в якості «ставки», які у подальшому розподілялись організаторами між всіма учасниками організованої групи.
21 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.08.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено 900 купюр номіналом 100 доларів США загальною сумою 90 000 доларів США; 100 купюр номіналом 50 Євро загальною сумою 5000 Євро; 47 купюр номіналом 100 доларів США загальною сумою 4700 доларів США.
Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві від 21.08.2025 вилучені гроші визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024.
Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю його збереження як речового доказу, оскільки вилучені в ході обшуку грошові кошти можуть бути грошовими коштами, які могли бути здобуті ОСОБА_8 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту про невіповідність вилучених грошових коштів критеріям речових доказів, слідчий суддя зазначає наступне.
Так, у якості доказів належності вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 грошових коштів його матері ОСОБА_7 , стороною захисту надано розписку від 08.08.2025 і щорічну декларацію ОСОБА_10 за 2023 рік.
З поданої розписки встановлено, що 08.08.2025 ОСОБА_10 позичив ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 100000 доларів США строком до 08.08.2026.
З поданої щорічної декларації ОСОБА_10 за 2023 рік встановлено, що станом на момент подання декларації він обіймав посаду начальника сектору поліцейської діяльності Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, сума задекларованих ним грошових коштів, які перебувають у його власності складає 115500 доларів США.
Той факт, що ОСОБА_10 проходить службу в органах поліції і сукупність наявних у нього грошових коштів, спростовує твердження сторони захисту про те, що видом його діяльності є надання позик.
Також у реальності виникнення договірних відносин між ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , предметом яких є грошова позика у сумі 100000 доларів США, є той факт, розписка складена 08.08.2025, тобто на наступний день після постановлення ухвали слідчим суддею про надання дозволу на проведення обшуку.
У зауваженнях до протоколу захисник ОСОБА_5 зазначає, що виявлені у сейфі 90000 доларів США є коштами ОСОБА_7 , які вона отримала у позику. Між тим, у зауваженнях до протоколу не зазначено, що дані кошти були позичені ОСОБА_7 у ОСОБА_10 . Також у поданій розписці міститься підпис лише ОСОБА_7 і не містять підпису позикодавця.
Даних про те, що ОСОБА_10 перебуває у дружніх відносинах із ОСОБА_7 або її сином ОСОБА_8 також не надано, що також ставить під сумнів факт передачі ОСОБА_10 практично всієї суми своїх заощаджень ОСОБА_7 на підставі самої лише розписки без будь-якого забезпечення належного виконання нею своїх зобов'язань.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії, твердження прокурора про те, що вилучені в ході обшуку кошти могли бути набуті ОСОБА_8 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не спростовані. До такого висновку слідчий судді прийшов враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке розслідується у даному провадженні, обставини його вчинення, зокрема й ту обставину, що на даний час органом досудового розслідування перевіряється його причетність до організації азартних ігор буз ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, що видається відповідно до закону.
Таким чином, під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеним, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_8 грошові кошти, є такими, що відповідають критеріям речового доказу, оскільки могли бути набуті ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному провадженні. Факт належності вилучених грошових коштів ОСОБА_7 підлягає перевірці під час досудового розслідування.
Враховуючи, що вказане майно вилучене за місцем проживання ОСОБА_8 , причетність якого до вчинення злочинів, які є предметом досудового розслідування, на даний час перевіряється органом досудового розслідування, не накладання арешту на них, може призвести до їх приховування.
Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх належності і допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
Враховуючи, що вилучені за наслідками обшуку грошові кошти можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зважаючи на не підтвердження законності джерел походження грошей, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, про що заявлено у клопотанні, із забороною розпорядження ними.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено необґрунтованість поданого клопотання в даній частині чи відсутність потреби у накладенні арешту на вищезазначене майно.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання в цій частині є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.
За таких обставин, вимоги клопотання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024, яке 21.08.2025 виявлено та вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: 900 купюр номіналом 100 доларів США загальною сумою 90 000 доларів США; 100 купюр номіналом 50 Євро загальною сумою 5000 Євро; 47 купюр номіналом 100 доларів США загальною сумою 4700 доларів США.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1