Справа № 703/5258/25
2/703/1789/25
10 жовтня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
установив:
08.08.2025 Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» з використанням системи «Електронний суд» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідача заборгованість, що складає за кредитним договором від 26.05.2018 №2001044227601 - 57220,77 грн, з яких 39337,59 грн заборгованість за кредитом, 17883,18 грн - заборгованість за процентами, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 26.05.2018 укладений кредитний договір №2001044227601, за яким відповідачу видано кредитну картку із кредитним лімітом 3000,00 грн, що в подальшому збільшений до 49999,02 грн.
У порушення умов кредитного договору позичальник зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 09.04.2025 виникла заборгованість в загальному розмірі 57220,77 грн.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.08.2025 відкрито провадження в справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлений строк для подання письмових заяв по суті справи.
Копію ухвали про відкриття провадження в справі надіслано відповідачеві на зареєстровану адресу місця проживання, вказане відправлення повернуте відправникові у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пов'язаної із належним здійсненням правосуддя, зокрема сформульованої в справі «Сидоренко проти України» (Sydorenko v. Ukraine (dec.), №73193/12, 18 February 2021), загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, однак стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву АТ «ПУМБ» до суду не подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
26.05.2018 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, укладено кредитний договір №2001044227601, за умовами якого відповідачу відкритий поточний рахунок, видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт в сумі 1000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту - 12 місяців із дати надання кредитного ліміту, зі спливом якого строк його дії продовжується на такий самий період за відсутності заперечень будь-якої зі сторін. Стандартна процентна ставка складає 49,99%, реальна річна процентна ставка складає 59,45%.
Також 26.05.2018 сторонами підписаний паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, грошові кошти отримані на таких умовах: п. 3 - тип кредиту - кредитна лінія, лімітом 1000,00 грн, строком на 12 місяців, , мета отримання - на загальні споживчі цілі, спосіб та строк надання - шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії в межах встановленого ліміту; п. 4 - тип процентної ставки фіксована; процентна ставка 49% річних; п. 5 - визначений порядок повернення кредиту.
Заява про приєднання та паспорт споживчого кредиту підписані кредитодавцем та споживачем у простій письмовій формі.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт було неодноразово змінено за період з 26.05.2018 до 16.03.2022, максимальний розмір за період із 19.05.2021 до 15.03.2022 складав 50000,00 грн.
Позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 1000,00 грн, який потім було збільшено до 50000,00 грн та який станом на 16.03.2022 складав 49999,02 грн.
Відповідач належним чином свої зобов'язання не виконувала, внаслідок чого станом на 09.04.2025 за договором №2001044227601 від 26.05.2018 виникла заборгованість у розмірі 57220,77 грн, з яких 39337,59 грн заборгованість за кредитом, 17883,18 грн - заборгованість за процентами, що вбачається із розрахунку заборгованості.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Факт використання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується розрахунками заборгованості, доданим до позовної заяви, а також банківськими виписками по клієнтських рахунках на ім'я відповідачки.
Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц дійшов правового висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже надана банком виписка за картковим рахунком позичальника за період із 26.05.2018 до 09.04.2025 у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2021 в справі №278/2177/15-ц: виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
10.04.2025 АТ «ПУМБ» відповідачеві направлено письмову вимогу (повідомлення) щодо виконання договірних зобов'язань в сумі 57220,77 грн, яка залишилась без реагування.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача щодо наявності заборгованості та її розміру суду не надано. Матеріали справи не містять даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.
Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь АТ "ПУМБ" заборгованості за основною сумою боргу та за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено 2422,40 грн судового збору, що вбачається із платіжної інструкції від 11.07.2025 №1232, відтак судовий збір слід стягнути із відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 193, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» кредитну заборгованість в сумі 57220,77 грн, що включає 39337,59 грн заборгованості за кредитом, 17883,18 грн заборгованості за процентами, а також 2422,40 грн судового збору, всього 59643 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок три) грн 17 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складене 10.10.2025.
Суддя І.В. Овсієнко