Справа № 695/4457/25
Номер рядка у звіті 254
08 жовтня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025255320000418 від 04.09.2025 року за обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси Черкаської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні непрацездатних осіб не має, інвалідом будь-якої групи, учасником бойових дій, депутатом будь-якого рівня, ліквідатором чи постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС не є, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
що обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_2 04 вересня 2025 року близько 10:00 години, перебуваючи за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, поблизу будинку № 98, на узбіччі дороги незаконно всупереч встановленому законом порядку обігу наркотичних засобів - Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», без мети збуту, з метою особистого вживання, незаконно придбав, знайшовши один поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/13177-НЗПРАП від 10.09.2025 року містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0.319 грами, який в подальшому зберігав при собі у правій кишені штанів, без мети збуту, до моменту виявлення та вилучення 04.09.2025 року о 19:20 годині, під час здійснення особистого обшуку працівниками Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, згідно геолокації 149.6123423 32.0807168 в адміністративних межах с. Хвильово-Сорочин Золотоніького району Черкаської області.
Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Частиною 1 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 у ході досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, подав письмову заяву, згідно з якою беззаперечно визнає встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодився на розгляд кримінального провадження за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, а добровільність беззаперечного визнання винуватості та згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за відсутності обвинуваченого ствердив його захисник - адвокат ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому судом враховано, що учасникам кримінального провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити обставини, які ніким із них не оспорюються, в апеляційному порядку.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми, суд приходить до висновку, що пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_2 доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не виявлено.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
При цьому суд бере до уваги, що наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, та відсутність обтяжуючих покарання обставин знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення.
З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність обставин, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення покарання у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання стосовно речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню проведено судову експертизу за експертною спеціальністю: 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», висновок експерта № СЕ-19/124-25/13177-НЗПРАП від 10.09.2025 року, тому відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати, у зв'язку з проведенням експертизи в сумі 2228.50 грн підлягають стягненню з ОСОБА_2 .
На підставі зазначеного та керуючись
ст.,ст. 370-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу розміром 1000 неоподаткуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000.00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати в сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 коп. за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
Речові докази:
-сейф пакет 5428889 з кристалічною речовиною, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/124-25/13177-НЗПРАП від 10.09.2025 року містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, масою 0.319 грами,що передано на зберігання в кімнату збереження речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області (Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 3), - знищити;
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Головуючий: ОСОБА_1