Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/521/25
Номер провадження: 2/511/429/25
06 жовтня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання -Полихи Ю.О.,
за участю:
позивача, законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
відповідача- ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , діючого через законного представника - ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Короткий зміст позовної заяви.
У лютому 2025 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просили: встановити факт постійного не проживання спадкоємця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини.
Заявлені вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, відповідно до ст.1269 ЦП України. Крім неї, син спадкодавця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є таким, що прийняв спадщину відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України, так як на час відкриття спадщини був малолітньою особою; мати спадкодавця- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовилась від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Син спадкодавця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є таким, що прийняв спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, який на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем не проживав, але був зареєстрований разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, починаючи з 2011року і по теперішній час відповідач ОСОБА_4 за вказаною адресою не проживає, та з 2022 року постійно перебуває за кордоном, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він не звертався, не відмовлявся від її прийняття та не оформлював своїх спадкових прав. За таких обставин, вважає, що відповідач не може вважатись таким, який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, встановлення факту постійного не проживання відповідача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини може безпосередньо вплинути на обсяг спадкових прав.
У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.02.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Витребувано: у приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Іванової А.Й. належним чином завірену копію спадкової справи № 58/2023 заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про перетин Державного кордону України громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2011 року по день надання відповіді на вказаний запит, із зазначенням наступної відомої інформації: дата та місце перетину державного кордону України; виїзд або в'їзд на територію України; направлення перетину державного кордону України (кінцевий пункт прибуття); мета перетину державного кордону; з Роздільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) витяг з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.45-46).
05.03.2025 року до суду з Роздільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов витребуваний витяг з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с.53-54).
13.03.2025 року до суду від приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Іванової А.Й. надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 58/2023, заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.55-77)
13.03.2025 року до суду з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної України надійшла інформація щодо перетин Державного кордону України громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с.79)
Позиції сторін в судовому засіданні.
Позивач та законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просила суд їх задовольнити, та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 , в судовому засіданні з позовними вимогами позивачів згодна в повному обсязі, та просила суд їх задовольнити. Повідомила, що вона є рідною матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_6 помер. На день його смерті, вона із сином ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син від першого шлюбу ОСОБА_6 ) зареєстровані у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Однак, син ОСОБА_6 фактично проживав зі своєю дружиною ОСОБА_8 та неповнолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, зазначила, що її онук ОСОБА_7 з 2011 року по теперішній час не проживає за зареєстрованою адресою, АДРЕСА_1 , а з липня 2022 року до теперішнього часу постійно перебуває за кордоном, про смерть батька достеменно знає, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він не звертався. Також зазначила, що вона відмовилась в нотаріальній конторі від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_6 на користь сина спадкодавця ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач відсутній за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток. ( а.с.52)
Крім того, відповідач ОСОБА_4 , повідомлявся через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
22.04.2025 року на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_4 в судове засідання, яке відбудеться 29.05.2025 року о 09:00год. в приміщенні Роздільнянського районного суду Одеської області ( а.с.100)
29.05.2025 року на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_4 в судове засідання, яке відбудеться 30.06.2025 року о 12:00год. в приміщенні Роздільнянського районного суду Одеської області ( а.с.106)
28.08.2025 року на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_4 в судове засідання, яке відбудеться 29.09.2025 року о 11:00год. в приміщенні Роздільнянського районного суду Одеської області ( а.с.115)
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Диспозиція частини восьмої статті 178 ЦПК України визначає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України проводить розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу звукозаписувальною технікою.
Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 24.01.2024 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі актового запису №47.(а.с.10)
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області від 02.09.2009 року на підставі актового запису№141, ОСОБА_2 та спадкодавець ОСОБА_5 є чоловіком та дружиною (а.с.31)
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області від 26.10.2012 року на підставі актового запису№506, відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є позивач ОСОБА_2 та спадкодавець ОСОБА_5 . ( а.с.29)
Відповідно копії актового запису про народження № 222 від 25.09.1990 року, складеного Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відносно відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є спадкодавець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ( а.с.54)
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Роздільнянським райбюро ВРАЦС Одеської області на підставі актового запису №7, відносно спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір'ю є ОСОБА_3 . ( а.с.27)
Відповідно до листа приватного нотаріуса А.Іванової Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області від 14.01.2023 №15/01-16, до складу спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 входять: спадкоємець за законом мати спадкодавця- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка відмовилась від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; спадкоємець за законом син спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є таким, що прийняв спадщину відповідно до ч.4 ст.1268 Цивільного кодексу України, так як на час відкриття спадщини був малолітньою особою; спадкоємець за законом син спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є таким, що прийняв спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України; спадкоємець за законом, дружина спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка прийняла спадщину відповідно до ст.1269 Цивільного кодексу України. ( а.с.35)
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73156308 від 11.07.2023 після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заводилась спадкова справа №58/2023 від 11.07.2023 року. ( а.с. 65). Копія спадкової справи №58/2023 від 11.07.2023 року наявна в матеріалах справи.( а.с.55-77).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти /спадкові договори) №73156128 від 11.07.2023 спадкодавцем за життя заповітів складено не було.( зворотній бік а.с.63)
Згідно Витягу про осіб місце проживання яких зареєстровано або було зареєстровано в період з 14.09.2000року по 17.01.2023 рік, виданого адміністратором ЦНАП Роздільнянської міської ради №1040-13 від 03.11.2023 року, ОСОБА_5 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ним за вказаною адресою були зареєстровані відповідачі: мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с.21)
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2011 року до дня смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за вищевказаною адресою не проживав, що підтверджується Актами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 14.07.2015року, від 12.07.2017 року, від 17.09.2018 року та від 03.11.2023 року. ( а.с.22-25)
Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 25.03.2025 року на № 511/521/25/2939/2025 встановлено, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав за кордон 31.07.2022 року і до теперішнього часу не повертався. ( а.с. 96)
Також в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка є донькою відповідача та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_10 , який є сусідом відповідача, та проживає в будинку АДРЕСА_3 , які були в судовому засіданні попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, підтвердили, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 2011 по теперішній час. У вказаному житловому будинку проживає тільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Їм достовірно відомо, шо ОСОБА_11 у 2022 році виїхав за кордон.
Дані правовідносини регулюються наступним нормами права .
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Згідно ст.1220 ч.1, ч.2 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1261 ЦК України до спадкоємців першої черги за законом входять діти померлого, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно вимог ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п.1 Постанови Пленуму ВС України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998р. - у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
П.23 Постанови Пленуму ВС України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини, а, згідно п.3,23 цієї ж Постанови №7 зазначено. що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч.3ст.1268 ЦК України, є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця. Державна реєстрація за певною поштовою адресою сама по собі не є беззаперечним доказом постійного проживання особи за цією адресою реєстрації. Ця ж норма Закону вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
До аналогічних висновків дійшов й Верховний Суд у своїх постановах від 21.10.2020р. (справа №569/15147/17, провадж.№61-39308св18), та від 28.04.2021р. (спр.№204/2707/19, пров.№61-15380св20).
Положеннями ч.ч.1,6ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Згідно вимог ст.3 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" - місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Таким чином, з аналізу вищевказаних норм права вбачається висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті спадкодавця.
За ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем мається на увазі як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання зі спадкодавцем за однією адресою, а ч.3 ст.1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що цілком можуть бути відмінними один від одного.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилаються сторони, давши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачами в позові, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою спадкодавця, а саме: АДРЕСА_1 . Але з 2011 року по теперішній час за вищевказаною адресою не проживає та 31.07.2022 року виїхав за кордон і до теперішнього часу не повертався.
Дослідженими судом доказами підтверджено факт постійного не проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 за місцем своєї реєстрації станом на 17.01.2023 року на день смерті спадкодавця ОСОБА_5 .
Також суд враховує ту обставину, що відповідач, не проживаючи разом зі спадкодавцем, зі своїм батьком, на момент відкриття спадщини, та протягом достатньо тривалого часу до цього, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав, тому ОСОБА_4 не може вважатися таким, що прийняв спадщину після смерті батька.
Керуючись ст.ст. 15,16, 81, 259, 263-265, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , діючого через законного представника - ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,- задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт постійного не проживання спадкоємця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею 10 жовтня 2025 року.
Суддя: С. І. Гринчак