ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___ __
Справа №521/16653/24
Пр. №2-о/521/96/25
25 вересня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
присяжних - Попова М.П., Шкарупа В.В.,
при секретарі - Жулего М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Малиновський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
встановив:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеною заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Малиновський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі-Малиновський ВДРАЦС у м. Одеса ПМУ МЮ), посилаючись на те, що вона перебувала з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 03 вересня 2002 року по 15 березня 2010 року в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Саратського районного суду Одеської області від 15 березня 2010 року був розірваний. Від спільного проживання у них народилось двоє синів ОСОБА_4 , 2008 року народження та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після ведення воєнного стану в Україні, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був призваний на військову службу за мобілізацією.
Зазначила, що 19 травня 2024 року на адресу ОСОБА_2 надійшло сповіщення №966 від 19 травня 2022 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що з її сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 19.00 год. 17 травня 2022 року в
м. Сєвєродонецьк, Луганської області, при перевірці позицій був втрачений зв'язок, місце його знаходження не відоме та серед загиблих він не значиться. Тобто, наразі ОСОБА_5 рахується як зниклий безвісти.
Вказувала, що ОСОБА_2 зверталась до військової частини НОМЕР_1 де служив ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою про виплату їй грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.
Стверджувала, що саме з цієї дати (17 травня 2022 року) від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 немає жодної звістки, місцезнаходження його невідоме, на зв'язок він не виходив, достовірних та достатніх відомостей, які можуть свідчити про перебування у полоні також не має.
Отже, датою зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є 17 травня 2022 року, відтак з моменту зникнення безвісти минуло більше двох років.
Вважає, що наведені вище обставини дають підстави припускати загибель ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні військового обов'язку внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померлим необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка та отримання державних соціальних гарантій та виплат, передбачених для членів родини загиблих військовослужбовців, які мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Посилаючись на вищезазначені обставини, заявниця просила суд оголосити громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Сєвєродонецьк Луганської області, під час виконання обов'язків військової служби виконуючи завдання із забезпечення оборони держави, національної безпеки і оборони, відсічі і стримування широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, пов'язане із проходженням військової служби та захисту Батьківщини під час дії правового режиму воєнного стану на всій території України, внаслідок противоправних дій збройних сил російської федерації.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року по справі відкрито провадження та призначено судове засідання (а.с. 61).
Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року по справі було зупинено провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду аналогічної справи №755/11021/22 (а.с.110-111).
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року ухвала Малиновського районного суду м. Одеси суду від 25 листопада 2024 року залишена без змін (а.с.173-175).
11 грудня 2024 року Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову у справі №755/11021/22, яка набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвалою суду від 28 травня 2025 року провадження по справі було поновлено, справа призначена до судового розгляду (а.с.181).
Заявниця та її представник, діючий за ордером від 13 жовтня 2024 року та договором про надання правничої допомоги від 29 лютого 2024 року в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, представник надав заяву про підтримання заяви про оголошення фізичної особи померлою, просив суд її задовольнити та розглянути справу за його відсутності (а.с.19,20,21-22,23-25, 239).
Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, надав заяву про слухання справи за його відсутності. Раніше надав письмові пояснення по справі (а.с.183-186,187,191,219).
Представник Малиновського ВДРАЦС у м. Одеса ПМУ МЮв судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, надав лист про розгляд справи за його відсутності (а.с.212).
Представник військової частини частина НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України (а.с.221).
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.133,159,188,238).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з недоведеністю обставин, на які посилається заявниця, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у шлюбі, зареєстрованому 03 вересня 2005 року М-Новоросійською сільською радою Саратського району Одеської області, актовий запис №3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.38).
Заочним рішенням Саратського районного суду Одеської області від 15 березня 2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , був розірваний (а.с.40-41).
В період шлюбу у сторін народилось двоє синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.42,43).
З матеріалів справи вбачається, що після введення воєнного стану в Україні, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був призваний на військову службу за мобілізацією.
Встановлено, що 19 травня 2024 року на адресу ОСОБА_2 , надійшло сповіщення №966 від 19 травня 2022 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_8 про те, що її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 19.00 год. 17 травня 2022 року в м. Сєвєродонецьк, Луганської області, при перевірці позицій був втрачений зв'язок, місце знаходження не відоме та серед загиблих не значиться. Тобто наразі ОСОБА_5 рахується як зниклий безвісти у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.39).
Оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померлим необхідно заявниці для отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка та отримання державних соціальних гарантій та виплат, передбачених для членів родини загиблих військовослужбовців, які мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Отже, правовідносини виникли у зв'язку з неможливістю ОСОБА_1 реалізувати свої права на отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка та отримання державних соціальних гарантій та виплат,передбачених для членів родини загиблих військовослужбовців, які мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється главою 4ЦПК України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).
Суд вважає, що обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2024року у справі № 506/358/22, від 13 березня 2024року у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (ч.2 ст.46ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 8 ч.1ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Відповідно до змісту ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з ч.1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв'язок, або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Аналіз змісту заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що заявниця фактично просить суд оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померлим у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання, з метою забезпечення соціального захисту їх спільних неповнолітніх дітей, відповідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Як на фактичні підстави звернення до суду заявниця посилалась на те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько її дітей, загинув під час бойових дій, що підтверджується сповіщенням на адресу ОСОБА_2 , матері ОСОБА_5 №966 від 19 травня 2022 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_8 про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 19.00 год. 17 травня 2022 року в м. Сєвєродонецьк, Луганської області, при перевірці позицій був втрачений зв'язок, місце його знаходження не відоме та серед загиблих він не значиться. Тобто, наразі ОСОБА_5 рахується як зниклий безвісти.
Натомість на підтвердження вимог своєї заяви заявниця надала суду лише копію даного сповіщення, в якому зазначено вірогідне припущення, що оскільки з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 при перевірці позицій був втрачений зв'язок, місце його знаходження не відоме, то він загинув.
Суд вважає, що вказане сповіщення, у своїй сукупності достовірно не свідчить про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені даним сповіщенням, яке може свідчити про смерть останнього.
Як було встановлено судом, матеріали справи не містять матеріалів службового розслідування військової частини НОМЕР_1 щодо зникнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, що унеможливлює дослідження обставин зникнення безвісти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та формування припущення про ймовірну загибель (смерть) ОСОБА_5 внаслідок обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявниця не надала суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісти, внаслідок обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель, тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заява ОСОБА_1 , про оголошення особи померлої.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Судовий збір у справі складає 484,48 грн., які сплачені позивачем при зверненні до суду (а.с. 48).
Керуючись ст. 46 ЦК України,ст. ст. 19, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 305-309 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Малиновський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя: О.М. Сегеда
Присяжні: М.П. Попов
В.В. Шкарупа