ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___ __
Справа №521/16012/24
Пр. №2-о/521/89/25
25 вересня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
присяжних - Попова М.П., Шкарупа В.В.,
при секретарі - Жулего М.І., за участю:
заявника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
встановив:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеною заявою, посилаючись на те, що вона перебувала з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі, зареєстрованому 21 серпня 2009 року Роздольненською сільською радою Каховського району Херсонської області, актовий запис №5.
Після ведення воєнного стану в Україні, 14 березня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначила, що 16 травня 2024 року на її адресу надійшло повідомлення про те, що її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир 2 стрілецького відділення 3 стрилецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зник безвісті за особливих обставин 13 травня 2024 року біля населеного пункту Часів Яр Донецької області, під час участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України.
Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 їй зателефонував побратим її чоловіка та сповістив про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загінув, але нажаль його тіло неможливо було забрати та доставити до медичного закладу через високу інтенсивність бойових дій, тож наразі він вважається безвісті зниклим.
28 травня 2024 року вона звернулась до чергової частини ВП №1 ОРУП «1 ГУНП в Одеській області, де просила зареєструвати її заяву, в якій просила встановити місцезнаходження її чоловіка, який зник безвісти поблизу населеного пункту Часів Яр, адже мала надію, що це все велика помилка.
28 червня 2024 року по суті її звернення на «Гарячу лінію» Міністерства оборони України від 18 червня 2024 року (реєстраційний №БА-17420937), щодо інформування про розшук ОСОБА_4 , надійшов лист від військової частини НОМЕР_1 , з змісту якого вбачалось, що ІНФОРМАЦІЯ_3 молодший сержант ОСОБА_4 командир 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у складі зведенного загону військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , який на виконання рішення старшого начальника, передано в оперативне підпорядкування іншої військової частини, виконував бойове завдання з стійким і непорушним утриманням оборони на визначеній вогневій позиції в районі населепного пункту Часів Яр 13 травня 2024 року приблизно о 17-10 відбулось вороже вогневе ураження по позиціях військовослужбовців зведеного загону військової частини НОМЕР_1 , внаслідок чого молодший сержант ОСОБА_4 загинув, але із-за високої інтенсивності бойових дій, тіло загиблого неможливо забрати та доставити до медичного закладу, у зв'язку з чим він вважається зниклим безвісти.
За фактом зникнення безвісти, на підставі наказу командира роти військової частини НОМЕР_1 від 14 травня 2024 року призначено проведення службового розслідування.
Відповідно до довідки-доповіді по факту зникнення безвісті військовослужбовця військової служби військової частини НОМЕР_1 , приданої в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_2 , молодшого сержанта ОСОБА_4 , зазначається що згідно інформації оперативного чергового військової частини НОМЕР_2 о 17-10 13 травня 2024 року в наслідок двох влучань FPV - дронів противника молодший сержант ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_5 загинули.
Посилаючись на вищезазначені обставини, заявниця просила суд оголосити громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року по справі відкрито провадження та призначено судове засідання (а.с. 52).
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року по справі було зупинено провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду аналогічної справи №755/11021/22 (а.с.103-104).
11 грудня 2024 року Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову у справі №755/11021/22, яка набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвалою суду від 29 січня 2025 року провадження по справи було поновлено, справа призначена до судового розгляду (а.с.113).
Ухвалою суду від26 березня 2025 року до участі у справі залучено в якості заінтересованих осіб : ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (а.с.131).
Заявниця в судовому засіданні підтримала свою заяву про оголошення фізичної особи померлою та просила суд її задовольнити. Раніше надала відповідь на відзив до заяви про оголошення фізичної особи померлою (а.с.196-202).
Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Раніше надав письмові та додаткові пояснення по справі (а.с.172,175-179,180,181).
Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, надав повідомлення про розгляд справи без його участі (а.с.78-79,108-109,119,161,169,171,190-191).
Представник військової частини НОМЕР_1 (військова частина НОМЕР_3 ), діючий за довіреністю від 20 лютого 2025 року в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.147,148,149, 172,212,213).
Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.133,159,188).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі, зареєстрованому 21 серпня 2009 року Роздольненською сільською радою Каховського району Херсонської області, актовий запис №5, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.12).
14 березня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , контракт з 14 березня 2022 року по т.ч. у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.13,14).
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 90/1 від 14 березня 2022 року, солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кулеметника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 при військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) ВОС-101627А, шпк «солдат», призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 14 березня 2022 року № 90/1 кулеметником 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 при військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) ВОС-101627А, шпк «солдат», вважати таким, що 14 березня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (а.с.35).
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 217 від 31 липня 2023 року, солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командиром 2 стрілецького відділення 3 стрилецького взводу 2 стрілецької роти ВОС-100182А, шпк «молодший сержант», призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 217 від 31 липня 2023 року, вважати таким, що 31 липня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (а.с.36).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 14 травня 2024 року, вбачається, що молодшого сержанта ОСОБА_4 , командира 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 13 травня 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Часів Яр, Донецької області (а.с.37).
Встановлено, що 16 травня 2024 року за адресою заявниці прийшло сповіщення сім'ї, яким було сповіщено останню про те, що її чоловік, ОСОБА_4 , командир 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти за особливих обставин 13 травня 2024 року біля населеного пункту Часів ЯР, Донецької області під час участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуівання збройної агресії рф проти України.
На підставі рапорту від командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_7 від 14 травня 2024 року за вхідним №83/1798 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №252 від 14 травня 2024 року було призначено службове розслідування (а.с.25,26).
З змісту акту службового розслідування по факту зникнення безвісти ОСОБА_4 від 12 липня 2024 року, вбачається, що 14 травня 2024 року на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт від командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_8 від 14 травня 2024 року за вхідним №83/1798, в якому вказано, що 13 травня 2014 року о 17:10, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Часів ЯР, Донецької області, внаслідок штурмових дій з сторони окупаційних військ російської федерації зник безвісти командир 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, молодший сержант ОСОБА_4 . Радіозв'язок з молодшим сержантом ОСОБА_4 відсутній. У зв'язку з інтенсивними бойовими зіткненнями з російськими окупаційними військами і те, що позиція на якій знаходився молодший сержант ОСОБА_4 , на теперішній час знаходиться безпосередньо на лінії бойового зіткнення, пошук молодшого сержанта ОСОБА_4 тимчасово не можливий.
В журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 розпочатого 01 квітня 2024 року, реєстраційний запис ЖОЖ 2(2024 року) №39/дек: 02 травня 2024 20:40 солдат ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_5 , молодший сержант ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_10 зайняли визначену вогневу позицію біля н.п. Часів Яр; 13 травня 2024 17:10 відповідно до БР командира 41 омбр №5424 дек від 30 квітня 2024 року військова частина НОМЕР_1 передана в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до БР командира військової частини НОМЕР_2 №1737 дек 01 травня 2024 рокау зі складу 1,2,3 стрілецьких рот військової частини НОМЕР_1 сформовано зведений загін, який передано в підпорядкування командира 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_2 . Кулеметник 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти солдат ОСОБА_5 та командир 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, молодший сержант ОСОБА_4 були включені до складу зведеного загону.
Військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 та молодший сержант ОСОБА_4 несли чергування на ВП «Скрепка», що знаходиться поряд з н.п. Часів Яр за орієнтовними координатами…
Згідно інформації оперативного чергового військової частини НОМЕР_2 о 17:10 13 травня 2024 року внаслідок двох влучань FPV - дронів противника по вогневій позиції солдат ОСОБА_5 та молодший сержант ОСОБА_4 перестали виходити на зв'язок та загинули.
Тіла солдата ОСОБА_5 та молодшого сержанта ОСОБА_4 у зв'язку з високою інтенсивністю бойових дій неможливо доставити до медичного закладу (а.с.16-24,25).
З письмових пояснень начальника командного пункту - заступника начальника штабу з бойового управління капітана ОСОБА_11 військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 та молодший сержант ОСОБА_4 несли чергування на ВП «Скрепка», що знаходиться поряд з н.п. Часів Яр за орієнтовними координатами…
Згідно інформації оперативного чергового військової частини НОМЕР_2 о 17:10 13 травня 2024 року внаслідок двох влучань FPV - дронів противника по вогневій позиції солдат ОСОБА_5 та молодший сержант ОСОБА_4 перестали виходити на зв'язок та загинули.
Тіла солдата ОСОБА_5 та молодшого сержанта ОСОБА_4 у зв'язку з високою інтенсивністю бойових дій неможливо доставити до медичного закладу (а.с.32).
З письмових пояснень командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_8 , командира 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти старшого лейтенанта ОСОБА_12 вбачається, що 13 травня 2014 року о 17:10, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Часів ЯР, Донецької області, внаслідок штурмових дій з сторони окупаційних військ російської федерації зник безвісти молодший сержант ОСОБА_4 . Радіозв'язок з молодшим сержантом ОСОБА_4 відсутній (а.с.33,34).
Матеріали вказаного службового розслідування підтверджують ті обставини, що дійсно ОСОБА_4 був призваний за мобілізацією та зник безвісти 13 травня 2014 року в районі населеного пункту Часів ЯР, Донецької області, під час виконання бойового завдання.
Поясненнями військовослужбовців у матеріалах службового розслідування підтверджується, що 13 травня 2024 року внаслідок двох влучань FPV - дронів противника по вогневій позиції молодший сержант ОСОБА_4 перестав виходити на зв'язок та загинув.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявницею були надані суду фотофіксація особистого ідентифікаційного жетону військовослужбовця ОСОБА_4 , телефон та фото знаходження останнього на чергуванні (а.с.184,185,186).
Встановлено, що 28 травня 2024 року у відділі поліції №1 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області зареєстрована заява за №9435 про розшук ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (а.с.128-129).
Необхідність оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим в судовому порядку пов'язана із неможливістю заявниці у позасудовому порядку встановити (підтвердити) факт загибелі (смерті) військового.
Отже, правовідносини виникли у зв'язку з неможливістю ОСОБА_1 реалізувати свої права.
Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється главою 4ЦПК України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).
Суд вважає. що обраний заявницею спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2024року у справі № 506/358/22, від 13 березня 2024року у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (ч.2 ст.46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України).
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв'язок, або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина можливий день його загибелі.
Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.
Підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Тож, для встановлення юридичного факту, а саме визнання людини померлою, заявникові, рідним, подружжю, дітям необхідно звернутися до суду із відповідною заявою та доданими до неї доказами безрезультатного розшуку особи, відомостей про обставини її останнього відомого місця перебування та зникнення, можливо повідомлення про бойові дії, фізичні втрати за місцем служби або перебування особи.
За результатами розгляду даної заяви суд приймає рішення про визнання особи померлою.
Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України),утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст.104 СК України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).
Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб'єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано свідоцтво про смерть особи.
Одним з обов'язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті. Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв'язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв'язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.
Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у ст. 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника.
Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.
Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Судом встановлено, що станом на день розгляду заяви по суті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більше року відсутній в місці постійного проживання та реєстрації, а також відсутні відомості про місце його перебування.
Наведені заявником обставини та мета, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, свідчать про наявність між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, такого матеріально-правового зв'язку.
Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.
Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим з дати набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Судовий збір у справі складає 1211,20 грн., які не сплачені заявником при зверненні до суду, оскільки відповідно до п.21 ст 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Керуючись ст. 46 ЦК України, ст. ст. 19, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 305-309 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.
Оголосити громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Апостолове, Дніпропетровської області, РНОКПП: НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 виданий Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 02 лютого 1996 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , померлим.
Датою смерті громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Апостолове, Дніпропетровської області, РНОКПП: НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 виданий Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 02 лютого 1996 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , вважати дату набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя: О.М. Сегеда
Присяжні: М.П. Попов
В.В. Шкарупа