Справа № 947/25463/25
Провадження № 2/947/4570/25
10.10.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участі секретаря судових засідань Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач 08.07.2025 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом від 16.08.2019 у розмірі 83 108,83 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) - 83 108,83 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що 16.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 16.08.2019. AT "УНІВЕРСАЛ БАНК" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не сплатив своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.
Ухвалою суду від 10.07.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Позовну заяву з додатками разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі направлено за місцем реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .
Згідно з Довідкою про причину повернення АТ «Укрпошта», рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулись з відміткою від 10.08.2025 та від 24.09.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою, що є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.
Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
З урахуванням викладеного, зважаючи на завдання цивільного судочинства суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати процентів.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом установлено, що АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
16.08.2019 ОСОБА_1 через мобільний додаток monobank пройшов реєстрацію, надав пакет документів та підписав Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг «Мonobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. З вказаною Анкети-заяви вбачається, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови. Також підтвердив, що ця Анкета-заява є заявою на відкриття рахунку № НОМЕР_1 та встанволення кредитного ліміту.
Як зазначено в Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг, відповідач 16.08.2019 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Моnobank», шляхом застосування цифрового підпису, в результаті чого мав отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у гривнях на ім'я ОСОБА_1 .
В анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Долучений до позовної заяви витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Моnobank», яким передбачено порядок надання та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом процентів, комісії за користування кредитом та інших витрат, визначені права та обов'язки сторін договору надання банківських послуг - відповідачем не підписані.
Позивач у позовній заяві стверджує про відкриття кредитного ліміту відповідачу у розмірі 35 000,00 грн шляхом відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту у розмірі 35 000,00 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Водночас доказів на підтвердження видачі відповідачу ОСОБА_1 кредитної картки з відповідним кредитним лімітом позивачем не надано. Також відсутні докази зарахування вказаної суми на існуючий рахунок відповідача.
Дослідженням Анкети-заяви та Умов і правил надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг, встановлено, що долучений до позовної заяви витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Моnobank», яким передбачено порядок надання та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом процентів, комісії за користування кредитом та інших витрат, визначені права та обов'язки сторін договору надання банківських послуг - відповідачкою не підписані.
Вказана анкета-заява не містить умов про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строк дії кредитного договору, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, комісії та відповідальності за невиконання умов кредитування (пені та штрафів).
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що саме з даними Умовами та правилами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, щодо користування кредитними коштами.
Також судом встановлено, що Анкета-заява до договору про надання банківських послуг «Моnobank» не містить умов про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строк дії кредитного договору, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, комісії та відповідальності за невиконання умов кредитування (пені та штрафів) та в матеріалах справи не має підтвердження, що саме з даними Умовами та правилами відповідачка ознайомилась і погодилась, підписуючи заяву.
Надані до позовної заяви Умови та правила обслуговування затверджені 07.08.2019 та набули чинності 08.08.2019, тобто після підписання відповідачем анкети-заяви (16.08.2019). Умови не містять реквізити та підпис позичальника, а також не містять посилання на кредитний договір, до якого вони входять.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно із частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у Формулярах або інших стандартних Формах, який може бути; укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого Договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розмішені на офіційному сайті позивача fwww.monobank.ua) змінювалися АТ "Універсал Банк".
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) Форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного Договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту й Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної Фахової підготовки для розуміння цих Правил тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
На підставі наведеного, суд вважає, що відсутні правові підстав вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»), оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. В заяві позичальника (Анкеті-заяві) зазначається, що споживач підтверджує своє ознайомлення та згоду з умовами Договору. Оскільки Договір про надання банківських послуг складається з анкети-заяви разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, то з Умовами та Правилами надання банківських послуг Відповідач був ознайомлений, проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг погоджено споживачем.
Водночас матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий до позовної заяви витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати пені та комісії, та зокрема, саме у документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Суд не може розцінювати не підписані Умови та Правила надання банківських послуг як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що Розрахунок заборгованості, на який посилається Позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Водночас окрім Розрахунку заборгованості позивачем не надано інших доказів на підтвердження надання кредитних коштів, їх використання, зокрема не надано виписки за картковим рахунком відповідача (постанова Верховного Суду у справі № 200/5647/18 від 16.09.2020).
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку.
За відсутності інших доказів, розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, не може підтверджувати наявність у відповідача заборгованості перед банком.
Факт відкриття кредитної лінії у розмірі 35 000,00 гривень підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного лміміту по рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я руднєва г.в.
Водночас, докази на підтвердження користування руднєвим г.в. грошовими коштами в межах встановленого кредитного ліміту у розмірі 35 000,00 гривень, позивачем суду не надано
Проте, будь-яких доказів видачі кредитних коштів, підвищення (збільшення) кредитного ліміту до матеріалів справи позивачем не надано.
Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком відповідача, відкритим в АТ «Універсал банк», як вже зазначалось, також не надано.
В постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15-ц (провадження № 61-3753св22), від 21 грудня 2022 року у справі № 756/11351/18 (провадження № 61-5511св22), від 09 лютого 2023 року у справі №464/3214/16 (провадження № 61-16156св21), від 19 квітня 2023 року у справі №335/4991/16-ц (провадження № 61-11981св22), Суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:
- у справах № 760/7792/14-ц, № 204/2972/20, № 194/329/15-ц: доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (чинного на момент розгляду справи судом першої інстанції), та пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (чинного на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором:
- у справі № 464/3214/16: по своїй суті розрахунок заборгованості не є доказом (зокрема письмовим) у розумінні статей 76, 95 ЦПК України, а є результатом вчинення арифметичних дій стороною, зокрема, позикодавцем, з метою визначення суми боргу з урахуванням умов договору, періоду користування кредитними коштами тощо, з яким суд може погодитись або ж навести свій розрахунок, виконуючи обов'язок щодо визначення належної до стягнення суми заборгованості.
Таким чином, розрахунок кредитної заборгованості не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку. За відсутності інших доказів, розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, не може підтверджувати наявність у Відповідача заборгованості перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Відтак, у матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення повного руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні Анкети-заяви від 16.08.2019.
Також у матеріалах справи відсутні докази того, чи було взагалі задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки, та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку суму.
Відповідно до положень ст.ст.12, 13, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Згідно зі ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Отже, ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості перед банком у розмірі, що заявлена до стягнення, у зв'язку з чим неможливо належним чином користування відповідачем кредитними коштами та внесення відповідачем грошових коштів на погашення кредитної заборгованості.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації, АДРЕСА_1 .
Рішення складене та підписане 10.10.2025.
Суддя Ю. А. Скриль