Справа № 495/8341/22
№ провадження 6/495/140/2025
Про відмову у задоволенні клопотання
"10" жовтня 2025 р. м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.
за участю секретаря П'єлик Д.О.,
справа № 495/8341/22
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву Одеського обласного центру зайнятості, заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 , заінтересована особа (приватний виконавець) Мельниченко Анна Володимирівна, про заміну сторони у виконавчому провадженні, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява Одеського обласного центру зайнятості про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: про заміну стягувача у виконавчому проваджденні з Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 20988545) на Одеський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03491435, вул. Михайла Болтенка, 10, м. Одеса, 65007).
В обгрунтуння заявлених вимог зазначає, що відповідно до наказу Міністерства економіки України від 18 жовтня 2022 року № 3909 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості», базовий центр зайнятості - Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20988545) реорганізовано шляхом його приєднання до Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адм. Лазарева, 10, код згідно з ЄДРПОУ 03491435), та на виконання листа Державного центру зайнятості від 08.11.2022 вих. № 33/1211/4656-22, наказу Міністерства економіки України від 02.11.2022 № 4325 «Про утворення філій регіональних центрів зайнятості Державного центру зайнятості», наказу Одеського обласного центру зайнятості від 12 грудня 2022 року № 828 «Про утворення філій Одеського обласного центру зайнятості» створено відокремлений структурний підрозділ Білгород-Дністровську філію Одеського обласного центру зайнятості.
Тож, на виконання Наказу Міністерства економіки України №3909 та №4325 відбулася процедура реорганізації стягувача Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості (ЄДРПОУ 20988545).
Наказом Міністерства економіки України від 18 жовтня 2022 року №3909 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» також встановлено, що Одеський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов?язків базових центрів зайнятості.
Враховуючи вищевикладене, діяльність юридичної особи в особі Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 20988545) була припинена шляхом реорганізації, натомість був створений структурний підрозділ Одеського обласного центру зайнятості - Білгород-Дністровська філія Одеського обласного центру зайнятості, яка в свою чергу немає статусу юридичної особи, не має окремого балансу та окремих рахунків в банківських установах.
Наразі стягувачем у виконавчих провадженнях виступає Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості (ЄДРПОУ 20988545), який юридично перебуває в стані припинення, крім того, на теперішній час закриті всі розрахункові рахунки, а Одеський обласний центр зайнятості не наділений правами та обов?язками сторони виконавчого провадження, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Стверджує, що у даному випадку, внаслідок реорганізації шляхом приєднання єдиним правонаступником Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості є Одеський обласний центр зайнятості, тому саме до нього переходять вся права та обов'язки та повноваження позивача (стягувача) у даній справі.
За вказаних обставин вважає, що право вимоги за рішенням суду перейшло внаслідок реорганізації Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості, тому Одеський обласний центр зайнятості набув право на заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу стягувача.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином.
Від представника заявника до суду, через систему «Електронний суд», надійшло клопотання про розгляд заяви без участі Одеського обласного центру зайнятості.
Суд розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши та перевіривши докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
30 січня 2023 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалив заочне рішення по цивільній справі № 495/8341/22, яким задовольнив позовну заяву Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів.
Вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості кошти у сумі 7297 грн 70 коп та судовий збір.
24.03.2023 видано виконавчі листи № 495/8341/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості судового збору у розмірі 2481,00 грн та коштів у сумі 7297 грн 70 коп.
Вищеописані виконавчі листи можуть бути пред'явленні до виконання до 24.03.2026.
Відповідно до інформації про виконавче провадження від 16.09.2025 ВП № 75625418 відкрито на підставі виконавчого листа від 24.03.2023 № 495/8341/22 та перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В.
Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частиною 2 ст. 442 ЦПК України передбачено, що заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197цс21 зазначила, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.2 ст. 26 Закону №606-Х1У), Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнути законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».
У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 389/4348/13-ц (провадження № 61-2344св22) зазначено, що «питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу».
Таким чином, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документу, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. До відкриття виконавчого провадження ця особа є стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення, а тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року по справі № 2-85/11.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до інформації про виконавче провадження від 16.09.2025 боржником у виконавчому провадженні № 75625418 є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , а стягувачем - Одеський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 03491435, місцезнаходження: вул. Адмірала Лазарєва, 10.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що суд суд замінює сторону виконавчого провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, з інформації про виконавче провадження вбачається, що стягувачем у виконавчому провадженні є Одеський обласний центр зайнятості, суд вважає, що заява про заміну сторони у виконавчому провадженні не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 55, 260, 261, 352-355, 442 ЦПК України,
У задоволенні заяви Одеського обласного центру зайнятості, заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 , заінтересована особа (приватний виконавець) Мельниченко Анна Володимирівна, про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складений 10 жовтня 2025 року.
Суддя