про залишення позову без руху
Справа № 495/7803/25
Номер провадження 2/495/4002/2025
10 жовтня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, у якій позивач просить суд:
- зобов'язати відповідача виконати обов'язки згідно договору від 20.08.2024 року, шляхом нотаріального посвідчення укладення договору купівлі-продажу, укладеного 20 серпня 2024 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо продажу позивачу комплексу будівель та земельної ділянки розташованих в АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель та споруд розташованих в АДРЕСА_1 , що складається в цілому із будівлі магазину літ. «Г», загальною площею 45,8 кв.м., магазину продтоварів літ. «А» загальною площею 78,1 кв.м., убиральні літ. «Е», споруд № 3,4,6 та земельну ділянку площею 0,0277 га, кадастровий номер 5120881200:02:003:0085 розташована за адресою АДРЕСА_1
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі, судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В позовній заяві позивач просить:
- зобов'язати відповідача виконати обов'язки згідно договору від 20.08.2024 року, шляхом нотаріального посвідчення укладення договору купівлі-продажу, укладеного 20 серпня 2024 року; та
- визнати за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель та споруд розташованих в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0277 га, кадастровий номер 5120881200:02:003:0085 розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Тобто позивачем у позовній заяві заявлено вимоги майнового та немайнового характеру, які відповідно до вимог законом мають бути оплачені за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно абзацу 1 та 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Отже, щодо вимоги немайнового характеру, відповідно до ч. 3 та 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Як вже зазначалося у відповідності до приписів п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Ціна позову визначається у позовах у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є не споживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимога у цій справі про визнання права власності на комплекс будівель та споруд розташованих в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0277 га, кадастровий номер 5120881200:02:003:0085 розташована за адресою АДРЕСА_1 має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.
Разом з тим, виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна на час розгляду справи.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Так, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову.
Таким чином позивачу необхідно додати документи на підтвердження вартості майна, визначити ціну позову та сплатити судовий збір залежно від ціни позову.
Однак позивачем не долучено квитанцій щодо сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. /за подання позовної заяви за вимогу немайнового характеру/ та за іншу позовну вимогу майнового характеру.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без руху і надає позивачеві строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу час для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст. 177, 185, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання недоліків у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юлія ШЕВЧУК