Справа № 1-кс/593/251/2025
"09" жовтня 2025 р. м. Бережани
Слідчий суддя Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бережанського районного суду Тернопільської області клопотаннязаступника начальника - начальника СВ ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо: підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Завалів Підгаєцького району Тернопільської області, з базовою середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця Збройних сил України, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.4 ст.153, ч.2 ст.156 КК України, -
Заступник начальника - начальник СВ ВП №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Згідно матеріалів клопотання вбачається, щоу відділ поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області 24.03.2025 надійшов лист заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Підгаєцької міської ради ОСОБА_8 , щодо надходження до міської ради повідомлення старости Завалівського старостинського округу ОСОБА_9 , про вчинення стосовно малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 насильницьких дій сексуального характеру її вітчимом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 .
Відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211050000103 від 24.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.
Окрім цього, 08.07.2025 року до чергової частини відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшов письмовий рапорт старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_4 , про те, що в ході розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2025 за №12025211050000103, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, встановлено, що весною 2023 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 на березі річки Золота Липа, що в с. Завалів Тернопільського району Тернопільської області, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло своєї малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди.
Відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211050000183 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Також, 08.07.2025 року до чергової частини відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшов письмовий рапорт старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_4 , про те, що в ході розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 24.03.2025 за №12025211050000103, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, встановлено, що 21 березня 2025 року, в обідню пору доби, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 перебуваючи на дивані в спальній кімнаті житлового будинку по місцю спільного проживання вчинив розпусні дії відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме цілував її в шию, внаслідок чого заподіяв потерпілій підшкірний крововилив, викликаний поцілунками.
Відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211050000184 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
08.07.2025 кримінальні провадження за №12025211050000103 від 24.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, №12025211050000183 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, №12025211050000184 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України об'єднано в одне кримінальне провадження за №12025211050000103.
Відповідно до статі 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Частиною 3 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Досудовим розслідуванням встановлено, що весною 2023 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 разом із малолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою вони спільно проживали в період часу з 2019 року по 24 березня 2025 року за адресою АДРЕСА_1 , перебував на березі річки Золота Липа, що в с. Завалів Тернопільського району Тернопільської області, де вони рибалили. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на вчинення злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості, а саме зґвалтування малолітньої ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, весною 2023 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи на березі річки Золота Липа, що в с. Завалів Тернопільського району Тернопільської області, користуючись відсутністю поблизу матері малолітньої ОСОБА_10 , та інших дорослих осіб, які могли б перешкодити вчиненню злочину, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи власні дії, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом ОСОБА_10 , в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв'язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, вчинив домашнє насильство, яке виразилось в сексуальному насильстві, а саме вступив з ОСОБА_10 в статеві зносини, пов'язані з вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_10 з використанням своїх геніталій, внаслідок чого вчинив її зґвалтування, чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток.
Вказаними діями ОСОБА_5 порушив права малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , яка набула фрагментарні, поверхневі уявлення щодо сексуальної тематики, що з'явилися у зв'язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Відповідно до статі 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Частиною 3 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час вночі 2023 року, ОСОБА_5 разом із малолітньою племінницею ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою вони спільно проживали в період часу з 2019 року по 24 березня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , перебував на ліжку в спальній кімнаті житлового господарства за вище вказаною адресою. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на вчинення злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості, а саме сексуальне насильство відносно малолітньої ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим слідством дату та час вночі 2023 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на ліжку в спальній кімнаті житлового господарства за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи власні дії, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом ОСОБА_10 , в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв'язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, вчинив домашнє насильство, яке виражалось у вчиненні сексуального насильства, а саме неодноразовому оголенні зовнішніх статевих органів малолітньої ОСОБА_10 їх мацанні та здійсненні непристойних дотиків до них.
Вказаними діями ОСОБА_5 порушив права малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , яка набула фрагментарні, поверхневі уявлення щодо сексуальної тематики, що з'явилися у зв'язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України - вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Відповідно до статі 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Частиною 3 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
21 березня 2025 року, в обідню пору доби, ОСОБА_5 разом із малолітньою племінницею ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою вони спільно проживали в період часу з 2019 року по 24 березня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , перебував на дивані в спальній кімнаті житлового господарства за вище вказаною адресою. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на вчинення злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості, а саме вчинення розпусних дій відносно малолітньої ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 21 березня 2025 року, в обідню пору доби, ОСОБА_5 , перебуваючи на дивані в спальній кімнаті житлового господарства за адресою: АДРЕСА_1 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи власні дії, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом ОСОБА_10 , в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв'язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 , можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, вчинив домашнє насильство, яке виразилось у вчиненні сексуального насильства, пов'язаного із вчиненням розпусних дії відносно малолітньої ОСОБА_10 , а саме з метою задоволення своєї статевої пристрасті та збудження у малолітньої ОСОБА_10 статевого інстинкту цілував її в шию, внаслідок чого заподіяв потерпілій підшкірний крововилив, спричинений поцілунками.
Вказаними діями ОСОБА_5 порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_10 , яка набула фрагментарні, поверхневі уявлення щодо сексуальної тематики, що з'явилися у зв'язку із зовнішнім штучним зверненням її уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст.52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України - вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи членом сім'ї.
Під час досудового розслідування 08.07.2025 старшим слідчим СВ ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_4 , за погодженням з процесуальним прокурором - виконувачем обов'язків керівника Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_11 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю с. Завалів Підгаєцького району Тернопільської області, українцю, громадянину України.
Крім цього, ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 15.08.2025 р. клопотання слідчого слідчої групи заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Завалів Підгаєцького району Тернопільської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.10.2025 р. вбачається, що підозрюваного ОСОБА_5 08.10.2025 р. о 17 год. 30 хв. було затримано.
Відповідно до постанови про відновлення досудового розслідування від 08.10.2025 р. вбачається, що досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211050000103 від 24.03.2025р., за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.4 ст.153, ч.2 ст.156 КК України - відновлено.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий СВ ВП №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 просять клопотання задоволити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з мотивів викладених у клопотанні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_5 заперечили щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважають клопотання безпідставним.
Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
-Повідомленням заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Підгаєцької територіальної громади ОСОБА_12 від 24.03.2025 року про факт можливого вчинення сексуального насильства стосовно малолітньої ОСОБА_10 ;
-Протоколом огляду місця події від 24.03.2025 року в ході якого за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено спідню білизну сірого кольору, дві наволочки, підодіяльник;
-Поясненням гр. ОСОБА_5 від 24.03.2025 року згідно якого останній підтвердив вчинення дій сексуального характеру відносно ОСОБА_10 , а саме гладив руками по грудях, животі, статевих органах;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 25.03.2025 року, згідно якого останній від доньки стало відомо, про вчинення відносно неї сексуального насильства ОСОБА_5 , про що вона в подальшому розповіла голові сільської ради;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 25.03.2025 року, згідно якого до неї як головного спеціаліста служби в справах дітей Підгаєцької міської ради зателефонувала староста Завалівського старостинського округу ОСОБА_9 про факт вчинення насильницьких дій сексуального характеру зі сторони ОСОБА_5 по відношенню до малолітньої ОСОБА_10 . По приїзді в село і особистому спілкуванні з малолітньою вказана інформація підтвердилася;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.03.2025 року, згідно якого вона як психолого центру надання соціальних послуг Підгаєцької міської ради спільно із ОСОБА_14 виїхали в с. Завалів за повідомленням старости Завалівського старостинського округу ОСОБА_9 про факт вчинення насильницьких дій сексуального характеру зі сторони ОСОБА_5 по відношенню до малолітньої ОСОБА_10 . В ході собистого спілкування з малолітньою вказана інформація підтвердилася;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.03.2025 року, згідно якого 24.03.2025 року до неї звернулася ОСОБА_13 , жителька с. Завалів, яка повідомиоа, що між її співжителем ОСОБА_5 і її малолітньою донькою від першого шлюбу ОСОБА_10 є сексуальні відносини. По даному факту, вона одразу ж повідомила Підгаєцьку міську раду;
-Протоколом огляду мобільного телефона марки «Tecno Spark Go 2024» моделі BG6, яким користувалася малолітня ОСОБА_10 від 15.04.2025 року. В ході огляду мобільного додатку «Instagram» виявлено переписку із ОСОБА_5 сексуального характеру;
-Довідкою про результати опитування з використанням поліграфа від 15.04.2025 року, згідно якого ОСОБА_5 у своїх відповідях на конкретні запитання про вчинення будь - яких насильницьких дій сексуального характеру відносно ОСОБА_10 був не щирий та було виявлено обман щодо вищевказаних запитань;
-Протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_10 від 01.05.2025 року, в ході якого остання повідомила, про вчинення ОСОБА_5 зґвалтування, сексуального розбещення та насильницьких дій сексуального характеру відносно неї в різні проміжки часу, що мали періодично-тривалий характер;
-Висновком судово - медичної експертизи № 307 від 23.05.2025 року згідно якого цілісність дівочої перетинки у малолітньої ОСОБА_10 на момент проведення судово - медичної експертизи порушена давно і встановити термін цього порушення в даний час неможливо;
-Висновком комплексної психолого - психіатричної експертизи № 445 від 29.05.2025 року згідно якого ОСОБА_10 не виявлено патологічної схильності до фантазування, ситуація яка склалася була для неї психотравмувальною і призвела до негативних переживань;
-іншими зібраними у справі доказами.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України.
Як встановлено в ході досудового розслідування на даний час підозрюваний ОСОБА_5 , проходить військову службу в Збройних силах України. Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №1797 від 18.04.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу по мобілізації 26.03.2025 сьомим відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 . На даний час ОСОБА_5 , проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , або через ІНФОРМАЦІЯ_7 , який розташований за адресою: АДРЕСА_4 . З його слів, вув поранений проходить лікування. Однак, самовільно залишив лікувальний заклад і прибув за місцем проживання, де і був затриманий.
Щодо наявності обґрунтованої підозри, то у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Відтак, стороною обвинувачення до клопотання додано докази, котрі навіть в сторонньої особи викликають відчуття того, що підозра є обґрунтованою.
Сукупність представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином. На даному етапі вони, хоча і не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте дозволяють дійти висновку про виправданість висунення звинувачення. Саме такий підхід застосовує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях в справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, оскільки у нього відсутні міцні соціальні зв'язки. Згідно довідки № 137 від 02.07.2025 року виданої старостою Завалівського старостинського округу ОСОБА_5 на даний час в с. Завалів не проживає, а згідно довідки сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 №1797 від 18.04.2025, призваний на військову службу по мобілізації, і проходить військову службу в Збройних силах України.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;
2) незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що у випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі, підозрюваний ОСОБА_5 , може впливати на малолітню потерпілу, та свідків у кримінальному провадженні, чинити відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння він може схиляти їх до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, адже відповідно до положень ст. 42 КПК України має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
У даній справі ризик впливу на потерпілу, свідків існує, тому що дане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, підозрюваний, матір потерпілої та свідки у даному кримінальному провадженні проживають в одному населеному пункті.
Інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, обсягу пред'явленої йому підозри. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів:
- Застосування застави щодо ОСОБА_5 не є можливим, оскільки останній ніде не працює, самовільно залишив місце служби та лікування і перебуваючи на волі він усвідомлюючи міру покарання за вчинений злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
- Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_5 не є можливим, оскільки останній перебуваючи на волі він усвідомлюючи міру покарання за вчинений злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
- Застосування особистого зобов'язання та особистої поруки щодо ОСОБА_5 не є можливим, оскільки останній перебуваючи на волі він усвідомлюючи міру покарання за вчинений злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
У відповідності до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого.
Таким чином, вищезазначені ризики у комплексі свідчать про виправданість застосування до ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбаченого законом випадках за встановленою процедурою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання вищевказаних ризиків.
Беручи до уваги вище викладене, та для забезпечення потреб досудового розслідування, зокрема своєчасного, з дотриманням розумних строків, якісного та повного досудового розслідування, та з метою уникнення ризиків передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ч.1 ст. 131, ч.1, п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, необхідно обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Проаналізувавши та оцінивши наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень та обрання йому менш суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою не усуне ризиків передбачених ст.177 КПК України та не забезпечить належної поведінки підозрюваного, а тому необхідно застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартоютерміном 60 діб.
Крім того, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України і згідно ст.182 КПК України, вважає, що розмір застави підозрюваному слід визначити у виді 150-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
А також, роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно віддати розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132,176 - 178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України,уродженця с. Завалів Підгаєцького району Тернопільської області, з базовою середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця Збройних сил України, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартоютерміном 60 (шістдесят) діб- тобто до 17 год. 30хв. 07 грудня 2025 року (включно), з правом внесення застави в розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті ) гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваногоОСОБА_5 слідуючі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за їх викликом;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Термін дії ухвали становить до 17 год. 30 хв. 07 грудня 2025 року (включно).
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1