Справа № 489/8277/25
Провадження №2-н/489/2398/25
про відмову у видачі судового наказу
10 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Микульшина Г.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 ,
встановив:
08.10.2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дементьєву Ю.С. звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 .
Відповідно що положень п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
У поданій заяві ОСОБА_1 посилається на те, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до витягів з Реєстру територіальної громади м. Миколаєва № 16.27-55831-2025, № 16.27-513563-2025 від 09.10.2025 відомості про ОСОБА_2 - відсутні, за адресою АДРЕСА_1 він не зареєстрований.
Згідно Відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 09.10.2025 відомості про ОСОБА_2 - відсутні. Встановлено, що він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте знятий з реєстрації 15.08.2023.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 ЦПК України у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Оскільки отримана інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника ОСОБА_2 , у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Керуючись статтею 165 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 за вимогою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 10.10.2025.
Суддя Г.А.Микульшина