Справа №461/3992/25
Провадження № 2/461/2131/25
29 вересня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Чубей К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Львівського комунального підприємства «Княже місто» про визнання недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бердар Сергій Васильович, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Львівського комунального підприємства «Княже місто» про визнання недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023, укладеного між ЛКП «Княже місто» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_2 .
В обгрунтування позову покликається на те, що вона проживає та є власницею квартири АДРЕСА_2 . Управління багатоквартирним будинком за зазначеною адресою здійснює Львівське комунальне підприємство «Княже місто» на підставі Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023. Вказаний договір укладений управителем зі співвласниками багатоквартирного будинку в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 28.04.2023. Відповідно до протоколу зборів співласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . від 28.04.2023 (далі - протокол від 28.04.2023), були прийняті рішення про обрання головою зборів ОСОБА_2 , управителем ЛКП «Княже місто», уповноваженою особою співвласників ОСОБА_2 . Загальна кількість співвласників будинку 26 осіб, а загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 1942,5 кв.м. У протоколі від 28.04.2023 зазначено, що у зборах взяли участь особисто та/або через представника співвласники у кількості 13 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1033 кв.м. Однак фактично взяли участь у голосуванні на загальних зборах вісім осіб, оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 є власниками одночасно кількох квартир (часток у квартирах) в будинку. Крім того, відомості про власників квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 розміри їх часток у таких квартирах, що вказані у протоколі від 28.04.2024 не відповідають дійсності згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також, зі змісту відповіді ОКП ЛОР «БТІ ТА ЕО» ОСОБА_7 є одним з трьох співвласників квартири АДРЕСА_5 , частка належної їй площі квартири складає 19,9 кв.м, а не 59,6 кв.м, як зазначено у протоколі від 28.04.2023. Враховуючи наведене, позивач вважає, що на загальних зборах, які мали місце 28.04.2023, голосували «за» з кожного питання порядку денного власник квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом складає 890,9 кв.м, що становить 45,7 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Зазначає, що їй не відомо хто з власників квартир входив до складу ініціативної групи, яка скликала 28.04.2023 загальні збори співвласників, водночас у протоколі від 28.04.2023 також відсутні дані відомості. Позивач покликається на норми Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якими встановлено порядок здійснення повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників під власноручний підпис або шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку, аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20. Однак їй не було вручено під розписку повідомлення про проведення 28.04.2023 загальних зборів співвласників будинку, а на адресу квартири, що їй належить у будинку не надходило поштове відправлення рекомендованим листом із повідомленням про проведення зборів співвласників, у зв'язку з чим порушено її право взяти в них участь особисто. Окрім цього, вказує, що на зборах співвласників багатоквартирного будинку від 28.04.2024 не затверджувалися умови договору з ЛКП «Княже місто» про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, в тому числі не затверджено вартість послуги з управління багатоквартирним будинком. Вказаний договір укладений від імені співвласників ОСОБА_2 на підставі недійсного рішення зборів співвласників. Таким чином, умови договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком не затверджені зборами співвласників будинку, вартість послуг з управління багатоквартирним будинком не визначені рішенням зборів співвласників будинку, тому договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023, укладений з порушенням ч.2 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Враховуючи викладене, позивач вважає, що рішення зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 , оформлене протоколом від 28.04.2023 є недійсними, оскільки прийняті з порушенням закону та, як наслідок договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023 є недійсним в силу ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, оскільки укладений з недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
04.06.2025 на виконання вимог ухвали представник позивача долучив до матеріалів справи заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 20.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).
01.07.2025 представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що підставою визнання недійсними рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 є недотримання вимог щодо відповідної кількості голосів власників, що становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Вказує, що загальні збори, які мали місце 28.04.2023 становлять 38,9 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Таким чином, рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 28.04.2023, є недійсним.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 10.07.2025 за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 29.07.2025 за клопотанням представника ЛКП «Княже місто» відкладено розгляд справи.
04.09.2025 представник ЛКП «Княже місто» Довгань А.О. через Електронний суд подав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого покликається на те, що заявлені вимоги не підлягають до задоволення, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини. Позивачем не доведено, що внаслідок прийняття спірного рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформленого протоколом від 28.04.2023 та внаслідок укладення спірного договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023 порушені її права та законні інтереси. Відтак у випадку задоволення даного позову та визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023, послуги з утримання будинку по АДРЕСА_1 в силу закону буде здійснювати ЛКП «Княже місто», разом з тим, при задоволенні даного позову права позивачки не будуть поновлені. Також звертає увагу, що чинне законодавство України та умови укладеного договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023 допускають можливість прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя навіть після укладення договору (протягом дії договору) про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Крім цього, співвласник ОСОБА_1 , у тому числі разом з іншими співвласниками не позбавлена права ініціювати скликання загальних зборів з метою належного реагування на факт укладення даного договору та розгляду питання щодо порушення або не порушення унаслідок цього її прав та/або законних інтересів, прав та інтересів інших співвласників, укладення за наслідками проведення таких зборів договору з будь-яким іншим надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком. Таким чином просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 04.09.2025 відкладено розгляд справи з метою надання позивачу терміну для подання відповіді на відзив.
17.09.2025 ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_1 через Електронний суд подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що неповідомлення позивачки про дату і час місце проведення загальних зборів співвласників - є порушенням вимог ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Більше того, недостатня кількість голосів за результатами голосування, «за» проголосували власники, площа квартир, нежитлових приміщень, яких становить менше 50% загальної площі будинку, що робить ухвалене рішення загальних зборів недійсним. Таким чином внаслідок прийняття 28.04.2023 оскаржуваного рішення порушено право позивачки на прийняття рішень з питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі, але не виключно, про: визначення управителя, затвердження умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи співвласників під час укладання договору з управителем; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Наголошує, що внаслідок укладення оскаржуваного договору на позивачку покладено обов'язок сплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, розмір яких вона погоджувала на загальних зборах. Таким чином, у разі визнання недійсним договору, за рішенням співвласників буде визначений новий управитель або, у разі не прийняття рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком буде здійснювати управитель, який буде призначений на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради. Відтак посить позов задоволити.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Виклик сторін до суду був здійснений шляхом скерування судових повісток на їх поштові адреси, а також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м. Львова).
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не скористалися правом на подачу відзиву на позовну заяву та інших заяв чи клопотань до суду від них не надходило.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 28.04.2023 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , на яких співвласниками, зокрема, було прийнято рішення про обрання голови і секретаря зборів, а саме ОСОБА_2 , визначення форми управління будинком, обрано управителем ЛКП «Княже місто» та обрання уповноваженої особи від співвласників будинку - ОСОБА_2 .
Результати зборів оформлені протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення зборів, 01.05.2023 року, між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_2 та ЛКП «Княже місто» був укладений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Рішення на зборах прийняті шляхом голосування присутніх співвласників.
Як вбачається з копії протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 28.04.2023 листків письмового опитування співвласників вказаного житлового будинку щодо обрання голови зборів, визначення управителя та обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників, «за» проголосували 13 співвласників будинку, яким належить квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1033 кв.м, тобто більше 50% від зазначеної площі будинку.
Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 ЦК України).
Згідно з частиною першою статі 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
За ч.1 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Стаття 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначає права співвласників багатоквартирного будинку.
За змістом п. 1, 2 ч. 1 цієї статті співвласники багатоквартирного будинку мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.
За змістом п.п. 1, 5 ч. 1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та, відповідно, обов'язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними через ОСББ, створене в цьому будинку, або шляхом передачі відповідних функцій (чи їх частини) управителю або асоціації.
Визначення порядку управління багатоквартирним будинком, тобто, вирішення питання про те, наділити цими функціями ОСББ, якщо таке створене в цьому будинку, чи передати відповідні функції (чи їх частину) управителю або асоціації, є невід'ємною складовою реалізації прав та виконання обов'язків багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.
Відповідно до частини 7 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», повідомлення про дату і місце зборів співвласників повинно бути здійснене під особистий підпис або надіслане на адресу квартири співвласника або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку.
Однак, позивач стверджує, що не отримувала відповідного повідомлення. Проте відсутність персонального повідомлення одного із співвласників не є самостійною безумовною підставою для визнання рішень зборів недійсними. Такий висновок підтверджено правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 02.12.2020 у справі №916/86/20, в якій зазначено, що відсутність повідомлення окремого співвласника не свідчить автоматично про недійсність рішення загальних зборів, якщо інші вимоги закону дотримані.
Таким чином, факт неналежного повідомлення позивача не може бути підставою для визнання рішення зборів недійсним, оскільки не впливає істотно на його результативність і не порушує прав інших співвласників.
Так, згідно вимог ч.14 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, частки яких у спільному майні перевищують 50% загальної площі.
Позивач стверджує, що загальна площа приміщень, власники яких брали участь у голосуванні, становить 890,9 кв.м (45,7%), що є недостатнім для прийняття рішення.
Разом з тим, протокол зборів від 28.04.2023 засвідчує участь співвласників, яким належить сумарна площа 1033 кв.м (53,2% від загальної площі будинку - 1942,5 кв.м). Надані сторонами документи не спростовують зазначену інформацію.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на наявність помилок. Разом з тим її, доводи не узгоджуються з матеріалами, оскільки надані нею копії витягів з Державного реєстру речових прав містять часткові дані й не дозволяють однозначно встановити, що протокол зборів містить неправдиві відомості у масштабі, достатньому для втрати кворуму.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою для його недійсності.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочин ст.216 ЦК України є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв'язку із вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуг; порядок оплати послуг; порядок і умови внесення змін до договору; строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», уповноважена особа, обрана загальними зборами, має право укласти від імені всіх співвласників договір з управителем.
З матеріалів справи вбачається, що протокол зборів від 28.04.2023 містить рішення про обрання управителем ЛКП «Княже місто» та уповноваження ОСОБА_2 на укладення договору. Спірний договір був укладений відповідно до Типової форми договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №484, а тарифи на послуги визначені на рівні, затвердженому органами місцевого самоврядування. Відтак, покликання позивача на відсутність окремого затвердження умов договору не є підставою для визнання його недійсним, якщо він укладений у межах повноважень уповноваженої особи.
Проте, позивач вважає, що договір управління є нікчемним відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки його укладено з порушенням вимог закону.
Суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду (постанова від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20), договір, укладений уповноваженою особою, є дійсним у разі дотримання мінімальних вимог законодавства, навіть за умови спірності процедури зборів.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.06.2021 у справі №910/9672/20 зазначив, що у разі обрання управителя та уповноваженої особи на загальних зборах, укладення договору управління без окремого голосування за його умови не є порушенням закону.
У даному випадку, уповноважена особа обрана належним чином, кворум забезпечено, суттєві умови договору відповідають вимогам типового договору, затвердженого нормативним актом. Підстав для визнання договору недійсним судом не встановлено.
Відповідно до умов договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023, а саме п.п.30, 31 Договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.
Разом з тим, протягом дії даного договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, позивачкою не надано та не зазначено зауважень щодо якості послуг, чи ненадання таких послуг відповідачем.
У своїй постанові від 27.01.2020 року у справі № 761/26815/17 Верховний Суд зазначив, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Водночас відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», згідно зі статтею 5 послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
За змістом ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Тобто надання управителем послуг з управління будинком породжує права та обов'язки між співвласниками багатоквартирних будинків і виконавцем таких послуг.
Враховуючи приписи законодавства, які регулюють питання реалізації прав співвласників багатоквартирного будинку, співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 прийняли рішення про обрання форми управління будинком - обрання управителя ЛКП «Княже місто».
Відповідно до п.3 ч.2 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням.
Таким чином, договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023 року підписаний, уповноваженою на те особою, ОСОБА_2 .
Підставами для визнання рішення зборів недійсними (суттєві порушення процедури, фальсифікації, відсутність кворому тощо) позивачем не доведені. Незгода окремого співвласника з рішенням більшості сама по собі не є підставою для скасування такого рішення.
Ураховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно із ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.56).
Згідно із п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, а у задоволенні позову відмовлено, відтак судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, 2, 3, 4, 15, 16, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Львівського комунального підприємства «Княже місто» про визнання недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком - відмовити.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_8 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_9 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_10 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_11 .
Відповідач: ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_12 .
Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_13 .
Відповідач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_14 .
Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Княже Місто», код ЄДРПОУ 20774241, м.Львів, вул.Тиха, 5.
Суддя Зубачик Н.Б.