Єдиний унікальний номер 317/5043/25
Провадження № 1-кс/317/628/2025
10 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за № 62023080100000096, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рози Люксембург, Широківського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одруженого (розлучений), який має на утриманні 2 малолітніх дітей (2012 та 2016 року народження), старшого стрільця 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,-
Старший слідчий СВ відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Клопотання вмотивовано наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16.05.2023 № 143 солдата ОСОБА_5 , призваного на військову службу під час мобілізації, призначено на посаду старшого стрільця 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан в Україні.
В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_7 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, продовжуючи свою злочинну діяльність, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за таких обставин.
21 липня 2023 року, діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилитися від військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме район тимчасового зосередження базового табору 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав, про своє місце знаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебуває за межами місця служби до 09.10.2025, а саме до моменту встановлення його місця знаходження співробітниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а саме у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
10.10.2025 в рамках кримінального провадження № 62023080100000096 від 22.09.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, така потреба обумовлена встановленням, під час досудового розслідування, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 408 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того, об'єктивна сторона злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , полягає саме в ухиленні та переховуванні.
Отже, це є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_5 буде саме тримання під вартою.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що на теперішній час не встановлені усі обставини вчинення злочину, і це свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно, як самостійно так і за допомогою інших осіб, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради, з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), тим самим перешкоджати встановленню істині у справі, що дає підстави стверджувати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_5 буде саме тримання під вартою.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовуються тим, що з матеріалів кримінального провадження можна зробити висновок, що своїми противоправними діями підозрюваний підриває бойовий дух військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та демонструє негативний приклад поведінки військовослужбовця Збройних Сил України, оскільки вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення у сфері встановленого порядку несення військової служби.
У судовому засідання слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 доводи клопотання підтримали у повному обсязі, просили клопотання задовольнити, просили розмір застави не визначати.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 проти клопотання заперечував вцілому також заперечував проти клопотання прокурора не визначати розмір застави. Зазначив, що ризики перелічені у клопотанні є безпідставними, ОСОБА_5 має соціальні зв'язки, має двох неповнолітніх дітей, що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_5 переховуватися не має наміру.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що наміру переховуватися не має, просив визначити більш м'який запобіжний захід, а саме: домашній арешт.
Заслухавши доводи слідчого та прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023080100000096 від 22.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
10.10.2025, в межах цього кримінального провадження, було складено та вручено ОСОБА_5 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Клопотання слідчого оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.
Підозрюваному ОСОБА_5 10.10.2025 о 03 год. 02 хв. вручені під розпис, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини 1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
В іншому своєму рішенні Суд наголосив (справа "Чеботарь проти Молдови" від 13.02.2008 р.), що "для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим у відповідності до ст.5 п.1 (с), поліція не повинна мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само не обов'язково, щоб затриманій особі в подальшому було пред'явлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яка повинна підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання. При цьому, обґрунтована підозра є важливою гарантією від свавільного тримання під вартою або затримання особи".
Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих слідчим матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчим надано копії: повідомлення військової частини НОМЕР_1 про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; матеріалів службового розслідування, наданими представниками ВЧ НОМЕР_1 , за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_5 , протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надав свідчення про відомі йому обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину); протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який надав свідчення про відомі йому обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину); інші матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. На думку слідчого судді, слідчим надані вагомі докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 який є військовослужбовцем (по мобілізації), підозрюється у скоєнні особливо тяжкого військового злочину, за який ч. 4 ст. 408 КК України передбачене покарання за цей злочин у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року (п. 36) ЄСПЛ вказав, «…Суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункти 80-81, рішення від 26 липня 2001 року)…».
Відповідно до пункту 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, «…Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування або повторного вчинення злочинів. Суд визнає, що з огляду на серйозність обвинувачень, висунутих проти заявника, органи влади мали підстави вважати, що існування такого ризику було встановлено із самого початку. Однак, Суд неодноразово наголошував, що тяжкість обвинувачень сама по собі не може бути виправданням тривалих періодів запобіжного ув'язнення..».
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судимий.
Слідчий суддя, враховуючи особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні військового злочину в умовах воєнного стану в Україні, характер правопорушення, його конкретні обставини та суспільну небезпечність, тяжкість покарання, передбаченого законодавством, за такий злочин, погоджується із заявленим в клопотанні слідчого ризиком того, що ОСОБА_5 з метою уникнення можливого тяжкого вищевказаного покарання, може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити новий військовий злочин.
В матеріалах справи відсутні відомості, що внаслідок стану здоров'я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 176 КПК, інші більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем та підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку, що заявлений слідчим запобіжний захід зможе запобігти встановленим судом ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Необхідність арешту підозрюваного ОСОБА_5 , що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст. 5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що не визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 408 КК України, є правом, а не обов'язком слідчого судді, з огляду на особу підозрюваного, який раніше не судимий, тяжкість інкримінованого злочину, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, в межах визначених ст. 182 КПК України, - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням положень ЗУ «Про державний бюджет на 2024 рік» складає 302 800,00 грн.
Також слідчий суддя вважає за необхідне, у разі внесення вищевказаного розміру застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді та суду, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження; повідомляти слідчого, суд, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби); утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196,309 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за № 62023080100000096, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 08.12.2025 включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 відраховувати з моменту фактичного затримання - 10.10.2025 о 02 год 40 хв.
Термін дії ухвали закінчується до 08.12.2025 включно.
Визначити ОСОБА_5 , одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800,00 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена у будь-який момент в строк до 08.12.2025, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205, Призначення платежу: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 08.12.2025 включно, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді та суду, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, суд, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);
- утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»..
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1