Єдиний унікальний номер 317/3861/24
Номер провадження 2/317/87/2025
10 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Громової І.Б.,
при секретарі Шевченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Вуїв Оксана Вікторівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про позбавлення батьківських прав,
У липні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Вуїв О.В., звернулась до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04.08.2012 позивач та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 03.02.2023 розірвано. Від спільного життя сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, після розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин між сторонами, залишився мешкати зі своєю матір'ю - позивачкою по справі.
Не дивлячись на відсутність перешкод для виховання сина у відповідача, останній, з часу проживання дитини з матір'ю, віддалився від дитини, його життям не цікавиться, участі у вихованні не приймає. Позивачка самостійно доглядає та виховує спільну з відповідачем дитину, а також виконує всі батьківські обов'язки.
З наведених вище обставин та через те, що відповідач по справі взагалі не спілкується та не підтримує стосунки зі своєю дитиною, позивачка звернулась до суду з даним позовом, у якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Раніше у судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили його задовольнити.
Своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач до суду не з'явився. Відзив на позов не подав, скориставшись своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду не з'явився, раніше надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з наведеним та на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд постановляє заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до копії рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.02.2023 у справі № 473/1003/22, ОСОБА_1 з 04.08.2012 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Вказаним рішенням шлюб між сторонами розірвано.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 15.01.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 17 від 15.01.2013, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
За приписами ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
За змістом роз'яснень, що містяться у абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до копії судового наказу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.09.2021 у справі № 473/3192/21 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто щомісячно аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не меньше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30.08.2021 та до повноліття дитини.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08.11.2023 у справі № 473/3805/23 зменшено розмір аліментів, визначений судовим наказом Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.09.2021 у справі № 473/3192/21 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню дитину у відсотках від заробітку боржника.
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не меньше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні позовних вимог про звільнення від заборгованості по сплаті аліментів по судовому наказу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.09.2021 у справі № 473/3192/21 в розмірі 66169,50 грн. - відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12.02.2024 у справі № 473/3805/23 рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08.11.2023 скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, які стягуються за судовим наказом Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.09.2021 у справі № 473/3192/21, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/8 частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 лютого 2024 року та до повноліття дитини.
Відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Згідно з інформацією про виконавче провадження, 25.10.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 щодо примусового виконання судового наказу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.09.2021 № 473/3192/21.
Відповідно до копії постанови про накладення штрафу від 02.05.2024 у ВП № НОМЕР_6, з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, у ОСОБА_2 станом на 30.04.2024 утворилась заборгованість зі сплати аліментів 105437,43 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки. У зв'язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, на боржника - ОСОБА_2 накладено штраф на користь стягувача - ОСОБА_1 у розмірі 30 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 31631,23 грн.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 12.06.2023, ОСОБА_2 працював у ІНФОРМАЦІЯ_3 та у ВЧ НОМЕР_2 , отримуючи виплати військовослужбовцям. Крім того, від УСЗН Вознесенської міськради отримував соціальні виплати з відповідних бюджетів.
Відповідно до копії Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 508756 від 11.10.2023, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до 1 жовтня 2024.
Згідно з копією довідки Державної служби зайнятості Вознесенської філії Миколаївської області від 03.01.2024, ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітна з 07.12.2023.
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за однією адресою з матір'ю - ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 . Вказане також підтверджується Довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 27.09.2023.
Згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов від 21.11.2024, за адресою: АДРЕСА_1 для виховання, розвитку та проживання дитини створено належні умови. Дитина забезпечена усіма необхідними речами побутового вжитку та обягом.
Відповідно до копії довідки від 14.11.2024 № 178 та характеристики від 29.11.2024, ОСОБА_3 навчається у Вознесенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 Вознесенської міської ради Миколаївської області з 1-го класу. Вихованням хлопчика займається мама та бабуся з дідусем. Батько не приділяє уваги, не телефонує та не приймає участі у житті та розвитку дитини.
У судовому засіданні 12.08.2025 вислухана думка дитини - неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив суду, що позивачка ОСОБА_1 є його матір'ю, з якою він і проживає. Батька він не пам'ятає та не пам'ятає, коли в останнє його бачив. Зі своїм батьком він не спілкується, оскільки батько не підтримує жодного зв'язку, не піклується про нього, не відвідує, його життям не цікавиться.
Допитаний у судовому засіданні свідок - ОСОБА_7 , яка є матір'ю позивачки, у судовому засіданні зазначила, що після розірвання шлюбу між батьками, її неповнолітній онук ОСОБА_3 мешкає разом зі своєю матір'ю та перебуває на її утриманні. Батько дитини життям сина не цікавиться, при цьому періодично сплачує аліменти. Дитина не бачила свого батька з дитинства. Також зауважила, що у відповідача є нова жінка та він усиновив дітей нової дружини, у зв'язку з чим звертався до суду щодо зменшення суми аліментів, які стягуються на утримання ОСОБА_3 .
Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про доцільність позбавлення батьківських прав від 25.06.2024 № 42, служба у справах дітей вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, згідно з вказаним висновком, 10.06.2024 ОСОБА_2 особисто звернувся до служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з заявою про те, що він надає згоду на позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 .
З таким висновком органу опіки та піклування погоджується і суд з огляду на наступне.
Статтею 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розумінні. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і принаймні в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Суд приходить до переконання, що змінити поведінку ОСОБА_2 по відношенню до його дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неможливо. Відповідач не відвідує дитину, не спілкується з нею. Відомостей про те, що позивачка чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною матеріали справи не містять.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Наразі суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 байдуже ставиться до питання виховання та утримання своєї дитини. Він свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його виховання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для його гармонічного розвитку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досліджені у судовому засіданні докази підтверджують посилання позивачки на те, що відповідач ухиляється від своїх батьківських обов'язків та не приймає участі у житті дитини. Ці обставини підтвердила й вислухана у судовому засіданні дитина.
Жодних об'єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні відповідачем його неповнолітньої дитини, судом не встановлено. Також судом не встановлено жодних об'єктивних даних, які б вказували на те, що відповідач намагався або намагається виконувати батьківські обов'язки.
На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зашкодить інтересам дитини, його подальшому вихованню та утриманню.
Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов'язки, підстав для передачі дитини під опіку держави суд не вбачає, а тому дитину слід залишити проживати з матір'ю, що відповідає її інтересам.
Питання щодо стягнення аліментів на утримання дитини суд у вказаному провадженні не розглядає, оскільки вказане питання вже вирішено раніше шляхом винесення судового наказу.
Разом із тим, суд вважає за доцільне роз'яснити ОСОБА_2 , що він не позбавлений у подальшому права вирішувати питання про поновлення його у батьківських правах відносно дитини в порядку, передбаченому ст. 169 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір за подання до суду позовної заява, яка містить одну вимогу немайнового характеру, а саме: у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 167 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 27, 76-80, 83, 95, 128-130, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), в інтересах якої діє представник - адвокат Вуїв Оксана Вікторівна (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: 56501, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Соборності, буд. 33, офіс 362), до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ), третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ЄДРПОУ: 24913372, адреса: 70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, буд. 60) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Б. Громова