Справа № 191/1480/25
Провадження № 2/191/670/25
Іменем України
24 вересня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Костеленко Я.Ю., за участю секретаря - Омельченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Роздорської селищної ради в інтересах дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-
Позивач - Орган опіки та піклування Роздорської селищної ради звернувся до суду з позовною заявою в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на території Роздорської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 , проживала громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Вона має двох дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Діти перебувають на обліку в Службі у справах дітей виконавчого комітету Роздорської селищної ради як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах, та на соціальному супроводі у відділі ЦНАП виконавчого комітету. В жовтні 2022 року до Служби звернувся батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , з проханням допомогти у вирішенні ситуації з їх донькою, яка залишила свою дитину ОСОБА_5 на утримання йому з дружиною, а сама покинула своє місце проживання в АДРЕСА_1 . Службою у справах дітей спільно з дільничними Роздорської та Дубовиківської громади, відповідачв ОСОБА_2 з новонародженою ОСОБА_6 було знайдено на території Дубовиківської сільської ради та повернуто до місця проживання доньки ОСОБА_5 в с.Катражка, але ОСОБА_5 вона до себе не забрала, з нею не спілкувалася, дівчинка так і залишилася на утриманні бабусі та дідуся. Через місяць ОСОБА_2 знову пропала з селища разом з меншою донькою ОСОБА_6 . Потім протягом 2023 року та 2024 року громадянка ОСОБА_2 з'являлася на території громади, з нею проводилася профілактична робота начальником Служби у справах дітей, спеціалістом відділу ЦНАП, дільничним поліцейським громади, вона обіцяла виправити своє відношення до своєї старшої доньки, але знову зникала з місця проживання. У невиконанні батьківських обов'язків по відношенню до ОСОБА_5 вона не брала на себе відповідальності, посилаючись на те, що батьки не віддавали їй ОСОБА_5 . Але при спілкуванні з її батьками було виявлено, що вони готові були їй допомогти, вони дуже хотіли б, щоб у ОСОБА_5 була любляча, турботлива мама. Ще однією з причин ОСОБА_2 називала те, що її цивільний чоловік не хоче визнавати і виховувати ОСОБА_5 . Батько ОСОБА_1 записаний зі слів матері із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. На даний час громадянка ОСОБА_2 перебуває в розшуку. Таким чином, громадянка ОСОБА_2 не спілкується з дитиною, не піклується про її розвиток, не забезпечує необхідним для її віку, як мати не виявляє необхідної турботи, належного медичного догляду, обстеження дитини у спеціалістів, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, цим займаються на теперішній час бабуся і дідусь ОСОБА_5 . Згідно з повідомленням КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Раївської сільської ради» сімейний лікар, з яким укладено декларацію ОСОБА_1 , проінформував, що з самого раннього дитинства постійно опікуються здоров'ям ОСОБА_5 її бабуся - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дідусь - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вони виконують всі призначення та рекомендації лікаря. З серпня 2024 року ОСОБА_2 не бачила доньку ОСОБА_5 , не спілкувалася з нею, навіть у телефонному режимі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання, утримання дитини лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми обов'язками. Сім'я перебуває на соціальному супроводі сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, спеціалістом був визначений комплекс заходів, який передбачає оцінку потреб отримувача послуги, визначення шляхів вирішення основних проблем: навчання та розвиток навичок, спрямованих на подолання та мінімізацію складних життєвих обставин. Провести належно роботу у спеціаліста не було можливості, бо ОСОБА_2 не було на території громади, тому позитивних результатів заходи не дали. Рішенням виконавчого комітету Роздорської селищної ради №39 від 25.03.2025 малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрано з сім'ї та тимчасово влаштовано в сім'ю бабусі - ОСОБА_7 , адресою проживання дитини встановлено адресу проживання бабусі: АДРЕСА_2 . Просять позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття, на користь осіб, чи установ, які будуть її утримувати.
Представник позивача ОСОБА_8 до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, хоча про час і місце судового засідання був повідомлена належним чином, правом на надання відзиву не скористалася.
У зв'язку з тим, що представник позивача не заперечувала проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача, суд за її згоди ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_6 у с.Катражка Синельниківського району Дніпропетровської області народилася ОСОБА_1 та її батьками є ОСОБА_9 і ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 січня 2021. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 08 квітня 2025 року за №00050531793 відомості про батька записані відповідно до частини 1 ст.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).
Відповідно до витягу територіальної громади №2025/003939242 від 25 березня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 04 червня 2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №72 від 21 липня 2023 року взято на облік як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах, дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих 21 лютого 2023 року Голові виконавчого комітету Роздорської селищної ради Забудьку С.О., її дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає разом з її батьками - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 у зв'язку з тим, що вона проживає разом з іншим чоловіком і він не приймає цю дитину. Вона хоче, щоб її дитина залишилась з батьками тому, що вони їй все дадуть. Згоду на позбавлення батьківських прав не дає.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , наданих 15 серпня 2024 року Голові виконавчого комітету Роздорської селищної ради Забудьку С.О., вона проживає з меншою дитиною в АДРЕСА_1 , працює касиром на заправці, а ОСОБА_5 проживає з батьками в АДРЕСА_2 , тому що на даний час не має змоги утримувати двох дітей, готова надати на дитину нотаріальну довіреність, з дитиною підтримує зв'язок, спілкується з нею. Щодо позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_5 заперечує та планує проживати разом з двома дітьми в наступному місяці по АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 23 січня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 проживають дідусь - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , бабуся - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , прабабуся - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . Відносини в сім'ї доброзичливі, турботливі, дорослі стараються компенсувати дитині відсутність уваги та турботи рідної матері, яка проживає в АДРЕСА_1 . Вирішено провести з матір'ю дитини профілактичну роботу щодо повернення ОСОБА_5 до матері.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 24 квітня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 проживають дідусь - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , бабуся - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відносини в сім'ї доброзичливі, привітні, люблячі, мати дитини провела декілька днів разом з ОСОБА_5 . Але потім знову кудись поїхала з ОСОБА_6 , нічого не пояснюючи, при цьому начальнику відділу ЦНАП написала пояснювальну, що ОСОБА_5 не сприймає її теперішній чоловік, тому вона не може її забрати з собою та залишає дитину на батьків, бо їй тут краще. Вирішено поставити сім'ю на соціальний супровід у відділі ЦНАП виконкому Роздорської селищної ради.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 23 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 проживають дідусь - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , бабуся - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відносини в сім'ї доброзичливі, теплі, турботливі. Зі слів батьків, ОСОБА_11 вони не бачили з літа, ніякої турботи за ОСОБА_5 вона не проявляла, де вона вони точно не знають, начебто в м.Одеса, але точно сказати не можуть. За це час телефонувала, бо потрібні були гроші. Вирішено притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за невиконання батьківських обов'язків і подати її у розшук.
Відповідно до інформації, наданої 28 листопада 2024 року Синельниківським РУП ГУНП в Дніпропетровській області за №49/13-1975, звернення голови виконкому Роздорської селищної ради Забудька С. зареєстровано 19 листопада 2024 за №8170/103/2024 та в ході розгляду матеріалу з метою захисту прав дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , було здійснено виїзд за місцем реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , але з вказаного будинку ніхто не вийшов. Встановити місце перебування ОСОБА_2 з метою притягнення до адміністративної відповідальності не надалось можливим.
Згідно з інформацією, наданою 14 липня 2023 року Синельниківським РУП ГУНП в Дніпропетровській області за №49/13-9502, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до інформації, наданої 09 серпня 2024 року Синельниківським РУП ГУНП в Дніпропетровській області за №49/13-9502, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП та проведено профілактичну роботу щодо недопущення в подальшому подібних ситуацій.
Згідно з інформацією, наданою 24 березня 2025 року Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Раївської сільської ради» за №174, відповідно до доповідної записки лікаря ЗП-СЛ Роздорської АЗАСМ ОСОБА_12 , малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має укладену декларацію з сімейним лікарем ОСОБА_13 .. З дитинства під час відвідувань Роздорської АЗПСМ дитину супроводжує бабуся ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , або дідусь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Бабуся та дідусь постійно опікуються здоров'ям дитини, виконують всі призначення та рекомендації лікаря. Матір дитини - ОСОБА_2 , жодного разу до амбулаторії не з'являлась, станом здоров'я дитини не цікавилась. Аналогічна інформація міститься у інформації, наданій 06 липня 2023 року Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Раївської сільської ради» за №526.
Рішенням виконавчого комітету Роздорської селищної ради №48 від 04 квітня 2025 року затверджено висновок Служби у справах дітей виконавчого комітету Роздорської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.
Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до приписів ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст. 152СК України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Аналіз зазначених положень закону, практики Європейського суду з прав людини дає можливість зробити висновок, що підставою позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім'ї обставин, коли батьки внаслідок свідомої, винної поведінки не виконують своїх обов'язків щодо виховання, утримання, розвитку дітей, їх навчання та лікування і коли таку ситуацію неможливо виправити іншими заходами.
Позбавлення батьківських прав, відповідно до ст. 166 СК України, є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька та матері, так і для дитини.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
На думку суду, з урахуванням наведених вище норм Закону, встановлено, що позивачем по справі надано достатньо переконливих і зважених аргументів, які можуть вважатись виправданими для розірвання сімейних зв'язків між матір'ю та дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і будуть відповідати інтересам дитини.
Матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст. 12,81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 байдуже ставиться до своєї дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,
Позивачем доведено ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її вихованням, навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує харчуванням, належним медичним доглядом, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу тощо.
Відповідач ОСОБА_2 не надала суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконувати свої батьківські обов'язки по вихованню дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та прояву з її боку щонайменшої батьківської турботи. Також суд враховує ту обставину, що на даний час ОСОБА_2 залишила дитину ОСОБА_1 на своїх батьків.
В судовому засіданні не встановлені об'єктивні перешкоди для відповідача ОСОБА_2 у належному вихованні дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,, що свідчить про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , її поведінка є незмінною, тому наявні всі підстави для позбавлення її батьківських прав.
У зв'язку з цим, підлягають також задоволенню вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 , відповідно до наступних норм права.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину у відповідності до ст.182 СК України не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи, що відповідач є працездатною, має можливість утримувати свою неповнолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з неї аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.6 ст.141 УПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2-13, 81, 89, 141, 258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь осіб чи установ, де буде утримуватися дитина, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 березня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_13 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код за ЄДРПОУ: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA90899998031311125600002600, код класифікації доходів бюджету:22030106) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Я. Ю. Костеленко