Справа № 229/8633/24
2/212/5405/25
10 жовтня 2025 року
Покровський районний суд міста Кривого Рогу
у складі: головуючого судді Хомченко Л.І.,
секретаря судового засідання Стрибайло О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
12 грудня 2024 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі- ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернувся до Дружківського міського суду Донецької області із позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами з розмірі 42 466,43 грн. та судових витрат у розмірі 3028,00 грн.
04 серпня 2025 року ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області справу скеровано за підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.
В обґрунтування позову представник зазначив, що 15 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (далі - АТ «ТАСКОМБАНК») укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/12543557-SP, підписанням якого відповідачем акцептовано Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на сайті банку та беззастережно приєднано до умов договору.
15 травня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42 466,43 грн., з яких: 19 841,84 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22 624,59 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 19 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність від нього не надходило, у зв'язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).
Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.
Як встановлено з матеріалів справи, 15 листопада 2021 року ОСОБА_1 з АТ «ТАСКОМБАНК» підписано Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, у якій відповідач вказує, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», просить Банк відкрити їй поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на ім'я відповідача та виявляє бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Master Card World, встановити кредитний ліміт зі строком користування 12 місяців (365 днів), шляхом кредитування поточного рахунку або на суму, вказану в Мобільному додатку в подальшому при встановленні кредитного ліміту в період дії поточного рахунку.
Також відповідач просить відкрити йому поточні рахунки, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, для здійснення розрахунків без фізичного носія (Віртуальну картку) у гривні, доларах США, та євро, та відкрити вкладний рахунок на вимогу «sportbank» на умовах Договору, що розміщений на сайті Також АТ "ТАСКОМБАНК" за адресою https://tascombank.ua/ і беззастережно приєднується до умов Договору.
15 травня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42 466,43 грн., з яких: 19 841,84 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22 624,59 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем ОСОБА_1 умови договору кредиту належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов'язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, проценти за його користування.
Згідно наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості відповідач ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань має заборгованість за кредитним договором № 002/12543557-SP від 15 листопада 2021 року становить 42 466,43 грн., з них: сума заборгованості за основною сумою боргу - 19 841,84 грн., за відсотками - 22 624,59 грн.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 42 466,43 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 3028,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 6,207,252-258,261,267,512,514,525-526,530,611,626, 629,634,639 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.2,11,12,13,76,81,89,141,263-265, 268, 273,280 ЦПК України, суд,-
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 002/12543557-SP від 15 листопада 32021 року у розмірі 42 466,43 грн. (сорок дві тисячі чотириста шістсот шістдесят шість гривень сорок три копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на оплату судового збору в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: Л. І. Хомченко