18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
18 вересня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/620/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: Буслова О.А. - керівник, Нечипоренко М.В. - за довіреністю,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Департамента дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради
до Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне підприємство “Будівельник плюс»
про стягнення 9050,96 грн,
Департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 45017103) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (вул. Хрещатик, 192, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 38031150) про стягнення 9050,96 грн завданих збитків.
В обґрунтування позову позивач вказав, що внаслідок безпідставної відмови Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області у проведенні платежів на оплату послуг за Договором про надання послуг №24БП від 29.05.2024, департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради було завдано збитків на суму 5627,55 грн інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 748,69 грн, 2674,72 грн судового збору. Позивач зазначив, що відповідно до пп. 11 п. 1 розділу 3 Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування №143-24 від 06.05.2024 відповідач має право здійснювати протягом операційного дня платежі департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради відповідно до законодавства України. Проте, оплата послуг за Договором про надання послуг №24БП від 29.05.2024 була здійснена відповідачем лише 31.10.2024, що за твердженням позивача є порушенням умов Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування №143-24 від 06.05.2024, оскільки позивачем 05.09.2024 подано платіжну інструкцію №46 для перерахунку відповідних коштів на рахунок приватного підприємства «Будівельник плюс», але внаслідок безпідставної відмови відповідачем у проведенні платежів на оплату послуг приватне підприємство «Будівельник плюс» вчасно не отримало оплату, тому звернулось до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних у зв'язку неналежним виконанням Департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради грошових зобов'язань послуг за Договором про надання послуг №24БП від 29.05.2024.
Ухвалою від 03.06.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 28 липня 2025 року. Залучено до участі у справі № 925/620/25 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне підприємство “Будівельник плюс» (вул. Канівська, 5, кв. 67, м. Черкаси,18007, код ЄДРПОУ 40499241).
10 червня 2025 року від позивача надійшли додаткові пояснення.
20 червня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував, оскільки позивач безпідставно зазначає, що Управління відмовило у проведенні платежів на оплату послуг за Договором № 24 БП без надання пояснень щодо затримки оплати. Підстави для відмови в проведенні платіжних інструкцій клієнтів органами Казначейства визначені пунктом 10-8 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджених наказом МФУ від 23.08.2012 № 938, зареєстрованих в Мін'юсті 12.09.2012 за № 1569/21881. Відповідач стверджує, що відмови не було: Договір № 24 БП (від 29.05.2024) взято на облік Управлінням 30.05.2024, акт виконаних робіт від 03.09.2024 взято на облік Управлінням 03.09.2024, платіжну інструкцію від 05.09.2024 № 46 Управління прийняло до оплати та внесло до картотеки платежів 05.09.2024. Надання пояснень щодо затримки оплати не входить до повноважень Управління, оскільки Управління при виконанні своїх повноважень керується чинним законодавством України та нормативно - правовими документами, прийнятими Урядом України, в тому числі Порядком № 590. Управління зазначає, що Договір № 24БП, укладений між сторонами без врахування Порядку № 590, зважаючи на дію правового режиму воєнного стану в Україні.
25 червня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
24 липня 2025 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, зокрема, щодо поняття операційного дня та часу. Відповідно до підпункту 3 та 4 розділу 1 Договору № 143-24 операційний день - це день, протягом якого орган Казначейства, залучений до виконання платіжної операції, здійснює свою діяльність, необхідну для виконання платіжних операцій. Тривалість операційного дня встановлює орган Казначейства з урахуванням регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України.
Операційний час - це частина операційного дня органу Казначейства, протягом якої приймаються платіжні та інші документи, які подаються в процесі Казначейського обслуговування, від Клієнта.
Поняття операційного дня та часу має відношення до порядку виконання повноважень працівниками Управління та перебування їх на робочих місцях. Проведення платежів протягом операційного дня - це проведення у визначений проміжок часу з 9.00 до 18.00. В Договорі № 143-24 не зазначено точної вказівки «цього операційного дня» або «наступного операційного дня».
09 вересня 2025 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що оплата послуг по Договору № 24 БП належить до видатків загального фонду, відповідно до пункту 7.1. Порядку № 939 місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань та відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів та подають органам Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів, яке затверджується головою органу місцевого самоврядування. Після чого позивач, як головний розпорядник бюджетних коштів, з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань готує та подає органу Казначейства розподіл виділених бюджетних асигнувань на перерахування коштів розпорядникам бюджетних коштів.
Пунктом 2.9 Порядку 309 визначено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за визначеною формою, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.
Також пунктом 2.3. Порядку № 309 визначено терміни опрацювання органами Казначейства підтвердних документів, наданих розпорядником бюджетних коштів: за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, - протягом 1 операційного дня; за захищеними видатками, які потребують проведення процедур закупівель / спрощених закупівель (крім капітальних видатків) - до 3 операційних днів; за іншими поточними видатками, крім захищених, та наданням кредитів з бюджету - до 3 операційних днів; за капітальними видатками - до 5 операційних днів.
Таким чином, враховуючи вимоги зазначених Порядків, позивач повинен був врахувати при укладанні Договору № 24-БП (і інших договорів), що від моменту підписання акту наданих послуг до оплати може бути більше 3 робочих днів - до 7 робочих днів на подання позивачем документів до Управління, ще до 3-х операційних (робочих) днів на опрацювання Управлінням.
В залежності від того, коли протягом операційного (робочого) дня взято на облік таке бюджетне фінансове зобов'язання, коли місцевий фінансовий орган надіслав розпорядження про виділення коштів - 1-2 дні (іноді більше), розподіл виділених асигнувань головного розпорядника (Позивач) 1-2 дні. І тільки після того, як надійшли кошти на рахунок - тільки тоді органом Казначейства може прийматись до опрацювання платіжна інструкція від клієнта (позивача). У разі відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій орган Казначейства відповідно до підпункту «ж» пункту 10.8. Порядку № 938 повертає платіжну інструкцію без виконання. Тому відповідач зазначив, що в підсумку маємо 12-15 робочих днів до оплати, але позивач у договорі встановив термін 3 робочі дні для оплати актів наданих послуг та актів виконаних робіт.
Ухвалою від 28.07.2025 Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відклав розгляд справи на 10 год. 30 хв. 10 вересня 2025 року.
Відповідно до частин 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Позивач про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали про відкладення розгляду справи) до його електронного кабінету, проте участі свого представника у засідання суду не забезпечив.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу за відсутності позивача за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.09.2025 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини рішення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення та заперечення відповідача та його представника, суд встановив такі обставини.
06.05.2024 між Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області та Департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради було укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 143-24 (далі - Договір № 143-24), за умовами якого Управління відкриває Клієнту (позивачу) рахунок (рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства та умов Договору.
29.05.2024 між приватним підприємством “Будівельник плюс» та департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради було укладено договір про надання послуг №24БП.
Відповідно до п.1.1. Договору департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради доручив приватному підприємству “Будівельник плюс» і зобов'язався прийняти та оплатити надання послуг з поточного ремонту мереж зливової каналізації по вул. Максима Залізняка в м. Черкаси ( згідно з ДК 021:2015 - 45230000-8) в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, а приватне підприємство “Будівельник плюс» зобов'язалось на свій власний ризик надати послуги.
03.09.2024 приватним підприємством “Будівельник плюс» та департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради складений та підписаний Акт надання послуг № 1, за яким позивачем надано відповідачу послуги з поточного ремонту мереж зливової каналізації по вул. Максима Залізняка в м. Черкаси.
03.09.2024 приватним підприємством “Будівельник плюс» та департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради складена та підписана, скріплена печатками довідка про вартість виконаних робіт на суму 169148,21 грн.
03.09.2024 департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради було здійснено реєстрацію фінансових зобов'язань по договору в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області згідно з реєстром бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №168.
04.09.2024 департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради подана заявка № 399 на виділення коштів з бюджету Черкаської міської територіальної громади.
Згідно з платіжною інструкцією № 318/980 від 04.09.2024 та за даними виписок з рахунків за 05.09.2024 кошти були перераховані на реєстраційний рахунок департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради.
05.09.2024 департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради подано платіжну інструкцію № 46 для перерахунку відповідних коштів на рахунок приватного підприємства “Будівельник плюс».
Оплата послуг за Договором про надання послуг №24БП від 29.05.2024 була здійснена відповідачем 31.10.2024
Приватне підприємство “Будівельник плюс» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 6 370,85 грн - інфляційне збільшення та 847,58 грн - 3% річних, а всього 7218,43 грн відповідно до укладеного між сторонами Договору про надання послуг № 24 БП від 29.05.2024 та відшкодування понесених судових витрат - сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором про надання послуг № 24 БП від 29.05.2024 щодо своєчасної оплати наданих позивачем відповідно до умов цього договору послуг. Правовими підставами позову позивач визначив статті 625 Цивільного кодексу України (ЦК України), статтю 193, 216, 229 Господарського кодексу України (ГК України).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.03.2025 у справі № 925/66/25 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради на користь приватного підприємства “Будівельник плюс» - 5627,55 грн інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 748,69 грн, 2674,72 грн судового збору.
В позовній заяві зазначено, що позивачем здійснено всі необхідні заходи для виконання умов Договору про надання послуг № 24 БП від 29.05.2024, проте за твердженням останнього внаслідок безпідставної відмови Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області у проведенні платежів на оплату послуг за Договором про надання послуг №24БП від 29.05.2024, департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради було завдано збитків на суму 5627,55 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 748,69 грн. 2674,72 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Стаття 1173 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування під час виконання ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до положень ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Управління відповідно до частини другої статті 19 Конституції України як орган державної влади, та його посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні завдання, функції та повноваження органів Казначейства визначені Бюджетним кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 № 215 «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України» (далі - Постанова № 215) та Положенням про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 (далі - Наказ № 1280).
Керуючись статтею 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.
Відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 22.06.2012 № 758, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 за № 1206/21518 (далі - Порядок № 758), який регламентує взаємовідносини між органами Казначейства і розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, відокремленими підрозділами / відокремленими структурними підрозділами розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів), підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування у процесі відкриття (закриття) рахунків, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим підрозділам / відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) в органах Казначейства відкриваються бюджетні рахунки для операцій з бюджетними коштами, спрямованими на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.
Пунктом 8 Порядку № 758 передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнтів, у тому числі дистанційне обслуговування через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» з використанням засобів криптографічного захисту інформації Державної казначейської служби України, здійснюють органи Казначейства відповідно до умов договорів про здійснення розрахунково - кассового обслуговування, укладених з клієнтами в установленному законодавством України порядку, та додаткових угод до договорів (у разі наявності).
Відповідно до умов Договору Управління відкриває Клієнту рахунок (рахунки) та здійснює його розрахунково - касове обслуговування відповідно до вимог законодавства та умов Договору.
Відповідно до Бюджетного кодексу України, наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 затверджено Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок № 309), який розроблено з метою забезпечення здійснення контролю органами Казначейства при взятті бюджетних та бюджетних фінансових зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні.
Пунктом 2.2 Порядку № 309 передбачено, що розпорядники та одержувачі бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів з відповідним підтвердними документами.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ № 2102) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (з продовженням строку дії воєнного стану на 30 та 90 діб відповідно - останній з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 235/2025 від 15.04.2025).
Пунктом 4 Указу № 2102 зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;
2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Відповідно до підпункту 4 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 09 червня 2021 року № 509 Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі - Порядок № 590), який визначає механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством, пов'язаних зі здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
З 24 лютого 2022 року відповідно до пункту 3 Порядку № 590 Головою Казначейства на підставі Конституції України, закону та указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях прийнято рішення про виконання повноважень органами Казначейства в особливому режимі органи на території України.
Пунктом 14 Порядку № 590 визначено, що розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, інших клієнтів здійснюється Казначейством та органами Казначейства в особливому режимі в установленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.
Пунктом 19 Порядку № 590 визначено, що Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в такій черговості:
1) за видатками на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а також розпорядників (одержувачів) коштів державного бюджету, які забезпечують обладнання робочих місць для виконання функціональних обов'язків оперативним складом пунктів управління у можливих місцях розгортання Ставки Верховного Головнокомандувача та здійснюють матеріально-технічне, транспортне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Офісу Президента України, розпорядників коштів державного бюджету, які забезпечують здійснення організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
2) за витратами на: (перелік з підпункту 2 пункту 19 Порядку № 590 додається);
3) за іншими витратами.
Пунктом 14 Порядку № 590 визначено, що розрахунково - касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, інших клієнтів здійснюється Казначейством в особливому режимі в установленному законодавством порядку з урахуванням особливостей, визначених Порядком № 590.
З матеріалів справи судом встановлено, що 06.05.2024 між Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області та Департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради було укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 143-24 (далі - Договір № 143-24), за умовами якого Управління відкриває Клієнту (позивачу) рахунок (рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства та умов Договору.
29.05.2024 між приватним підприємством “Будівельник плюс» та департаментом дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради було укладено договір про надання послуг №24БП.
Приватне підприємство “Будівельник плюс» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 6 370,85 грн - інфляційне збільшення та 847,58 грн - 3% річних, а всього 7218,43 грн відповідно до укладеного між сторонами Договору про надання послуг № 24 БП від 29.05.2024 та відшкодування понесених судових витрат - сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором про надання послуг № 24 БП від 29.05.2024 щодо своєчасної оплати наданих позивачем відповідно до умов цього договору послуг. Правовими підставами позову позивач визначив статті 625 Цивільного кодексу України (ЦК України), статтю 193, 216, 229 Господарського кодексу України (ГК України).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.03.2025 у справі № 925/66/25 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради на користь приватного підприємства “Будівельник плюс» - 5627,55 грн інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 748,69 грн, 2674,72 грн судового збору.
У вищезазначеному рішенні, суд дійшов до висновків, що відповідач, уклавши з позивачем договір на відповідних умовах, зобов'язаний нести всі ризики, пов'язані з порушенням власних зобов'язань, в тому числі сплачувати передбачені законодавством 3 % річних, інфляційні витрати, за допущене прострочення оплати отриманих послуг. Крім цього в рішенні судом враховано, що механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов'язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях визначений Порядком № 590.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказане рішення є чинним, а отже обставини, встановлені вказаним рішенням, не підлягають доказуванню.
З матеріалів справи судом встановлено, що Договір № 24 БП від 29.05.2024 взято на облік відповідачем 30.05.2024, акт виконаних робіт від 03.09.2024 взято на облік відповідачем 03.09.2024, платіжну інструкцію від 05.09.2024 № 46 відповідач прийняв до оплати та вніс до картотеки платежів 05.09.2024. Оплата послуг за Договором про надання послуг №24БП від 29.05.2024 була здійснена відповідачем 31.10.2024
Судом враховано, що оплата послуг по Договору № 24 БП належить до видатків загального фонду, відповідно до пункту 7.1. Порядку № 939 місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань та відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів та подають органам Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів, яке затверджується головою органу місцевого самоврядування. Після чого позивач, як головний розпорядник бюджетних коштів, з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань готує та подає органу Казначейства розподіл виділених бюджетних асигнувань на перерахування коштів розпорядникам бюджетних коштів.
Пунктом 2.9 Порядку 309 визначено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за визначеною формою, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.
Також пунктом 2.3. Порядку № 309 визначено терміни опрацювання органами Казначейства підтвердних документів, наданих розпорядником бюджетних коштів: за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, - протягом 1 операційного дня; за захищеними видатками, які потребують проведення процедур закупівель / спрощених закупівель (крім капітальних видатків) - до 3 операційних днів; за іншими поточними видатками, крім захищених, та наданням кредитів з бюджету - до 3 операційних днів; за капітальними видатками - до 5 операційних днів.
Відповідно до підпункту 3 та 4 розділу 1 Договору № 143-24 операційний день - це день, протягом якого орган Казначейства, залучений до виконання платіжної операції, здійснює свою діяльність, необхідну для виконання платіжних операцій. Тривалість операційного дня встановлює орган Казначейства з урахуванням регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України.
Операційний час - це частина операційного дня органу Казначейства, протягом якої приймаються платіжні та інші документи, які подаються в процесі Казначейського обслуговування, від Клієнта.
В залежності від того, коли протягом операційного (робочого) дня взято на облік таке бюджетне фінансове зобов'язання, коли місцевий фінансовий орган надіслав розпорядження про виділення коштів - 1-2 дні (іноді більше), розподіл виділених асигнувань головного розпорядника (Позивач) 1-2 дні. І тільки після того, як надійшли кошти на рахунок - тільки тоді органом Казначейства може прийматись до опрацювання платіжна інструкція від клієнта (позивача). У разі відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій орган Казначейства відповідно до підпункту «ж» пункту 10.8. Порядку № 938 повертає платіжну інструкцію без виконання.
Враховуючи вимоги зазначених Порядків, позивач повинен був врахувати при укладанні Договору № 24-БП (і інших договорів), що від моменту підписання акту наданих послуг до оплати може бути більше 3 робочих днів - до 7 робочих днів на подання позивачем документів до Управління, ще до 3-х операційних (робочих) днів на опрацювання Управлінням.
Таким чином суд доходить до висновків, що позивач безпідставно зазначив, що відповідач відмовив у проведенні платежів на оплату послуг за Договором № 24 БП без надання пояснень щодо затримки оплати, оскільки підстави для відмови в проведенні платіжних інструкцій клієнтів органами Казначейства визначені пунктом 10-8 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджених наказом МФУ від 23.08.2012 № 938, зареєстрованих в Мін'юсті 12.09.2012 за № 1569/21881.
При реєстрації юридичних та фінансових бюджетних зобов'язань відповідно до підпункту 4 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території України може здійснюватися в особливому режимі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Порядком № 590 визначено механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства (його територіальними управліннями), пов'язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні.
Оплата за Договором № 24БП відбулася за черговістю, що визначена пунктом 19 Порядку № 590 і ризик невиконання грошового зобов'язання згідно з приписами зазначеного Договору № 24БП у зв'язку з дією особливостей казначейського обслуговування визначених Порядком № 590, покладається на позивача, оскільки позивачу було відомо про черговість виконання Казначейством платіжних документів згідно з пунктом 19 Порядку № 590 починаючи з 24.02.2022.
Наслідки за не передбачення у Договорі № 24БМ відсутності відповідальності за несвоєчасне його виконання у зв'язку з виконанням повноважень органами Казначейства в особливому режимі в умовах воєнного стану покладаються на позивача, як сторону договору, а не на орган Казначейства.
Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладені обставини справи та вищенаведені приписи законодавства суд вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що посилання позивача на норми статті 1166 ЦК України (загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду особою, яка її завдала) є безпідставними, оскільки Управління не є особою, а є органом державної влади, тому в цьому випадку не доцільно застосовувати загальні норми права, а необхідно керуватися виключно спеціальними (що мають відношення саме до органу державної влади як до суб'єкта владних повноважень), передбаченими законодавством України, тобто статтею 1173 ЦК України.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі N 917/1739/17 (провадження N 12-161гс19) та від 25 червня 2019 року у справі N 924/1473/15 (провадження N 12-15гс19) зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не можна розуміти як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку із цим судом, з'ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно застосовує правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішеннях саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Підставною позову є фактичні обставини, які наведені в заяві, тому визначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
Таким чином, визначення предмета та підстави спору є правом позивача, у той час як інстальовано обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. У такий спосіб створити "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутич проти Хорватії, заява N 48778/99).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача у відповідності до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на нього.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 09 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз