06 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/366/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.
Розглянув справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", просп. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065
до відповідача Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз", вул. Митрополита Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46008
про стягнення 4 988 886,03 грн
за участі представників від:
Позивача: Анісімов Денис Дмитрович, провідний юрисконсульт
Відповідача: Вийванко Наталія Петрівна, адвокат
Суть справи:
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" про стягнення заборгованості у загальній сумі 4 988 886,03 грн, з яких: 4 603 470,49 грн основна заборгованість за договором транспортування природного газу, 310 458,22 грн 3% річних, 30 159,05 грн пеня та 44 798,27 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1910000201 від 31.12.2019 в частині здійснення своєчасної оплати послуг із транспортування природного газу за період січень-березень 2025, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві від 05.08.2025 (вх.№5635) та його представниця в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 4 603 470,49 грн. Також у відзиві просить суд зменшити розмір неустойки, трьох відсотків річних, інфляційних втрат на 90% від заявлених позовних вимог.
В обґрунтування поданого клопотання зазначив, ПрАТ "Тернопільміськгаз" на сьогодні є єдиним оператором газорозподільної системи на території міста Тернопіль та Тернопільського району. Відповідач є підприємством критичної інфраструктури, від безперебійної роботи якого безпосередньо залежить можливість отримання природного газу населенням, лікарнями, дитячими садками, закладами освіти, військовими частинами, рятувальними службами, правоохоронними органами підприємствами, установами, тощо. ПрАТ "Тернопільміськгаз" є на 100 % тарифним підприємством, всі роботи здійснюються оператором газорозподільної системи за рахунок коштів тарифної виручки. При цьому, витратна частина по обслуговуванню газорозподільної системи у воєнний час не тільки не зменшилась, але й збільшилась за рахунок росту числа аварійних викликів та потреби додаткового обстеження газопроводів не предмет їх ймовірного пошкодження ворожими диверсійними групами. Тож покладення надмірного фінансового тягаря на товариство може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань. Вважає, що наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 27.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/366/25; постановлено здійснювати розгляд справи № 921/366/25 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/366/25 підготовче засідання на 06.08.2025; запропоновано надати відповідачу в строк до 06.08.2025 відзив на позов.
За клопотанням позивача, ухвалою суду від 06.08.2025, підготовче засідання відкладено на 18.08.2025.
Судове засідання 18.08.2025 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чопка Ю.О. на лікарняному.
Ухвалою суду від 26.08.2025 розгляд справи по суті відкладено на 04 вересня 2025.
Надалі, ухвалою суду від 04.09.2025 закрито підготовче провадження по справі №921/366/25 та призначено її до розгляду по суті на 29.09.2025.
Ухвалою від 29.09.2025 розгляд справи по суті призначено на 06.10.2025.
06 жовтня 2025 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч.6 ст.233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Приватним акціонерним товариством "Тернопільміськгаз" було укладено договір транспортування природного газу №1910000201 (далі Договір).
За цим Договором Оператор надає Замовнику (відповідачу) послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання.
Взаємодія між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється поданням Замовником повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8 Договору).
Згідно з п. 2.5 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках входу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Обов'язок щодо оплати наданих послуг також відображений у пункті 4.1 Договору.
Відповідно до пункту 3.2 Договору Оператор має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані послуги, стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, в порядку, визначеному цим Договором.
Вартість замовленої та перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою наведеною в п. 8.4 Договору.
Відповідачем замовлено потужність відповідно до номінацій, а саме:
1) у січні 2025 року обсяг замовленої потужності склав 2 565,0000 тис м3;
2) у лютому 2025 року обсяг замовленої потужності склав 2 525,49000 тис м3;
3) у березні 2025 року обсяг замовленої потужності склав 2 552,85000 тис м3.
Відповідно до п. 8.4. Замовник, який є Оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта надання послуг.
У відповідності до п. 8.4. Договору позивачем було направлено в інформаційну платформу відповідачу:
1.Рахунок № 01-2025-1910000201/9990000 від 31.01.2025 на оплату замовленої (договірної) потужності за січень 2025 року на загальну суму 1 545 063,66 грн;
2.Рахунок № 02-2025-1910000201/9990000 від 28.02.2025 на оплату замовленої (договірної) потужності за лютий 2025 року на загальну суму 1 520 661,90 грн;
3.Рахунок № 03-2025-1910000201/9990000 від 31.03.2025 на оплату замовленої (договірної) потужності за березень 2025 року на загальну суму 1 537 744,930 грн.
Відповідно до п. 11.2. Договору Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
У п. 11.3. Договору встановлено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
На виконання вказаних умов Договору, позивачем направлено відповідачу акти наданих послуг:
- акт наданих послуг від 31.01.2025 № 01-2025-191000201/9990000 за газовий місяць січень 2025;
- акт наданих послуг від 28.02.2025 № 02-2025-191000201/9990000 за газовий місяць лютий 2025;
- акт наданих послуг від 31.03.2025 № 03-2025-191000201/9990000 за газовий місяць березень 2025.
Вищезазначені акти наданих послуг підписані уповноваженим представником Відповідача, без будь яких зауважень та застережень.
Вищезазначене в сукупності свідчить про те, що відповідач повністю погодився з обсягами замовленої потужності, що нараховані позивачем, та прийняв відповідні послуги у повному обсязі.
Проте, у строки встановлені п. 8.4. Договору, відповідач не оплатив на користь позивача у повному обсязі вартість замовленої потужності за січень, лютий, березень 2025 року, чим порушив умови п. 2.5., 8.4. Договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
На суму заборгованості позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань і стало підставою даного позову.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з матеріалами справи, сторонами було підписано Договір № 1910000201 від 31.12.2019 про надання послуг транспортування природного газу на умовах наведених судом раніше.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено нарахування 4 603 470,49 грн основної заборгованості за неналежне виконання умов договору щодо своєчасної оплати за надані позивачем послуги.
Вказана обставинами підтверджується: рахунками на оплату замовлених (договірних) потужностей; звітом про використання замовленої потужності; актами надання послуг за відповідні газові місяці. А також не заперечується самим відповідачем у справі.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 4 603 470,49 грн основної заборгованості підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.
Щодо пені.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 13.5 Договору передбачено, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно розрахунку позивача розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору за зобов'язаннями січня 2025 року складає 141 849,54 грн за період з 21.02.2025 по 09.06.2025; за зобов'язаннями лютого 2025 року складає 104 613,21 грн за період з 21.03.2025 по 06.06.2025; за зобов'язаннями березня 2025 року складає 63 995,47 грн за період з 22.04.2025 по 09.06.2025.
Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований.
Щодо інфляційних нарахувань та річних.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Загальний розмір нарахованих 3 % річних від основного боргу за період січня 2025 року складає 13 842,08 грн за період з 21.02.2025 по 09.06.2025; за зобов'язаннями лютого 2025 року складає 10 123,86 грн за період з 21.03.2025 по 09.06.2025; за зобов'язаннями березня 2025 року складає 6 193,11 грн за період з 23.04.2025 по 09.06.2025.
Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за січень 2025 року складає 34 153,63 грн; за лютий 2025 року складає 10 644,63 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних суд вважає правомірною вимогу про стягнення 310 458,22 грн 3% річних та 44 798,27 грн інфляційних втрат.
Разом з тим, у відзиві на позов відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення неустойки, трьох відсотків річних та інфляційних втрат на 90%.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому неустойка, виходячи з приписів ст. 546, 549 ЦК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Відповідно до ст. 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18, від 15.11.2023 у справі №921/489/22.
Враховуючи вищенаведене, доводи відповідача про наявність підстав для зменшення пені на 90%, на думку суду, не відповідають засадам добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості.
Обґрунтованих заперечень (контррозрахунку) щодо заявлених до стягнення сум 3% та інфляційних нарахувань відповідач не надав.
Відтак, суд повністю задовольняє позовні вимоги.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", м.Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, 20 (код 21155959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м.Київ, пр. Любомира Гузара, 44 (код 42795490) - 4 603 470 (чотири мільйони шістсот три тисячі чотириста сімдесят) грн. 49 коп. основної заборгованості, 30 159 (тридцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 05 коп. три відсотки річних, 310 458 (триста десять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 22 коп. пені і 74 833 (сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять три) грн. 29 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено 10 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.О. Чопко