09 жовтня 2025 року Справа № 915/1097/20(915/1143/25)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Давченко Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 915/1097/20(915/1143/25)
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 30083966, 54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18)
до відповідача: Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38)
про: стягнення заборгованості за теплову енергію в загальній сумі 164537,35 грн
яка розглядається в межах справи №915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а).
В провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240) визначено суддю Давченко Т.М.
31.07.2025 до суду від Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль» надійшла позовна заява до Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» про стягнення заборгованості за теплову енергію в загальній сумі 164537,35 грн, із якої: 150690,73 грн - основний борг; 9575,91 грн - інфляційні втрати; 664,00 грн - пеня; 3606,71 грн - 3 % річних, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором про постачання теплової енергії, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати донарахованої вартості наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль» нараховано пеню, в порядку п. 45 договору та ст. 25 Закону України “Про теплопостачання», а також здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.
ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль» також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2024 справу № 915/1143/25 передано судді Давченко Т.М.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ухвалою від 04.08.2025 прийнято справу № 915/1143/25 до свого провадження для розгляду в межах справи № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240), присвоєно їй номер 915/1097/20(915/1143/25) та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася до електронного кабінету сторін, яка доставлена 04.08.2025, що вбачається з довідок про доставку електронного листа.
Відповідач не скористався наданим йому статтями 161, 165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.
Згідно із ч 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
З 01.11.2021 року між позивачем та власниками житлового будинку № 108 по вул. Чкалова у м. Миколаєві було укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
На підставі свідоцтва про право власності відповідачу належить 185/1000 частина об'єкту нерухомості «Офіс-2» в будинку по вул. Чкалова, 108.
06.03.2023 між позивачем та відповідачем було укладено індивідуальний договір № 2439 про надання послуги з постачання теплової енергії, згідно п. 1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 договору, такий договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua.
Згідно п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
Пунктом 5 договору встановлено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
У п. 8 договору визначено, що виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішнього будинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018. У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (п.11 та п.12 договору).
Відповідно до п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (офіційний вісник України, 2019, №71, ст.2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Згідно п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення вдію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 33 договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватись у електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).
Відповідно до п. 38 договору споживач не звільняється від оплати послуг, отриманої ним до укладення цього договору.
Відповідно до п. 44 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до умов цього договору або закону.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 09.11.2022 № 626 “Про початок опалювального періоду 2022-2023 у житловому фонді та на інших об'єктах м. Миколаєва» вирішено розпочати опалювальний сезон на всіх об'єктах житлового фонду. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що надаються виконавцями послуг.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 24.03.2023 № 176 “Про закінчення опалювального сезону 2022-2023» вирішено закінчити опалювальний сезон з 24.03.2023 на всіх об'єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 08.11.2023 № 1189 “Про початок опалювального періоду 2023-2024 у житловому фонді та на інших об'єктах м. Миколаєва» вирішено розпочати опалювальний сезон на всіх об'єктах житлового фонду. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що надаються виконавцями послуг.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 27.03.2024 № 513 “Про закінчення опалювального сезону 2023-2024» вирішено закінчити опалювальний сезон з 28.03.2024 на всіх об'єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради №1870 від 29.10.2024 “Про початок опалювального періоду 2024-2025 у житловому фонді та на інших об'єктах м. Миколаєва» вирішено розпочати опалювальний сезон на всіх об'єктах житлового фонду. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що надаються виконавцями послуг.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 24.03.2025 № 393 “Про закінчення опалювального сезону 2024-2025» вирішено закінчити опалювальний сезон на всіх об'єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.
В опалювальний період 2022-2025 позивачем поставлялась відповідачу теплова енергія з метою теплозабезпечення приміщень та нежитлових приміщень, які знаходяться в м. Миколаєві за адресою: вул. Ігоря Бедзая, 108, що підтверджується нарядами на підключення.
Позивач надав суду відомості споживання теплової енергії, акти надання послуг №2439 від 30.06.2023, 31.07.2023, 31.08.2023, 30.09.2023, 31.10.2023, 30.11.2023, 31.12.2023, 31.01.2024, 29.02.2014, 31.03.2024, 30.04.2024, 31.05.2024, 30.06.2024,31.07.2024, 31.08.2024, 30.09.2024, 31.10.2024, 30.11.2024, 31.12.2024, 31.01.2025, 28.02.2025, 31.03.2025, 30.04.2025, та рахунки № 2439 за послугу з постачання теплової енергії (період - з червня 2023 року по квітень 2025 року).
Зазначені рахунки містять детальну інформацію здійсненого нарахування, зокрема по об'єкту теплоспоживання № 1 (офіс-2 вул. Ігоря Бедзая (Чкалова), 108): нарахування теплової енергії, умовно-постійна частина та абонентська плата.
В травні 2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 150690,73 грн щодо оплати за послугу з постачання теплової енергії (претензія від 08.05.2025 № 189-ю), до якої додано рахунки на оплату, акти.
Направлення претензії з додатками на адресу відповідача позивач підтвердив надавши до суду опис вкладення у цінний лист від 09.05.2025, список групованих відправлень.
Вищенаведену вимогу позивача залишено без відповіді та задоволення.
За розрахунками позивача, за період з червня 2023 року по квітень 2025 року включно відповідачу нараховано за теплову енергію 150690,73 грн (основний борг).
Ухилення відповідача від проведення оплати стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається оскільки вказане призведе до порушення прав інших суб'єктів імперативно визначених відносин.
Частиною 6 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Суд визнає, що між сторонами у справі склалися договірні відносини щодо постачання та споживання теплової енергії на об'єкт ? нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вул. Ігоря Бедзая, 108, м. Миколаїв.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018, встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Нормами розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних Приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики.
Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.
З початку опалювальних сезонів 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025 відповідно до Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 124 від 09.12.2022 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.10.2021 № 984 Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 566 від 25.10.2022 Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1029 від 25.10.2023 Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 252 від 14.02.2024 Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1792 від 23.10.2024 Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» законодавчо встановлено економічно обґрунтовані двоставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-зміною частиною та умовно-постійною частиною тарифу.
Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.
Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн/Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.
Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Умовно-постійна частина тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.
Наказами Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль» №473 від 22.09.2021, №340 від 28.10.2024 встановлено розмір плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що строк виконання зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії є таким, що настав. Відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг з постачання теплової енергії.
Отже, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 150690,73 грн.
З урахуванням викладеного, суд визнає обґрунтованою вимогу ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ» про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 150690,73 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу належить задовольнити.
Суд також вважає обґрунтованою вимогу ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ» про стягнення з відповідача 3 % річних та суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за прострочення виконання договірних зобов'язань.
Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Суд погоджується з поданими позивачем розрахунками нарахувань на суми заборгованості, стягнення яких є предметом даного спору, а саме: 3 % річних у сумі 3606,71 грн та суми, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції у сумі у розмірі 9575,91 грн, і зазначені суми підлягають до стягнення з відповідача.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 664,00 грн пені суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до приписів ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 45 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Суд враховуючи вищенаведене та встановлений несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, вважає, що позивачем також підставно заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 664,00 грн.
Отже, позов ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ» належить задовольнити в повному обсязі.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).
Відповідно до ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 236, 237, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38) на користь Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 30083966, 54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478) основний борг за теплову енергію в сумі 150 690,73 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38) на користь Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 30083966, 54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18), р/р НОМЕР_2 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478) 9 575,91 грн інфляційних втрат, 3606,71 грн 3% річних, 664,00 грн пені та 3028,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М.Давченко