ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.10.2025Справа № 910/6759/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Національного банку України (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІНСТИТУТСЬКА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032106)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (04210, місто Київ, пр.Івасюка Володимира, будинок 12Л, ідентифікаційний код юридичної особи 32044578) стягнення заборгованості у розмірі 2 989 195 грн. 35 коп.
Представники:
від Позивача: Каратун Т.В. (представник в порядку самопредставництва);
від Відповідача: Левченко А.В. (представник на підставі ордеру);
Національний банк України (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 2 999 234 грн. 70 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором №104053 від 15.11.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 року позовну заяву Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про стягнення заборгованості у розмірі 2 999 234 грн. 70 коп. залишено без руху.
05.06.2025 року, 06.06.2025 року, 09.06.2025 року через систему «Електронний суд» та загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6759/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2025 року.
17.06.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.
25.06.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про продовження процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву по справі №910/6759/25 задоволено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» процесуальний строк для подання суду відзиву на позовну заяву по справі №910/6759/25 до 10.07.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 06.08.2025 року.
11.07.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
25.07.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.
06.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2025 року.
27.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про відкладення судового засідання, відкладено розгляд справи на 25.09.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 08.10.2025 року.
06.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення.
В судовому засіданні 08 жовтня 2025 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 08 жовтня 2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
15.11.2021 року між Національним банком України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (Виконавець) було укладено Договір №104053, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується в межах Договірної ціни (додаток 1 до Договору) та кошторисів на проєктні роботи (додатки 2,3 до Договору) на свій ризик власними силами і засобами (із залученням у разі потреби третіх осіб), у строки, обумовлені в Договорі, розробити проєктну документацію за об'єктом «Будівництво касового центру за адресою: м. Львів, вул. Земельна (проєктована) - вул. І. Мележа (проєктована) у північно-східній промисловій зоні (ділянка 3-1)» (ДБН А.2.2-3:2014) - 71000000-81 (далі - проєктні роботи/роботи/проєктна документація) з проведенням експертизи та отриманням позитивного експертного звіту, згідно із завданням на проєктування (далі - Завдання), інших вихідних даних, необхідних для розроблення проєктної документації. (а.с.9-20)
Згідно з п. 2.4 Договору Виконавець відповідно до умов Договору виконує роботи поетапно: - перший етап виконання робіт - стадія «Проєкт»; - другий етап виконання робіт - стадія «Робоча документація».
Згідно з п.3.1 Договору строк виконання робіт першого етапу (стадія «Проєкт») - не більше 170 календарних днів з дати підписання Договору уповноваженими особами Сторін.
Строк виконання робіт другого етапу (стадія «Робоча документація») - не більше 130 календарних днів з дати повідомлення Виконавця супровідним листом про затвердження Замовником проєктної документації стадії «Проєкт» (п. 3.2. Договору)
Відповідно до п.3.4 Договору для попереднього погодження з Замовником проєктної документації (стадія «Проєкт») Виконавець передає Замовнику супровідним листом (накладною) з описом на паперовому но екземпляр належно завіреної проєктної документації українською мовою та екземпляр належно завіреної проєктної документації англійською мовою, та на електронному носії (оптичний диск, USB накопичувач).
Замовник протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати отримання проєктної документації (стадія «Проєкт») розглядає та погоджує вказану проєктну документацію, або надає мотивовану письмову відмову від її підписання, повернувши таку проєктну документацію на доопрацювання Виконавцю із зазначенням строку усунення недоліків. (п.3.5 Договору)
У п.4.1 Договору передбачено, що загальна ціна Договору становить19800000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3300000 грн. відповідно до Договірної ціни, та включає в себе:
- вартість проєктних робіт з розробки проєктної документації (стадія «Проєкт») складає 7 630 608,00 грн, у т. ч. ПДВ (20%) - 1 271 768,00 грн (п. 4.1.1. Договору);
вартість проведення експертизи проєктної документації складає 723 480,00 грн, у т. ч. ПДВ (20%) - 120 580,00 грн (п. 4.1.2. Договору);
вартість проєктних робіт з розробки проєктної документації (стадія «Робоча документація») складає 11 445 912,00 грн, у т. ч. ПДВ (20%) - 1 907 652,00 грн (п. 4.1.3. Договору).
Згідно з п. 4.2.1. Договору Замовник зменшує обсяг закупівлі залежно від реального фінансування видатків.
Відповідно до п.6.1 Договору оплата за договором здійснюється відповідно до Договірної ціни та Додатків 2-4 до Договору у наступному порядку:
6.1.1. перший платіж: аванс у розмірі 2 979 156,00 грн (два мільйони дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят шість грн 00 коп.) у т. ч. ПДВ (20%) - 496 526,00 грн, сплачується Національним банком протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання Договору уповноваженими особами Сторін, за проєктні роботи з розробки проєктної документації (стадія «Проєкт»)
У п.11.1 Договору визначено, що розірвання Договору можливе лише за письмової згоди Сторін, за рішенням суду та у випадках, передбачених Договором.
У разі відмови Виконавця в односторонньому порядку виконувати Договір або у разі розірвання Договору з ініціативи Замовника, у зв?язку з невиконанням чи неналежним виконанням Виконавцем зобов?язань за Договором, Виконавець сплачує на вимогу Замовника штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості Договору протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання такої вимоги від Замовника. (п.11.3 Договору)
У п.13.3 Договору визначено, що Замовник може призупиняти/продовжувати виконання робіт шляхом письмового звернення до Виконавця, в якому зазначається дата призупинення/продовження виконання робіт. У цьому разі строк виконання робіт, зазначений в пунктах 3.1, 3.2 Договору, продовжується на строк призупинення Замовником виконання робіт.
Згідно з п.14.2 Договору у разі прийняття Замовником обґрунтованого/мотивованого рішення про недоцільність подальшого виконання проєктних робіт, визначених в Договорі, Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів від дати прийняття такого рішення повинен повідомити Виконавця листом, підписаним уповноваженою особою Замовника, про таке рішення і, відповідно, вказані проєктні роботи не повинні виконуватися. У цьому випадку Сторони зобов'язані внести відповідні зміни до Договору щодо зменшення обсягу закупівлі проєктних робіт за Договором та провести взаємні розрахунки за фактично виконані проєктні роботи на підставі підписаних Сторонами актів про приймання-передавання виконаних робіт за Договором.
Додатковим договором від 07.12.2023 року до Договору №104053 від 15.11.2021 року Сторони вирішили внести зміни до Договору та викласти пп. 11.1, 13.1, 13.2., 14.11, 15.1 Договору в наступній редакції: « 11.1. Розірвання Договору можливе лише за згодою Сторін шляхом укладання додаткового договору у письмовій формі (у вигляді паперового документу з власноручними підписами або електронного документу з кваліфікованими електронними підписами або удосконаленими електронними підписами, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі - електронний підпис) уповноважених осіб Сторін), за рішенням суду та у випадках, передбачених Договором». « 15.1. Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін/накладення електронного підпису уповноваженою особою Сторони, яка робить це останньою (у разі укладання електронній формі з накладанням електронного підпису) і діє до 01.03.2025 року включно.» (а.с.21-22)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №104053 від 15.11.2021 року Позивач перерахував на користь Відповідача грошові кошти у розмірі 2 979 156 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №1139004053 від 23.11.2021 року. (а.с.23)
Листом №65-0008/58733 від 25.08.2022 року Національний банк України повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про призупинення виконання робіт за Договором та просив повернути аванс. (а.с.24-25) У відповідь на який останній листом №60 від 01.09.2022 року відмовив у повернені авансу. (а.с.26)
Рішенням Національного банку України від 28.08.2024 року, оформленим протоколом №11/817-пк від 06.09.2024 року, вирішено продовжити призупинення реалізації проєкту. (а.с.30-31)
Листами №65-0008/13983 від 24.02.2025 року, №65-0008/16434 від 04.03.2025 року Національний банк України просив Відповідача підписати додатковий договір про розрізання договору №104053 від 15.11.2021 року, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень. (а.с.32-41)
Листами №65-0008/19129 від 13.03.2025 року, №65-0008/29383 від 17.04.02025 року, №65-0008/38008 від 16.05.2025 року Позивач повідомив Відповідача про припинення дії договору 01.03.2025 року та просив повернути грошові кошти, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень, поштовим конвертом. (а.с.42-47, 50-53, 55-56) У відповідь на який останній листами №40 від 19.03.2025 року, №43 від 20.0.42025 року відмовив у поверненні грошових коштів. (а.с.48-49, 54)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не були виконані роботи за договором та не повернуті сплачені грошові кошти у повному обсязі. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору, Позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.06.2025 року, яка прийнята Судом до розгляду, просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» грошові кошти у розмірі 2 979 156 грн. 00 коп. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, 3% річних у розмірі 10 039 грн. 35 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що сам факт завершення строку дії договору не має автоматичного наслідку у вигляді припинення зобов'язань за ним. Крім того, Позивач жодного разу, не зазначав про односторонню відмову від договору, пов'язану саме із невиконанням, або не належним виконанням Відповідачем його обов'язків за договором, що в свою чергу також підтверджує належне виконання. Відповідач зазначає, що загальний обсяг виконаних робіт становить 40% стадії Проєкт, що орієнтовно становить: 3 052 243,20 грн. Відповідачем було виконано значний обсяг робіт, зокрема: Розроблено план-графік виконання робіт, уточнено та конкретизовано завдання щодо зберігання банкнот та монет, зроблені інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, розроблено картки технічних рішень, розроблено значну частину проєкту будівлі КПП та охорони, напрацьовані варіанти компоновки основної будівлі касового центру, сховища, банкнот, боксів інкасації, РЦОД тощо.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Національного банку України не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору №104053 від 15.11.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №104053 від 15.11.2021 року Позивач перерахував на користь Відповідача грошові кошти у розмірі 2 979 156 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №1139004053 від 23.11.2021 року. (а.с.23)
Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п.3.1 Договору строк виконання робіт першого етапу (стадія «Проєкт») - не більше 170 календарних днів з дати підписання Договору уповноваженими особами Сторін.
Строк виконання робіт другого етапу (стадія «Робоча документація») - не більше 130 календарних днів з дати повідомлення Виконавця супровідним листом про затвердження Замовником проєктної документації стадії «Проєкт» (п. 3.2. Договору)
Таким чином, сторонами передбачено точний, чітко визначений строк виконання кожного етапу договору - з дати підписання договору (15.11.2021), який не підлягає довільному тлумаченню та який не потребує додаткових доказів, а також визначено чіткі конкретні етапи виконання договору.
За таких підстав, враховуючи умови Договору №104053 від 15.11.2021 року Відповідач повинен був здійснити роботи першого етапу (стадія «Проєкт») у строк по 04.05.2022 року, а роботи другого етапу (стадія «Робоча документація») - не більше 130 календарних днів з дати повідомлення Виконавця супровідним листом про затвердження Замовником проєктної документації стадії «Проєкт».
Листом №35 від 09.03.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» повідомило Позивача про призупинення виконання робіт за договором. (а.с.173_
Листом №37 від 19.04.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» повідомило Позивача про можливість відновлення проєктних робіт. (а.с.171)
В той же час, листом №65-0008/58733 від 25.08.2022 року Національний банк України повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про призупинення виконання робіт за Договором та просив повернути аванс. (а.с.24-25) У відповідь на який останній листом №60 від 01.09.2022 року відмовив у поверненні авансу. (а.с.26)
Рішенням Національного банку України від 28.08.2024 року, оформленим протоколом №11/817-пк від 06.09.2024 року, вирішено продовжити призупинення реалізації проєкту. (а.с.30-31)
У п.13.3 Договору визначено, що Замовник може призупиняти/продовжувати виконання робіт шляхом письмового звернення до Виконавця, в якому зазначається дата призупинення/продовження виконання робіт. У цьому разі строк виконання робіт, зазначений в пунктах 3.1, 3.2 Договору, продовжується на строк призупинення Замовником виконання робіт.
Враховуючи вищенаведене, Суд зазначає, що Замовник скористався своїм правом, передбаченим п.13.3 Договору №104053 від 15.11.2021 року на призупинення виконання робіт шляхом письмового звернення до Виконавця, а строк виконання робіт, зазначений в пунктах 3.1, 3.2 Договору, продовжений на строк призупинення Замовником виконання робіт.
Додатковим договором від 07.12.2023 року до Договору №104053 від 15.11.2021 року Сторони вирішили внести зміни до Договору та викласти пп. 11.1, 13.1, 13.2., 14.11, 15.1 Договору в наступній редакції: « 11.1. Розірвання Договору можливе лише за згодою Сторін шляхом укладання додаткового договору у письмовій формі (у вигляді паперового документу з власноручними підписами або електронного документу з кваліфікованими електронними підписами або удосконаленими електронними підписами, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі - електронний підпис) уповноважених осіб Сторін), за рішенням суду та у випадках, передбачених Договором». « 15.1. Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін/накладення електронного підпису уповноваженою особою Сторони, яка робить це останньою (у разі укладання електронній формі з накладанням електронного підпису) і діє до 01.03.2025 року включно.» (а.с.21-22)
Згідно зі статтею 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України (який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин сторін) строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Суд зазначає, що сторони у цій справі в укладеному між ними договорі підряду чітко визначили строк договору, дату його припинення - 01.03.2025 року. Крім того, сторони за взаємною згодою не узгоджували продовження строку дії договору, а тому строк дії укладеного між сторонами у справі Договору №104053 від 15.11.2021 року закінчився 01.03.2025 року.
Поняття «строк виконання зобов'язання», «термін виконання зобов'язання» визначені у статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд зазначає про те, що строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком дії договору, а може бути відмінним від нього.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки за загальним правилом, закріпленим у статті 599 Цивільного кодексу України, такою підставою є виконання, проведене належним чином. Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 925/1238/22.
Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Згідно зі статтею 598 цього Кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). При цьому, належним чином означає у відповідності до умов договору, зокрема і щодо строків закінчення робіт.
Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Таким чином, закінчення строку дії договору не впливає на зобов'язання Відповідача у строки, обумовлені в Договорі, розробити проєктну документацію за об'єктом «Будівництво касового центру за адресою: м. Львів, вул. Земельна (проєктована) - вул. І. Мележа (проєктована) у північно-східній промисловій зоні (ділянка 3-1)» (ДБН А.2.2-3:2014) - 71000000-81 після 01.03.2025 року, яке продовжує існувати незважаючи на закінчення строку дії договору та не звільняє підрядника від обов'язку виконання робіт у повному обсязі, як і не позбавляє замовника права на односторонню відмову від цього договору в порядку статті 849 ЦК України до повного закінчення виконання робіт.
При чому, відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду в постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19 зазначено, що ст. 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме:
- підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2);
- очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч. 3);
- відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч. 4).
Право відмовитись від договору підряду і вимагати відшкодувати збитки відповідно до положень ч. 2 ст. 849 ЦК України є правом замовника в силу закону, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього в повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України тягне припинення зобов'язань його сторін.
Додатковим договором від 07.12.2023 року до Договору №104053 від 15.11.2021 року Сторони вирішили внести зміни до Договору та викласти пп. 11.1, 13.1, 13.2., 14.11, 15.1 Договору в наступній редакції: « 11.1. Розірвання Договору можливе лише за згодою Сторін шляхом укладання додаткового договору у письмовій формі (у вигляді паперового документу з власноручними підписами або електронного документу з кваліфікованими електронними підписами або удосконаленими електронними підписами, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі - електронний підпис) уповноважених осіб Сторін), за рішенням суду та у випадках, передбачених Договором».
Згідно з п.7.4.4 Договору Замовник має право у разі невиконання чи неналежного виконання Виконавцем зобов'язань за Договором достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово попередивши про це Виконавця за 20 календарних днів до дати розірвання Договору.
Проте, Суд зазначає, що Замовник не звертався до Відповідача з листами про відмову від Договору №104053 від 15.11.2021 року з підстав, визначених статтею 849 Цивільного кодексу України. Крім того, Позивач не повідомляв Відповідача про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку шляхом письмового попередження Виконавця за 20 календарних днів до дати розірвання Договору відповідно до п.7.4.4 Договору.
Що стосується посилання Позивача на прийняття рішення про недоцільність подальшого виконання проєктних робіт, визначених в Договорі, Суд зазначає, що згідно з п.14.2 Договору у разі прийняття Замовником обґрунтованого/мотивованого рішення про недоцільність подальшого виконання проєктних робіт, визначених в Договорі, Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів від дати прийняття такого рішення повинен повідомити Виконавця листом, підписаним уповноваженою особою Замовника, про таке рішення і, відповідно, вказані проєктні роботи не повинні виконуватися. У цьому випадку Сторони зобов'язані внести відповідні зміни до Договору щодо зменшення обсягу закупівлі проєктних робіт за Договором та провести взаємні розрахунки за фактично виконані проєктні роботи на підставі підписаних Сторонами актів про приймання-передавання виконаних робіт за Договором.
Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження внесення змін до Договору №104053 від 15.11.2021 року щодо зменшення обсягу закупівлі проєктних робіт за Договором, проведення взаємних розрахунків за фактично виконані проєктні роботи на підставі підписаних Сторонами актів про приймання-передавання виконаних робіт за Договором.
При зверненні до суду з вказаним позовом з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.06.2025 року, яка прийнята Судом до розгляду, Національний банк України просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» грошові кошти у розмірі 2 979 156 грн. 00 коп. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. (Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 3 червня 2016 року у справі № 6-100цс15).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Як встановлено Судом, спірні грошові кошти в розмірі 2 979 156 грн. 00 коп. були сплачені Позивачем Відповідачу на виконання умов Договору №104053 від 15.11.2021 року із зазначенням призначення платежу: «авансова оплата за проектні роботи з розроб.ПД (стадія Проект), Д.№104053 від 15.11.2021».
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідно до ст. 74-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження невиконання чи неналежного виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з розроблення проєктної документації за об'єктом «Будівництво касового центру за адресою: м. Львів, вул. Земельна (проєктована) - вул. І. Мележа (проєктована) у північно-східній промисловій зоні (ділянка 3-1)» (ДБН А.2.2-3:2014) - 71000000-81 з проведенням експертизи та отриманням позитивного експертного звіту, згідно із завданням на проєктування, інших вихідних даних, необхідних для розроблення проєктної документації з урахуванням того, що Замовник скористався своїм правом, передбаченим п.13.3 Договору, а строк виконання робіт, зазначений в пунктах 3.1, 3.2 Договору, продовжується на строк призупинення Замовником виконання робіт.
Згідно з ч.1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Приписи статті 599 ЦК України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору.
В той же час, враховуючи те, що припинення строку дії Договору не свідчить про припинення зобов'язань за ним, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов'язку в натурі, у зв'язку з чим кредитор має право вимагати виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов'язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами у Договорі для його виконання, Суд зазначає, що Позивач має право вимагати від Відповідача виконання його договірного зобов'язання з виготовлення проекту, яке виникло під час дії Договору №104053 від 15.11.2021 року, так як у Відповідача перед Позивачем відсутнє грошове зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, Суд, оцінивши наявні у справі докази кожен окремо, так і в сукупності, дійшов висновку, що спірні грошові кошти в розмірі 2 979 156 грн. 00 коп. були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на виконання умов Договору №104053 від 15.11.2021 року, який на час розгляду даного спору не визнаний недійсним, а зобов'язання Сторін за яким не змінені або припинені, у тому числі у виді розірвання договору, у встановленому законом порядку, а тому у суду відсутні підстави вважати, що такі кошти набуті або збережені Відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню Позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги Національного банку України в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» грошових коштів у розмірі 2 979 156 грн. 00 коп. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» 3% річних у розмірі 10 039 грн. 35 коп., як похідні вимоги від основного зобов'язання, в задоволенні якого Судом відмовлено.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про стягнення заборгованості у розмірі 2 989 195 грн. 35 коп. є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про стягнення заборгованості у розмірі 2 989 195 грн. 35 коп. - відмовити у повному обсязі.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин