ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.10.2025Справа № 910/9377/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА , будинок 23, ідентифікаційний код юридичної особи 33745659)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС» (01014, місто Київ, вул.Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38/1, ідентифікаційний код юридичної особи 44454843) стягнення заборгованості у розмірі 148 872 грн. 50 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 148 872 грн. 50 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2025 року відкрито провадження у справі № 910/9377/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.08.2025 року була направлена до електронного кабінету Позивача у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа Позивачу, та була направлена на адресу Відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв'язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу Відповідача. Крім того, на адресу Відповідача була надіслана телефонограма.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС» є 01014, місто Київ, вул.Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38/1.
Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/9377/25 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20.01.2022 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС» (Замовник) було укладено Договір на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з вивезення (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) твердих побутових відходів (далі за текстом-ТПВ), а Замовник прийняти і оплатити послуги. (а.с14-15)
Послуги надаються за контейнерною схемою, для вивезення ТПВ за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери місткістю 1,1 м3. (п.1.2 Договору)
Відповідно до п. 2.1 Договору Виконавець надає Замовнику Послуги відповідно графіку вивезення твердих побутових відходів (далі за текстом скорочено - ТПВ). Графік вивезення ТПВ є Додатком № 1 до даного Договору.
Конкретні обсяги та вартість наданих замовнику Послуг визначаються на підставі щомісячних актів приймання-передачі наданих Послуг в яких вказується фактичний обсяг вивезених Виконавцем ТПВ за місяць - в м3 та загальна вартість Послуг, наданих Виконавцем за місяць. (п.2.3 Договору)
Згідно з п. 4.1 Договору тариф на послуги , які передбачені п. 1.1. цього договору, встановлено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 № 450 «Затвердження змін до тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронення) виконавцю послуг - КП «Київкомунсервіс». Тариф на послуги за цим договором становить: 234,22 грн. (з ПДВ за 1 м3).
Розрахунки за надані Послуги здійснюються Замовником щомісячно, до 20 (двадцятого) числа місяця, що є наступним за місцем в якому здійснено надання Послуг. (п.4.2 Договору)
Відповідно до п.4.3 Договору оформлення Послуг здійснюється за актами наданих Послуг, який складається кожного місяця Виконавцем до 10 числа місяця, наступного за місцем надання Послуг та направляється Замовнику. У разі не підписання акту наданих Послуг Замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та не надання протягом цього ж строку обґрунтованих заперечень, акт вважається підписаним та вважається що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих Послуг. В актах наданих послуг вказується фактичний обсяг зібраних і вивезених Виконавцем ТПВ за місяць - в кубічних метрах, та загальна вартість Послуг, наданих Виконавцем за місяць - в гривнях.
Пунктом 4.3.1 Договору визначено, що сторони можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій за Договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді, у зв'язку з чим Сторони визнають всі первинні бухгалтерські документи за Договором в електронному вигляді, які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані, отримані для зберігання, використання, знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності Сторін через систему електронного документообігу M.E.Doc, поданих в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі-КЕП), як оригінал. Передача Сторонами документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та/або на електронних носіях здійснюється з дотриманням та у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України, закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України « Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис», «Вимогам у сфері електронних довірчих послуг» затверджених постановою КМУ № 992 ВІД 07.11.2018Р., «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року Позивач надав послуги з вивезення побутових відходів, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами надання послуг №65608 від 30.09.2023 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №13247 від 31.01.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №41338 від 30.04.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп. (а.с.19-20, 34-37)
Крім того, як зазначає Позивач на виконання умов Договору на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року він надав послуги з вивезення побутових відходів, що підтверджується Актами надання послуг №78758 від 31.10.2023 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №79496 від 30.11.2023 року на суму в розмірі 6 564 грн. 92 коп., №80031 від 31.12.2023 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №55483 від 30.06.2024 року на суму в розмірі 6 564 грн. 92 коп., №56126 від 31.07.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №69928 від 31.08.2024 року на суму в розмірі 7 190 грн. 16 коп., №70582 від 30.09.2024 року на суму в розмірі 6 564 грн. 92 коп., №84619 від 31.10.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №85157 від 30.11.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №85540 від 31.12.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №13590 від 31.01.2025 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №27946 від 28.02.2025 року на суму в розмірі 6 252 грн. 31 коп., які підписані в односторонньому порядку Позивачем й скріплені його печаткою та були надіслані на адресу Відповідача через програму М.Е.Dос. (а.с.21-25, 38-49, 69-71)
Також на виконання умов Договору на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року Позивач надіслав на адресу Відповідача рахунки на оплату за період з 01 серпня 2023 року по 28 лютого 2025 року на загальну суму 122 232,75 грн. через програму М.Е.Dос.
Позивачем неодноразово були надіслані на адресу Відповідача вимоги (17.11.2023р. №000019636, 11.02.2024р. №000022081, 25.03.2024р. №000023144, 14.05.2024р. №000024738, 01.07.2024р. №000026349, 22.11.2024р. №000029564, 17.09.2024р. №000028242, 24.02.2025р. №000030593, 01.04.2025р. №000032413, 19.05.2025р. №000033767) про сплату заборгованості, що підтверджується копіями опису фіскальних чеків, відомостей на просту письмову кореспонденцію. (а.с.75-119)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС» перед Позивачем складає 122 232 грн. 75 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС» інфляційні у розмірі 16 574 грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 3 792 грн. 49 коп., пеню у розмірі 6 272 грн. 32 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року Позивач надав послуги з вивезення побутових відходів, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами надання послуг №65608 від 30.09.2023 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №13247 від 31.01.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №41338 від 30.04.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств Сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.19-20, 34-37) та здійснив часткову оплату за надані послуги у розмірі 6 877 грн. 55 коп., про що зазначено Позивачем у поданій заяві по суті спору.
Крім того, як зазначає Позивач на виконання умов Договору на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року він надав послуги з вивезення побутових відходів, що підтверджується Актами надання послуг №78758 від 31.10.2023 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №79496 від 30.11.2023 року на суму в розмірі 6 564 грн. 92 коп., №80031 від 31.12.2023 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №55483 від 30.06.2024 року на суму в розмірі 6 564 грн. 92 коп., №56126 від 31.07.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №69928 від 31.08.2024 року на суму в розмірі 7 190 грн. 16 коп., №70582 від 30.09.2024 року на суму в розмірі 6 564 грн. 92 коп., №84619 від 31.10.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №85157 від 30.11.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №85540 від 31.12.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №13590 від 31.01.2025 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №27946 від 28.02.2025 року на суму в розмірі 6 252 грн. 31 коп., які підписані в односторонньому порядку Позивачем й скріплені його печаткою та були надіслані на адресу Відповідача через програму М.Е.Dос. (а.с.21-25, 38-49, 69-71)
Відповідно до п.4.3 Договору оформлення Послуг здійснюється за актами наданих Послуг, який складається кожного місяця Виконавцем до 10 числа місяця, наступного за місцем надання Послуг та направляється Замовнику. У разі не підписання акту наданих Послуг Замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та не надання протягом цього ж строку обґрунтованих заперечень, акт вважається підписаним та вважається що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих Послуг. В актах наданих послуг вказується фактичний обсяг зібраних і вивезених Виконавцем ТПВ за місяць - в кубічних метрах, та загальна вартість Послуг, наданих Виконавцем за місяць - в гривнях.
Пунктом 4.3.1 Договору визначено, що сторони можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій за Договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді, у зв'язку з чим Сторони визнають всі первинні бухгалтерські документи за Договором в електронному вигляді, які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані, отримані для зберігання, використання, знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності Сторін через систему електронного документообігу M.E.Doc, поданих в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі-КЕП), як оригінал. Передача Сторонами документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та/або на електронних носіях здійснюється з дотриманням та у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України, закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України « Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис», «Вимогам у сфері електронних довірчих послуг» затверджених постановою КМУ № 992 ВІД 07.11.2018Р., «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання Відповідачем обґрунтованих заперечень щодо підписання отриманих актів наданих послуг протягом 5-ти календарних днів з моменту їх отримання, а тому відповідно до п.4.3 Договору акти вважаються підписаними та Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих Послуг.
Таким чином, на виконання умов Договору на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року Позивач надав послуги вивезення побутових відходів, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами надання послуг №78758 від 31.10.2023 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №79496 від 30.11.2023 року на суму в розмірі 6 564 грн. 92 коп., №80031 від 31.12.2023 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №55483 від 30.06.2024 року на суму в розмірі 6 564 грн. 92 коп., №56126 від 31.07.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №69928 від 31.08.2024 року на суму в розмірі 7 190 грн. 16 коп., №70582 від 30.09.2024 року на суму в розмірі 6 564 грн. 92 коп., №84619 від 31.10.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №85157 від 30.11.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №85540 від 31.12.2024 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №13590 від 31.01.2025 року на суму в розмірі 6 877 грн. 55 коп., №27946 від 28.02.2025 року на суму в розмірі 6 252 грн. 31 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Згідно з п. 4.1 Договору тариф на послуги , які передбачені п. 1.1. цього договору, встановлено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 № 450 «Затвердження змін до тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронення) виконавцю послуг - КП «Київкомунсервіс». Тариф на послуги за цим договором становить: 234,22 грн. (з ПДВ за 1 м3).
Розрахунки за надані Послуги здійснюються Замовником щомісячно, до 20 (двадцятого) числа місяця, що є наступним за місцем в якому здійснено надання Послуг. (п.4.2 Договору)
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведені умови Договору на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року, обов'язок Відповідача по оплаті наданих й прийнятих послуг на загальну суму в розмірі 129 110 грн. 30 коп. на момент розгляду даної справи настав.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС» перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» за Договором на надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-24791-П від 20.01.2022 року становить 122 232 грн. 75 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» в розмірі 122 232 грн. 75 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 122 232 грн. 75 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 21.08.2023 р. по 16.06.2025 р. у розмірі 3 792 грн. 49 коп. та інфляційні за загальний період прострочки з 05.11.2024 р. по 15.04.2025 р. у розмірі 16 574 грн. 94 коп.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за надані послуги за загальний період прострочки з 21.08.2023 р. по 16.06.2025 р. у розмірі 3 792 грн. 49 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України) Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 22.08.2023 р. по 16.06.2025 р. у розмірі 3 787 грн. 98 коп.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 21.08.2023 р. по 16.06.2025 р. у розмірі 16 574 грн. 94 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, проте за загальний період прострочки з 22.08.2023 р. по 16.06.2025 р.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 21.09.2024 р. по 16.06.2025 р. у розмірі 6 272 грн. 32 коп.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин сторін) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 21.09.2024 р. по 16.06.2025 р. у розмірі 6 272 грн. 32 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України) Крім того, Позивачем не враховано приписи частини шостої статті 232 ГК України. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 21.09.2024 р. по 16.06.2025 р. у розмірі 5 309 грн. 21 коп.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 122 232 грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 3 787 грн. 98 коп., інфляційні у розмірі 16 574 грн. 94 коп. та пеня у розмірі 5 309 грн. 21 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЛЕС» (01014, місто Київ, вул.Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38/1, ідентифікаційний код юридичної особи 44454843) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА , будинок 23, ідентифікаційний код юридичної особи 33745659) заборгованість у розмірі 122 232 (сто двадцять дві тисячі двісті тридцять дві) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 3 787 (три тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 98 коп., інфляційні у розмірі 16 574 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 94 коп., пеню у розмірі 5 309 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 2 406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 65 коп.
3. В інші частині позову - відмовити.
4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин