ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.09.2025Справа № 910/4395/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Шевчук М.Д.
представники учасників справи:
від позивача: Андрієвська О.В.
від відповідача: Бондаренко О.О.
В судовому засіданні 23.09.2025 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "КОЕК", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) про стягнення 4 982 280,37 грн. за неналежне виконання договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0204-09021 від 01.07.2019.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов вказаного договору в частині своєчасної сплати вартості купленої електричної енергії за "зеленим тарифом", у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість.
У позові ТОВ "КОЕК" просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 3 954 443,99 грн. та 3 % річних у сумі 1 027 836,38 грн., що разом становить 4 982 280,37 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що оскільки перед НЕК "Укренерго" наявна значна заборгованість постачальників універсальних послуг за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії, то, відповідно, своєчасність та повнота здійснення відповідачем виплат за куплену електроенергію у позивача залежить від розрахунків учасників ринку електричної енергії. Також відповідач зазначив, що оплата вартості послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за заявлені періоди можлива лише у разі включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії. За таких обставин відповідач вимушений оплачувати послуги щодо забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел по мірі фінансової можливості. З наведеного вище вбачається, що вина відповідача у затримці оплати послуг, наданих позивачем, відсутня. При цьому НЕК "Укренерго" сплатило частину боргу, а нарахування 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним з огляду на відсутність вини відповідача у простроченні зобов'язання.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що ні умови договору, ні Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, не ставлять у залежність своєчасність здійснення сплати замовником вартості отриманої послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП, відтак, відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з ним щодо оплати вартості послуг. Твердження відповідача про відсутність його вини у простроченні виконання зобов'язання є необґрунтованими, оскільки відповідач здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, а недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника та відсутність коштів не є обставинами для звільнення його від відповідальності.
03.06.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якій останній вважав доводи позивача необгрунтованими.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 03.06.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.07.2019 між ТОВ "КОЕК" (постачальник послуг) та ДП "НЕК "Укренерго", правонаступником якої є ПрАТ "НЕК "Укренерго" (замовник), був укладений договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0204-09021 (далі - договір), за умовами якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуги) в обсягах та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору замовник сплачує постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору. Вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг (п. 2.1 договору).
Згідно з пп. 2 п. 3.1 договору постачальник послуг зобов'язаний затверджувати вартість послуг у регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку (глав 12 та 13 в редакції додаткової угоди № 4 від 28.01.2021).
У свою чергу, згідно з пп. 4 п. 3.3 договору, замовник зобов'язаний у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником та затвердженої регулятором. Замовник зобов'язаний проводити оплату вартості послуг виключно у грошовій формі (пп. 6 вказаного пункту).
Вказаний договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024 (п. 8.1 договору в редакції додаткової угоди № 9).
У подальшому сторони уклали ряд додаткових угод, якими вносилися зміни до договору.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".
Виходячи з положень вказаного закону, а також постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП, регулятор) № 429 від 14.06.2018, постачальником універсальних послуг та учасником ринку електричної енергії, який проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу є - ТОВ "КОЕК". У свою чергу ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаної енергетичної системи України.
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, загальносуспільний інтерес зі збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Частиною 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується регулятором.
Отже згідно з положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, вказаним Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (далі - Порядок № 641), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (п. 1.2 глави 1 Порядку № 641).
Відповідно до п. 15.4 глави 15 вказаного Порядку (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних відносин) ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору у період з червня 2024 по серпень 2024 сторонами були складені та підписані акти приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на загальну суму 158 256 500,33 грн., що підтверджується актами приймання-передачі № 6 від 30.06.2024, № 7 від 31.07.2024, № 8 від 31.08.2024.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки ПрАТ "НЕК "Укренерго" відповідно до платіжних інструкцій за період з 06.08.2024 по 19.03.2025 здійснило часткову та несвоєчасну оплату актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору за спірний період, ТОВ "КОЕК" нарахувало відповідачу інфляційні втрати у сумі 3 954 443,99 грн. та 3 % річних у сумі 1 027 836,38 грн. за період з 21.11.2024 по 02.04.2025.
Згідно з приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Суд відхиляє твердження ПрАТ "НЕК "Укренерго" про відсутність його вини у порушенні грошового зобов'язання з огляду на особливий порядок розрахунків між сторонами, та зазначає, що дійсно такий порядок визначений Законом України "Про ринок електричної енергії" та постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 і він врахований судом під час розгляду даної справи, проте, виконання сторонами договірних зобов'язань ніяким чином не обумовлене дотриманням такого порядку розрахунків та не є підставою для звільнення учасника спірних відносин від господарської (цивільної) відповідальності.
Інші доводи відповідача, викладені у відзиві, суд також до уваги не приймає, оскільки за змістом ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів
Сторони є суб'єктами господарювання, а отже, в разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (близька за змістом правова позиція викладена у п. 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також судом взято до уваги, що у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.
Так, абзацом п'ятим пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексація грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком № 1078.
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. А тому, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Розрахунок інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання відображається, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не нараховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Аналогічна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, і врахована у питанні визначення судами величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції).
Крім того, у постанові від 23.09.2021 у справі № 924/2/21 Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, не погодився з визначенням судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми.
Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено у постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/4170/23, від 17.012024 у справі № 910/18308/21.
Отже, перевіряючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд врахував викладену вище методику Верховного Суду та визначені позивачем періоди нарахування інфляційної складової боргу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок матеріальних втрат, судом встановлено, що з відповідача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 3 954 443,99 грн. та 3 % річних у сумі 1 027 836,38 грн., тобто, у заявлених позивачем сумах.
Отже, позов ТОВ "КОЕК" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, Україна, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, Бучанський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, 8-В; ідентифікаційний код 42094646) інфляційні втрати у сумі 3 954 443 (три мільйона дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі чотириста сорок три) грн. 99 коп., 3 % річних у сумі 1 027 836 (один мільйон двадцять сім тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 38 коп., судовий збір у розмірі 59 787 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 36 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Котков