номер провадження справи 9/107/25
10.10.2025 Справа № 908/2334/25
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЕТРОЛ», код ЄДРПОУ 44989697
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ЛОГІСТИК», код ЄДРПОУ 45298500
про стягнення суми 990337,02 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЕТРОЛ» (документ сформований в системі 29.07.2025, вх. №2557/08-07/25 від 30.07.2025) про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ЛОГІСТИК» суми 990337,02 грн, з яких: 773700,80 грн - сума основного боргу, 216636,22грн - штрафні санкції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.07.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2334/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 04.08.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2334/25, присвоєний номер провадження 9/107/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки нафтопродуктів №23-10-24-2 від 23.10.2024, внаслідок чого, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, виникла заборгованість у розмірі 773700,80 грн, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі п. 4.2 договору також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 216636,22 грн штрафу. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 526, 530, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договору.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Про відкриття провадження у справі та її розгляд судом відповідач повідомлений належним чином.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету, судом встановлено, що у юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ЛОГІСТИК», код ЄДРПОУ 45298500 (відповідач) наявний зареєстрований електронний кабінет (дата реєстрації 09.07.2025).
В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду від 04.08.2025 про відкриття провадження у даній справі була направлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ЛОГІСТИК» та згідно з повідомленням про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 04.08.2025 о 17:10.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про вирішення справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЕТРОЛ» (постачальник, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ЛОГІСТИК» (покупець, відповідач у справі) 23.10.2024 уклали Договір поставки нафтопродуктів № 23-10-24-2 (далі - Договір), за яким постачальник зобов'язався передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - «Товар», найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну партію Товару (п. 1.1 Договору).
Номенклатура Товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, які є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього Договору (п. 1.2 Договору).
У пункті 2.1 Договору сторонами зокрема погоджено, що постачання Товару підтверджується накладними документами на Товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін.
Відповідно до п. 3.2 Договору покупець зобов'язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) Товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах протягом одного банківського дня з моменту виставлення рахунку (обов'язковою умовою є оплата до моменту отримання товару). Платіжні документи за цим Договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов'язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору згідно з яким здійснюється оплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку-фактури.
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника. Після оплати ціна залишається незмінною (п. 3.3 Договору).
За змістом п. 4.5.1 Договору, відповідно до Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг» сторони домовились, що документи, які складаються під час виконання цього Договору, можуть бути оформлені у вигляді електронних документів, а саме: видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, акти звірки взаєморозрахунків, акти коригування ціни товару, рахунки на оплату товару, довіреності на отримання товару.
Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення. У разі відсутності письмової заяви жодної із сторін про припинення дії цього Договору, поданої д моменту припинення дії Договору, останній вважається продовженим на один календарний рік. Кількість разів подовження дії цього Договору є необмеженою (п. 6.1 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу дизельне паливо у кількості 29052 літрів на загальну суму 1 173 700,80 грн, у тому числі ПДВ 195 616,00 грн, про що надано (додано до позову) копію видаткової накладної №920 від 19.05.2025. Зазначена видаткова накладна містить електронні підписи обох сторін, що відповідає умовам п. 4.5.1 Договору.
Також факт поставки товару відповідачу підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №866 від 19.05.2025, яка містить підписи та печатки обох сторін.
На оплату товару позивачем відповідачу виставлено рахунок №1003 від 16.05.2025 на загальну суму 1173700,80 грн, у тому числі ПДВ 195616,80 грн.
Як зазначено позивачем, відповідач зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, а саме - на суму 400000,00 грн, внаслідок чого, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, утворилась заборгованість у розмірі 773700,80грн.
Факт наявності заборгованості також підтверджується підписаним електронними підписами сторін Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2025 - 23.06.2025.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
З положень ст.ст. 11, 509 ЦК України слідує, що підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Як було зазначено та встановлено судом вище, у п. 1.1 Договору сторонами, зокрема, погоджено, що найменування, кількість та ціна товару вказується в накладних документах. Оплата у розмірі 100% проводиться покупцем протягом одного банківського дня з моменту виставлення рахунку (п. 3.2 Договору).
Відповідач за видатковою накладною № 920 від 19.05.2025 отримав товар на суму 1173700,80 грн, який був оплачений ним частково.
Повну оплату за отриманий товар покупцем не здійснено, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 773700,80 грн.
Факт наявності заборгованості також підтверджується підписаним електронними підписами сторін Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2025 - 23.06.2025.
При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем надані в матеріали справи докази в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині стягнення суми 773700,80 грн основного боргу.
Відповідач в свою чергу позовні вимоги, в т.ч. в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, не спростував, відзив на позов не подав. Доказів виконання зобов'язання щодо оплати заявленої до стягнення суми заборгованості матеріали справи не містять.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 773700,80 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За порушення відповідачем строків сплати отриманого товару позивач, посилаючись на п. 4.2 Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф - 28% від суми неоплаченого товару за прострочення понад десять календарних днів у розмірі 216636,22 грн.
Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В п. 4.2 Договору сторони визначили, що у випадку прострочення оплати поставленого товару покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити йому штраф, зокрема, у розмірі 28% від суми неоплаченого товару при простроченні оплати від десяти календарних днів.
Факт порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
На підставі викладеного, перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок штрафу, суд встановив, що його здійснено правильно, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 216636,22 грн штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний кабінет». Таким чином, враховуючи ціну позову (990337,02 грн), розмір судового збору за подання даної позовної заяви до господарського суду становить: 14855,06 грн (1,5 відсотка ціни позову) х 0,8 = 11884,05 грн.
При зверненні з даним позовом до суду позивач за платіжною інструкцією № 3721 від 24.07.2025 сплатив судовий збір у розмірі 14855,06 грн. Тобто позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 2971,01 грн.
За змістом п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Отже судовий збір у розмірі 2971,01 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд дійшов до висновку про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, згідно з приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 11884,05 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ЛОГІСТИК», код ЄДРПОУ 45298500 (69095, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 87, офіс 107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЕТРОЛ», код ЄДРПОУ 44989697 (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 1) суму 773700 (сімсот сімдесят три тисячі сімсот) грн 80 коп. основного боргу, суму 216636 (двісті шістнадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн 22 коп. штрафу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ЛОГІСТИК», код ЄДРПОУ 45298500 (69095, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 87, офіс 107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЕТРОЛ», код ЄДРПОУ 44989697 (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 1) суму 11884 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 05 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 10.10.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва