вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" вересня 2025 р. Справа№ 910/16314/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Гончарова С.А.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 24.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 (повний текст рішення складено 23.06.2025)
у справі №910/16314/24 (суддя Мандичев Д.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
про визнання неправомірними дій та рішення
Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання неправоміриними дій та рішення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 30.08.2024 №01/53906.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювало валідацію сформованих даних комерційного обліку споживача ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» постачальника ДПЗД «Укрінтеренерго» перед тим як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку та передати їх АКО у відповідності до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії виключно на підставі договорів. У період із 01.06.2023 до 06.12.2023 попереджень від ДПЗД «Укрінтеренерго» про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до ПАТ «Запоріжжяобленерго» не направлялось. А згідно з листами Запорізької обласної військової адміністрації від 02.04.2024 №03905/08-22, від 02.04.2024 №03905/08-22 заборонено здійснювати відключення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» електричної енергії. Тому своїм рішенням відповідач порушив майнові інтереси позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося 14.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 11.07.2025, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у справі №910/16314/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/16314/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16314/24. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у справі №910/16314/24.
04.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/16314/24. Разом з тим, судді перебували у відпустках, а тому вирішення питання, пов'язані з рухом апеляційної скарги, здійснювалось після виходу суддів з відпусток.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у справі №910/16314/24. Розгляд справи №910/16314/24 призначено на 24.09.2025. Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16314/24.
04.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
15.09.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» 15.09.2025, про забезпечення участі представника у судовому засіданні у справі №910/16314/24, призначеному на 24.09.2025, а також в подальших судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
18.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» надійшли пояснення щодо відзиву ПАТ «НЕК «Укренерго», в яких позивач заперечив проти доводів ПАТ «НЕК «Укренерго».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 клопотання Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Вирішено проводити судове засідання по справі №910/16314/24, призначене на 24.09.2025, у режимі відеоконференції.
18.09.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» 17.09.2025, про забезпечення участі представника у судовому засіданні у справі №910/16314/24, призначеному на 24.09.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
В судове засідання 24.09.2025 з'явились представники позивача (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів), представник відповідача та представник третьої особи (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів).
Представник позивача надав свої пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи заперечили проти доводів позивача та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 05 листопада 2025 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» здійснює ліцензійну діяльність з розподілу електричної енергії, тобто є Оператором системи розподілу (далі - ОСР) на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415.
Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2624 Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» (далі - ПОН), та постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344 ДПЗД «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.
ПрАТ «НЕК «Укренерго», як адміністратор комерційного обліку (АКО), направило до ПАТ «Запоріжжяобленерго» рішення від 30.08.2024 № 01/53906 щодо не віднесення обсягів споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до втрат ПАТ «Запоріжжяобленерго» у зв'язку із не проведенням відключення за заявою ДПЗД «Укрінтеренерго» за період з 01.07.2023 по 31.12.2023, яким зобов'язало ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконати наступні вимоги, а саме: прибрати з обсягів постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» обсяги споживача Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 38983006) за розрахункові періоди починаючи з лютого 2023 по червень 2023 року; переузгодити Звіти щодо фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» за розрахункові періоди починаючи з лютого 2023 по грудень 2023 року з ДПЗД «Укрінтеренерго»; переоформити Довідку по області комерційного обліку відповідно Додатку 3 до Постанови НКРЕКП №2118 від 28.12.2018 «Про затвердження Тимчасового порядку визначення обсягів купівля електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період», а також надати її до АКО на електронну адресу datahuba@ua.energy. Надіслати до НЕК «Укренерго» звернення на електронну адресу datahuba@ua.energy щодо надання доступу для перезавантаження відповідних ДКО на платформі MMS із зазначенням точки комерційного обліку та періоду, за який буде перезавантаження щодо врегулювання суперечки АКО.
У відповідь ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом від 06.09.2024 №007-33/3887 повідомило про неможливість виконання вимог АКО.
Як наголошено позивачем, у період із 01.06.2023 до 06.12.2023 попереджень від ДПЗД «Укрінтеренерго» про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до ПАТ «Запоріжжяобленерго» не направлялось.
Згідно з листами Запорізької обласної військової адміністрації від 02.04.2024 №03905/08-22, від 02.04.2024 №03905/08-22 заборонено здійснювати відключення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від електричної енергії.
В свою чергу, позивач посилався на протоколи засідань №1 від 25.05.2022, №2 від 02.06.2022, №3 від 10.06.2022, №5 від 24.06.2022, №6 від 30.06.2022, №22 від 09.12.2022, №23 від 16.12.2022, №24 від 13.01.20232, №37 від 09.06.2023, №38 від 23.06.2023, №39 від 30.06.2023, №429 від 28.07.2023, №45 від 01.09.2023, та витягів з цих протоколів - Переліків споживачів електричної енергії, щодо яких прийнято рішення про відключення/не відключення від електричної енергії, рішеннями робочої групи з погодження відключення електричної енергії певним категоріям споживачів у період воєнного стану Запорізької обласної військової адміністрації починаючи з травня 2022 року не погоджувалось повне обмеження споживання електричної енергії ТОВ «ЗТМК» шляхом його відключення.
Також позивач зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі №910/1168/22 заяву ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про забезпечення позову задоволено повністю та заборонено ДПЗД «Укрінтеренерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії та/або відключення від електропостачання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».
Постановою Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №910/1168/22 ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі №910/1168/22 залишено без змін.
Водночас, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про зобов'язання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» припинити дії, що обмежують постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»; визнання таким, що не підлягає виконанню листа-вимоги щодо відключення споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 44/09-11301/ПОН від 29.12.2021; визнання такою, що не підлягає виконанню вимоги про припинення постачання електричної енергії №44/09-000189/В від 20.05.2020; визнання такою, що не підлягає виконанню вимоги про припинення постачання електричної енергії № 44/09-000278/В від 04.01.2021. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі №910/1168/22 зазначене рішення залишено без змін.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».
Відповідно до п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
За приписами частини першої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
За вимогами частин шостої - десятої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.
Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.
Відповідно до частини 8 статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», у разі введення на території України особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
13.04.2022 Міністерством енергетики України прийнято наказ №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», яким затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (далі Положення) та встановлено, що учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану.
У Положенні, зокрема, вказано, що постачальник «останньої надії» у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживча в порядку глави 6.1 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04 березня 2022 року постачання електричної енергії здійснював постачальник «останньої надії» (наказ втратив чинність 06.12.2023 на підставі наказу Міністерства енергетики №307).
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Згідно з частиною 1 статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до пункту 11.1.2 Кодексу систем розподілу ОСР здійснює діяльність з розподілу електричної енергії та надає послуги з розподілу електричної енергії Користувачам своєї системи розподілу в межах території ліцензованої діяльності на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. У випадках, визначених цим Кодексом, ОСР забезпечує розподіл електричної енергії електричними мережами інших власників, які не є ОСР або ОМСР.
У пункті 11.5.1 Кодексу систем розподілу вказано, що послуги з розподілу електричної енергії надаються користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу зобов'язаний припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу.
Відповідно до п.7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.
Пунктом 11.5.8 КСР передбачено, що оператор системи розподілу має надати попередження про обмеження/припинення розподілу електричної енергії користувачу (окрім планових перерв) після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій не менше ніж за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії. При цьому в попередженні мають бути зазначені підстави, дата та час, з якого розподіл електричної енергії буде припинено/обмежено.
За змістом пункту 11.5.12 КСР електропостачальник має право звернутися до оператора системи розподілу щодо припинення електроживлення користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (EIC-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. Оператор системи розподілу не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним ПРРЕЕ. У випадках, не передбачених ПРРЕЕ, оператор системи розподілу має право відхилити звернення електропостачальника, про що повідомляє електропостачальника протягом 2 робочих днів з дати отримання звернення. Попередження про припинення електроживлення надсилається оператором системи розподілу одночасно електропостачальнику та відповідному споживачу електричної енергії за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії. Оператор системи розподілу не розглядає заперечення щодо припинення електроживлення або звернення щодо неправомірності дій електропостачальника від споживачів електричної енергії. Оператор системи розподілу повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від електропостачальника.
Відповідно до пунктів 7.10, 7.11 ПРРЕЕ у разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати. Збитки, пов'язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення ПРРЕЕ іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків.
Пунктом 8 наказу Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2024 передбачено, що відключення певних категорій споживачів здійснюється з урахуванням таких особливостей, зокрема, у підпункті 2 вказано, що учаснику роздрібного ринку електричної енергії забороняється відключення споживача без погодження відповідною військовою адміністрацією на адміністративній території розташування об'єкта споживача у разі, якщо об'єкт споживача забезпечує роботу: органів державної влади (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, органи судової влади тощо); військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування; військових частин та територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (в тому числі об'єкти, що використовуються для територіальної громади в умовах воєнного стану); телекомунікацій та зв'язку; закладів охорони здоров'я державної або комунальної форми власності; об'єктів ДСНС; об'єктів, що забезпечують тепло-, газо-, електро- та водопостачання; установ та органів юстиції; правоохоронних органів (органів внутрішніх справ, органів прокуратури, СБУ); підприємств повітряного, водного, автомобільного та залізничного транспорту; інших об'єктів, визначених відповідною військовою адміністрацією, у тому числі які виконують мобілізаційні завдання (замовлення) зі створення, виробництва, ремонту та постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки, спеціальних комплектувальних виробів, а також виконують мобілізаційні завдання (замовлення) зі створення, виробництва та постачання матеріально-технічних засобів, а також ті, які використовуються для надання життєво важливих послуг для населення, задіяні у сфері забезпечення продуктами харчування, лікарськими засобами, споживчими та побутовими товарами.
Згідно з п. 9.14.1. ККОЕЕ АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
Пункт 9.14.3. ККО передбачає, що учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, відібраної, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.
Підпунктом 68 пункту 1.2.1. ККО встановлено, що сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії, при цьому підпунктом 67 цього пункту зазначено, що сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО;
Положеннями пунктів 9.9.1 - 9.9.4 глави 9.9 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що перевірка даних комерційного обліку здійснюється на рівні ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання та формування даних комерційного обліку.
ДПЗД «Укрінтеренерго» посилалося на припинення постачання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» електричної енергії ще з 01.02.2022, відтак із 01.02.2022 позивач не має правових підстав записувати обсяги споживача ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до балансуючої групи постачальника «останньої надії».
Як установлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі № 910/3532/23, ДПЗД «Укрінтеренерго» дотримався приписів ПРРЕЕ та правомірно заявив вимоги про припинення постачання електричної енергії споживачу ТОВ «ЗТМК» з 01.02.2022, отже, після зазначеної дати відсутні правові підстави покладати обсяги електричної енергії на позивача, як постачальника «останньої надії», тоді як відповідно до абзацу першого пункту 7.10 ПРРЕЕ, п.6.5. Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії відповідні обсяги електричної енергії повинні бути покладені на оператора системи розподілу, який має право пред'явити споживачу заподіяні збитки.
Дане рішення залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 та постановою Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 910/3532/23.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, матеріали даної справи не містять доказів фактичного постачання ДПЗД «Укрінтеренерго» електричної енергії ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» у спірний позовний період із лютого 2023 року по червень 2023 року.
Також, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача про те, що в період із 01.06.2023 до 06.12.2023 ДПЗД «Укрінтеренерго» не направляло попереджень про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до ПАТ «Запоріжжяобленерго», оскільки ДПЗД «Укрінтеренерго» постачання електричної енергії вказаному споживачу з 01.02.2022 не здійснювало.
Водночас, 30.04.2024 прийнято постанову НКРЕКП № 828, якою постановлено: «Припинити розгляд спору між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» у зв'язку із відсутністю у діях Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» порушень законодавства та/або ліцензійних умов», що стосувався даних комерційного обліку, наданих Товариством у звіті щодо фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» за жовтень 2023 року.
А в подальшому, постановою НКРЕКП від 19.06.2024 № 1170 «Про припинення розгляду спору між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ПРАТ «НЕК «Укренерго» за результатами розгляду заяви ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 09.04.2024 № 001-66/306 про досудове врегулювання спору, в якій Регулятор постановив «Припинити розгляд спору між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) у зв'язку із відсутністю у діях Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) порушень законодавства та/або ліцензійних умов», щодо обґрунтованої неможливості виконання вимоги з відключення споживачів ДП «Підприємство ДКВС України (№99)» та ТОВ «ЗТМК» у період військової агресії російської федерації та покладення обсягів споживання електричної енергії у періоди червня, вересня, листопада та грудня 2023 року на втрати ПАТ «Запоріжжяобленерго».
У цій справі, позивач звернувся з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії та рішення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 30.08.2024 №01/53906. Суд першої інстанції надав оцінку обраному способу захисту, та дійшов висновку, що він не є ефективним способом захисту, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права, особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі№ 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зроблено висновки про те, що обрання позивачем неналежного (неефективного та/або неправомірного) способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна вимога про визнання неправомірними дій та рішення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 30.08.2024 №01/53906 сама по собі не є ефективним способом захисту, оскільки за своїми правовими наслідками направлена лише на встановлення факту щодо неправомірності дій та прийнятого відповідачем рішення.
При цьому, позивачем не ставилась вимога щодо вирішення подальшої юридичної долі самого рішення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 30.08.2024 №01/53906, зокрема, скасування такого рішення, визнання недійсним тощо. Одночасно, позивач не просив суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії, що забезпечили би практичне виконання рішення суду.
Отже, задоволення позовної вимоги про визнання неправомірними дій та рішення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 30.08.2024 №01/53906 не забезпечить поновлення порушених прав позивача та майнових інтересів, які останній визначив у безпідставному формуванні грошових зобов'язань перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» унаслідок віднесення спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за період із лютого 2023 по червень 2023 року електричної енергії до втрат позивача.
У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Щодо інших аргументів скаржника колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до незгоди зі встановленими судом обставинами та до переоцінки доказів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у справі №910/16314/24 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у справі №910/16314/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 у справі №910/16314/24 залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
4. Матеріали справи №910/16314/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту постанови 09.10.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.А. Гончаров
О.М. Сибіга