Провадження № 33/821/390/25 Справа № 711/770/25 Категорія: ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАПГоловуючий у І інстанції Остапенко Ю. А. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
03 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі потерпілої ОСОБА_1 та її представника - адвоката Дона В.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 711/770/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2025 року, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП,-
Постановою Придніпровського районного суду Черкаської області від 31 березня 2025 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушення, передбаченого ч.1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП, у виді 10 діб адміністративного арешту, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 605,6 грн. Направлено ОСОБА_2 , для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради в м. Черкаси згідно з порядком, передбаченим Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 , 21 січня 2025 року, близько 18:00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив психологічний тиск відносно колишньої дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За вказані дії щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП.
Також ОСОБА_2 , 24 лютого 2025 року, близько 09-00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно тещі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: умисно пошкодив електролічильник та електропроводку, чим позбавив можливості користуватися електроенергією. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП.
Крім того ОСОБА_2 , 24.02.2025, близько 08:10 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , переслідував, кричав та хапав за руки свою доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Дії ОСОБА_2 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та замінити стягнення на штраф без арешту та обов'язкової програми. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували систематичне вчинення ним саме домашнього насильства. Усі докази є односторонніми - лише зі слів заявниці, її матері та доньки, які знаходяться в конфлікті з ним.
Суд не надав належної оцінки його поясненням, не встановив, що його поведінка мала ознаки умисного насильств, а не є реакцією не перешкоджання в реалізації батьківських прав.
Він не мав умислу вчиняти насильство. Його дії мали ситуативний та емоційний характер, були викликані тим, що йому систематично не дають можливості бачитися з дитиною. Він не вчиняв фізичного насильства, не погрожував фактичним застосуванням сили, і не створював небезпеки для життя чи здоров'я.
Накладене стягнення є надмірно суворим і не відповідає обставинам справи. Судом не враховано відсутність обтяжуючих обставин, його каяття, готовність пройти програму без примусу, наявність неповнолітньої дитини на утриманні, незадовільний матеріальний стан (відсутність стабільного доходу).
Адміністративний арешт є найсуворішим стягненням, і воно не сприятиме, а навпаки, перешкоджатиме реалізації ним батьківських обов'язків.
Програма для кривдників застосована без оцінки її необхідності. У постанові немає висновку компетентного органу, що він ставить загрозу для дитини чи інших осіб, а обов'язок пройти програму застосовано формально.
Постанова ухвалена без його участі, що позбавило його можливості надати пояснення, свідків та інші докази на свій захист.
Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазнає про те, що судовий розгляд проведено у його відсутність, копію постанови не отримував, про її наявність дізнався випадково лише 24.06.2025, коли його набрали з органів поліції та повідомили по телефону, що підтверджується відсутністю вручення копії повідомлення.
ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції на 03.10.2025 на 12-00 годину, викликався належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS повідомлення в додатку Viber від 22.09.2025. Крім того, про повідомлення належним чином про дату розгляду поданої ОСОБА_2 апеляційної скарги свідчить подане ним 02.10.2025 клопотання про закриття провадження.
Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 та її представника - адвоката Дона В.О., які заперчили проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд проведено у відсутність ОСОБА_2 відсутність, копію постанови він не отримував, про її наявність дізнався випадково лише 24.06.2025, коли його набрали з органів поліції та повідомили по телефону.
З урахуванням наведеного, та з метою забезпечення права на захист, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови, так як він пропущений апелянтом з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставинам, зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів суддя місцевого суду дав об'єктивну та належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП, що також перевірено в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Диспозицією ч.2 ст. 173-2 КУпАП, передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за одне з порушень передбачене частиною першою цієї статті. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Зокрема, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП, вона підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:
- протоколом прийняття від ОСОБА_3 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.01.2025 щодо вчиненого ОСОБА_2 психологічного насильства, лайки та погроз;
- письмовим поясненням потерпілої ОСОБА_3 від 21.01.2025 про конфліктну ситуацію, спровоковану ОСОБА_2 ;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 438006 від 21.01.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- копією тимчасового заборонного припису від 21.01.2025 про 3-денну заборону в будь-який спосіб контактувати із потерпілою особою;
- даними відповіді Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області 07.03.2025 про те, що ОСОБА_3 зверталася на спеціальну лінію «102» УОАЗОР ГУНП в Черкаській області з повідомленнями про вчинення колишнім чоловіком ОСОБА_2 домашнього насильства щодо неї 21.12.2024, 23.01.2025, 13.02.2025, 18.02.2025 та 26.02.2025. Вказані повідомлення зареєстровані в ЄО, проводиться перевірка. Зі змісту заяв вбачається, що колишній чоловік ймовірно у стані наркотичного сп'яніння неодноразово пошкоджував замок на вхідних дверях та кабель електропостачання, висловлює погрози та образи. Повідомлення за 26.02.2025 стосується здійснення на ОСОБА_3 психологічного тиску шляхом переслідування у приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.
- даними рішення Придніпровського районного суду від 25.03.2025 про видачу щодо ОСОБА_2 обмежувального припису терміном на 6 місяців із забороною наближатись до місця проживання ОСОБА_3 ;
- фотозображеннями пошкоджених дверних замків та самі замки в кількості 7 шт;
- роздруківки скріншотів переписки із ОСОБА_2 у додатку «Viber» з найменуванням абонента «Денис», які містять в адресу потерпілої образливі вислови та нецензурну лексику, погрози зламати замок, відключити світло та інтернет, твердження про подружню невірність і неконтрольованість поведінки.
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 438070 від 14.03.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- протоколом прийняття від ОСОБА_1 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.02.2025 щодо факту пошкодження колишнім зятем ОСОБА_2 електропроводів біля щитка в 1 під'їзді будинку АДРЕСА_4 та вхідного замка до дверей квартири;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.02.2025 про чергове пошкодження ОСОБА_2 електрокабеля в щитовій та замка на вхідних дверях до квартири;
- електронним рапортом старшого інспектора чергової частини сектору моніторингу ЧРУП ГУНП в Черкаській області Чуприни С.О. від 24.02.2025 про надходження на лінію 102 повідомлення від ОСОБА_1 про пошкодження ОСОБА_2 протягом чотирьох днів майна, електропостачання до квартири.
- даними фотознімків, наданих суду першої інстанції потерпілою ОСОБА_1 , на яких зафіксовано пошкодження електрокабелю на щитку електропостачання до її квартири;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 690886 від 14.03.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- даними протоколу прийняття від ОСОБА_4 усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.02.2025 про те, що батько ОСОБА_2 переслідував її та хапав за руки;
- даними письмових пояснень ОСОБА_4 від 24.02.2025, які аналогічні наданими нею у судовому засіданні про те, що 24.02.2025 до школи її привіз дідусь, і коли вона з протилежного боку вулиці почала йти в бік школи, до неї підбіг батько ОСОБА_2 , почав кричати, вигукувати її ім'я і хапати за руки, не пояснюючи чого хоче. Своїми діями він її дуже налякав, тому вона втекла до школи. Щоб уникнути зустрічей з батьком, привозить її до школи і забирає після уроків дідусь. Думає, що інші діти також бачили цей інцидент, але в школі вона його не обговорювала. Підтвердила, що батько часто пошкоджує електромережу, від чого у квартирі зникає світло.
- даними письмового пояснення свідка ОСОБА_1 від 24.02.2025 про вчинення щодо ОСОБА_4 домашнього насильства, що полягало у переслідуванні, хапанні за руки;
- даними електронного рапорта старшого інспектора чергової частини сектору моніторингу ЧРУП ГУНП в Черкаській області Чуприни С.О. від 24.02.2025 про встановлення факту вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо своєї доньки ОСОБА_4 ;
- даними документів, наданих потерпілою ОСОБА_3 суду першої інстанції: копії талону-повідомлення ЧРУП ГУНП в Черкаській області від 24.03.2025 про прийняття від ОСОБА_3 повідомлення про вчинений ОСОБА_2 напад на доньку ОСОБА_5 біля під'їзду будинку і відібрання у неї речей; психологічного висновку спеціаліста за результатами психодіагностичного обстеження щодо психоемоційного стану дитини ОСОБА_4 від 25.03.2025, відповідно до якого у ОСОБА_4 є ознаки гострої реакції на стрес у зв'язку з травматичним досвідом взаємодії з батьком. Дитина перебуває в емоційно напруженому стані, спричиненому, з її слів, переслідуванням з боку батька, що впливає на її поведінку, емоційну стабільність та відчуття безпеки. Високий рівень страху, тривоги, емоційної напруги може негативно впливати на її психоемоційний стан, навчання та соціальні взаємини.
Таким чином, приймаючи рішення про встановлення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП, суд першої інстанції дослідив наявні у справі матеріали, якими і обґрунтував свої висновки.
Тому, вважаю, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним вказаних адміністративних правопорушень є обґрунтованими та узгоджуються, як з поясненнями потерпілих, так і з матеріалами справи.
Слід зазначити, що обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди.
У протоколах про адміністративне правопорушення вказані умисні дії ОСОБА_2 , які полягають у тому, що він 21.01.2025 вчинив психологічний тиск щодо колишньої дружини ОСОБА_3 ; 24.02.2025 умисно пошкодив електролічильник та електропроводку чим позбавив можливості користуватися електроенергією ОСОБА_1 ; 24.02.2025 переслідував, кричав та хапав за руки свою доньку ОСОБА_4 , внаслідок чого була завдана психологічна шкода останній, а тому твердження апелянта про те, що місцевим судом не встановлено в його діях складу обов'язкового елементу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП, а саме: об'єктивної сторони, спростовуються вищенаведеним.
Доводи ОСОБА_2 про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували систематичне вчинення ним домашнього насильства є безпідставними та спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами щодо неодноразових звернень до правоохоронних органів потерпілими.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 з приводу відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП, є безпідставними і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об'єктивну оцінку, що також перевірено в суді апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 липня 1997 року). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20 травня 2010 року).
При накладенні адміністративного стягнення судом належним чином виконані вимоги ст. 33 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 173-2 КУпАП, з застосуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП, яке відповідає положенням ст. 33-36 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Вважаю, що підстави для зміни стягення на штраф, як того просить ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, відсутні. Адміністративне стягнення у виді адмінстративного арешту сьтроком на 10 діб, з проходженням програми для кривдників строком на 3 місмці є необхіднім та достатнім, в даному випадку, для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нових правопорушень.
Доводи ОСОБА_2 про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.03.2025 до задоволення не підлягають, оскільки таке закриття не передбачено нормами КУпАП, більш того фактично постанова суду першої інстанції не була звернута до виконання у зв'язку з її оскарженням в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, яким суд надав належну оцінку, що не спростовано доводами апеляційної скарги, а тому постанова про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП, є законною та обгрунтованою.
З врахуванням вищевикладеного вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її зміни, як про це просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2025 року.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Биба